Ухвала

від 08.05.2023 по справі 914/666/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

08.05.2023 Справа № 914/666/19

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєва С.Б., за участю секретаря судового засідання Сосницької А.А, розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича (вх. №1425/23 від 07.04.2023)

про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами

у справі № 914/666/19

за позовом: Львівського національного академічного театру опери та балету ім.Соломії Крушельницької, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця Романа Святослава Володимировича, м.Львів

про: стягнення заборгованості у розмірі 238633,17 грн.

Представники:

від приватного виконавця: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача: Завада Т.Р. - представник

від зацікавленої особи (Роман С.Б.): не з`явився

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Львівського національного академічного театру опери та балету ім.Соломії Крушельницької до Фізичної особи-підприємця Романа Святослава Володимировича про стягнення 238633,17грн., з яких 175000,00грн. основного боргу, 7305,00грн. інфляційних втрат, 2143,53грн. 3% річних, 29184,64грн. пені, 25000,00грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2019 у справі № 914/666/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи підприємця Романа Святослава Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім.Соломії Крушельницької (79008, м.Львів, пр.Свободи, 28, ідентифікаційний код 02224620) 175000,00 грн. основного боргу, 5634,60 грн. інфляційних втрат, 2143,53 грн. 3% річних, 25722,73 грн. пені, 25000,00 грн. штрафу, 3502,52 грн. судового збору, 11741,91 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти позову відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили. На виконання рішення 17.07.2019 господарським судом було видано відповідний наказ.

07.04.2023, за вх.№1425/23, до Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича, у якому останній просить суд визначити за ОСОБА_1 частку права власності у майні: транспортний засіб RENAULT SANDERO, 2017 року випуску, колір червоний, ДНЗ НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято подання до розгляду та розгляд подання призначено на 20.04.2023.

12.04.2023, за вх.№9119/23, від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

12.04.2023, за вх.№9154/23, від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

20.04.2023, за вх.№9721/23, від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

В судове засідання 08.05.2023 з`явився представник відповідача, заперечив проти задоволення подання приватного виконавця, оскільки рішенням Галицького районного суду міста Львова від 29.06.2017 року у справі № 461/6280/16-ц вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 28 вересня 2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2808 та після розірвання шлюбу залишити за відповідачем прізвище « ОСОБА_3 ». Рішення не оскаржувалось і набрало законної сили. Відтак, враховуючи той факт, що право власності на транспортний засіб RENAULT SANDERO, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , виникло у ОСОБА_2 12.02.2022 року, а шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було припинено 09.07.2017 року, то в силу положень ст.ст. 60, 61 та 70 СК України відсутні правові підстави вважати, що відповідний транспортний засіб є спільною сумісною власністю боржника та ОСОБА_2 .

Приватний виконавець, позивач та зацікавлена особа явки представників в судове засідання 08.05.2023 не забезпечили.

Розглянувши подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами судом встановлено наступне.

У поданні зазначається, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу у Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича перебуває виконавче провадження ВП № 59906869 з примусового виконання Наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/666/19, виданого 17.07.2019 року, про стягнення з Фізичної особи підприємця Романа Святослава Володимировича на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької заборгованості на загальну суму 248745,29 грн.

28.08.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію даної постанови із роз`ясненням прав та обов`язків сторін виконавчого провадження скеровано рекомендованим поштовим відправленням сторонам виконавчого провадження на поштові адреси, зазначені у виконавчому документі.

У Пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно протягом п`яти робочих днів. Однак, боржник ОСОБА_1 , до приватного виконавця не з`явився та вказану декларацію виконавцю не подав.

28.08.2019 року приватним виконавцем відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано запити в реєструючі органи з метою виявлення майна боржника, джерел отримання доходу та відкритих рахунків в фінансових установах.

28.08.2019 року приватним виконавцем, відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника, копію даної постанови скеровано в реєструючи органи для виконання та боржнику (для відома та реагування). Одночасно з винесенням вказаної постанови приватним виконавцем внесено відповідні записи в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

28.08.2019 року приватним виконавцем, відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника. Копію даної постанови скеровано в фінансові установи для виконання та боржнику для відома. Однак, як підтверджено банківськими установами, на арештованих рахунках відсутні кошти для задоволення вимог стягувача.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України від 29.08.2019 року, інформація відсутня стосовно останнього місця роботи та отримання боржником пенсії. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 29.08.2019 року, у боржника відсутні відкриті рахунки в фінансових установах.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області від 28.09.2019 року (на запит приватного виконавця) встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортного засобу.

