Постанова

від 12.05.2023 по справі 913/249/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Харків Справа №913/249/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Терещенко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» (вх.№385Л від 01.03.2023) на рішення Господарського суду Луганської області від 08.02.2023 у справі №913/249/22 (м. Харків, суддя Корнієнко В.В., повний текст рішення складено 08.02.2023),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Промтехобладнання», м. Дніпро,

до Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок», м. Сєвєродонецьк, Луганська область,

про стягнення 263700 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 263700,00 грн по оплаті товару, поставленого за договором поставки від 12.10.2021 №1046.

Позивач у позовній заяві обґрунтував свої вимоги наступним:

- 12.10.2021 між ТОВ «Торгівельний дім «Промтехобладнання» (далі Постачальник, позивач) та КП «Житлосервіс «Світанок» (далі Замовник, відповідач) укладено Договір поставки №1046 (далі Договір) на загальну суму 970500 грн (відповідно до п. 3.1 Договору та Специфікації);

- відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлений цим договором строк товар («Засувки» код за ДК 021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої) у власність Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно умов цього договору;

- п. 4.2. Договору встановлює, що розрахунки здійснюються після отримання партії товару згідно предмету цього договору та рахунку на оплату сума яких відповідає сумі, яка виходить із прийнятого якісного товару протягом 90 банківських днів з дня отримання рахунку та товару;

- на виконання частини даного Договору нами було підібрано товар, що відповідав вимогам замовлення, організовано пакування та відправлення;

- були вчинено всі необхідні дії для якнайшвидшого виконання умов укладеного Договору, натомість вчасної оплати поставленого товару так і не було отримано;

- строк на оплату минув 08.04.2022 та 20.05.2022 (90 банківських днів з дня товарно-транспортної накладної від 01.12.2021 та 12.02.2022);

- 15.09.2022 та 19.09.2022 на електронну адресу Відповідача було направлено електронного листа з нагадуванням про необхідність оплатити поставлений товар та з вимогою; відповіді на дані листи отримано не було і на сьогоднішній день;

- відповідно до п. 9.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею Сторін;

- п. 9.2. зазначає, що Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це сторону у письмовій формі;

- п. 9.3. Договору зазначає, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України;

- п. 9.4. Договору встановлює, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення іншої Сторони про настання форс-мажорних обставин, тягне за собою втрату Стороною права посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності;

- в країні діє воєнний стан введений в дію з 24.02.2022, дійсно наявність такого стану передбачає звільнення від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань за договорами, але не звільняє від виконання самого грошового зобов`язання;

- від Відповідачів не надходило жодного повідомлення про наявність форс-мажорних обставин;

- через складну економічну ситуацію в країні та небажанням Відповідача виконати свої основні грошові зобов`язання ми вимушені звернутись до суду для захисту своїх порушених прав.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено до стягнення з відповідача борг в сумі 263700 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача також витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 8000 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.02.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Промтехобладнання» борг в сумі 263700 грн, витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10500 грн, витрати на судовий збір в сумі 3955,50 грн; ухвалено видати наказ.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 08.02.2023 у справі №913/249/22 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги відповідача; стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт посилається на наступне:

- згідно ТТН №011221/1 від 12.01.2022 товар нібито був доставлений після закінчення строку Договору поставки №1046 від 12.10.2021, додаткових угод на продовження строку дії вищевказаного договору не укладалося;

- також в ТТН №011221/1 від 01.12.2021 та ТТН №120122/1 від 12.01.2022 вказано «пункт розвантаження Луганська обл., м. Сєверодонецьк, вул. Гагаріна, 115», а в Договорі поставки №1046 від 12.10.2021, ця адреса не вказана як адреса складу; документів, які б підтверджували зміну адреси поставки та причини, обставини, які призвели до цього, позивачем не надані та не відомі;

- факт прийомки товару за Договором підтверджується видатковою накладною №282 від 31.12.2021, але це всупереч факту начебто отримання згідно ТТН №120122/1 від 12.01.2022 вже після закінчення строку дії вищевказаного Договору;

- в графі «Отримав» на всіх ТТН та видаткових накладних поставлено підпис особою без посади, прізвища та ініціалів;

- підприємство не має доступу до майна, що знаходилося на балансі КП «Житлосервіс «Світанок», матеріально-технічної бази та документів підприємства, в тому числі до всіх оригіналів та додатків до Договору поставки №1046, а тому не може підтвердити факт часткового або повного отримання товару, сплату за нього та осіб, які були задіяні під час підписання на приймання товару.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» (вх.№385Л від 01.03.2023) на рішення Господарського суду Луганської області від 08.02.2023 у справі №913/249/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/249/22. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Комунальному підприємству «Житлосервіс «Світанок» ухвалено уточнити вимоги апеляційної скарги; копію відповідних уточнень направити позивачу у справі; відповідні докази направлення - надати суду. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

