Рішення

від 15.05.2023 по справі 947/443/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/443/23

Провадження № 2/947/1072/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до Приватного підприємства «Південний шлях»

про стягнення заборгованості за договором послуг,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Південний шлях» про стягнення заборгованості за договором послуг, яка була скерована позивачем засобами поштового зв`язку 12.12.2022 року, в якій позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в сумі 33000,00 грн., інфляційні збитки в сумі 1846,82 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу 387,86 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову, позивачка стверджує, що 21.05.2022 року між нею та відповідачем було укладено договір №521/10/21-05 про надання послуг з підбору авто на аукціонах США, організації його доставки і розмитнення. На виконання умов вказаного договору позивачкою 21.05.2022 року було сплачено гарантійний внесок в сумі 33000,00 гривень. Однак, з підстав зміни обставин, у червні 2022 року вона ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про розірвання договору та повернення грошових коштів, сплачених в якості гарантійного внесу. В усному порядку відповідач обіцяв повернути грошові кошти, однак станом на листопад місяць 2022 року відповідач обов`язку з перерахування грошових коштів не виконав. За наслідком чого, як стверджує позивачка, вона 09.11.2022 року письмово звернулась на адресу відповідача з вимогою про розірвання договору та сплату гарантійного внесу.

Позивачка у позові стверджує, що відповідач ухиляється від отримання від будь-яких вимог, на телефонні зв`язки не відповідає, умови договору з реалізації ставки на аукціоні США не виконав, а гарантійний внесок в супереч положенням укладеного договору не повертає.

Вказані обставини, з посилань позивачки, стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 05.01.2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

30.03.2023 року судом без видалення до нарадчої кімнати ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання призначене на 15.05.2023 року позивач не з`явилась, однак до суду надійшла заява від її представника про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився.

Щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.7 ст. 128 ЦПК України, уразі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що місцезнаходження відповідача Приватного підприємства «Південний шлях», код ЄДРПОУ 32086749, зареєстроване за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 90-Г, офіс 239.

За наслідком встановленого зареєстрованого місцезнаходження відповідача, уся судова кореспонденція суду, у тому числі копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви з додатками до неї, судові повістки, скеровувались судом разом з рекомендованим поштовим повідомленням про відправлення поштової кореспонденції на ПП «Південний шлях» за вказаною адресою, яка була повернута до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за зазначеною адресою знаходження.

Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач ПП «Південний шлях» належним чином повідомлене про дату, час і місце проведення судового засідання призначеного на 15.05.2023 року, до якого не з`явився без поважних причин, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи вищевказані обставини судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі в судовому засіданні 15.05.2023 року, на підставі наявних доказів в матеріалах справи.

Крім того, розгляд справи судом за відсутності відповідача узгоджується з положеннями: ч. 1 ст. 223 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якою передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи в судовому засіданні 15.05.2023 року.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2022 року ОСОБА_2 на рахунок фізичної особи - ОСОБА_3 сплачено грошові кошти в сумі 33000,00 грн., з зазначеним призначенням платежу за послуги з підбору авто, що підтверджується наданою до суду квитанцією про оплату №143941753 від 21.05.2022 року.

09.11.2022 року ОСОБА_1 скеровано на адресу місцезнаходження Приватного підприємства «Південний шлях» заяву про розірвання договору №521/10/21-05 про надання послуг з підбору авто на аукціонах США, організації його доставки і розмитнення від 21.05.2022 року. Вказана вимога у відповідності до поданих до суду доказів, не вручена адресатові.

Позивачка звернулась до суду з цим позовом, про стягнення з ПП «Південний шлях» вище вказаних грошових коштів в сумі 33000,00 грн., з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, сплачених в якості гарантійного внесу за договором №521/10/21-05 про надання послуг з підбору авто на аукціонах США, організації його доставки і розмитнення від 21.05.2022 року.

Так, у відповідності до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України, встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з приписами ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2).

Положеннями частини 1статті 638 цього Кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи вищевказані положення законодавства та досліджуючи подані до суду докази, суд зазначає наступне.

Досліджуючи поданий позивачкою до суду примірник договору №521/10/21-05 про надання послуг з підбору авто на аукціонах США, організації його доставки і розмитнення від 21.05.2022 року, з зазначенням що він укладається між ОСОБА_1 та ПП «Південний шлях», судом встановлено, що останній не підписаний між зазначеними сторонами, а відтак наданий примірник договору не є належним договором підтверджуючим виникнення між сторонами договірних правовідносин.

За наслідком чого, в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не підтверджено, що між сторонами по справі було укладено договір №521/10/21-05 про надання послуг з підбору авто на аукціонах США, організації його доставки і розмитнення від 21.05.2022 року, на який остання посилається в обґрунтування заявлених вимог.

Саме по собі посилання у позові та скерованій позивачкою заяві від 09.11.2022 року на договір №521/10/21-05 про надання послугз підборуавто нааукціонах США,організації йогодоставки ірозмитнення від 21.05.2022року, не свідчить про його укладення та не дозволяє з`ясувати умови, щодо яких між сторонами досягнута згода.

Також, до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що грошові кошти за квитанцією №143941753 від 21.05.2022 року сплачені позивачкою саме на виконання умов договору №521/10/21-05 про надання послуг з підбору авто на аукціонах США, організації його доставки і розмитнення від 21.05.2022 року, оскільки квитанція не містить реквізитів договору в графі призначення платежу.

Крім того, до суду позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження того, що фізична особа ОСОБА_3 , на рахунок якого позивачкою сплачені грошові кошти за вказаною квитанцією, отримував ці кошти саме в інтересах Приватного підприємства «Південний шлях».

Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.

За наслідком вищевикладеного вбачається, що із вказаних суперечливих доказів, досліджених судом, неможливо встановити дійсний характер спірних правовідносин сторін та наявний обов`язок у визначеного позивачем відповідача - ПП "Південний шлях" з повернення позивачеві грошових коштів.

Відповідно до наведених вище положень процесуального законодавства обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Із встановлених судом обставин справи не вбачається, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу задоволення своїх позовних вимог.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Приймаючи вищевикладене, суд вважає позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Південний шлях» про стягнення заборгованості за договором послуг, необґрунтованим, безпідставним та не підлягаючим до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то усі понесені судові витрати ОСОБА_1 в порядку п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Південний шлях» (місцезнаходження: 65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90-Г, офіс 239) про стягнення заборгованості за договором послуг відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.