Рішення

від 15.05.2023 по справі 357/15284/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15284/18

Провадження № 2-др/357/45/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Хоменко О. Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин» - адвоката Миколюк Миколи Дмитровича, про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, внесення змін до договору оренди землі.

09 травня 2023 року до суду від представника відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» адвоката Миколюк М.Д. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з позивача судові витрати, понесені ТОВ Агрокомплекс Узин» за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а саме судовий збір в розмірі 18644,00 грн. та витрати на правничу допомогу 10000 грн.; стягнути судові витрати понесені ТОВ Агрокомплекс «Узин» за розгляд справи в суді касаційної інстанції, а саме судовий збір в розмірі 21144,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.; стягнути судові витрати, понесені ТОВ Агрокомплекс «Узин» в суді першої інстанції під час нового розгляду справи в розмірі 10000 грн. Тому просить стягнути з позивача судові витрати, понесені ТОВ Агрокомплекс «Узин» в загальному розмірі 67145,00 грн.

Частинами 3, 4 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

12.05.2023 представник позивача адвокат Кравець О.І. подала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, де вказує на те, що Таким чином, що ні Відповідач-1 ні Відповідач-2 не навели порядку обчислення послуг, співмірності розміру заявлених ними витрат, який відповідно до ЦПК України повинен наводитись у детальному описі робіт, це виключає об`єктивну можливість встановити співмірність заявлених витрат та відповідно здійснити їх розподіл. Крім того вказує, що відсутність належним чином оформлених доказів фактичної оплати стороною витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови судом у відшкодуванні таких витрат, про що також вказав Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 року у справі №127/21552/17. Представником Відповідача-2, до відзиву на позову заяву було долучено копію банківської виписки від 10.01.2022 року задля підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу під час нового розгляду справи у суді першої інстанції. Однак, як вбачається зі змісту вказаної банківської виписки, неможливо встановити за які послуги ТОВ Агрокомплекс «Узин» здійснювало оплату, оскільки у призначені платежу не вказано, що кошти були сплачені за професійну правничу допомогу в межах саме цієї справи. Натомість, у призначені платежу вказано реквізити рахунку, за яким здійснено оплату. З огляду на те, що самого рахунку на оплату послуг долучено не було, у Позивача так само як і у суду, немає можливості пересвідчитись у тому, що докази, надані Відповідачем-2 для підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, дійсно були понесені ним під час нового розгляду цієї справи. У зв`язку з чим, у їх стягненні має бути відмовлено. заявлені Відповідачем-2 суми судового збору не можуть бути стягненні з огляду на те, що вони були вирахувані без врахування ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» були задоволені частково, то і суми судового збору повинні бути розподілені пропорційно задоволеним вимогам (1/5), а не у повному обсязі, як заявляє Відповідач-2. Тому просить зменшити розмір заявлених представником Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до 2500,00 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялись, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви, судом проведено розгляд за відсутності учасників справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

13 січня 2021 року у даній справі судом першої інстанції ухвалено рішення про часткове задоволення позову.

07 липня 2021 року Київським апеляційним судом ухвалено постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року, рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 13 січня 2021 року і додаткове рішення від 15 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року і додаткову постанову від 04 серпня 2021 року скасовано, а справу в частині позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_2 та ТОВ «Агрокомплекс Узин» про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, внесення змін до договору оренди та стягнення судових витрат передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ «Агрокомплекс Узин» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування закрито у зв`язку з тим, що розгляд справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, внесення змін до договору оренди задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 13.09.2018 року, укладений між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (код ЄДРПОУ 32638214) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0080, загальною площею 1,2 га. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 13.09.2018 року, укладений між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (код ЄДРПОУ 32638214) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0081, загальною площею 1,2001 га. Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0080, загальною площею 1,2 га, індексний номер: 43022546 від 15.09.2018 12:51:08. Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0081, загальною площею 1,2001 га індексний номер: 43022659 від 15.09.2018 13:04:59. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В задоволенні позовних вимог до державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича - відмовити.

Вказаним рішенням питання про судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2021 відповідач ТОВ Агрокомплекс «Узин» подав апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.01.2021. За подання вказаної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 18501,00 грн., що підтверджується оригіналом квитанції № 54712159 від 10 березня 2021 року ( а. с. 187, Том 3).

11.08.2021 ТОВ Агрокомплекс «Узин» звернулось з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду, за подання якої було сплачено судовий збір в розмірі 21144,00 грн., що підтверджується копією квитанції про сплату судового збору № 58077534 від 09.09.2021 в розмірі 21144,00 грн. (а. с. 241, Том 4).

