Рішення

від 16.05.2023 по справі 387/928/21

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/928/21

Провадження № 2/396/46/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16травня 2023року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Дригваль В.М.,

при секретарі Новікової Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Новоукраїнка, в режимі відеоконференції із застосуванням програми ІЗІКОН, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області код ЄДРПОУ 04365810, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фермерське господарство «Зернопродукт», код 37286972, про визнання рішення (розпорядження) незаконним та визнання дій такими, що мають дискримінаційний характер у порівнянні з іншими землекористувачами на території цієї територіальної громади, -

В С Т А Н О В И В :

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від Добровеличківського районного суду Кіровоградської області, в порядку ст.31 ЦПК України, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області код ЄДРПОУ 04365810, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фермерське господарство «Зернопродукт», код 37286972, про визнання рішення (розпорядження) незаконним та визнання дій такими, що мають дискримінаційний характер у порівнянні з іншими землекористувачами на території цієї територіальної громади. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 грудня 2012 року між позивачем та Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, укладено договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 52,0496 га, кадастровий номер 3521785300:02:000:9091, для ведення фермерського господарства, який зареєстровано у Державному реєстрі земель за №352178534005470. Рішенням від 02.04.2013 року позивачем створено Фермерське господарство «Зернопродукт», державну реєстрацію якого проведено 05.04.2013 року та присвоєно ідентифікаційний код 37286972, станом на цей час позивач є одним із засновників ФГ «Зернопродукт» та його головою, а орендована земельна ділянка використовується господарством. Із позовної заяви Піщанобрідської сільської ради, позивач дізналася, що земельну ділянку, що є предметом вказаного договору оренди, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-3020/14-19-СГ від 18.06.2019 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано у комунальну власність Піщанобрідської сільської ради ОТГ). Дана позовна заява стала предметом розгляду Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі №387/365/21 за позовом Піщанобрідської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ФГ «Зернопродукт» про розірвання договору оренди. Із позовної заяви вбачається, що орган місцевого самоврядування виявив бажання достроково розірвати договір оренди землі від 29.12.2012 року, через те, що відбувся перехід у комунальну власність цієї земельної ділянки, а п.40 Договору передбачає зміну власника земельної ділянки, як підставу для зміни умов або розірвання договору. В той час як вбачається з рішень пленарних засідань восьмого скликання Піщанобрідської сільської ради, що містяться у вільному доступі, до інших орендарів у подібних правовідносинах у відповідача зовсім інше ставлення до міри відповідальності орендарів від переходу права власності земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну. Даними рішеннями відповідача, внесено зміни до договорів оренди землі, укладені з юридичними та фізичними особами, за якими у всіх частинах і пунктах договорів значення орендодавця змінено на орган місцевого самоврядування (відповідача у справі). При цьому в деяких випадках до договорів оренди землі, внесені зміни, згідно яких перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. В інших випадках взагалі навіть збільшений строк дії оренди землі. Наведені обставини вказують на безпідставну вибірковість у підході органу місцевого самоврядування щодо визначення алгоритму послідовності дій у земельних правовідносинах з орендарями під час переходу земель з державної до комунальної власності та подальшої взаємодії з платниками земельного податку (орендної плати), що цілком можна розцінювати як невиправдане дискримінаційне ставлення до одних землекористувачів на відміну від інших. Позивач вважає рішення (розпорядження) відповідача про розірвання у судовому порядку договору оренди землі від 29.12.2012 року незаконним та такі дії носять дискримінаційний характер у порівнянні з іншими землекористувачами на території територіальної громади. Просить суд, визнати рішення (розпорядження) Піщанобрідської сільської ради Кіровоградської області про розірвання у судовому порядку договору оренди землі від 29 грудня 2012 року №352178534005470 на земельну ділянку загальною площею 52,0496 га, кадастровий номер 3521785300:02:000:9091, що знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 незаконним; визнати дії Піщанобрідської сільської ради, спрямовані на дострокове розірвання у судовому порядку договору оренди землі від 29 грудня 2012 року №352178534005470 на земельну ділянку загальною площею 52,0496 га, кадастровий номер 3521785300:02:000:9091, що знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 такими, що мають дискримінаційний характер у порівнянні з іншими землекористувачами на території цієї територіальної громади, судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явилася,надавши до судузаяву в якій підтримала позовні вимоги та просить суд розглядати справу без її участі, за наявними матеріалами справи (т.2, а.с.54).

