Ухвала

від 09.05.2023 по справі 953/4631/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/4631/22 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/582/23 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія: застава

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю захисника ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді застави щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 2022220000000171 від 21 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4,5 ст. 191 КК України, до 13 червня 2023 року -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022220000000171 від 21.02.2022 року за ч.3,4,5 ст.191 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою заволодіння бюджетними коштами лікувальних закладів м.Харкова та Харківської області, використовуючи корупційні зв`язки у комунальному некомерційному підприємстві «Обласний центр онкології» (далі - КНП «ОЦО»), запропонували заступнику генерального директора цього ж комунального підприємства ОСОБА_12 створити та очолити організовану групу, діяльність якої буде направлена на заволодіння бюджетними коштами КНП «ОЦО» під час закупівлі медичного обладнання, на що остання погодилась.

Розробивши план злочинної діяльності, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запропонували ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 разом з ними та згідно розробленого плану здійснювати у складі організованої групи дії, направлені на заволодіння бюджетними коштами.

Так, у 2021 році ОСОБА_12 надала ОСОБА_11 інформацію щодо предметів закупівель медичного обладнання КНП «ОЦО» у 2021 році, відповідно до якого заплановано закупівлю медичного обладнання, у тому числі: хемілюмінесцентного аналізатору вартістю 406 000 грн, мікротом ротаційний вартістю 570 000 грн, станція заливки в парафін вартістю 180 000 грн.

ОСОБА_13 , за вказівкою ОСОБА_11 , виконуючи свою роль у злочинній змові, проаналізувавши перелік медичного обладнання та впевнившись, що від імені підконтрольних ФОП можна здійснити поставку хемілюмінесцентного аналізатору, погодивши з ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 завищену вартість вказаного обладнання, надала вказівку ОСОБА_7 та ОСОБА_14 підготувати комерційні пропозиції від імені суб`єктів підприємницької діяльності щодо вартості хемілюмінесцентного аналізатору.

ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , виконуючи вказівки ОСОБА_13 , виготовили комерційні пропозиції від імені ТОВ «Лабпартнер» щодо вартості хемілюмінесцентного аналізатору у розмірі 1 120 000 грн, після чого ОСОБА_11 надав складені комерційні пропозиції ОСОБА_12 .

Крім того, з метою придання законності процедурі тендерної закупівлі медичного обладнання, ОСОБА_11 надав ОСОБА_12 тендерну документацію другого учасника - ТОВ «Євромедпроект» з завідомо вищою вартістю предмета закупівлі.

24.06.2021 року ОСОБА_12 , зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечила прийняття тендерним комітетом КНП «ОЦО» рішення про визнання ФОП ОСОБА_15 переможцем та укладання договору на поставку обладнання - хемілюмінесцентний аналізатор, в наслідок чого між ТОВ КНП «ОЦО» та ФОП ОСОБА_15 укладено договір №193 від 16 липня 2021 року щодо поставки зазначеного вище медичного обладнання вартістю 1 100 000 грн.

22.09.2021 року хемілюмінесцентний аналізатор поставлено до КНП «ОЦО» та 09.11.2021 року на рахунок ФОП « ОСОБА_15 » КНП «ОЦО» проведено оплату в загальній сумі 1 100 000 грн.

Після отримання реальної можливості розпорядитися грошовими коштами, що надійшли на рахунок ФОП ОСОБА_15 за договором №193 від 16.07.2021, ОСОБА_14 зняв грошові кошти, які в подальшому передав ОСОБА_13 для передачі ОСОБА_10 з метою їх розподілу між учасниками організованої групи.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №10038 від 14.11.2022, проведеної ТОВ «Незалежним Інститутом Судових Експертиз», документально підтверджується різниця між вартістю поставленого та оплаченого медичного обладнання - хемілюмінесцентного аналізатора та ринковою вартістю цього обладнання в сумі 195 880 грн 67 коп.

Таким чином ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 заволоділи бюджетними грошовими коштами КНП «ОЦО», виділеними Харківською обласною радою на загальну суму 195 880 грн 67 коп., спричинивши КНП «ОЦО» матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, упродовж 2021 року за аналогічних обставинах, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , діючи повторно, у складі організованої групи, заволоділи бюджетними грошовими коштами КНП «ОЦО», виділеними Харківською обласною радою

- на закупівлю спектрофотометру у сумі 43 510 грн78 коп.,

- на закупівлю ротаційного мікротому, станції заливки в парафін у сумі 135 712 грн 74 коп,

- на закупівлю автоматичного коагулометру у сумі 130 067 грн 20 коп.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2023 строк досудового розслідування продовжено до 6-ти місяців, тобто до 14.06.2023 включно.

11.04.2023 року ОСОБА_7 у даному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, тобто у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.

19.04.2023 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21.04.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого, застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400 грн. , які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснено підозрюваній ОСОБА_7 , яка не тримається під вартою, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покладено на ОСОБА_7 обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові; 4) здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснено підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Роз`яснено заставодавцю, що підозрювана ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачене законом покарання до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покладено на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваної; забезпечувати явку, належно повідомленої підозрюваної до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваної.

Зобов`язано заставодавця забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попереджено заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму підозрювану обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановлено строк дії обов`язків до 13.06.2023 року.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України - окрім як тримання під вартою.

Зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який відповідно до примітки до ст.45 КК України є корупційним та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, при цьому заборонено застосування ст. 69, 75 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор до початку судового розгляду подав до апеляційного суду заяву, в якій просить провести судовий розгляд без його участі та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваної та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви суду

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно зі ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, колегія суддів враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено обставини недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, оскільки підозрювана є пенсіонеркою, інвалідом 3 групи безстроково, раніше не судима, що зменшує ризики передбачені п. 1,3 ст. 177 КПК України, і відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, розміру заподіяної шкоди, слідчий суддя визначив заставу в розмірі, визначеному ч.5 ст. 182 КПК України, 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй дій, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, підтверджується відомостями, доданими до клопотання слідчого, тому такі висновки слідчого судді є обґрунтованими та не оскаржуються в апеляційній скарзі, як прокурором, так і з цих підстав сторона захисту не подавала скаргу.

Зважуючи на такий обсяг, відомості судового провадження об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання за принципом поза розумного сумніву (в тому числі у стороннього неупередженого спостерігача) причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

Разом з цим, обґрунтованість підозри свідчить про достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, що пов`язані з ризиками але запобігти цим ризикам, як правильно зазначив слідчий суддя, можливо шляхом застосування запобіжного заходу у виді застави.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя досліджував не лише обґрунтованість підозри та наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а й дієвість конкретного запобіжного заходу для дотримання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обираючи запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя врахував всі характеризуючі відомості про особу підозрюваної, стан її здоров`я та вік, яка є інвалідом та пенсіонером.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що запобіжний захід у виді застави, на цьому етапі кримінального провадження зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України .

Колегія суддів зазначає, що самі дії, згідно підозри, які вчинені підозрюваною та ймовірність призначення їй суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення її від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, на що посилався прокурор в апеляційній скарзі, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор щодо нездатності застосованого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою інкримінованих їй кримінальних правопорушень та нездатність запобігти доведеним у ході розгляду клопотання ризикам, на думку колегії суддів, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує застосування запобіжних заходів, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні та належним чином мотивував своє рішення.

Крім того, відомостей про те, що підозрювана, після застосування відносно неї запобіжного заходу у виді застави: переховувалась від органу досудового розслідування або суду; намагалась знищити або приховати речі чи документи, що можуть бути використані як докази її вини; здійснювала незаконний вплив на свідків; перешкоджала кримінальному провадженню іншим чином; вчинила інше кримінальне правопорушення - прокурором не надано, а тому висновок слідчого судді про обрання саме такого запобіжного заходу є обґрунтованим.

За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді застави, з покладенням на підозрювану певних обов`язків в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, прокурор не надав і апеляційному суду будь-яких відомостей про те, що підозрювана вже після застосування запобіжного заходу у виді застави, порушувала умови і не дотримувалась покладених на неї обов`язків.

За таких обставин колегія суддів не вбачає процесуальних та фактичних підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Разом з цим, при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність застави прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш суворий.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

Керуючись ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2023 року щодо підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4