Згідно відповіді ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 04.09.2019 року на (запит приватного виконавця) встановлено, що за боржником не зареєстровано нерухоме майно.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.09.2019 року на запит приватного виконавця встановлено, що за боржником не зареєстровано земельних ділянок.

04.10.2019 року на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення з АТ «ПУМБ» 26.09.2019 року, що боржником, ОСОБА_1 , було відкрито нові банківські рахунки. 04.10.2019 року приватним виконавцем, відповідно, до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника. Копію даної постанови скеровано в фінансову установу для виконання та боржнику для відома. Однак на арештованих рахунках відсутні кошти для задоволення вимог стягувача.

21.01.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника ( ОСОБА_1 ) АДРЕСА_2 . Однак за вказаною адресою боржника не виявлено, про що було складено відповідний акт.

21.01.2020 року приватним виконавцем скеровано на адресу боржника виклик, яким зобов`язано боржника зявитись до приватного виконавця на 24.01.2020 року.

Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, що підтверджується актом приватного виконавця від 24.01.2020 року.

Приватним виконавцем, з метою виявлення грошових коштів, 05.03.2019 року та відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», повторно винесено постанову про арешт коштів боржника. Копію даної постанови скеровано у фінансові установи для виконання та боржнику для відома. Однак на арештованих рахунках відсутні кошти для задоволення вимог стягувача.

03.06.2020 року приватним виконавцем скеровано на адресу боржника виклик, яким зобов`язано боржника зявитись до приватного виконавця на 12.06.2020 року. Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, що підтверджується актом приватного виконавця від 12.06.2020 року, (підтверджується копією квитанції ЛД ПАТ «Укрпошта» від 03.06.2020 року, що додається).

15.09.2020 року приватним виконавцем скеровано на адресу боржника виклик, яким зобов`язано боржника зявитись до приватного виконавця на 23.09.2020 року.

Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, що підтверджується актом приватного виконавця від 23.09.2020 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.10.2020 року (інформаційна довідка №230081636) за боржником не зареєстровано на праві приватної власності нерухомого майна.

Згідно отриманих повідомлень з більшості банківських установ, - у боржника ОСОБА_1 , відсутні грошові кошти на арештованих рахунках.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України від 25.09.2020 року, інформація відсутня стосовно останнього місця роботи та отримання боржником пенсії.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 24.09.2020 року, в боржника відсутні відкриті рахунки в фінансових установах.

Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМУ України у Львівській області від 16.11.2020 року №10581, боржник, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

09 грудня 2020 року приватний виконавець Меленчук В.І. звертався до Господарського суду Львівської області з поданням про тимчасове обмеження, у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 року по справі №914/666/19 було обмежено боржника - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

20.09.2021 року приватним виконавцем було винесено постанову по арешт коштів боржника в АТ «Універсал Банк» та скеровано банківській установі до виконання.

26.08.2022 року приватним виконавцем Меленчуком В.І. виставлено платіжну вимогу про списання коштів боржника із рахунку в АТ «Універсал Банк».

05 вересня 2022 року на депозитний рахунок приватного виконавця поступили кошти в сумі 12897,05 грн., які було списано АТ «Універсал Банк» відповідно до платіжної вимоги.

16.09.2022 року скеровано на адресу боржника виклик, яким зобов`язано боржника з`явитись до приватного виконавця на 28.09.2022 року. Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив.

18.11.2022 року приватним виконавцем сформовано інформаційну довідку №315570381 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно цієї довідки встановлено, що за боржником, ОСОБА_1 , не зареєстровано нерухомого майна.

09.03.2023 року приватним виконавцем повторно винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано банківським установам до виконання.

Згідно відповідей банківських установ на постанову про арешт коштів боржника, встановлено, що в боржника наявні відкриті рахунки в АТ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Ощадбанк» та АТ «ПУМБ». Однак, на арештованих рахунках коштів недостатньо для виконання зобов`язання.

Приватним виконавцем Меленчуком В.І. було сформовано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо активного запису про шлюб №2808, згідно з яким встановлено, що між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_3 ) 28 вересня 2011 року зареєстровано шлюб.

06.02.2023 року приватним виконавцем відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано вимо,гу приватного виконавця до Територіального сервісного центру МВС 4641 про надання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС 4641 від 25.02.2023 року №31/13-4641-426, за ОСОБА_2 12.02.2022 року зареєстрований транспортний засіб Renault Sandero, 2017року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , колір червоний.

13.03.2023 року приватним виконавцем скеровано вимогу до Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області про повідомлення на підставі якого документа (договір купівлі-продажу, договір дарування, митна декларація тощо) ОСОБА_2 набула право власності на вищезазначений автомобіль.

Згідно відповіді РСЦ МВС у Львівській області від 14.03.2023 року №31/13-796 встановлено, що ОСОБА_2 набула право власності на автомобіль Renault Sandero, 2017року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , колір червоний на підставі договору купівлі-продажу.

Приватний виконавець зазначає, що у власності боржника, ОСОБА_1 , рухомого та нерухомого майна, а також будь-якого офіційного доходу немає. З моменту ухвалення рішення у справі № 914/666/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької заборгованості, а також видачі 17.07.2019 року наказу, боржником самостійно не вжито жодних заходів з метою виконання рішення суду.

Приватний виконавець вважає, що майно, нажите за час шлюбу належить і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 спільно. Тобто, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя. Якщо майно було набуте за час шлюбу, передбачається, що воно є спільним. Враховуючи той факт, що реєстрація права власності на автомобіль Renault Sandero, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , колір червоний, відбувалася вже після реєстрації шлюбу, а також на підставі договору купівлі-продажу, - то таке майно, на переконання виконавця, вважається спільною сумісною власністю подружжя.

Відтак, виконавець вважає, що оскільки ОСОБА_1 не виконано зобов`язання, покладене на нього рішеннями суду, з виконання якого відкрито відповідне виконавче провадження АСВП №59906869, боржник ухиляється від виконання зобов`язання вказаного вище, права стягувача Львівського національного академічного театру опери та багету ім. Соломії Крушельницької залишаються порушеними, що в сукупності є підставою для виділення часток у майні, на яке поширюється режим спільної сумісної власності.

Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Отже, передумовою для звернення стягнення на частку боржника у майні, що перебуває у спільній власності є визначення такої частки судом за поданням виконавця.

У даному випадку, на думку приватного виконавця, транспортний засіб RENAULT SANDERO, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 є спільною сумісною власністю боржника та ОСОБА_2 у зв`язку із тим, що 28 вересня 2011 року між цими особами було зареєстровано шлюб.

Згідно з положенням ч. ч. 1-2 ст. 60 Сімейного кодексу України (далі СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норми ст.ст. 60, 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тобто, з приписів положень ст.ст. 60, 61 та 70 СК України випливає, що майно вважається таким, що належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності виключно за умови, що таке набуте подружжям за час шлюбу.

Матеріалами справи підтверджується, що право власності на транспортний засіб RENAULT SANDERO, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , виникло у ОСОБА_2 12.02.2022 року, що підтверджується листом Територіального сервісного центру МВС № 4641 від 25.02.2023 року № 31/13-4641-426 та визнається і самим ініціатором подання.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Як вбачається з поданий відповідачем документів, рішенням Галицького районного суду міста Львова від 29.06.2017 року у справі № 461/6280/16-ц вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 28 вересня 2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2808, після розірвання шлюбу залишити за відповідачем прізвище « ОСОБА_3 ».

Згідно із відміткою на такому рішенні, останнє не оскаржене та набрало законної сили 09.07.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Отже, слід дійти висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був припинений шляхом його розірвання 09.07.2017 року, зокрема у день набрання чинності рішенням Галицького районного суду міста Львова від 29.06.2017 року у справі № 461/6280/16-ц.

Відтак, враховуючи той факт, що право власності на транспортний засіб RENAULT SANDERO, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , виникло у ОСОБА_2 12.02.2022 року, а шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було припинено 09.07.2017 року, то в силу положень ст.ст. 60, 61 та 70 СК України відсутні правові підстави вважати, що відповідний транспортний засіб є спільною сумісною власністю боржника та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Разом з тим, положення частини 1 ст. 68 СК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідний транспортний засіб не був набутий за час шлюбу.

Відтак, беручи до уваги факт припинення шлюбу 09.07.2017 та той факт, що майно було набуто ОСОБА_2 12.02.2022, після припинення такого шлюбу з ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення подання приватного виконавця про визначення за ОСОБА_1 частки права власності у майні: транспортного засобу RENAULT SANDERO, 2017року випуску, колір червоний, ДНЗ ВС7989OК.

Керуючись ст.234, 335 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича (вх. №1425/23 від 07.04.2023) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у справі №914/666/19 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Кітаєва С.Б.