Представник відповідача Піщанобрідської сільської ради адвокат Паіцика Олег Васильович, який діє на підставі ордеру серії ВА №1049499 від 05.01.2023 року (а.с.90) надав до суду заяву з проханням про розгляд справи у відсутність представника відповідача (т.2 а.с.97) При цьому відповідачем було раніше подано відзив, в якому зазначено прохання до суду про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Як убачається із матеріалів справи, раніше було подано відзив на позов (т.1, а.с.100-107), в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, зазначивши, що позивачем не наведено жодної фактичної обставини, яка могла б підтвердити факт дискримінації в діях відповідача по відношенню до позивача, що мали прояв у зверненні до суду за захистом інтересів територіальної громади. Також відповідачем зазначено, що конституційне право кожного звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів не може розцінюватися як дискримінація до особи, відносно якої пред`явлено позов. Також, відповідач зазначив, що жодного рішення про розірвання договору оренди з позивачем в достроковому порядку відповідачем не приймалося, у тому числі на пленарному засіданні. Законність рішення відповідача, якого в природі не існує є предметом розгляду судом однієї із позовних вимог позивача. Разом з тим, підставою звернення до суду про розірвання договору оренди від 29.12.2012 року, стало те, що земельна ділянка повинна використовуватися громадянкою ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, проте як виявилося, такий факт не відповідає дійсності, оскільки на земельній ділянці хазяйнувало Фермерське господарство «Зернопродукт», серед засновників якого було три особи на прізвище « ОСОБА_2 (а)», про що відповідачу не було відомо, та якого всупереч умовам договору оренди від 29.12.2012 року ніхто про подібне не повідомляв. З жодними Волковими відповідач не погоджував договірні зобов`язання, з чого слідує, що треті особи, у користуванні яких перебуває земельна ділянка не несуть ніякої відповідальності за будь які протиправні дії на ділянці відповідача, оскільки така відповідальність по відношенню до третіх осіб, окрім як до позивача не передбачена договором оренди.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Фермерське господарство«Зернопродукт»,код 37286972,до суду представника не направила, відповідних пояснень не надано, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у відсутності представника до суду не надано, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів та матеріалів.

Згідно ч.2ст.247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до наступного.

Згідно з договором оренди землі Добровеличківська районна державна адміністрація, в особі голови РДА Яременка О.П. (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), уклали даний договір, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі від 29.12.2012 року за №352178534005470. Зі змісту умов договору оренди землі з`ясовано, що орендодавець надав орендарю в строкове платне користування терміном на 15 років земельну ділянку загальною площею 52,0496 га, яка знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради. Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1109268,52 гривень. Згідно з п.8-9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі щорічно у грошовій формі 4% від грошової оцінки земель, в розмірі 44370,74 грн. У п.40Договору орендиземельної ділянки,встановлено,що перехідправа власностіна орендовануземельну ділянкудо другоїособи,а такожреорганізація юридичноїособиорендаря єпідставою длязміни умовабо розірваннядоговору(т.1, а.с.18-23). Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.24), судом з`ясовано, що позивач створила Фермерське господарство «Зернопродукт» код ЄДРПОУ37286972 та є керівником даного господарства. Разом з тим, у відомостях про керівника юридичної особи, а також відомостей про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, зазначено громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також згідно даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, зазначено ФГ «Волков В.В.» та ФГ «Богдан АГРО-3».

Отже, із зазначеного з`ясовано, що фактично земельна ділянка за договором оренди землі від 29.12.2021 року з моменту реєстрації ФГ «Зернопродукт», обробляється не фізичною особою, орендарем ОСОБА_1 , з якою безпосередньо укладено договір оренди, а юридичною особою, керівником якої є позивач, а також іншими особами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Разом з тим, позивач не надала до суду належних та допустимих доказів про звернення до орендодавця (відповідача у справі), з метою внесення відповідних змін до договору оренди землі від 29.12.2012 року з приводу реєстрації нею юридичної особи ФГ «Зернопродукт».

Також, судом встановлено, що відповідно до наказу про передачу земельних ділянок державної власності від 18.06.2019 №11-3020/14-19-СГ, виданого ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та реєстру земельних ділянок, передано Піщанобрідській сільській раді (ОТГ) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1790,6165 га, які розташовані на території Червонополянської сільської ради, Піщанобрідської сільської ради, Любомирівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (які увійшли до складу Піщанобрідської сільської ради (ОТГ)), згідно з актом прийманняпередачі (т.1, а.с.27). В подальшому рішенням шостої сесії восьмого скликання Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області за №192 від 16.03.2021 року, з метою збільшення надходжень до бюджету, доручено сільському голові Піщанобрідської сільської ради, звернутись до орендарів земельних ділянок комунальної власності з пропозицією щодо збільшення орендної плати до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (т.1, а.с.28). На підставі поданих землекористувачами (орендарями), фізичними та юридичними особами відповідних заяв про внесення змін до договорів оренди землі, які подані у період з лютого місяця 2021 року по липень місяць 2021 року (т.1, а.с.138-154), рішенням Піщанобрідської сільської ради шостої сесії восьмого скликання №99 від 16.03.2021 року, рішенням сьомої сесії восьмого скликання №385 від 23.04.2021 року, рішеннями дев`ятої сесії восьмого скликання №503 від 09.07.2021 року, №504 від 09.07.2021 року, №505 від 09.07.2021 року, №506 від 09.07.2021 року, №507 від 09.07.2021 року, №508 від 09.07.2021 року, №509 від 09.07.2021 року, №510 від 09.07.2021 року, №511 від 09.07.2021 року, рішеннями одинадцятої сесії восьмого скликання №653 від 17.09.2021 року, №799 від 17.09.2021 року, №800 від 17.09.2021 року, №801 від 17.09.2021 року, №802 від 17.09.2021 року та №803 від 17.09.2021 року, було внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок (т.1, а.с.29-60). При цьому, ОСОБА_1 (позивач у справі) з відповідною заявою про внесення змін до договору оренди землі до відповідача у вказаний період не зверталась, відповідну заяву позивачем подано лише 25.01.2022 року (т.1, а.с.182), на що отримано відповідь про те, що подана ОСОБА_1 заява буде розглянута на черговій сесії сільської ради (т.1, а.с.197).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

За ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.3, 4, 5 ст.31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У пункті 40 Договору оренди землі від 29.12.2012 року, сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особиорендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Положеннями ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду, у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

При цьому, судом було встановлено, що у оскаржуваному договорі оренди у пункті 40 сторони дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, відповідач, встановивши, що обробіток орендованої земельної ділянки здійснюється не безпосереднім орендарем за договором фізичною особою ОСОБА_1 , а ФГ «Зернопродукт» головою правління якого є позивач та треті особи, громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , прийняв відповідне рішення про звернення до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди від 29.12.2012 року, оскільки вважав, що такими діями ОСОБА_1 (позивач у справі) порушила умови договору. При цьому, позивач не зверталася до відповідача з відповідною заявою про внесення змін до договору оренди від 29.12.2012 року, у зв`язку із зміною орендаря. Тобто, фактично обробітком землі займалася юридична особа, при тому, що договір укладено з фізичною особою ОСОБА_1 , тобто оренда земельної ділянки здійснювалася юридичною особою, яка не мала правових підстав на те, а також не несла жодної відповідальності за укладеним договором про оренду землі від 29.12.2012 року укладеного між Добровеличківською РДА та громадянкою ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про визнання рішення (розпорядження) Піщанобрідської сільської ради Кіровоградської області про розірвання у судовому порядку договору оренди землі від 29.12.2012 року незаконною, є безпідставною та необґрунтованою, оскільки є незрозумілим, яке саме рішення чи розпорядження позивач просить суд, визнати незаконним. А саме, позивачем не вказано реквізити такого документа, такі як його номер та дата прийняття. Надані сторонами у справі докази не містять такого документу (рішення чи розпорядження), який би підлягав дослідженню судом на відповідність його вимогам Закону та відповідно законність його прийняття.