10.03.2023 на виконання вимог ухвали суду надійшли матеріали справи №913/249/22 (вх.№2707).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Промтехобладнання» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3296 від 23.03.2023), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на наступне:

- в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач жодним чином не заперечував факт поставки товарів, не мав жодних претензій до доказів, які були додані до позовної заяви та фактично в якості обґрунтувань відзиву посилався виключно на форс-мажор;

- на всіх видаткових накладних та товарно-транспортних накладних стоїть печатка відповідача, тобто окрім підпису особи, яка прийняла товар міститься і печатка відповідача, що засвідчує вказаний підпис; відповідно до п.5.12. договору поставки №1046 від 12.10.2021 підтвердженням одержання товару замовником є підписана обома сторонами договору видаткова накладна оформлена належним чином;

-у постанові 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними; саме на відповідача покладається обов`язок довести, що таку печатку використано проти його волі;

- позивач просить прийняти в якості доказів накладну №268 на суму 14400,00 грн, яка підписана аналогічним способом з боку відповідача, а також квитанцію про оплату, оскільки існують виключні обставини неподання їх до суду першої інстанції, адже відповідач не обґрунтовував свої доводи у відзиві вказаними фактами;

- відповідно до п.5.12 договору підтвердженням одержання товару замовником є підписана обома сторонами договору видаткова накладна оформлена належним чином; жодних листів від відповідача з приводу неналежної поставки продукції не надходило; в ТТН вказано, що доставка здійснюється автомобілем Газ, номер НОМЕР_1 , перевізник ТОВ «АЯКС ТРАНС»; в суді першої інстанції це питання з боку відповідача не піднімалося, а тому в актах здачі приймання-передачі робіт (наданих послуг) з перевізником чітко вказано: послуга перевезення вантажу(м. Дніпро-Сєвєродонецьк, пр. Гвірдійський, 40В, НОМЕР_1 тобто на адресу вказану у договорі);

- сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 29.12.2021 до договору, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2022; тим паче поставка відбувалася на підставі видаткової накладної від 31.12.2021 №282, тобто все відповідає строкам, передбаченими договорам.

Також від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Промтехобладнання» надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№3297 від 23.03.2023), в якому просить прийняти та приєднати до справи додаткові докази на підтвердження позиції позивача.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на те, що не мав змоги подати їх до суду першої інстанції, оскільки відповідач не заперечував обставини щодо поставки йому товару за наявними в справі накладними, не вказував на те, що вважає їх неналежними та обґрунтовував свої доводи виключно посиланням на форм-мажор. Зважаючи на принцип змагальності, без надання позивачу спростувати або підтвердити відповідні обставини, які вказані в апеляційній скарзі це ставитиме сторони в нерівне положення і це є виключними обставинами.

Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2021 між ТОВ «Торгівельний дім «Промтехобладнання» (далі Постачальник, позивач) та КП «Житлосервіс «Світанок» (далі Замовник, відповідач) укладено договір поставки №1046 (далі Договір) на загальну суму 970500 грн (відповідно до п. 3.1 Договору та Специфікації).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлений цим договором строк товар («Засувки» код за ДК 021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої) у власність Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно умов цього договору.

Згідно з п. 2.1. Договору кількість товару, що поставляється за цим Договором, зазначається у Додатку 1 «Специфікація товару».

Пункт 4.2. Договору встановлює, що розрахунки здійснюються після отримання партії товару згідно предмету цього договору та рахунку на оплату сума яких відповідає сумі, яка виходить із прийнятого якісного товару протягом 90 банківських днів з дня отримання рахунку та товару.

Постачальник здійснює поставки впродовж 2021 року окремими партіями за письмовими (електронною поштою) заявками Замовника, протягом 5 календарних днів з моменту отримання заявки на умовах DDP Інкотермс 2010 за певними адресами складів Замовника (п. 5.1. Договору).

Датою поставки є дата отримання товару Замовником, що підтверджується видатковою накладною або актом приймання-передачі (п. 5.2. Договору).

За порушення строків оплати вартості товару Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми прострочки (п. 8.5. Договору).

Позивачем на виконання вказаного Договору 01.12.2021 та 12.01.2022 був поставлений відповідачу товар (засувки чавунні фланцеві) на загальну суму 263700 грн (61200 грн +202500 грн), що підтверджується видатковими накладними позивача від 01.12.2021 №273, від 31.12.2021 №282 та товарно-транспортними накладними від 01.12.2021 №011221/1, від 12.01.2022 №120122/1.

У встановлений договором строк (90 банківських днів з дня отримання товару) відповідач вартість отриманого товару позивачу не сплатив.

15.09.2022 та 01.10.2022 позивачем на електронну адресу відповідача були направлені електронні листи від 15.09.2022 №7606 з нагадуванням про необхідність оплатити поставлений товар та від 19.09.2022 №7608 вимога про оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 263700 грн.

Відповідач відповіді на вказані листи позивачу не надав, борг не сплатив.

