Ухвала

від 17.12.2020 по справі 914/666/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.2020 Справа № 914/666/19

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєва С.Б., за участю секретаря судового засідання Банзули М.С., розглянувши

подання Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича, м. Львів

про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України

у справі № 914/666/19

за позовом: Львівського національного академічного театру опери та балету ім.Соломії Крушельницької, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця Романа Святослава Володимировича, м.Львів

про: стягнення заборгованості у розмірі 238633,17 грн.

за участю приватного виконавця: Меленчука В.І.

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020, за вх.№3274/20, до Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича, згідно якого останній просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно наказу від 17.07.2019 № 914/666/19, виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з Фізичної особи підприємця Романа Святослава Володимировича на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім.Соломії Крушельницької 175000,00 грн. основного боргу, 5634,60 грн. інфляційних втрат, 2143,53 грн. 3% річних, 25722,73 грн. пені, 25000,00 грн. штрафу, 3502,52 грн. судового збору, 11741,91 грн. витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч.4 ст.337 Господарського процесуального кодексу України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

15.12.2020 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою ухвалив Подання призначити до розгляду в судовому засіданні на 17.12.2020.

У судове засідання 17.12.2020 з`явився приватний виконавець, підтримав заявлені у поданні вимоги та надав для долучення до матеріалів справи виписку АТ ПУМБ №5074БТ від 19.11.2020.

Розглянувши матеріали подання, заслухавши пояснення приватного виконавця, суд встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2019 у справі № 914/666/19 позов задоволено частково. Стягнено з Фізичної особи підприємця Романа Святослава Володимировича на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім.Соломії Крушельницької 175000,00 грн. основного боргу, 5634,60 грн. інфляційних втрат, 2143,53 грн. 3% річних, 25722,73 грн. пені, 25000,00 грн. штрафу, 3502,52 грн. судового збору, 11741,91 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти позову відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

На виконання рішення 17.07.2019 господарським судом було видано відповідний наказ.

28.08.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію даної постанови із роз`ясненням прав та обов`язків сторін виконавчого провадження скеровано рекомендованим поштовим відправленням сторонам виконавчого провадження на поштові адреси зазначені у виконавчому документі.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно протягом п`яти робочих днів.

28.08.2019 року приватним виконавцем скеровано боржнику виклик, яким зобов`язано боржника з`явитись до приватного виконавця на 04.09.2019 року, що підтверджується копією квитанції ЛД ПАТ Укрпошта , про відправлення рекомендованого листа від 28.08.2019 року.

Боржник, ОСОБА_1 на виклик приватного виконавця не з`явився, вказану декларацію виконавцю не подав, про причини неявки не повідомив, що підтверджується актом приватного виконавця від 04.09.2019 року.

28.08.2019 року приватним виконавцем відповідно до вимог ст. 18 Закону України Про виконавче провадження скеровано запити в реєструючі органи з метою виявлення майна боржника, джерел отримання доходу та відкритих рахунків в фінансових установах.

28.08.2019 року приватним виконавцем відповідно до вимог ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника, копію даної постанови скеровано в реєструючі органи для виконання та боржнику для відома та реагування.

28.08.2019 року приватним виконавцем відповідно до вимог ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт коштів боржника. Копію даної постанови скеровано в фінансові установи для виконання та боржнику для відома. Однак на арештованих рахунках відсутні кошти для задоволення вимог стягувача.

Згідно ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України від 28.08.2019 року, інформація відсутня стосовно останнього місця роботи та отримання боржником пенсії.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 28.08.2019 року, в боржника відсутні відкриті рахунки в фінансових установах.

Згідно відповіді МВС України від 28.09.2019 року на запит приватного виконавця встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортного засобу.

Згідно відповіді ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 04.09.2019 року на запит приватного виконавця встановлено, що за боржником не зареєстровано нерухомого майна.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.09.2019 року на запит приватного виконавця встановлено, що за боржником не зареєстровано земельних ділянок.

04.10.2019 року на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення з АТ ПУМБ про те, що 26.09.2019 року боржником ОСОБА_1 було відкрито два нових банківські рахунки у АТ ПУМБ .

Отже, після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно та кошти боржника боржником з метою невиконання вимог виконавчого документа відкрито нові банківські рахунки у АТ ПУМБ .

04.10.2019 року приватним виконавцем відповідно до вимог ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт коштів боржника. Копію даної постанови скеровано в АТ ПУМБ для виконання та боржнику для відома. Однак на момент накладення арешту банком на арештованих рахунках були відсутні кошти для задоволення вимог стягувача.

04.10.2019 року до приватного виконавця поступила відповідь Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області, згідно якого встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортного засобу.

04.10.2019 року до приватного виконавця поступила відповідь АТ ПриватБапк на постанову про арешт коштів боржника від 28.08.2019 року, в якій зазначено, що на рахунках боржника недостатньо коштів для виконання постанови.

Приватним виконавцем виставлено у АТ Приват Банк платіжні вимоги для списання арештованих коштів з рахунків боржника.

30.10.2019 року на рахунки приватного виконавця поступили кошти у загальній сумі 2989,31 грн., списані з банківських рахунків боржника у АТ ПриватБанк .

20.01.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 . Однак за вказаною адресою боржника не виявлено, про що було складено відповідний акт.