Між іншим, у матеріалах справи міститься рішення Піщанобрідської сільської ради двадцять четвертою сесії восьмого скликання №1296 від 20.12.2022 року (т.2, а.с.78), яке надано відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів. З даного рішення, судом з`ясовано, що сільська рада вирішила надати дозвіл сільському голові щодо початку процедури розірвання договору оренди землі від 29.12.2012 року та доручено сільському голові звернутися до ОСОБА_1 з угодою щодо розірвання зазначеного договору. Але, враховуючи те, що позивач звернулася з даним позовом до суду 29.10.2021 року, а зазначене рішення прийнято на сесії сільської ради 20.12.2022 року, воно не охоплюється позовною вимогою позивача щодо визнання такого рішення незаконним.

Отже, виходячи із викладеного, суд вважає, що позивач звернулася до суду з позовом, де однією із позовних вимог, є вимога, про визнання незаконним неіснуючого рішення чи розпорядження Піщанобрідської сільської ради Кіровоградської області. В зв`язку з чим дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована та не підтверджена відповідними доказами, в розумінні ст.81 ЦПК України.

Разом з тим, не підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання дій, що мають дискримінаційних характер у порівнянні з іншими землекористувачами, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 зазначено, що рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (статтях 14, 26), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 14), Протоколі №12 до цієї Конвенції (статті 1), ратифікованих Україною, та у Загальній декларації прав людини 1948 року (статтях 1, 2, 7); гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод (абзаци четвертий, п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

У § 49 Рішення у справі Пічкур проти України від 07 листопада 2013 року Європейський суд з прав людини акцентував увагу на тому, що відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимної мети або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною метою.

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина.

У статті 1, вказаного Закону, зазначено, дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

У зазначеному Законі визначений вичерпний перелік форм дискримінації, а саме: пряма дискримінація; непряма дискримінація; підбурювання до дискримінації; пособництво у дискримінації та утиск.

Отже, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що рішення або дії відповідача по відношенню до позивача носили б ознаки дискримінації тільки в тому випадку, коли позивач зазнала б однієї із форм дискримінації, спрямованих на порушення прав позивача за відповідними ознаками дискримінації, визначених як Конституцією України, так і Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

У позовній заяві не міститься жодного доводу на підтвердження наявності в діях відповідача хоча б однієї із визначених законодавством форм дискримінації, спрямованих на порушення визначених законодавством прав (ознак дискримінації) по відношенню до ОСОБА_1 (позивача у справі).

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відповідач скористався своїм Конституційним правом та обрав відповідний спосіб захисту своїх прав та інтересів, як розірвання договору оренди землі від 29.12.2012 року в судовому порядку, що в свою чергу не може розцінюватися як дії, які мають дискримінаційний характер по відношенню до позивача, а прямо передбачено пунктом 40 Договору оренди землі від 29.12.2012 року. В зв`язку з чим, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, як такий, що є необґрунтованим та не підтверджений належними доказами.

Крім того, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, позивачем при зверненні до суду сплачено судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 1816,00 грн. (а.с.17), алевраховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд відносить судові витрати на рахунок позивача.

На підставі викладеного, ст.24 Конституції України, ст.ст.1, 2, 13, 31, 32 Закону України«Про оренду землі»(із змінами та доповненнями), ст.117 ЗК України, ст.ст.625, 770, 792 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81,141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доПіщанобрідської сільськоїради Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті кодЄДРПОУ04365810,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна стороніпозивача:Фермерське господарство«Зернопродукт»,код 37286972,про визнаннярішення (розпорядження)незаконним тавизнання дійтакими,що маютьдискримінаційний характеру порівнянніз іншимиземлекористувачами натериторії цієїтериторіальної громади відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або вручення.

Повний текст рішення виготовлений 16 травня 2023 року.

Суддя В.М. Дригваль