Рішення

від 15.05.2023 по справі 288/44/22

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/44/22

Провадження № 2/288/32/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області, Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (далі Відповідач 1), Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (Відповідач 2), Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (Відповідач 3), Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (Відповідач 4) про визнання права власності на земельну ділянку.

Позивач вказує, що рішенням Попільнянської РДА від 20 березня 1997 року № 84 надано у приватну власність земельну частку (пай), площею 4.55 умовних гектарів, не винесених на місцевості, члену колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» - Ганенко Парасці Петрівні та вона отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0133912, зареєстрований 03 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів № 380. Межі земельного паю, наданого ОСОБА_2 були винесені в натурі (на місцевості), сформована земельна ділянка отримала номер 176 на плані землекористування Почуйківської сільської ради, площа земельної ділянки 4.4172 га.

Після винесення меж земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 4.4172 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, сертифікат було повернуто до Попільнянської РДА, а за життя ОСОБА_2 , Державний акт на право приватної власності на землю на її ім`я не видавався.

Власник землі ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті спадкоємці ОСОБА_3 , намагалися успадкувати вказане майно, проте не змогли цього зробити, внаслідок неправомірних дій окремих посадових осіб органу, уповноваженого на ведення державного кадастру. Таким чином, речові права на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 4.4172 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Почуйківської сільської ради не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер не присвоєний, інформації про власників в базі також не існує.

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка № НОМЕР_1 (безхозне майно) площею 4.4172 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована в адміністративних межах Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області, а тому вона є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить: - визнати за ним право приватної власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 4.4172 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області правонаступника Почуйківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, яка до того належала ОСОБА_2 ; - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області внести відповідні зміни до Автоматизованої системи «Податковий блок» та взяти на облік ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , як платника земельного податку з фізичних осіб, за користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 4.4172 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області правонаступника Почуйківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області внести відповідні зміни до бази даних Державного земельного кадастру, у зв`язку зі зміною власника, площі та місця розташування земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 4.4172 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області правонаступника Почуйківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, в поданій 11 травня 2023 року заяві просив судове засідання провести за його відсутності /т.3 а.с.57-63/.

12 липня 2022 року надав відповідь на відзив Житомирської РДА у якій вказав, що представник Відповідача 1 у своєму відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Проте в своєму позові він посилається лише на рішення органів державної влади, а саме на відомості з Державного земельного кадастру та Державної податкової служби. Так, рішенням Житомирської РДА надано у приватну власність земельну частку (пай), площею 4.55 га, не винесених на місцевості, члену КСП «Україна» - ОСОБА_2 та вона отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), в подальшому сформовано земельну ділянку під № 176, площею 4.4172 га. Після смерті ОСОБА_2 її спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 намагалися успадкувати майно ОСОБА_2 , але не змогли цього зробити, спадкові справи не відкривались, свідоцтва не видавались. На підставі вищевикладеного просить задовольнити поданий ним позов. /т.1 а.с.123-127/

Представник Відповідача 1 - Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 26 квітня 2023 року надав до суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність. /т.3 а.с.53/

28 червня 2022 року надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що позивач не довів обставини, на які він посилається на підтвердження власних вимог у спорі та відсутні підстави для задоволення позову, просить відмовити у задоволенні позову. /т.1 а.с.93-97/

02 серпня 2022 року надано заперечення на відповідь на відзив, у якому посилаючись на відсутність правових підстав, просить відмовити в задоволенні позову. /т.1 а.с.128-130/

Представник Відповідача 2 - Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 03 травня 2023 року надав через канцелярію суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, в попередніх заявах також просив справу слухати у його відсутність, щодо прийняття рішення у справі поклався на розсуд суду. /т.1 а.с.72, 157, 209, 210, 213, 214; т.3 а.с.54/

