Ухвала

від 15.05.2023 по справі 911/2712/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про оголошення перерви у судовому засіданні

15.05.2023 м. ДніпроСправа № 911/2712/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Мінаєв Д.Д.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володан" (с. Виповзів Козелецького району Чернігівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВ-Груп" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022 у розмірі 140 000 грн. 00 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Володан" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВ-Груп" (далі - відповідач) заборгованість за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022 у розмірі 140 000 грн. 00 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги перевезення вантажу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 140 000 грн. 00 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Володан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВ-Груп" про стягнення заборгованості за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022 у розмірі 140 000 грн. 00 коп. передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області у зв`язку із зміною місцезнаходження відповідача, а саме: змінено місцезнаходження з: "вулиця Кургузова, будинок 6А, м. Вишгород, Київська область, 07301" на "проспект Поля Олександра, будинок 101, м. Дніпро, 49069".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023 матеріали справи № 911/2712/22 передано для розгляду судді Фещенко Ю.В.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.04.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (вх. суду № 19826/23 від 24.04.2023), в яких він просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на таке:

- електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 - не є офіційною електронною поштою відповідача (раніше втрачено доступ до пошти), про що відповідачем вказувалось у клопотанні щодо територіальної підсудності спору від 20.01.2023, а саме: "адреса електронної пошти відсутня";

- відповідач вважає, що в даній справі характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання за участю сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи;

- відповідач повідомляє, що не має перед позивачем заборгованості за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022 у розмірі 140 000 грн. 00 коп.;

- у позові позивач зазначає, що перевезення товару здійснювалось за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022, але даний факт не відповідає дійсності і це достеменно відомо позивачеві. Так, відповідач листом вих. №11/01-23 від 11.01.2023 повідомляв позивача про те, що договір-заявку тільки передбачалося укласти, але ж він так і не був укладений, оригінал договору відсутній. Фактично, вказаний договір так і не укладався та не виконувався;

- якщо в матеріалах справи знаходиться екземпляр СМR, надісланий позивачем відповідачеві разом з листом № 23/11-22 від 23.11.2022, то наявним є факт неправомірного внесення до СМR позивачем чи іншою особою завчасно невірних даних - підпису відповідача на СМR;

- як вбачається із оригіналу СМR, що є у розпорядженні відповідача, то в цій накладній підпис відповідача відсутній;

- на переконання відповідача, наведені обставини справи підлягають дослідженню та встановленню лише в судовому засіданні за участю представників сторін;

- відповідач вертає увагу на ті обставини, що при порівнянні підпису директора відповідача, який міститься в листі вих. № 11/01-23 від 11.01.2023, та підпису, виконаного у екземплярі СМR, надісланий позивачем відповідачеві разом з листом № 23/11-22 від 23.11.2022, вбачається їх невідповідність, тобто в екземплярі СМR позивача виконано підпис невідомої особи. Такі обставини можливо встановити та перевірити лише у судовому засіданні та у зв`язку із необхідністю призначення у даній справі судової експертизи.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд не вбачав підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В той же час, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 26.04.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.05.2023.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 21814/23 від 04.05.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 не є офіційною електронною поштою відповідача (раніше втрачено доступ до пошти), про що відповідачем вказувалось у клопотанні щодо територіальної підсудності спору від 20.01.2023, а саме: адреса електронної пошти відсутня. Враховуючи вказане, відповідач об`єктивно не мав можливості подати до суду відзив на позовну заяву раніше, так як ухвала суду від 11.04.2023 не була вручена відповідачеві та не надсилалась на його адресу. Відповідач довідався про існування ухвали суду від 11.04.2023 шляхом моніторингу сайту "Судової влади України";

- відповідач повідомляє про те, що не має перед позивачем заборгованості за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022 у розмірі 140 000 грн. 00 коп.;

- у позовній заяві позивач посилається нате, що, начебто, між позивачем та відповідачем

було укладено договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022. Окрім того, позивач зазначає, що ним здійснено на підставі вказаного договору-заявки перевезення товару відповідача, але дані фактичні обставини не відповідають дійсності, що достеменно було відомо і позивачеві. Так, фактично вищевказаний договір-заявка так і не укладався та не виконувався сторонами. Вказане підтверджується, в тому числі і тим, що відсутній оригінал цього договору-заявки, відсутні будь-які узгоджені обома сторонами документи, складені на його виконання. З копії договору, що долучена до матеріалів справи явно вбачається, що печатка і підпис з боку відповідача вчинені за допомогою технічних засобів;

- відповідач листом вих. № 11/01-23 від 11.01.2023 повідомляв позивача про те, що договір-заявку тільки передбачалося укласти, але ж він (договір) так і не був укладений. На підтвердження вказаного свідчать і розбіжності в умовах перевезень, що вказані у долучених позивачем копіях договору-заявки і міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від 26.07.2022, а саме: пункт завантаження за копією договору-заявки вказано як Kopydlow, Biala, дата завантаження 22.07.2022, тоді як згідно СМR пункт завантаження зазначений як Wielun, дата завантаження 26.07.2022. Таким чином, позивачем повідомлено суду невірну інформацію про обставини справи, а саме: надано невірну інформацію щодо того, що перевезення товару здійснювалося позивачеві на підставі договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022;

- ТОВ "Володан" 26.07.2022 прийнято до перевезення товар "морква свіжа" у кількості 21 500 кг (2100 мішків, 21 палета) від вантажовідправника (постачальника відповідача) PHU LDSERVICE LUKASZ DABROWSKI (Польща) до вантажоодержувача ТОВ "ВВВ-Груп" за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR від 26.07.2022. Місце завантаження згідно СМR Велюнь Wielun). Польща, місце розвантаження - Дніпро, Україна. Перевезення здійснювалось транспортним засобом з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Температура перевезення товару, згідно з графою 19 "Особливі умови" СМR, +2 / +5 градусів Цельсія. На СМR від 26.07.2022 мається відбиток штампу з написом СМR товар швидко псується". Зазначені фактичні обставини підтверджуються безпосередньо змістом СМR, що мається в матеріалах справи. При цьому, будь-якого письмового договору з вказаного приводу сторони не укладали;

- як вбачається із змісту СМR сторони не узгодили, зокрема, питання оплати товару (як про те вказано у п. і) частина 1 статті 6 Конвенції, рядок 15 СМR), Передбачалось, що фактичну вартість перевезення буде узгоджено сторонами після здійснення перевезення і розвантаження товару на складі відповідача. Однак, 01.08.2022 позивачем доставлено товар не на склад відповідача у м. Дніпро, а на інший склад - смт. Глеваха, Фастівського району Київської області, що є порушенням умов доставки товару згідно СМR та створило додаткові труднощі і необхідність

понесення відповідачем додаткових витрат на приймання товару саме у смт. Глеваха (товар там не очікувався, відповідальні співробітники вимушено повинні були терміново приїхати на склад). Окрім того, в результаті приймання товару відповідачем було встановлено його пошкодження в результаті недотримання позивачем температурного режиму перевезення товару, а також встановлено втрату частини товару (кількість товару при прийманні не відповідала кількості, вказаній у СМR). У додатках надається копія відповідного акту про пошкодження та втрату товару від 01.08.2022 додається;

- з наведеного вбачається, що позивач не виконав свого обов`язку з належного забезпечення міжнародного перевезення, чим його порушив. Як наслідок, у відповідача відсутнім є обов`язок щодо здійснення оплати такого перевезення. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що в матеріалах справи відсутні докази виникнення у відповідача обов`язку з оплати вартості перевезення, про яке зазначає у позові позивач. Так, на підтвердження фактичних обставин, що вказані в позові, позивач надав суду договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022, СМR, рахунок-фактуру № СФ-00150 від 26.07.2022, акт виконаних послуг № ЮУ-0000068 від 01.08.2022. На переконання відповідача жодний із даних документів не є доказом виникнення у відповідача грошового обов`язку з оплати вартості перевезення;

- договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.07.2022 сторонами не укладався, тому не може вважатись доказом у справі. Долучений позивачем рахунок-фактура № СФ-00150 від 26.07.2022 не може вважатись належним доказом, бо не є документом, який був би складений за участю відповідача чи на виконання угоди, укладеною з відповідачем. Він є виключно одностороннім документом позивача, який не може визначати ані угоду сторін щодо суттєвих умов перевезення, ані, в тому числі, бути і доказом визначення сторонами ціни перевезення. Більш того, рахунок-фактура № СФ-00150 від 26.07.2022 направлений відповідачеві вже тоді, коли він вже був недійсним відповідно до вказівки, яка в ньому ж і міститься - "рахунок дійсний до оплати до 26.08.2022";

- щодо акту виконаних послуг № ОУ-0000068 від 01.08.2022, слід зазначити, що він є неналежним доказом здійснення перевезення, а також визначення сторонами вартості перевезення, бо вчинений виключно зі сторони позивача - підпис уповноваженої особи відповідача відсутній. З цієї ж причини (відсутність підпису відповідача - акт виконаних послуг № ОУ-0000068 від 01.08.2022 не можна вважати й первинним документом;

- щодо копії СМR, долученої до позову позивачем, то даний документ також є неналежним доказом, бо ця копія СМR містить підпис у графі 24 "підпис вантажоотримувача", що не відповідає дійсності. Будь-якою уповноваженою особою відповідача така СМR не підписувалась взагалі. В даному разі позивач надав копію СМR, до якої заздалегідь внесено невстановленою особою підпис вже після відвантаження товару на склад відповідача;

- при порівнянні підпису директора відповідача, який міститься, наприклад, в листі вих. №11/01-23 від 11.01.2023, чи інших документах відповідача, та підпису, виконаного у екземплярі СМR, долученим до матеріалів справи позивачем, вбачається їх невідповідність, тобто в екземплярі СМR позивача виконано підпис невідомої особи. Окрім того, в копії СМR позивача відсутня будь-яка вказівка на особу, яка підписалася у СМR з боку вантажоодержувача, що додатково свідчить про те, що уповноваженими особами відповідача вона не підписувалася. Вказаний факт також робить неможливим надання відповідачем суду висновку експерта в порядку статті 98 господарського процесуального кодексу України, бо відсутня можливість ідентифікувати особу, справжність (чи її відсутність) виконання підпису якої можливо було б встановити за допомогою спеціальних знань експерта. Таким чином, до позовної заяви позивачем не долучено жодного належного та допустимогодоказу, який би встановлював обов`язок відповідача з оплати вартості і перевезення, заявленого до стягнення позивачем у позові;

- визначення позивачем вартості перевезення і в сумі 140 000 грн. 00 коп. взагалі є незрозумілим, недоведеним та необґрунтованим. Відповідач у своєму листі за вих. №11/01-23 від 11.01.2023 повідомляв позивачеві, що у рахунку-фактурі № СФ-00150 від 26.07.2022 і акті № ОУ-0000068 від 01.08.2022 вказано незрозумілі суми вартості перевезень, зокрема, вартість перевезення по території України значно завищено, що свідчить про невірність числових значень цих документів;

- як вбачається з матеріалів справи, відсутньою є угода сторін, якою сторони визначили б ціну перевезення, тим більше відсутня будь-яка угода про встановлення вартості перевезення саме в сумі 140 000 грн. 00 коп. (в графі 15 СМR про розмір такої плати не йдеться). Тому, відсутнім є і обов`язок відповідача з оплати вартості перевезення в сумі 140 000 грн. 00 коп. На переконання відповідача в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували укладення між сторонами угоди (договору) з міжнародного перевезення товару, на який посилається позивач у позові. Відсутніми є і докази досягнення між сторонами угоди щодо ціни такого перевезення. Таким чином, відповідач заявляє, що в нього відсутній обов`язок з оплати вартості перевезення, про яке заявляє позивач у позові;

- додатково відповідач зауважує і на тій обставині, що відсутнім є досягнення сторонами угоди щодо строку оплати вартості такого неналежного перевезення (що має місце в даній справі), про яке заявляє позивач у позові. Вказаний факт обумовлює передчасність звернення до суду з позовом до відповідача.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 22948/23 від 11.05.2023), в якому він просить суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 15.05.2023 в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.05.2023 заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") була задоволена судом.

У судове засідання 15.05.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом було враховано, що останнім був поданий відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач повідомлений про розгляд справи судом.

У вказаному засіданні було з`ясовано, що позивачем станом на 15.05.2023 не отриманий відзив на позовну заяву, тому строк на подачу відповіді на відзив на позовну заяву не закінчився.

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні.

Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи та забезпечення права сторін на висловлення власної правової позиції, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим оголосити перерву у судовому засіданні, продовживши останнє в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 216, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Оголосити перерву у судовому засіданні. Повідомити учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 23.05.2023 о 16:00 год.

2. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

3. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції 23.05.2023 о 16:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області відбудеться в залі судових засідань № 1-104 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.05.2023 о 16:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

4. Роз`яснити представнику позивача, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції останній зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

5. У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), дану ухвалу направити учасникам справи на їх електронні пошти, а саме:

- позивачу на електронну пошту daf-frolov@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_1 , які він зазначив у позовній заяві;

- відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, яку зазначено у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

- відповідачу шляхом передачі телефонограми за номером телефону 067-52-21-133, який зазначений на заяві із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

6. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 15.05.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 15.05.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко