Постанова

від 11.05.2023 по справі 380/7418/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7418/22 пров. № А/857/5513/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Большакової О.О., Качмара В.Я.,

секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

представника позивачаКравченка А.М.,

представника відповідачаКвасниця Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Технолоджі Груп» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/7418/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Технолоджі Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Гулкевич І.З. в м. Львові 13.03.2023 в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Технолоджі Груп» (далі позивач, ТОВ «Захід Технолоджі Груп») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.02.2022 № 3768648/42634876 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.06.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 29.06.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «Захід Технолоджі Груп» датою отримання 04.02.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 14.07.2021 № 5929;

- зобов`язати відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року адміністративний позов в частині визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку залишено без розгляду.

З ухвалою суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржена ухвала суду прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає те, що дізнався про рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з квитанції від 04.02.2022 № 9428315329 про зупинення реєстрації податкової накладної від 29.06.2021 № 2. Також звертає увагу суду, що разом з адміністративним позовом ним було подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Вважає, що оскільки провадження у справі вже відкрито, та обставини звернення позивача до суду з даним позовом з пропуском встановленого законодавством строку були виявлені до відкриття провадження, зазначене, на думку скаржника, виключає можливість застосування судом частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та залишення позову без розгляду з цих підстав.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу від 13 березня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ГУ ДПС у Львівській області у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив таку задовольнити.

Представник відповідача, заперечив щодо доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив таке залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов в частині, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом в частині вимоги про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств з похідною вимогою про зобов`язання виключити з переліку, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Суд першої інстанції встановив, що про рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 5929 позивач повинен був дізнатися 14.07.2021 з Електронного кабінету, оскільки інформація щодо віднесення його до реєстру ризикових платників податків відображена 14.07.2021. Натомість ТОВ «Захід Технолоджі Груп» подало цей позов до Львівського окружного адміністративного суду лише 04.05.2022.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що ТОВ «Захід Технолоджі Груп» дізналося про рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з квитанції від 04.02.2022 № 9428315329 про зупинення реєстрації податкової накладної від 29.06.2021 № 2, оскільки платник податків має безперешкодний доступ до електронного кабінету та можливість перевірити направлені податковим органом документи, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще у липні 2021 року, але не обґрунтував наявність об`єктивних перешкод своєчасно звернутися до суду за їх захистом.

Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом в частині вимоги про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду, оскільки рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке позивач просить визнати протиправним, прийняте 14.07.2021, згідно відомостей з Електронного кабінету позивача така інформація щодо віднесення його до реєстру ризикових платників податків відображена 14.07.2021, натомість позивач подав цей позов до Львівського окружного адміністративного суду 04.05.2022.

З цього приводу апелянт зазначає, що у цій справі факт пропуску строку звернення до суду був виявлений судом ще до відкриття провадження у справі, оскільки позивачем було подано клопотання про поновлення строку для звернення суду разом з позовною заявою, а відтак, суду першої інстанції належало застосувати положення саме частини четвертої статті 123 КАС України.

Колегія суддів відхиляє такі доводи позивача та зазначає, що зазначена правова норма зобов`язує суд запропонувати позивачу вказати інші підстави пропуску строку звернення до суду після того, як суд дійде висновку про передчасність висновку щодо поважності причин пропуску строку, вказаних позивачем у первісній заяві про поновлення строку для звернення до суду.

Як правильно зазначає позивач в апеляційній скарзі, судом першої інстанції не визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду в ухвалі про відкриття провадження у справі та не поновлено такий строк, що, на думку апелянта, виключає можливість застосування частини четвертої статті 123 КАС України.

Апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції не позбавив позивача права надати пояснення з наведенням причин пропуску строку, залишивши вже після відкриття провадження у справі позовну заяву без руху на надавши термін для усунення недоліку у спосіб подання заяви про поновлення строку із зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом в частині зазначених позовних вимог та поданням доказів поважності причин його пропуску.

Відтак, з`ясувавши після відкриття провадження у справі те, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, суд першої інстанції правильно застосував положення частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, оскільки надав позивачу можливість повідомити про причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності.

Покликання апелянта на правовий висновок Верховного Суду у справі № 520/11044/19 апеляційний суд відхиляє, тому що даний правовий висновок сформований за інших обставин. Зокрема, у цій справі після відкриття провадження у справі позивачу не було надано можливості навести інші, ніж зазначалися в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави поновлення такого строку.

У справі ж, що розглядається, суд першої інстанції, як вже зазначалося вище, надав можливість позивачу додатково обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції встановлено сукупність умов для застосування положень пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, що свідчить про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 308, 310, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Технолоджі Груп» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/7418/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 12.05.2023