Постанова

від 30.03.2023 по справі 521/15531/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3144/23

Справа № 521/15531/21

Головуючий у першій інстанції Мурзенко М.В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

відповідача акціонерного товариства «Українська залізниця», представника відповідача Рахнянської С.В.,

від позивача ОСОБА_1 - не з`явились,

переглянувши справу №521/15531/21 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 1 червня 2022 року у складі судді Мурзенка М.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 30 вересня 2021 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що перебувала на посаді провідника пасажирського вагону (у поїздах приміського сполучення) виробничого підрозділу служби приміських пасажирських перевезень «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1» з 17 червня 2010 року. 6 вересня 2021 року під тиском написала заяву про звільнення у зв`язку з сімейними обставинами, на підставі цієї заяви відповідач видав Наказ (розпорядження) №297-ОС від 9 вересня 2021 року про її звільнення на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін. Позивач зазначила, що не мала наміру звільнятися, її волевиявлення в заяві від 6 вересня 2021 року не було вільним, крім того, до видання Наказу №297-ОС від 9 вересня 2021 року вона змінила свій намір та відмовилась від звільнення, про що у письмовій заяві повідомила відповідача. Вважаючи звільнення незаконним, позивач ОСОБА_1 просила:

визнати незаконним та скасувати Наказ (розпорядження) №297-ОС від 9 вересня 2021 року про звільнення на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін;

поновити її на посаді провідника пасажирського вагону (у поїздах приміського сполучення) виробничого підрозділу служби приміських пасажирських перевезень «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1»;

зобов`язати відповідача виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу;

стягнути на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.;

стягнути судові витрати (а.с.1-3).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року відкрито провадження у справі (а.с.22-23).

Відповідач АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що підставою прийняття оскаржуваного наказу є письмова заява ОСОБА_1 від 6 вересня 2021 року про звільнення за угодою сторін з 9 вересня 2021 року. При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. За такого правового регулювання основними умовами угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України щодо яких сторони трудового договору повинній дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін та строк, з якого договір припиняється. Заява ОСОБА_1 про звільнення містить дату її написання - 6 вересня 2021 року, її підпис, підставу для звільнення - угода сторін та дату звільнення - 9 вересня 2021 року. Заява була прийнята відповідачем, про що свідчить резолюція. Отже, сторони досягли домовленості про дату та підстави припинення трудового договору. Доказів вчинення на позивача відповідачем тиску, погроз, примушування до написання заяви про звільнення 6 вересня 2021 року справа не містить, до правоохоронних органів з цього приводу позивач також не зверталася. Підстави припинення трудового договору за угодою сторін та розірвання трудового договору з ініціативи працівника є відмінними. Відкликання позивачем заяви від 7 вересня 2021 року про звільнення із займаної посади за домовленістю сторін могло б мати місце лише у випадку згоди на це виробничого підрозділу «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1» структурного підрозділу служби приміських пасажирських перевезень регіональної філії «Одеська залізниця». Тому, враховуючи ненадання такої згоди відповідача на погодження заяви позивача про відкликання її заяви про звільнення за угодою сторін від 7 вересня 2021 року, звільнення позивача за пунктом 1 статті 36 КЗпП України відбулося у порядку та у спосіб, що визначені законодавством про працю (а.с.52-55).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 1 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.78-81).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.86-87).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Заяву про звільнення написала під тиском, після подала заяву відкликання заяви про звільнення, проте відповідач на це не відреагував та видав наказ про звільнення. Вважає, що факт здійснення відносно неї насильства доводити не має, під час написання заяви про звільнення її волевиявлення не було вільним. Подання заяви про звільнення трактує як вчинення правочину, з огляду на що вважає, що спірні правовідносини регулюються статтями 203, 215, 231 ЦК України і мають наслідком недійсній поданої нею заяви про звільнення.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що й відзив на позов (а.с.96-98).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

ОСОБА_1 працювала провідником пасажирського вагона (у поїздах приміського сполучення) виробничого підрозділу служби приміських пасажирських перевезень «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1» регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця».

6 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення з 9 вересня 2021 року за згодою сторін. Заява прийнята, звільнення погоджено, що підтверджено резолюцією керівника виробничого підрозділу служби приміських пасажирських перевезень «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1» на заяві про звільнення (а.с.59).

7 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про відхилення її заяви про звільнення з 9 вересня 2021 року з посиланням на психологічний тиск. Заява прийнята, заява не містить резолюції керівника виробничого підрозділу служби приміських пасажирських перевезень «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1» про згоду на відхилення заяви про звільнення (а.с.6).

Наказом №297-ОС від 9 вересня 2021 року ОСОБА_1 звільнено 9 вересня 2021 року з посади провідника пасажирського вагона (у поїздах приміського сполучення) виробничого підрозділу служби приміських пасажирських перевезень «Моторвагонне депо Одеса-Застава 1» на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП за згодою сторін (підстава: заява ОСОБА_1 від 6 вересня 2021 року, пункт 1 статті 36 КЗпП, згода власника). ОСОБА_1 з наказом ознайомлена 14 вересня 2021 року під підпис (а.с.58).

Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП України, згідно пункту 1 частини 1 даної норми права підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Пункт 1 статті 36 КЗпП України передбачає можливість припинення трудового договору за погодженням сторін.

Наказ №297-ОС від 9 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 відповідає підставі припинення трудового договору, що передбачена пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України. Угода сторін на припинення трудового договору із зазначених підстав була наявна, що підтверджено заявою ОСОБА_1 від 6 вересня 2021 року про звільнення з 9 вересня 2021 року за згодою сторін та резолюцією на заяві керівника виробничого підрозділу про згоду на звільнення із зазначених підстав.

Заява ОСОБА_1 від 6 вересня 2021 року про звільнення за угодою сторін не є заявою про розірвання трудового договору за ініціативою працівника, поданою в порядку статті 38 КЗпП України, з огляду на що заява ОСОБА_1 від 7 вересня 2021 року про відзив заяви від 6 вересня 2021 року про звільнення не мала правового значення для звільнення ОСОБА_1 по пункту 1 статті 36 КЗпП України на підставі поданої нею заяви від 6 вересня 2021 року.

Підстава припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗпП України (угода сторін) є відмінною від підстави припинення трудового договору по пункту 4 статті 36 КЗпП України (розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стаття 38 КЗпП України).

Право відізвати заяву про звільнення працівник має у разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника на підставі заяви, поданої ним в порядку статті 38 КЗпП України.

В даній справі ОСОБА_1 заяву про звільнення подала, звільнення уповноваженим на то органом погоджено, припинення трудового договору проведено на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, а не на підставі статті 38 КЗпП України.

Доказів тиску, що мали наслідком написання заяви про звільнення, не надано.

Спірні правовідносини є трудовими, такі регулюються законодавством про працю, зокрема КЗпП України.

Норми статей 203, 215, 231 ЦК України спірні правовідносини не регулюють, оскільки трудові відносини є відмінними від цивільних відносин, написання заяви про звільнення не є правочином як то вважає позивач.

Трудове право, за захистом якого ОСОБА_1 звернулася до суду, не порушено. Правові підстави для визнання звільнення незаконним відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 1 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 травня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Є.С.Сєвєрова

Т.В.Цюра