Рішення

від 04.05.2023 по справі 906/1270/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"04" травня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 906/1270/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ", вул. Набережна, 80А, с. Красносілка, Лиманський район, Одеська область, 67560, код - 34251863

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", вул. Майбороди Дмитра, будинок 5, кабінет 508, м. Вінниця, 21000, код - 37852609

про стягнення 518 271,72 грн заборгованості

за участю представників:

позивача: Бойко Анастасія Вадимівна

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 518 271,72 грн, з яких 400 000,00 грн основного боргу, 105 910,08 грн інфляційних витрат та 12 361,64 грн 3% річних за договором № 375-5982 від 25.05.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 375-5982 від 25.05.2021 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову (б/н та без дати), у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" у розмірі 518271,72 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках ТОВ "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області 28.12.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" про стягнення 518271,72 грн з доданими до неї документами, у тому числі і заяву про забезпечення позову (б/н та без дати) (вх.№01-44/1569/22 від 27.12.2022 року), передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

08.02.2023 року матеріали справи надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023 року, матеріали справи передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року прийнято матеріали справи до провадження новим складом суду, відкрито провадження у справі № 906/1270/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судового засідання у справі призначити на 07.03.2023 року.

06.04.2023 року по справі № 906/1270/22 прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ" 400 000,00 грн - основного боргу за Договором № 375-5982 від 25.05.2021 року, 105 910,08 грн - інфляційних витрат та 12 361,64 грн - 3% річних.

Призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 04.05.2023 року.

10.04.2023 року на електронну суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат (б/н від 07.04.2023 року), в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 23 000,00 грн витрат понесених на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 04.05.2023 року прийняла участь представник позивача.

Відповідач правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено провести судове засідання за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та які становлять: судовий збір 7 774,08 грн та витрати на правову допомогу 20 000,00 грн.

За заявою про розподіл судових витрат (б/н від 07.04.2023 року) позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 23 000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2022 року між Адвокатське об`єднання "Грищенко та партнери Одеса" (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ" (Клієнт) укладено договір.

Відповідно п. 1.1 Договору, Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу у наступному обсязі:

- надавати Клієнтові усні і письмові юридичні консультації з будь-яких питань цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та іншого законодавства України;

- представляти інтереси Клієнта в усіх судах будь-якої інстанції та юрисдикції, державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в усіх підприємствах, установах та організаціях та перед будь-якими третіми особами;

- складати та підписувати, подавати необхідні процесуальні документи, складати та аналізувати договори, претензії, скарги (п. 1.2 Договору).

Оплата наданих послуг здійснюється на підставі актів виконаних робіт та рахунків (п. 4.1 Договору).

Акти виконаних робіт та рахунки складаються Адвокатським об`єднанням та надаються Клієнту за результатом наданих послуг. Порядок передачі актів виконаних робіт та рахунків визначений п. 9.5. цього Договору (п. 4.2 Договору).

Всі додаткові витрати (судовий збір, державне мито, послуги нотаріуса, телефонні, факсимільні, копіювальні, на відрядження, оплата послуг третіх осіб та організацій), що пов`язані з виконанням цього Договору, включатимуться в щомісячний рахунок у тому випадку, коли Клієнт не сплатить їх самостійно.

Клієнт зобов`язується оплатити рахунок протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати отримання рахунку від Адвокатського об`єднання, якщо Сторони не домовилися про інше (п. 4.4 Договору).

Також, до договору між сторонами підписано акт наданих послуг за змістом якого, Виконавець надав правову допомогу у вигляді юридичних послуг, а Клієнт її прийняв, на підставі Договору від 01.12.2022 року (згідно опису).

Загальна вартість наданих юридичних послуг складає 23 000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

В якості підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи договір про надання правової допомоги від 01.12.2022 року, акт наданих послуг від 06.04.2023 року, рахунок на оплату № 17 від 06.04.2023 року на суму 23 000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.

Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (Правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Обов`язок доказування розміру понесених витрат, в силу вимог ст. ст. 73, 77-80 ГПК України, покладено на відповідача.

Судом встановлено, що згідно Акту наданих послуг Виконавцем надано правову допомогу у вигляді юридичних послуг на загальну суму 23 000,00 грн, а саме:

- проведення усної консультації з приводу стягнення заборгованості з ТОВ "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" по Договору №375-5982, аналіз та збір доказової бази для подання позовної заяви (2 година роботи адвоката) - 4 000,00 грн;

- написання та подання позовної заяви про стягнення з ТОВ «САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД» по Договору №375-5982 та розрахунок штрафних санкцій (5 години роботи адвоката) - 8 000,00 грн;

- написання та подання до суду заяви про забезпечення позову про стягнення з ТОВ "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" по Договору №375-5982 (1 година роботи адвоката) - 2 000,00 грн;

- написання та подання до суду заяви про вступ до справи в якості представника та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду по справі № 906/1270/22 (1 година роботи адвоката) - 2 000,00 грн;

- підготовка до судових засідань та прийняття участі у проведенні двох судових засіданнях по справі № 906/1270/22 (2 година роботи адвоката) - 5 000,00 грн;

- написання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат суду по справі № 906/1270/22 (1 година роботи адвоката) - 2 000,00 грн;

Однак, Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.02.2023 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, а отже вартість послуг з написання та подання до суду заяви про забезпечення позову про стягнення з ТОВ "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" по Договору №375-5982 (1 година роботи адвоката) в сумі 2 000,00 грн слід залишити за позивачем.

Покладення на відповідача судових витрат, які понесенні на вчинення необґрунтованих процесуальних дій або у вчиненні яких судом відмовлено, не відповідатиме засадам пропорційності, оскільки враховується лише розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями (ст. 15 ГПК України), а також обґрунтованості судових витрат (ч. 5 ст. 129 ГПК України), покладатиме на відповідача надмірний майновий тягар за відсутності обставин для покладення мір майнового впливу.

Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн (23 000,00 грн - 2 000,00 грн) слід залишити за позивачем.

В силу ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

При цьому, за позивачем залишаються витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 240,50 грн (за наведених вище мотивів).

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ" про розподіл судових витрат (б/н від 07.04.2023 року) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" (вул. Майбороди Дмитра, будинок 5, кабінет 508, м. Вінниця, 21000, код - 37852609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ" (вул. Набережна, 80А, с. Красносілка, Лиманський район, Одеська область, 67560, код - 34251863) 7 774,08 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову, 21 000,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 240,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн - залишити за позивачем.

4. Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

5. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: позивачу - gp.odessa.ua@gmail.com, відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 15.05.2023 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Набережна, 80А, с. Красносілка, Лиманський район, Одеська область, 67560)

3, 4 - відповідачу (вул. Заводська. буд. 1, селище Курне, Пулинський район, Житомирська область, 12031; вул. Майбороди Дмитра, будинок 5, кабінет 508, м. Вінниця, 21000)