Постанова

від 10.05.2023 по справі 570/5054/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року

м. Рівне

Справа № 570/5054/21

Провадження № 22-ц/4815/589/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

суддів: Ковальчук Н.М.,

Хилевича С.В.

секретар Пиляй І.C.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Фермерське господарство «МАУН», Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Собчука Миколи Володимировича, який діє від імені Фермерського господарства «МАУН», на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2023 року, у складі судді Кушнір Н.В., повне судове рішення виготовлене 23 лютого 2023 року, та на додаткове рішення цього ж суду від 03 березня 2023 року,у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «МАУН», Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «МАУН», Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно. Позов обґрунтовано тим, що вона та її батько ОСОБА_2 є членами ФГ «МАУН». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак отримати Свідоцтво про право на частку у майні ФГ «МАУН» вона не може, оскільки засновник господарства ОСОБА_3 не зареєстрував частки членів фермерського господарства у встановленому законом порядку, перешкоджає їй в оформленні права власності на спадок і неодноразово намагався виключити з членів господарства позивачку, її батька - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Позивач, посилаючись на те, що вона наділена правом спадкування частки майна покійного батька у фермерському господарстві, оскільки вона є членом фермерського господарства та не відмовилася від участі в даному господарстві, прийняла спадщину щодо іншого майна, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на майнові права члена Фермерського господарства «МАУН», в обсязі визначеному статутом господарства - у розмірі 5% капіталу.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2023 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 у порядкуспадкування зазаконом післясмерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,її батька ОСОБА_2 право намайнові правачлена Фермерськогогосподарства «МАУН»у розмірі5%складеного капіталу.

Додатковим рішеннямРівненського районногосуду Рівненськоїобласті від03березня 2023року стягнутоз Фермерського господарства «МАУН» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 гривень та витрати на отримання правничої допомоги в сумі 4800 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач наділена правом спадкування частки свого покійного батька у фермерському господарстві, оскільки є членом фермерського господарства та не відмовилася від участі в даному господарстві, прийняла спадщину щодо іншого майна спадкодавця. Згідно з ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

З апеляційною скаргою на вказані рішення суду першої інстанції звернувся адвокат Собчук М.В., який діє від імені ФГ «МАУН». Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач в мотивувальній частині позову доводить той факт, що вона має право на спадкування частки покійного батька у майні (складеному капіталі), проте в резолютивній частині позову позивач просила суд визнати за нею в порядку спадкування право на майнові права члена ФГ у розмірі 5% складеного капіталу, що не відповідає нормам ЗУ «Про фермерське господарство» та статуту ФГ «МАУН». Представник відповідача наполягає на тому, що ОСОБА_2 набув членство у фермерському господарстві з дати реєстрації його статуту (29.10.2007 року) і з цієї дати не приймав особистої безпосередньої трудової участі в діяльності цього господарства. Вказує, що позивач не надала доказів внесення ОСОБА_2 до складеного капіталу фермерського господарства будь-якого майна, коштів, чи майнових прав, тому вважає, що у спадкодавця відсутня частка у майні (складеному капіталі) фермерського господарства, відповідно відсутній об`єкт спадкування для позивача ОСОБА_1 .. Також зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого права.

Крім того, оскаржує додаткове рішення суду, яким на користь позивача стягнуто судові витрати, обґрунтовуючи це тим, що представник позивача, в порушення порядку, визначеного частиною 8 статті 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів не робила заяву щодо розподілу судових витрат в порядку винесення додаткового рішення.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Курганська О.В. вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зазначає, що через неправомірні дії фермерського господарства, права позивача можуть бути захищені лише в судовому порядку шляхом визнання права власності на спадкове майно. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача - адвоката Собчука М.В., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника позивача - адвоката Курганську О.В., яка заперечує проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 грудня 1992 року зареєстровано фермерське господарство «МАУН», ідентифікаційний код юридичної особи 210884231, місцезнаходження: с.Колоденка Рівненського району Рівненської області, статут якого викладений в новій редакції та зареєстрований 29 жовтня 2007 році, номер запису 16021200000002222, що стверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії A01, № 197386 та витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відомості про розмір складеного капіталу, членів господарства та розміри їх часток у складеному капіталі у реєстрі відсутні.

Відповідно до п.п.1.4 Статуту членами господарства із визначеними розмірами часток у складеному капіталі господарства є: голова господарства ОСОБА_3 - 50%, ОСОБА_4 - 35%, ОСОБА_5 - 5%, ОСОБА_1 - 5%, ОСОБА_2 -5%.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Спадкоємцем його майна є позивач, яка своєчасно звернулася із заявою до державної нотаріальної контори, де заведено спадкову справу № 296/2010, що стверджується листом ОСОБА_6 - державного нотаріуса Баранівської державної нотаріальної контори від 15.09.2021 pоку № 791/01-16.

11 грудня 2010 року ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину 5245 - 1/2 квартири, належної ОСОБА_2

14 лютого 2020 року рішенням загальних зборів ФГ «МАУН» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виключено зі складу членів фермерського господарства, а до складу фермерського господарства включено інших осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10

18 лютого 2020 року державним реєстратором Копитківської сільської ради Здолбунівського району Дацюк В.А. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів фермерського господарства за № 16021050002002222.

Наказом Міністерства юстиції України від 09 вересня 2020 року № 2341/7 вказана реєстрація скасована як незаконна.

Повторно, 30 липня 2021 року державним реєстратором Рівненської районної державної адміністрації Свінцицькою О.М. проведено державну реєстрацію змін до Статуту Фермерського господарства «МАУН» №1006021070004002222, яким позивача, її батька та ОСОБА_4 знову виключили із членів господарства.

Наказом Міністерства юстиції України від 01 жовтня 2021 року № 3497/5 реєстрацію вказаних змін було скасовано.