Представник відповідача просить стягнути з позивача судові витрати понесені відповідачем в суді апеляційної інстанцій під час первісного розгляду справи в розмірі 10000,00 грн. Судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором № 42 про надання правової допомоги від 04.02.2021 року; Актом приймання-передачі правничої допомоги від 19.02.2021; Випискою по рахунку про оплату правничої допомоги (а. с.171-172, 174, Том 3).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідача в суді касаційної інстанції в розмірі 10000,00 грн. під час касаційного перегляду справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи: Договором № 144 про правничу допомогу від 02.08.2021; платіжним дорученням №1836 від 12.08.2021 на суму 5000 грн. (а. с. 242, 242-А, Том 4).

Крім того відповідач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу розмірі 10000 грн. під час нового розгляду справи в суді першої інстанцій. Судові витрати понесені відповідачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договір №42 від 04.02.2021; актом приймання-передачі правничої допомоги від 19.01.2022; випискою про зарахування коштів за договором № 03 (а .с. 28-30, Том 6).

Суд вважає, що відповідачем було надано достатньо доказів на підтвердження понесених судових витрат, разом з тим суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, зважаючи на наступне.

Згідно постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.05.2020 в справі № 530/1731/16-ц у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному перегляах учасники процесу несуть певні витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Види судових витрат, порядок їхньої оплати, розподілу, зменшення розміру тощо встановлено главою 8 ЦПК України.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При зверненні до суду позивачем було заявлено сім немайнових вимог. Постановою Верховного суду від 24.11.2021 в частині вимог про витребування із незаконного володіння та користування у ТОВ «Агрокомплекс Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер:3220484400:01:010:0080, загальною площею 1,2 га та витребування із незаконного володіння та користування у ТОВ «Агрокомплекс Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер:3220484400:01:010:0081, загальною площею 1,2001 га провадження у справі було закрито. Та в частині решти п`яти немайнових вимог передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При зверненні з апеляційною скаргою відповідач сплатив судовий збір з подання апеляційної скарги в розмірі 18501,00 грн. Позивачем у справі було заявлено сім немайнових вимог, однак відносно двох вимог провадження і праві було закрито на підставі Постанови ВС від 24.11.2021 року. За результатами нового розгляду справи суд першої інстанції задоволив чотири немайнових вимог, тому пропорційно до відмовлених вимог з позивача стягненню підлягає 7929,00 грн. Щодо судового збору сплаченого відповідачем за подання касаційної скарги, то стягненню з позивача пропорційно відмовленим позовним вимогам підлягає 9061,71 грн. Таким чином з позивача підлягають стягненню судові витрати відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» по сплаті судового збору в розмірі 16990,71 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції під час первісного розгляду справи, пропорційно до відмовлених вимог стягненню з позивача підлягає 4285,71 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного перегляду справи в суді касаційної інстанції представник відповідача просить стягнути 10000 грн., одна наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач поніс витрати на правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 5000 грн., тому пропорційно до відмовлених вимог з позивача підлягає стягненню 2142,85 грн.

Щодо витрат на професійну на професійну правничу допомогу під час нового розгляду справи в суді правничої допомоги суд вважає, що під час нового розгляду справи на розгляді суду було п`ять позовних вимог, що пропорційно до відмовлених вимог під час нового розгляду справи становить 2000,00 грн.

Таким чином загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу про пропорційно розміру відмовлених вимог в суді апеляційної, касаційної та під час нового розгляду справи становить 8428,56 грн.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої, апелцйної, касаційної та під час нового розгляду справи та враховуючи обсяг виконаних Товариством робіт, Суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Таким чином, відповідачем підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, а доводи позивача про відсутність доказів обсягу виконаних робіт, а також підтвердження оплати, наданих послуг суд відхиляє.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення заяви та стягнення з позивача ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 16990,71 грн. та витрати на професійну правничу допомогу під час первісного розгляду справи в суді апеляційної, касаційної інстанції та в суді першої інстанції під час нового розгляду справи розмірі 8428,56 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 127, 133-134, 137, 141, 260, 268, 270, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин» - адвоката Миколюк Миколи Дмитровича, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Узин» судовий збір в розмірі 16990,71 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Узин» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8428,56 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцятиднів з дня вручення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода, вулиця Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03755360.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, будинок 1-А, ЄДРПОУ: 32638214.

Відповідач: Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрій Григорович, місцезнаходження: 09142, Київська область, Білоцерківський район, село Йосипівка, вулиця Молодіжна, будинок 44, ЄДРПОУ: 40662985.

Суддя М. М. Бебешко