Рішення

від 20.04.2023 по справі 567/1094/22

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1094/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя Василевич О.В.

секретар Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат ХмарукЮ.М.звернулась всуд зпозовом доТОВ «Західнаагровиробнича компанія»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача -ТОВ «ЗахідАгро»,про поверненняземельної ділянкита скасуваннядержавної реєстраціїправа орендина земельнуділянку,в якомупросить зобов`язатиТОВ «Західнаагровиробнича компанія»повернути належнупозивачу земельнуділянку кадастровийномер 5624281200:07:001:0103,площею 1,0999га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області та скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку кадастровий номер 5624281200:07:001:0103 площею 1,0999 га, що виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 04.04.2014 року та додаткової угоди №б/н від 17.10.2017 року.

В обгрунтуванняпозову зазначає,що позивач ОСОБА_1 є власникомземельної ділянкиз кадастровимномером 5624281200:07:001:0103, площею 1,0999 га, яку він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.07.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.07.2015 року.

29.07.2022 року з відомостей, одержавних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що відносно належної йому вищевказаної земельної ділянки зареєстровано право оренди за відповідачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія», та підставою для державної реєстрації права оренди земельної ділянки вказано договір оренди землі № б/н від 04.04.2014 року, укладений між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ТОВ «Захід Агро», як орендарем, а також вказано додаткову угоду №б/н (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі) від 17.10.2017 року, згідно якої змінено орендаря ТОВ «Захід Агро» на нового орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Зазначає, що право оренди вищевказаної земельної ділянки спочатку було зареєстровано за ТОВ «Захід Агро» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області Головач Н.В. від 30.07.2014 року, індексний номер рішення 14810729, на підставі договору оренди землі №б/н від 04.04.2014 року.

В подальшому на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчука Ю.А. від 20.03.2018 року, індексний номер рішення 40199821, було зареєстровано перехід права оренди земельної ділянки від ТОВ «Захід Агро» до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди № б/н від 17.10.2017 року до вищевказаного договору оренди землі.

Вказує, що вищевказану додаткову угоду до договору оренди землі позивач не укладав, особисто її не підписував та інших осіб на її підписання не уповноважував, з ним як з власником земельної ділянки не узгоджувались умови вищевказаної додаткової угоди, а відтак вважає її неукладеною.

Зазначає, що факт реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі спірної додаткової угоди до договору оренди землі за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не може бути підтвердженням волевиявлення позивача на укладення такої додаткової угоди.

Вказує на існуванні спору щодо користування належною позивачу земельною ділянкою, оскільки на підставі неукладеної додаткової угоди до договору оренди землі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєструвало за собою право оренди.

На даний час відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжує користуватися належною позивачу земельною ділянкою без достатніх правових підстав, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном, що й спонукало звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 07.09.2022 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду від 07.09.2022 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ТОВ «Захід Агро» оригінал додаткової угоди №б/н від 17.10.2017 року до договору оренди землі від 04.04.2014 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103, площею 1,0999 га, а також витребувано з Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103.

Відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що право оренди на належну позивачу земельну ділянку кадастровий номер 5624281200:07:001:0103, площею 1,0999 га, зареєстровано за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі договору оренди землі від 04.04.2014 року, із змінами внесеними до вказаного договору згідно додаткової угоди від 17.10.2017 року. Факт реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наданої позивачем разом з позовом. В обгрунтування заперечень проти позову відповідач також вказує на те, що позивач отримував від відповідача орендну плату, та сплата відповідачем орендної плати спростовує доводи позивача щодо не підписання ним вищевказаної додаткової угоди до договору оренди землі.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 23.02.2023 року за клопотанням представника позивачки ТОВ «Захід Агро» залучено до участі в справі в якості співвідповідача.

Відповідач ТОВ «Захід Агро» правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про місце, день та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Представник позивача в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, розгляд справи просила здійснювати без її участі та без участі позивача.

Представники відповідачів в судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від них не надходило.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,0999 га, кадастровий номер 5624281200:07:001:0103, що знаходиться на території Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області (колишня Вельбівненська сільська рада Острозького району Рівненської області), яку він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.07.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.07.2015 року.

З копії договору оренди землі № б/н від 04.04.2014 року, яка міститься в матеріалах реєстраційної справи, витребуваної з Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконкому Острозької міської ради, вбачається, що між матір`ю позивача - ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Захід Агро» (орендар) було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103, зі строком дії договору 5 років.

Згідно ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі»перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно договору оренди землі від 04.04.2014 року (пункт 40 договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Окрім того, ч.1ст.148-1 ЗК Українивизначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Зазначене вказує на те, що до позивача, як до спадкоємця після смерті його матері перейшли всі права та обов`язки, передбачені договором оренди землі, укладеним 04.04.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Захід Агро».

Укладення договору оренди землі від 04.04.2015 року сторонами не оспорюється.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.07.2022 року вбачається, що державним реєстратором Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області Головач Н.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2014 року, індексний номер рішення 14810729, номер запису про інше речове право 6512518, зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки за ТОВ «Захід Агро», орендодавцем якої вказано матір позивача ОСОБА_2 , та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено договір оренди землі №б/н від 04.04.2014 року. В подальшому державним реєстратором КП Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчуком Ю.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2018 р., індексний номер рішення 40199821, номер запису про інше речове право 6512518, зареєстровано перехід права оренди вищевказаної земельної ділянки від ТОВ «Захід Агро» до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а також замінено орендодавця замість ОСОБА_2 вказано позивача ОСОБА_1 , а новим орендарем вказано ТОВ «Західна агровиробнича компанія», та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено додаткову угоду № б/н від 17.10.2017 року до договору оренди землі.

Відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в заперечення позовних вимог надало оригінал додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 17.10.2017 року до договору оренди землі від 03.05.2012 року щодо вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103.

Як вбачається зі змісту наданої відповідачем додаткової угоди № б/н від 17.10.2017 року, остання складена до договору оренди землі від 03.05.2012 року, разом з тим в матеріалах справи відсутні та судом не встановлено доказів укладення договору оренди землі саме з вказаною датою 03.05.2012 року щодо вищевказаної земельної ділянки.

Згідно ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно положень Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно ч.1ст.627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч. 5-6ст.203 ЦК Українипередбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ч.1ст.205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.207 ЦК Українивстановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як визначено вст.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1ст.14 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно дост.204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.ч.2-3ст.215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1ст.215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч.1ст.215 ЦК України, так і у ст.ст.229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Коли ж сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Як було вище встановлено судом, позивачу на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, площею 1,0999 га, що знаходиться на території Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області (колишня Вельбівненська сільська рада Острозького району Рівненської області).

Сторонами не заперечується факт укладення між матір`ю позивача ОСОБА_2 та ТОВ «Захід Агро» договору оренди землі від 04.04.2014 року.

Разом зтим,в Державнийреєстр речовихправ нанерухоме майновнесено відомостіпро укладенняміж позивачем ОСОБА_1 та ТОВ«Захід Агро»і ТОВ«Західна агровиробничакомпанія» додатковоїугоди додоговору орендиземлі,за умовамиякої правооренди належноїпозивачу земельноїділянки зареєстрованоза ТОВ«Західна агровиробничакомпанія»,змінено особуорендодавця таорендаря,а також строкдоговору зміненона 7років зправом пролонгації.Зазначена додатковаугода 20.03.2018року булазареєстрована державнимреєстратором КП«Реєстраційний офіс»Бабинської сільськоїради Гощанськогорайону Рівненськоїобласті ЛазарчукомЮ.А.

З доводів позивача судом встановлено, що про наявність вищевказаної додаткової угоди йому стало відомо лише в липні 2022 року, та вищевказану додаткову угоду до договору оренди землі він не укладав та не підписував, інших осіб на її укладення та підписання не уповноважував, істотні та інші умови вищевказаної додаткової угоди з ним, як з власником земельної ділянки, не узгоджувались.

Відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» обов`язок з надання додаткової угоди виконав, що надало можливість призначити та провести по справі судову почеркознавчу експертизу, яка підтвердила доводи позивача щодо неукладення ним зазначеної додаткової угоди.

Так, згідно висновку експерта №СЕ-19/118-22/11009-ПЧ від 17.01.2023 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді №б/н (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 17.10.2017 року до договору оренди землі від 03.05.2012 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Як вбачається з вищевказаного висновку, останній не містить будь-яких тверджень чи посилань експертів щодо невідповідної якості чи недостатньої кількості наданого для проведення експертизи матеріалу, що могло поставити під сумнів правильність виконання експертизи. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що для проведення судово-почеркознавчої експертизи, експерту було надано оригінал об`єкта дослідження, а у якості зразків почерку та підпису позивача для порівняльного дослідження було надано оригінали документів з підписами та почерком позивача.

Отже, експерт, дотримуючись вимог Інструкції провів дослідження на підставі оригіналу об`єкта дослідження, використовуючи для порівняльного дослідження оригінали документів, на яких містився підпис позивача. Крім того, експертом надано вичерпну відповідь на поставлене судом питання, яке є чітким та конкретним, а тому суд вважає такий висновок належним та допустимим доказом у справі.

Оскільки, відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів, то зважаючи на те, що зазначений висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування, тобто є належним (ст.77 ЦПК України), не одержаний в порушення порядку, встановленого законом та на його підставі в сукупності з іншими доказами, можна встановити дійсні обставини справи, то суд при вирішенні справи вважає його допустимим та приймає до уваги.

При цьому суд виходить також з того, що відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст.80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.1, 5-7ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що кожна із сторін у даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч.1ст.12ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно ч.4ст.12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Будь-яких доказів на підтвердження заперечень проти вимог позивача відповідачами надано не було.

Отже, відповідачами не спростовано доводи позивача про те, що оспорюваний правочин не було укладено, як і не доведено обставин його укладення.

Доводи відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія», викладені у відзиві на позовну заяву, на підтвердження факту існування орендних правовідносин у зв`язку із сплатою на користь позивача орендної плати суд до уваги не приймає виходячи з наступних підстав.

Як вже вище зазначалося, згідно вимог чинного законодавства договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, згідно ст.18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, оскільки у разі вчинення таких дій договір не може бути зареєстрований у встановленому законом порядку.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц.

Таким чином, доводи відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про існування орендних правовідносин є помилковими.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з ч.4 cт.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Окрім того, Великою палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця.

З урахуванням того, що доводи відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про правомірність користування належної позивачу земельною ділянкою на підставі додаткової угоди №б/н від 17.10.2017 року спростовуються висновком судової почеркознавчої експертизи, а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для визнання неукладеною вищевказаної додаткової угоди щодо належної позивачу земельної ділянки площею 1,0999 га з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що вищевказана додаткова угода до договору оренди землі є неукладеною, а відповідач ТОВ «Західна агровиробничакомпанія» недовів увстановленому закономпорядку правомірностікористування належноюпозивачу земельноюділянкою танадалі продовжуєнею користуватися,чим порушуєйого правана користуваннята розпорядженняналежним йомумайном,а відтакіснують підставидля зобов`язаннявідповідача ТОВ«Західна агровиробничакомпанія» повернутипозивачу належнуйому направі власностіземельну ділянку.

При вирішенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на належну позивачу земельну ділянку суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до cт.2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч.3ст.26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки судом було встановлено, що вищевказана додаткова угода № б/н від 17.10.2017 року до договору оренди землі від 03.05.2012 року щодо належної позивачу земельної ділянки площею 1,0999 га з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103, є неукладеною, а відтак записи про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) порушують права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, суд вважає, що вимога про скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо вищевказаної земельної ділянки, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо такої земельної ділянки, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути в рівних частинах понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 1984,80 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 3624,57 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження: м.Дубно, провул. Центральний, 1 Дубенський район Рівненської області, код ЄДРПОУ 41099127) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (місцезнаходження: с.Тесів Рівненського району (Острозька ОТГ) Рівненської області, код ЄДРПОУ 32843893) про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103, площею 1,0999 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області).

Скасувати державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103, площею 1,0999 га, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0103, площею 1,0999 га.

Стягнути з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 992,40 грн. витрат на сплату судового збору, 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1812,29 грн. витрат на проведення експертизи.

Стягнути з ТОВ «Захід Агро» на користь ОСОБА_1 992,40 грн. витрат на сплату судового збору, 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1812,29 грн. витрат на проведення експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.04.2023 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.