Представник Відповідача 3 - Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

03 лютого 2022 року надав до суду відзив на позов в якому вказав, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з тих підстав, що в Державному реєстрі речових прав відсутня інформація про перебування у власності Позивача земельної ділянки площею 4.4172 га, що є підставою для нарахування земельного податку та з оригіналами вказаних підтверджуючих документів він до установи не звертався. Предметом позову у даній справі є набуття права власності на земельну ділянку, а тому відсутні правові підстави для заявлення позову до ГУ ДПС у Житомирській області та заявлена вимога про зобов`язання поставити його на облік є передчасною. Просить відмовити в задоволенні позову в частині заявлених до ГУ ДПС у Житомирській області позовних вимог. /т.1 а.с.27-29, 111-112/

Представник Відповідача 4 - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0133912, виданого головою Попільнянської районної державної адміністрації 03 квітня 1997 року, члену КСП «Україна» с.Почуйки, Попільнянського району, Житомирської області, ОСОБА_2 , на підставі рішення Попільнянської районної державної адміністрації від 20 березня 1997 року № 84 в тому, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» розміром 4.55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 03 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 380. /т.1 а.с.7/

Позивачем додано до матеріалів справи викопіювання плану землекористування Почуйківської сільської ради реформованого КСП «Україна». /т.1 а.с.8/

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 лютого 2002 року, виданого державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцями майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_4 та її син ОСОБА_3 в рівних частках, спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається зокрема з: - права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Україна», с.Почуйки, Попільнянський район розміром 4.55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 43512 гривень і належав померлій, що стверджується сертифікатом на право на земельну частку пай серії ЖТ № 0133912, виданим Попільнянською районною державною адміністрацією 03 квітня 1997 року. Сертифікат зареєстровано 03 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № 380. /т.1 а.с.36/

Як вбачається з повідомлення Головного управління ДПС у Житомирській області № 112/06-30-05 від 25 липня 2022 року, стосовно надання інформації про взяття на облік, як платника податку з фізичних осіб ОСОБА_3 , не має можливості так як не вказано код РНОКПП, що унеможливлює ідентифікувати особу. Щодо податкового повідомлення-рішення від 03 серпня 2018 року, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов`язання земельний податок з фізичних осіб у сумі 916.47 гривень та зазначена сума податкового зобов`язання списана 21 грудня 2020 року, згідно з п.10 пп.2.4 розділу ХХ ПКУ, а тому вважається відкликаною. /т.1 а.с.111-112/

Згідно корінця податкового повідомлення-рішення № 25037-0000 від 03 серпня 2016 року, нараховано ОСОБА_3 земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 916.47 гривень. /т.1 а.с.115/

28 вересня 2022 року за вих.№ 01-18/1453 Житомирською районною державною адміністрацією повідомлено, що відповідно до листа архівного відділу Житомирської РДА від 23 вересня 2022 року № 01-23/113, державний акт на розпайовану землю КСГП «Україна», список громадян-співвласників та книга записів Державних актів на право колективної власності на землю з додатком № 1 на державне зберігання до архіву не надходили, також відсутня інформація щодо ліквідації колективного сільськогосподарського підприємства «Україна». /т.1 а.с.211/

Відповідно до повідомлення ПСП «Україна» від 07 жовтня 2022 року № 191, ПСП «Україна» є самостійним господарюючим суб`єктом, створеним за рішенням його власника в результаті реорганізації КСП «Україна», що відбулася згідно з Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». Дата проведення державної реєстрації 01 лютого 2000 року № 1297120 000000034. Протокол КСП «Україна» про реорганізацію в ПСП «Україна» на підприємстві відсутній. Статут ПСП «Україна»: - не передбачає порядок вступу до підприємства, припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, чи вирішуються спори, що виникають із членських відносин загальними зборами уповноважених членів підприємства або судом; - не регулюються Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», в тому числі в частині створення ним органу управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. /т.1 а.с.218, 219-225/

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 лютого 2002 року, виданого державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Пилипчук А.Я. і зареєстрованого в реєстрі за № 257, спадкоємцями майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках. Спадкове майно складається з: - житлового будинку в АДРЕСА_1 і належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок; - права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Україна», с.Почуйки, Попільнянського району, розміром 4.55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі /на місцевості/; - земельної ділянки площею 0.5700 гектарів, яка передана у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 і належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю № 395; - права на пайовий фонд майна підприємства «Україна» с.Почуйки, Попільнянського району, Житомирської області, відповідно до списку осіб, які мають право мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників. /т.2 а.с.5/

