Ухвала

від 09.05.2023 по справі 756/820/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

09 травня 2023 року

м. Київ

справа № 756/820/20

провадження № 61-3647ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду

від 30 січня 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група КМ-Букс» до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича група КМ-Букс» (далі - ТОВ «ВГ КМ-Букс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року позов ТОВ «ВГ КМ-Букс» до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію

ТОВ «ВГ КМ-Букс» інформацію, поширену ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/mila.ivantsova/posts/2149634295097934) такого змісту: «… Тож про «Бабусю»: Видано: 1500 прим. Автору видано 10 прим. авторських. Продано згідно звітів 449 прим. Викуплено автором 992 прим. (угода про розірвання стосунків від 31 березня 2018 року і чек від 06 квітня 2018 року про сплату за «залишки надрукованого та нереалізованого тиражу»). В сухому залишку - 49 примірників моєї книги десь «загуляли», буває. Але минуло вже більше 10 місяців, а мої книжки все ще виринають в інтернет-магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «КМ БУКС», активно продаються в інших інтернет-книгарнях (додаю 5 свіжих скрінів від 06 лютого 2019)…».

Зобов`язано ОСОБА_1 спростувати поширену нею недостовірну та таку,

що порочить ділову репутацію ТОВ «ВГ КМ-Букс», інформацію шляхом публікації на сторінці ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook резолютивної частини цього рішення без зазначення персональних даних сторін справи протягом 10 днів дня набрання рішенням законної сили.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВГ КМ-Букс» компенсацію моральної шкоди в сумі 2 500,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року в частині задоволення позову скасовано і прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

25 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , повернуто без розгляду.

05 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , повторно звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом із клопотанням про поновлення строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.

До Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 рокуз пропуском строку на касаційне оскарження.

Представник заявника порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану ухвалу Київського апеляційного суду від 30 січня

2023 року отримано 07 лютого 2023 року, на підтвердження викладених обставин додано копію конверта апеляційного суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження судового рішення є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

Таким чином, апеляційний суд правильно виходив з того, що представник заявника не надав належних доказів на підтвердження поважності причин у розумний строк повторно звернутися із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки ухвалу Київського апеляційного суду від 08 серпня

2022 року отримано 12 серпня 2022 року, повторно представник заявника звернувся із заявою 05 січня 2023 року, факт оскарження постанови Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року у Верховному Суді не впливає на перебіг процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, що унеможливлює його поновлення.

За встановлених в цій справі обставин апеляційний суд правильно застосував приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України, за змістом яких у разі неподання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, така заява залишається без розгляду, якщо суд визнає причини пропуску процесуального строку неповажними.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21 (провадження № 61-11491св22).

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група КМ-Букс» до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська