Ухвала

від 03.05.2023 по справі 367/3194/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3194/19

Провадження №1-кп/367/134/2023

УХВАЛА

Іменем України

27 квітня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі: ОСОБА_4 ,

за участю прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42016100000000804 від 20.08.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42016100000000804 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_7 просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, викладений не конкретно, сумбурно та незрозуміло, про що надали суду письмове клопотання, яке було оголошено та долучено до матеріалів кримінального провадження. Також, захисник заявив суду клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у зв`язку із направленням обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування. Крім того, захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримав, раніше подані ним, скарги на рішення та дії слідчого.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України.

Також, до суду надійшло клопотання від ТОВ «Завод кольорових металів» про повернення тимчасово вилученого майна, яке було здійснено під час обшуку 24.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: відходів металобрухту марки МНЗ, трубки діаметром 28 мм., різного розміру у кількості 21380 кг; відходів міднонікілевих марки МНЖ 5-1 у кількості 9450 кг; напівфабрикатів із сплаву МНЖ 5-1 у кількості 8724 кг; труб марки МНЖ 5-1 розміром 45х3,5х6000 у кількості 1110 кг; труб марки МНЖ 5-1 розміром 70х2,5х6000 у кількості 366 кг; труб марки МНЖ 5-1 розміром 105х2,5х6000 у кількості 86 кг; катанки марки МКЛПС8 у кількості 46763 кг..

Представник ТОВ «Завод кольорових металів» в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд його клопотання без його участі.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту складеного слідчим 29.03.2019 року та затвердженого прокурором 10.04.2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутній конкретний і зрозумілий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, а ті, обставини, які викладені не узгоджені між собою та мають суперечності одна одній. Також, в даному обвинувальному акті пред`явлене обвинувачення не було сформульовано належним чином, оскільки обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, містить істотні недоліки, що стосуються обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є неконкретним, не зрозумілим та викладено сумбурним, важким для сприйняття текстом.

Згідно обвинувального акту дії ОСОБА_7 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме організація, умисного, з корисливих мотивів, привласнення чужого майна, що було ввірене іншій особі, та передано останній на відповідальне зберігання, а саме труб МНЗ сплав 5-1 вагою 96 255 кг. на загальну суму 6 442 347, 15 гривень.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому(рішення від.01.03.2001р., справа «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).

Так, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступень тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статі кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Так, з вказаного обвинувального акту вбачається, що викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не містять послідовності дій та часу вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 інкрімінованого йому правопорушення.

Так, на початку викладення фактичних обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України описуються події початку 2016р. та квітня-травня 2016 року. Після чого, вказано: «В подальшому реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення труб МНЗ сплав 5-1, вищевказаний спільний знайомий разом із директором ТОВ «Метал ЮА», супроводжували вивезення вказаних труб МНЗ сплав 5-1, з території ВК «Фірма «Агробудпостач»» до адреси: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Юрія Коптєва 59 (територія ПАТ «Завод Будмаш»). Того ж дня, зазначений вище спільний знайомий разом із директором ТОВ «Метал ЮА» та вантажними автомобілями, які перевозили труби МНЗ сплав 5-1, прибули до м. Прилуки Чернігівської області.» (абз. 8-9 арк. 3). З такого викладу не зрозуміло, в який «той самий день» труби МНЗ сплав 5-1 прибули до м. Прилуки Чернігівської області та в якій саме кількості.

Також, в даному обвинувальному акті вказано, що впродовж першої половини 2016 року (тобто з січня по червень), ОСОБА_7 , директор ТОВ «Метал ЮА» та вказаний спільний знайомий, реалізуючи свій злочинний умисел, відслідковували переміщення із Зони відчуження, труб МНЗ сплав 5-1, які вже були реалізовані на аукціоні, а саме збирали інформацію про: контакти переможця аукціону, дата та час вивезення із Зони відчуження труб МНЗ сплав 5-1, автомобілі якими перевозились труби МНЗ сплав 5-1, складські приміщення де зберігались труби МНЗ сплав 5-1, тощо. Далі вказано, що в квітні 2016 року ОСОБА_7 , директор ТОВ «Метал ЮА» та їх спільний знайомий продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин отримали інформацію, що труби МНЗ сплав 5-1, власником яких є ТОВ «Контракт-Кабель» зберігаються за адресою: Київська обл., смт. Коцюбинське, пров. Будівельний 9/11. З такого викладу, виникає суперечність в часі, протягом якого ОСОБА_7 та його спільники проводили підготовку до вчинення інкримінованих йому дій, оскільки необхідну інформацію останні отримали в квітні 2016 року, та яка інформація, ними, збиралась ще до червня в обвинувальному акті не вказано.

Крім того, з обвинувального акту не вбачається зазначена кількість труб, яка перевозилась з одного місця в інше, яка кількість була взагалі на складах, та була ввірена іншій особі, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 КК України, організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.

У законі вирізняють такі види організаторів злочину:

особа, яка організувала вчинення злочину, - це співучасник, який ініціює вчинення злочину, об' єднує інших співучасників, спрямовує їхні дії, розподіляє ролі між ними, намічає й розробляє план певного злочину (декількох злочинів), координує діяльність співучасників, розподіляє їхні обов' язки та функції, визначає майбутню жертву чи об`єкти злочину. Організація злочину виявляється у формі змови, доручення, наказу. За обсягом дії організатора завжди ширші ніж підбурювання й пособництво. У багатьох випадках особа, яка організувала вчинення злочину, - це водночас і його ініціатор;

організатор - особа, яка керувала підготовкою або вчиненням злочину, - це співучасник, який виконує головну роль при підготовці або вчиненні конкретного злочину. Дії організатора, який керує підготовкою злочину, полягають в організаційних діях, спрямованих на підшук співучасників, віднайдення або пристосування засобів чи знарядь учинення злочину, усунення перешкод, організацію і проведення змови на вчинення злочину, на інші дії щодо умисного створення умов для вчинення злочину. Керуванням підготовкою злочину охоплюється також розподіл обов`язків між співучасниками, розробка плану, приховування злочину та його співучасників та ін.

Керування вчиненням злочину - це діяльність організатора, безпосередньо спрямована на виконання співучасниками об`єктивної сторони конкретного злочину (злочинів). Керуванням учиненням злочину охоплюється: координація дій між співучасниками, їх інструктаж, визначення послідовності їхніх дій, організаційна діяльність щодо приховування злочину і злочинців. При цьому не обов`язково, щоб організатор, як керівник учинення злочину, був на місці злочину: таке керування може здійснюватися по телефону, радіозв`язку тощо. Головною ознакою цього виду організатора є те, щоб він своїми діями безпосередньо забезпечив (організував, скерував) виконання співучасниками об`єктивної сторони конкретного складу злочину;

Так, в даному обвинувальному акті взагалі не зазначено, які саме дії ОСОБА_7 зробив для організації інкримінованих йому дій, що призводить до неконкретності та не зрозумілості обвинувачення в цілому.

Таким чином, при викладі фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, які прокурор вважає встановленими та при викладі формулювання обвинувачення було допущено викладення цих обставин не послідовно та суперечливо, не конкретно, без зрозумілого зазначення часу їх вчинення обвинуваченим.

Також, при вивчені обвинувального акту встановлено, що фактично в даному обвинувальному акті викладено обставини вчинення злочину іншими особами - ОСОБА_8 , директором ТОВ «Метал ЮА» та спільним знайомим, як окремо так і спільно із обвинуваченим, які не є обвинуваченими по даному провадженню, відсутні й відомості про виділення провадження відносно цих осіб в окреме провадження, або інформація про наявність щодо цих осіб прийнятого процесуального рішення або судового, що є порушенням вимог ст. 291 КПК України.

При цьому, суд, звертає увагу на те, що зазначення, як одного із співучасників злочину, «директор ТОВ «Метал ЮА»» може призвести до негативних наслідків для юридичної особи в цілому, оскільки інформація про юридичні особи та їх керівні органи є відкритою в державних реєстрах, а директор є посадовою особою та може змінюватись, у зв`язку із чим, у стороннього спостерігача може виникнути думка про те, що обвинувачення було висунуто будь-якій особі, яка перебувала на посаді директора ТОВ «Метал ЮА», що на думку суду може зашкодити репутації як юридичної особи так і осіб які займають/займали посаду директора даної юридичної особи, що на думку суду призводить до порушення їхніх прав та свобод.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частина 5 ст. 17 КПК України (відповідно до якої поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою) встановлює механізм втілення презумпції невинуватості під час здійснення кримінального провадження, якого з огляду на вимоги ч. 1 ст. 9 КПК України повинні дотримуватися не тільки суд, а й прокурор, слідчий, інші службові особи органів державної влади, зокрема, і під час складання та затвердження обвинувального акту.

Не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, колегія суддів дійшла висновку, що в порушення вимог наведених ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України та п. 2 ст. 6 Конвенції в обвинувальному акті стверджується, що ОСОБА_7 вчинив злочин, викладений в обвинувальному акті з іншими особами - ОСОБА_8 та директором ТОВ «Метал ЮА», які не є обвинуваченими за даним обвинувальним актом, та відсутні відомості на наявність обвинувального вироку, що набрав законної сили щодо даних осіб на момент складання та затвердження даного обвинувального акту.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, який міститься в даному обвинувальному акті є не зрозумілими та його положення суперечать одне одному.

Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та послідовних фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.

Крім того, в порушення вказаних вимог закону, до обвинувального акту, додано не належним чином оформлений реєстр матеріалів досудового розслідування, оскільки він не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, у відповідності до якої, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

У доданому реєстрі матеріалів досудового розслідування в супереч вимогам ст.ст. 109, 110 КПК України, у частині 1 «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» вказані просто найменування процесуальних документів та їх копій, що не є процесуальними діями, які проводяться в ході досудового розслідування.

Також, у частині 2 «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» відсутнє таке процесуальне рішення як «Внесення відомостей до ЄРДР» та взагалі відсутнє таке процесуальне рішення як «Обвинувальний акт», яким закінчується досудове слідство, та знову зазначені назви процесуальних документів та їх копій.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, а також порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Крім того, до суду надійшла позовна заява ТОВ «Контракт-Кабель» до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, у зв`язку з тим, що суд, прийняв рішення, що обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, то суд вважає за необхідне відмовити потерпілому у прийнятті даного цивільного позову та повернути його позивачу.

Разом із тим, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права та можливості звернутися до суду повторно із позовною заявою до обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

Щодо вирішення клопотання захисника про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Разом із тим, Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 року були внесені зміни до КПК України, зокрема до ч. 1 ст. 284 КПК України, яку було доповнено п. 10. При цьому, в даному Законі вказано, що ці зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону).

Відомості про вчинення даного кримінального правопорушення до ЄРДР були внесені 20.08.2016 року, тобто до введення в дію п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо скарги захисника на рішення та дії слідчого в даному кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Так, зі змісту скарги вбачається, що її суть фактично зводиться до питання допустимості доказів в даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим, враховуючи стадію судового провадження та прийняте судом рішення про повернення обвинувального акту, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Також, щодо вирішення клопотання ТОВ «Завод кольорових металів» про повернення тимчасово вилученого майна, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Так, в даному клопотанні, на розгляд суду, було поставлено питання щодо повернення тимчасово вилученого майна, яке було вилучено під час обшуку 24.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: відходів металобрухту марки МНЗ, трубки діаметром 28 мм., різного розміру у кількості 21380 кг; відходів міднонікілевих марки МНЖ 5-1 у кількості 9450 кг; напівфабрикатів із сплаву МНЖ 5-1 у кількості 8724 кг; труб марки МНЖ 5-1 розміром 45х3,5х6000 у кількості 1110 кг; труб марки МНЖ 5-1 розміром 70х2,5х6000 у кількості 366 кг; труб марки МНЖ 5-1 розміром 105х2,5х6000 у кількості 86 кг; катанки марки МКЛПС8 у кількості 46763 кг..

Разом із тим, суду не було, і не могло бути, надано, на даній стадії судового провадження письмових доказів, при дослідженні яких, можливо було б встановити відношення вилученого майна до даного кримінального провадження, з матеріалів справи, вбачається, що вилучене майно було направлено на експертизу, та про подальшу долю вказаного майна інформації у суду не має.

Так, на даному етапі судового провадження, а саме під час підготовчого судового засідання, оскільки суду не було надано відповідних письмових доказів, то у задоволенні вищевказаного клопотання необхідно відмовити, як таке, що було подано передчасно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 109-110, 291, 293, 303, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 42016100000000804 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Позовну заяву ТОВ «Контракт-кабель» до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної коди - повернути позивачу.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - залишити без задоволення.

Скаргу захисника ОСОБА_6 на рішення та дії слідчого - залишити без задоволення.

Клопотання ТОВ «Завод кольорових металів» про повернення тимчасово вилученого майна - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали було складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України 02 травня 2023 року та оголошено 03 травня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3