Листом державного нотаріуса Баранівської державної нотаріальної контори Паламарчук О.М. від 29.10.2021 року М983/02-14 повідомлено ОСОБА_1 , що видати Свідоцтво про право на спадщину, на частку батька у Фермерському господарстві «МАУН», нотаріус не може, так як ця частка не зареєстрована.

06 грудня 2022 року державним нотаріусом Баранівської державної нотаріальної контори Паламарчук О.М. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у складеному капіталі фермерського господарства "МАУН" /код ЄДРПОУ 21084231/, місце знаходження: 35306, Україна, Рівненська область, Рівненський район, с.Колоденка, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю документів на вказане спадкове майно.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 20 ЗУ «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 ЗУ «Про фермерське господарство»).

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 ЗУ «Про фермерське господарство»). До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 ЗУ «Про фермерське господарство»).

Відповідно до розділу 4 статуту ФГ «МАУН» господарство є власником належного йому майна, володіє, використовує і розпоряджається ним відповідно до мети та предмету статутної діяльності. Майно господарства складають основні фонди і оборотні фонди, а також цінності, що відображені в балансі Господарства.

У власності господарства можуть бути жилі будинки, квартири, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження, засоби виробництва, вироблена продукція та доходи від її реалізації, об`єкти інтелектуальної власності, транспортні засоби, переробні цехи та лінії, кошти, акції, інші папери, а також інше майно, набуття якого у власність не заборонене законом.

Майно Господарства, включаючи будівлі, споруди, обладнання, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблено господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, земельні ділянки та інше майно, набуте Господарством у власність на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти є складеним капіталом Господарства.

Частка членів господарства у його складеному капіталі, набутому після реєстрації даного статуту складає: голови господарства ОСОБА_3 - 50% складеного капіталу, члена господарства ОСОБА_4 - 35% складеного капіталу, члена господарства ОСОБА_5 - 5% складеного капіталу, члена господарства ОСОБА_1 - 5% складеного капіталу, члена господарства ОСОБА_2 - 5% складеного капіталу.

Член Господарства має право на отримання належної йому частки складеного капіталу господарства при ліквідації господарства або у разі припинення членства у Господарстві.

Джерелами формування коштів і майна Господарства є: гроші, матеріальні внески і майнові паї членів Господарства, отримані при виході із сільськогосподарських підприємств у встановленому законодавством порядку; прибуток отриманий від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності господарства; прибуток від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; доброчинні внески і пожертвування українських та іноземних юридичних і фізичних осіб; придбане майно в інших юридичних та фізичних осіб; інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою не надано доказів внесення спадкоємцем ОСОБА_2 до складеного капіталу фермерського господарства будь-якого майна, коштів, чи майнових прав, і тому, суд мав дійти висновку, що частка ОСОБА_2 в майні ФГ відсутня, і відповідно, відсутній об`єкт спадкування.

Як було зазначено, Статутом господарства при його реєстрації було передбачено розміри часток членів господарства у його складеному капіталі, крім того, передбачено джерела формування коштів та майна товариства. Відповідно, внески у відповідних розмірах були зроблені членами і розраховані. Будь-яких інших доказів формування складеного капіталу товариства (внесення коштів у відповідних розмірах, майна тощо) будь-ким з членів товариства, відповідач суду не надавав, з чого слідує не довів, що складений капітал ФГ було сформовано без участі ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_2 був членом господарства і його спадкоємець позивач має право на спадкування після свого батька.

На час виникнення спірних правовідносин діяв ЗУ «Про господарські товариства», який у статті 55 передбачав, що у зв`язку зі смертю громадянина-учасника товариства, спадкоємці мали переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видавалася у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, і вартість якої визначалася на день смерті учасника.

Оскільки ОСОБА_1 є членом ФГ «МАУН», в якого, згідно статуту сформовано складений капітал, то визнання за позивачкою в порядку спадкування після смерті батька прав члена ФГ «МАУН» є ефективним способом захисту її прав як спадкоємниці члена товариства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року (справа № 179/1043/16) в п. 44 також звернула увагу на те, що 17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року. Згідно зі статтею 23цього Закону у разі смерті учасника товариства його частка переходить до спадкоємця без згоди учасників товариства. Отже, за наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

У вказаній постанові від 23 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду зробила висновки щодо застосування норм права, зокрема в п. 62 зазначено «Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України «Про фермерське господарство»). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того ж Закону).

63.У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи відповідача про те, що позивачкою пропущено строк позовної давності також є юридично безпідставними, оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину у строки встановлені законом і відповідно вся спадщина вважається такою, що прийнята з часу відкриття спадщини, належить позивачу. Позивач вирішила отримати свідоцтво про право на спадщину у ФГ «МАУН», однак відповідач перешкоджає їй у цьому, і вона вправі звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Колегія суддів, також відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції процесуального закону щодо ухвалення додаткового рішення.

З запису фіксування судового засідання 13 лютого 2023 року слідує, що представник позивача адвокат Курганська О.В., під час судових дебатів, як це передбачено пунктом 8 статті 141 ЦПК України, зробила заяву про те, що надасть докази про понесені позивачем витрати на оплату професійної правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції були проголошені 13 лютого 2023 року, представник позивача адвокат Курганська О.В. звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення 16 лютого 2023 року.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшовобґрунтованого висновку прозадоволення позовних вимог.

Суд першоїінстанції повнота всебічнодослідив наявніусправі докази надані сторонами, дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 382 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Собчука Миколи Володимировича, який діє від імені Фермерського господарства «МАУН», залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 03 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 травня 2023 року.

Головуючий суддя І. В. Вейтас

Судді: Н. М. Ковальчук

С. В. Хилевич