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до суду із вимогою про стягнення з відповідача боргу в сумі 263700,00 грн по оплаті товару, поставленого за договором поставки від 12.10.2021 №1046.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується борг відповідача перед позивачем за поставлений за Договором товар (засувки чавунні фланцеві) на суму 263700 грн, а тому вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 263700 грн підлягають задоволенню. Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про наявність форс-мажорних обставин) не приймаються судом до уваги, так як в силу ст. 617 ЦК України та п. 9.1. Договору обставини непереборної сили (форс-мажор) мають значення при вирішенні питання про звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а у даному випадку вимоги про відповідальність відповідача позивачем не заявлялися.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір поставки №1046 від 12.10.2021 (з урахуванням специфікацій до нього), згідно з яким позивач зобов`язався передати у встановлений цим договором строк товар («Засувки» код за ДК 021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої) у власність Замовника, а Замовник - прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно умов цього договору.

Позивачем на виконання вказаного Договору 01.12.2021 та 12.01.2022 був поставлений відповідачу товар (засувки чавунні фланцеві) на загальну суму 263700 грн, що підтверджується видатковими накладними позивача від 01.12.2021 №273 на суму 61200,00 грн, від 31.12.2021 №282 на суму 202500,00 грн та товарно-транспортними накладними від 01.12.2021 №011221/1, від 12.01.2022 №120122/1.

У встановлений договором строк (90 банківських днів з дня отримання товару) відповідач вартість отриманого товару позивачу не сплатив.

15.09.2022 та 01.10.2022 позивачем на електронну адресу відповідача були направлені електронні листи від 15.09.2022 №7606 з нагадуванням про необхідність оплатити поставлений товар та від 19.09.2022 №7608 вимога про оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 263700 грн, проте відповідач відповіді на вказані листи позивачу не надав, борг не сплатив.

Щодо посилання відповідача у суді першої інстанції на неможливість виконання ним своїх зобов`язань через війну в країні, тобто наявність форс-мажорних обставин, то місцевий суд відзначив, що при наявності форс-мажорних обставин сторона може бути звільнена від відповідальності за неналежне виконання нею зобов`язань, тобто від сплати неустойки, однак це не є підставою для звільнення сторони від виконання самого зобов`язання.

Судова колегія звертає увагу, що форс-мажорні обставини за загальним правилом звільняють від відповідальності за порушення зобов`язань, тобто від нарахування неустойки, однак не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджується, що у даному позові позивач просив стягнути суму основної заборгованості за поставлений товар, при цьому, штрафні санкції за неналежне виконання своїх зобов`язань позивач не нараховував та до стягнення не заявляв.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується, що борг відповідача перед позивачем за поставлений за Договором товар (засувки чавунні фланцеві) складає 263700 грн, а вимоги про відповідальність відповідача позивачем не заявлялися, тому доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про наявність форс-мажорних обставин) не приймаються судом до уваги, так як в силу ст. 617 ЦК України та п. 9.1. Договору обставини непереборної сили (форс-мажор) мають значення при вирішенні питання про звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

У апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що вказаний товар було доставлено після закінчення строку договору, в ТТН вказані інші адреси, ніж адреси складу, які передбачені в договорі, в графі «Отримав» на всіх ТТН та видаткових накладних поставлено підпис особою без посади, прізвища та ініціалів, тобто відповідачем заперечується факт виконання позивачем поставки товару в обсязі та на умовах, передбачених договором.

В той же час, апелянт, як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі зазначає, що підприємство не має доступу до майна, що знаходилося на балансі КП «Житлосервіс «Світанок», матеріально-технічної бази та документів підприємства, в тому числі до всіх оригіналів та додатків до Договорів поставки №1046, а тому не може підтвердити факт часткового або повного отримання товару, сплату за нього та осіб, які були задіяні під час підписання на приймання товару.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Встановлені у даній справі обставини, зокрема те, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції посилався на настання форс-мажорних обставин як підставу звільнення від відповідальності, а у подальшому при зверненні із апеляційною скаргою посилається абсолютно на інші обставини, які, на його думку, вказують про наявність підстав для відмови у позові, суперечать доктрині заборони суперечливої поведінки.

Посилання скаржника на те, що підприємство не має доступу до майна, що знаходилося на балансі КП «Житлосервіс «Світанок», матеріально-технічної бази та документів підприємства, в тому числі до всіх оригіналів та додатків до Договору поставки №1046, підписант відповідно до Договору №1046 від 12.10.2021, а саме директор Антоненко П.В. не виходить на зв`язок, працівники підприємства, а саме завідуючі складами також не можуть підтвердити приймання товару, його кількість та відсутність претензій, а тому підприємство не може підтвердити факт часткового або повного отримання товару, сплату за нього та осіб, які були задіяні під час підписання на приймання товару, саме по собі не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за договором.

Ураховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

В ході апеляційного провадження апелянтом не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 20.05.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 №2915-ІХ).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.248 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 08.02.2023 у справі №913/249/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12.05.2023.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя О.І. Терещенко