19 листопада 2010 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_6 дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом замість втраченого свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори 26 лютого 2002 року і зареєстрованого в реєстрі за № 257. /т.2 а.с.6 /

Відповідно до повідомлення Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області від 06 січня 2023 року, надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється державними реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а тому Житомирська районна військова адміністрація не може надати інформаційну довідку на земельну ділянку (пай) площею 2.2086 га, кадастровий номер 1824785500:01:000:0339, розташовану в адміністративних межах Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, оскільки такий документ відсутній. /т.2 а.с.37-38, 39-40/

30 січня 2023 року за вих.№ 18/02-11-П Почуйківським старостинським округом повідомлено, що будь-яка інформація щодо наявності протоколу КСГП «Україна» за 1997 рік про розпаювання майна цього підприємства і затверджених списків громадян, які мають колективне право на майно підприємства відсутня. /т.2 а.с.59/

Відповідно до повідомлення Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 15 травня 2017 року № 2337/217/02-2017, на запит ОСОБА_1 № 317/17 від 03 травня 2017 року щодо надання інформації про те, чи зверталося ПСП «Україна» 08 квітня 2017 року до Попільнянського ВП із заявою про порушення використання земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_3 , надання інформації про виїзд слідчо-оперативної групи та проведені слідчі дії, а також копії документів, які вказують результати розгляду заяви, повідомлено, що він не являється стороною кримінального процесу, а тому надати запитувану інформацію не можуть. /т.2 а.с.97, 151, 184, 185/

Слідчий СВ Попільнянського ВП 18 квітня 2017 року за вих.№ 1824 звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області та просив в метою повного, всебічного та об`єктивного проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12017060270000129 від 14 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197-1 КК України, надати інформацію про те, чи розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ПСП «Україна» із приводу встановлення меж земельної ділянки за кадастровим номером 1824785500:01:000:0218. /т.2 а.с.99, 150, 187/

27 лютого 2017 року ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням в справі № 288/1685/14-ц про скасування заходів забезпечення позову, а саме зняти арешт із ділянки (земельний пай) № 176, кадастровий номер 1824785500:01:000:0218, площа 2.2086 гектарів для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Почуйківської сільської ради. /т.2 а.с.102-103, 154-155, 193-194/

Постановою слідчого СВ Попільнянського РВ УМВС від 19 липня 2015 року, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015060270000014 від 08 січня 2015 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України. /т.2 а.с.104-106, 156-158, 190-192/

Постановою слідчого СВ Попільнянського ВП від 27 квітня 2017 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060270000129 від 14 квітня 2017 року закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. /т.2 а.с.107-108, 160-161, 195, 196-197/

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 01 грудня 2010 року в справі № 2-720/10, задоволено позов ОСОБА_6 , діючої в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_7 до відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Попільнянському районі Житомирської області, Почуйківської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку за спадкоємцями, визнано за ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , як спадкоємцями за законом, право власності (в розмірі 1/2 однієї другої ідеальної частки за кожним): а) на земельну ділянку площею 0.2850 гектара, розташовану на території Почуйківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ № 005809, виданого і зареєстрованого Почуйківською сільською радою народних депутатів 20 серпня 2002 року під № 406; б) на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2.2086 га, розташовану на території Почуйківської сільської ради, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії ЯА № 886138, виданого Попільнянською райдержадміністрацією 09 лютого 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за реєстровим № 010621900002. /т.2 а.с.111-112, 162-163, 200-201/

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 січня 2017 року в справі № 288/1685/14-ц, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт:- на земельну ділянку (земельний пай) - № 176, кадастровий номер: 1824785500:01:000:0218, площа: 2,2086 гектарів для ведення товарного с/г виробництва, розташованої в адміністративних межах Почуйківської сільської ради; - на земельну ділянку (земельний пай) - № 176, кадастровий номер: 1824785500:01:000:0219, площа: 2,2086 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Почуйківської сільської ради; - на земельну ділянку (земельний пай) - № 176, кадастровий номер: 1824785500:01:000:0339, площа: 2,2086 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Почуйківської сільської ради. Заборонено приватному сільськогосподарському підприємству «Україна», вчиняти будь-які дії, зокрема, але не виключно: обробляти та засіювати сільськогосподарськими культурами, виготовляти технічну документацію із землеустрою, а також виготовляти іншу документацію, яка стосується інвентаризації земельного паю, продавати з аукціону та заставляти, як заставне майно до Земельного банку України, інших національних та закордонних банків, укладати договори оренди та суборенди, а також вчиняти будь-які інші правочини, які стосуються земельної ділянки (земельного паю) ділянка № НОМЕР_1 із кадастровим номером 1824785500:01:000:0218, площею: 2,2086 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Почуйківської сільської ради у Попільнянському районі Житомирської області. /т.2 а.с.125-126, 176-177/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право приватної власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 4.4172 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка до того належала ОСОБА_2 , внести відповідні зміни до Автоматизованої системи «Податковий блок» та взяти його на облік як платника земельного податку з фізичних осіб, за користування даною земельною ділянкою та внести відповідні зміни до бази даних Державного земельного кадастру, у зв`язку зі зміною власника даної земельної ділянки так, як речові права на зазначену земельну ділянку не оформлені, спадкоємці не змогли успадкувати земельну ділянку, а тому Позивач набув права на земельну ділянку за набувальною давністю.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном-протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до статті 119 ЗК України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних у частині першій статті 344 ЦПК України, умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

За змістом частини першої статті 344 ЦК України, добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності. Також йдеться мова про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі Постанова № 5) роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18, позов про визнання права власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала хто є власником. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого не відомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем й у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до пункту 11 Постанови № 5, враховуючи положення статей 335 і 334 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

У пункті 13 Постанови № 5 роз`яснено, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Статтею 51 ЦПК України визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності відомостей про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем визначено Відповідачами в справі Житомирську районну державну адміністрацію Житомирської області, Квітневу сільську раду Житомирського району Житомирської області, Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Як вбачається з матеріалів справи, спадщину після смерті власника Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0133912, ОСОБА_2 прийняли її діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках та до складу спадщину увійшло зокрема і право на земельну частку (пай) на підставі вищевказаного Сертифікату /т.1 а.с.36/.

Таким чином, належними відповідачами за даним позовом є спадкоємці власника Сертифікату на право на земельну частку (пай) - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 або їх правонаступники, проте клопотань про заміну неналежних відповідачів належним чи залучення співвідповідачів, Позивачем заявлено не було, а відтак позов пред`явлено до неналежної особи, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, Позивач не може набути право власності за набувальною давністю з огляду на той факт, що є особи, які не позбавлені набуття такого права (права власності) в порядку спадкування.

Щодо заявлених Позивачем вимог про внесення відповідних змін до Автоматизованої системи «Податковий блок» та взяття його на облік як платника земельного податку з фізичних осіб за користування даною земельною ділянкою та внесення відповідних змін до бази даних Державного земельного кадастру, у зв`язку зі зміною власника даної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Статтею 2 ЗК України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно дочастин першої,другої статті287ПК України, власникиземлі таземлекористувачі сплачуютьплату заземлю здня виникненняправа власностіабо правакористування земельноюділянкою. Уразі припиненняправа власностіабо правакористування земельноюділянкою платаза землюсплачується зафактичний періодперебування земліу власностіабо користуванніу поточномуроці. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

Статтею 5 Закону України «Про державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстраціяземельних ділянокздійснюється зазаявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Таким чином, вищевказані вимоги є похідними від заявленої вимоги про визнання за Позивачем права власності на земельну ділянку та наявності у особи права власності чи права користування земельною ділянкою, а тому враховуючи відмову в задоволенні позову в частині визнання права власності на земельну ділянку, не можуть бути предметом судового розгляду без підтвердження наявності у Позивача цивільних прав на земельну ділянку, а тому в задоволенні вказаних вимог також належить відмовити.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 81 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно достатті частинипершої статті141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні до суду позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а тому суд не здійснює їх подальший розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»; статтею 119 ЗК України; статтями 15, 16, 319, 328, 344 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 51, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області, Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник