Рішення

від 15.05.2023 по справі 357/15284/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15284/18

Провадження № 2-др/357/44/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Хоменко О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни, про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, внесення змін до договору оренди землі.

08.05.2023 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марценюк Л.А. звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 судові витрати на надання професійної правничої допомоги адвокатом Марценюк Л.А. в розмірі 6250,00 грн. Заява мотивована тим, що 27.06.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно Акту виконаних робіт № 3 від 17.01.2023 за надання послуг клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 7500 грн. гонорар адвоката за надані послуги та 5000 грн. гонорар успіху. Враховуючи те, що позивачем у справі було сформовано чотири позовні вимоги, судом задоволене дві. Таким чином вважає, що судові витрати повинні бути частково задоволені в розмірі 6250,00 грн.

Частинами 3, 4 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

12.05.2023 представник позивача адвокат Кравець О.І. подала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, де вказує на те, що Таким чином, що ні Відповідач-1 ні Відповідач-2 не навели порядку обчислення послуг, співмірності розміру заявлених ними витрат, який відповідно до ЦПК України повинен наводитись у детальному описі робіт, це виключає об`єктивну можливість встановити співмірність заявлених витрат та відповідно здійснити їх розподіл. Крім того вказує, що відсутність належним чином оформлених доказів фактичної оплати стороною витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови судом у відшкодуванні таких витрат, про що також вказав Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 року у справі №127/21552/17. Надана Відповідачем-1 копія товарного чеку № 3/22 від 17.01.2023 року була видана лише на суму 7500,00 грн. із 12 500,00 грн. зазначених. З урахуванням наведеного, можна дійти логічного висновку, що представник Відповідача-1 не надала до суду докази оплати ОСОБА_1 її гонорару у розмірі 5000,00 грн., у зв`язку з чим у їх стягненні має бути відмовлено. У заяві Відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі, останній зазначає, що стягненню на його користь підлягають судові витрати у розмірі 6 250,00 грн., що становить 50% від суми заявлених судових витрат, з огляду на те, що судом було задоволено дві з чотирьох заявлених позовних вимог. Однак, зі змісту рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.05.2023 року у справі № 357/15284/18, судом було задоволено чотири з п`яти позовних вимог. При цьому, звертає увагу суду на те, що при поданні позовної заяви в межах цієї справи. Позивачем, з урахуванням вимог піди. 1 та 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" було сплачено судовий збір окремо за кожну позовну вимогу немайнового характеру, відповідно розмір судових витрат, який має бути присуджено тій чи іншій стороні, повинно бути стягнено з урахуванням кожної позовної вимоги. Тому просить зменшити розмір, заявлених представником ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача до 1500 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялись, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви, судом проведено розгляд за відсутності учасників справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

13 січня 2021 року у даній справі судом першої інстанції ухвалено рішення про часткове задоволення позову.

07 липня 2021 року Київським апеляційним судом ухвалено постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року, рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 13 січня 2021 року і додаткове рішення від 15 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року і додаткову постанову від 04 серпня 2021 року скасовано, а справу в частині позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_3 та ТОВ «Агрокомплекс Узин» про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, внесення змін до договору оренди та стягнення судових витрат передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ «Агрокомплекс Узин» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування закрито у зв`язку з тим, що розгляд справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, внесення змін до договору оренди задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 13.09.2018 року, укладений між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (код ЄДРПОУ 32638214) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0080, загальною площею 1,2 га. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 13.09.2018 року, укладений між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (код ЄДРПОУ 32638214) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0081, загальною площею 1,2001 га. Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0080, загальною площею 1,2 га, індексний номер: 43022546 від 15.09.2018 12:51:08. Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0081, загальною площею 1,2001 га індексний номер: 43022659 від 15.09.2018 13:04:59. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В задоволенні позовних вимог до державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича - відмовити.

Вказаним рішенням питання про судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник відповідача до заяви додала: Договір про надання правової допомоги № 3/22 від 27 червня 2022 року; Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги 3/22 від 27 червня 2022 року; Акт виконаних робіт № 2 до Договору про надання правової допомоги 3/22 від 27.06.2022, складений 17 січня 2023 року; товарний чек № 3/22 від 17.01.2023 року. Згідно наданих документів відповідач понесля витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12500 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач подав орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу

Суд вважає, що відповідачем було надано достатньо доказів на підтвердження понесених судових витрат, разом з тим суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, зважаючи на наступне.

Згідно постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.05.2020 в справі № 530/1731/16-ц у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному перегляах учасники процесу несуть певні витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Види судових витрат, порядок їхньої оплати, розподілу, зменшення розміру тощо встановлено главою 8 ЦПК України.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При зверненні до суду позивачем було заявлено сім немайнових вимог. Постановою Верховного суду від 24.11.2021 в частині вимог про витребування із незаконного володіння та користування у ТОВ «Агрокомплекс Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер:3220484400:01:010:0080, загальною площею 1,2 га та витребування із незаконного володіння та користування у ТОВ «Агрокомплекс Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер:3220484400:01:010:0081, загальною площею 1,2001 га провадження у справі було закрито. Та в частині решти п`яти немайнових вимог передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд вирішував п`ять позовних вимог, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2023 року бло задоволено п`ять вимог, в одній вимозі було відмовлено, тому витрати відповідача підлягають стягненню пропорційно до відмовлених вимог, що становить 2500,00 грн.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої, апелцйної, касаційної та під час нового розгляду справи та враховуючи обсяг виконаних Товариством робіт, Суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Таким чином, відповідачем підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, а доводи позивача про відсутність доказів обсягу виконаних робіт, а також підтвердження оплати, наданих послуг суд відхиляє.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення заяви та стягнення з позивача ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу під час нового розгляду справи розмірі 2500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 127, 133-134, 137, 141, 260, 268, 270, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцятиднів з дня вручення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода, вулиця Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03755360.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, будинок 1-А, ЄДРПОУ: 32638214.

Відповідач: Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрій Григорович, місцезнаходження: 09142, Київська область, Білоцерківський район, село Йосипівка, вулиця Молодіжна, будинок 44, ЄДРПОУ: 40662985

Суддя М. М. Бебешко