21.01.2020 року приватним виконавцем повторно здійснено вихід за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 . При виході за місцем реєстрації боржника батько боржника ОСОБА_2 повідомив приватному виконавцю про те, що вся кореспонденція яка надходить від приватного виконавця Меленчука В.І. на адресу боржника ОСОБА_1 , була передана батьком боржнику на початку січня 2020 року коли боржник приходив до батьків на Різдвяні свята. Також батько боржника повідомив приватного виконавця про те, що боржник знає про рішення суду про стягнення з нього даної заборгованості та знає про відкрите виконавче провадження приватним виконавцем. В процесі проведення виконавчих дій встановлено, що боржник ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає, за даною адресою відсутнє будь-яке майно боржника. Батько боржника відмовився надавати приватному виконавцю будь-які контактні дані боржника.

В процесі проведення виконавчих дій встановлено, що боржником умисно змінено місце свого проживання та не повідомлено приватного виконавця про нове місце проживання.

21.01.2020 року приватним виконавцем залишено батьку боржника, ОСОБА_2 , виклик яким зобов`язано боржника ОСОБА_1 з`явитись до приватного виконавця на 24.01.2020 року. Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, що підтверджується актом приватного виконавця від 24.01.2020 року.

Приватним виконавцем з метою виявлення грошових коштів 05.03.2019 року відповідно до вимог ст. 56 Закону України Про виконавче провадження повторно винесено постанову про арешт коштів боржника. Копію даної постанови скеровано в фінансові установи для виконання та боржнику для відома. Однак згідно отриманих відповідей з банківських установ встановлено, що на арештованих рахунках відсутні кошти для задоволення вимог стягувача.

03.06.2020 року приватним виконавцем скеровано на адресу боржника виклик, яким зобов`язано боржника з`явитись до приватного виконавця на 12.06.2020 року, що підтверджується копією квитанції ЛД ПАТ Укрпошта , списком згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) від 04.06.2020 року.

Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, що підтверджується актом приватного виконавця від 12.06.2020 року.

15.09.2020 року приватним виконавцем скеровано на адресу боржника виклик яким зобов`язано боржника з`явитись до приватного виконавця на 23.09.2020 року, що підтверджується копією квитанції ЛД ПАТ Укрпошта , списком згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) від 15.09.2020 року.

Боржник на виклик приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, що підтверджується актом приватного виконавця від 23.09.2020 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.10.2020 року, інформаційна довідка № 230081636 за боржником не зареєстровано на праві приватної власності нерухомого майна.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України від 24.09.2020 року, інформація відсутня стосовно останнього місця роботи та отримання боржником пенсії.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 24.09.2020 року, в боржника відсутні відкриті рахунки в фінансових установах.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 06.10.2020 року боржником ОСОБА_1 здійснено перетин державного кордону України у період з 25.12.2019 року по 20.02.2020 року.

02.12.2020 року до приватного виконавця поступила заява стягувача про скерування до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, ОСОБА_1 . Зі змісту поданої заяви встановлено, що боржник злісно ухиляється від виконання рішення суду.

Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації від 16.11.2020 року на запиті виконавця про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області від 09.11.2019 року встановлено, що боржник, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Слід звернути увагу на відсутність у власності боржника ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна, а також будь-якого офіційного доходу.

Після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту 28.08.2019 року на майно боржника та кошти боржника у АТ ПриватБанк боржником з метою невиконання вимог виконавчого документа 26.09.2019 року відкрито нові банківські рахунки у АТ ПУМБ .

Згідно даних матеріалів виконавчого провадження, а саме відповіді Державної прикордонної служби України від 06.10.2020 року боржником, ОСОБА_1 , здійснено перетин державного кордону у період з 25.12.2019 року по 20.02.2020 року що свідчить про наявність в останнього закордонного паспорта серія НОМЕР_2 , та грошових коштів для здійснення таких подорожей.

З моменту ухвалення рішення у справі № 914/666/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької, а також видачі 17.07.2019 року наказу, боржником самостійно не вжито жодних заходів з метою виконання рішення суду.

Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 -рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України від 05.07.2012 № 15729/07, пункт 1 статті 6 Конвенції, іnter аlіа (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011р. існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права па пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному хто на законних підставах перебуває па території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року Про порядок виїзду з України і в їзду в Україну громадян України (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з ч.2, ч. 4 ст.6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Крім того, слід зазначити, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного (приватного) виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Згідно доказів що містяться у матеріалах виконавчого провадження встановлено, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання, покладеного на нього рішенням суду, зобов`язання.

Виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних спобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не виконано зобов`язання, покладеного на нього рішеннями суду, з виконання якого відкрито відповідне виконавче провадження АСВП №59906869, боржник ухиляється від виконання зобов`язання вказаного вище, права стягувача Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької залишаються порушеними, що є підставою для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, до сплати ним заборгованості.

Таким чином, на даний час рішення суду не виконано, не дивлячись на те, що приватним виконавцем вжито передбачених чинним Законодавством заходів примусового виконання рішень, згідно доказів що містяться у матеріалах виконавчого провадження встановлено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Господарського суду Львівської області. Станом на сьогоднішній день боржником заборгованість не погашена, жодних дій спрямованих на виконання рішення суду боржником не вчинено.

Таким чином, враховуючи вжиті приватним виконавцем заходи з метою примусового виконання рішення та факт ухилення боржника - ОСОБА_1 від виконання рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення Подання.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.234, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України у справі №914/666/19 - задовольнити.

2 Тимчасово обмежити боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП № НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього згідно Наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/666/19 виданого 17.07.2019 року, про стягнення з Фізичної особи - підприємця Романа Святослава Володимировича на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької (79008, м.Львів, пр.Свободи, 28, код ЄДРПОУ 02224620) заборгованості на загальну суму 248745,29 грн.

3. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256,257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2020.

Суддя С.Б. Кітаєва