Повістка

від 16.05.2023 по справі 926/614/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

16 травня 2023 року Справа № 926/614/23

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙРОС-ТРАНС, м. Львів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙ ФЛООР УКРАЇНА, м. Чернівці,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 106125,29 грн.,

за участю секретаря судового засідання Петровської В.С.,

представників сторін не з`явилися (явка не обов`язкова),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КАЙРОС-ТРАНС, м. Львів, звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙ ФЛООР УКРАЇНА, м. Чернівці, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 106125,29 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору-заявки № КТ22-00426 від 22.09.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг відповідач не оплатив надані йому позивачем послуги з перевезення на суму 60000,00 грн., за що відповідачеві нараховано пеню в розмірі 16520,54 грн., додатковий штраф у сумі 24030,00 грн., 991,24 грн. річних та 4583,51 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.05.2023 позов ТОВ КАЙРОС-ТРАНС задоволено частково, у частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 60000,00 грн. провадження у справі закрито, стягнуто з ТОВ МАЙ ФЛООР УКРАЇНА на користь ТОВ КАЙРОС-ТРАНС 16424,66 грн. пені, 985,48 грн. 3% річних, 1551,30 грн. інфляційних втрат, 1996,90 грн. судового збору та 394,32 грн. витрат, пов`язаних із залученням перекладача. У частині вимог про стягнення 24030,00 грн. штрафу, 95,88 грн. пені, 5,76 грн. 3% річних та 3032,21 грн. інфляційних втрат у задоволенні позову відмовлено, судовий збір у сумі 489,10 грн. та витрати, пов`язані із залученням перекладача, в сумі 135,68 грн. залишено за позивачем. Цим же рішенням призначено на 16.05.2023 судове засідання для вирішення питання про судові витрати за клопотанням позивача, яке міститься в додаткових поясненнях ТОВ КАЙРОС-ТРАНС від 01.05.2023.

08.05.2023 до суду надійшла заява ТОВ КАЙРОС-ТРАНС від 04.05.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками, за змістом якої (заяви) позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката Білика П.Б. у сумі 20398,40 грн.

Відповідач надіслав сформоване в системі Електронний суд клопотання від 08.05.2023 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В цьому клопотанні відповідач зазначив, що заявлена сума витрат позивача на оплату правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи, яка є малозначною і розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, звернення позивача за правовою допомогою адвоката є його вибором, який не зумовлений ані складністю справи, ані обов`язковістю участі адвоката відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Відповідач вказав, що справа не обтяжена великою кількістю доказів, не має якихось особливостей предмета спору, сама позовна заява від імені позивача підписана не адвокатом, а керівником підприємства, ним же засвідчені додатки до позовної заяві і виконані розрахунки, участі в судових засіданнях адвокат не брав, сума витрат позивача становить більше чверті від суми обгрунтованих позовних вимог, що свідчить про необгрунтованість такої суми. З урахуванням наведених аргументів відповідач вважає, що розмір витрат позивача на правничу допомогу підлягає зменшенню до співмірної зі складністю справи і реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги і має складати 1000,00 грн., що в свою чергу, не буде надмірним тягарем для відповідача.

У судове засідання 16.05.2023 представники сторін не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки явка представників обов`язковою не визнавалася, а в матеріалах справи в наявності докази надіслання позивачеві та відповідачеві рішення від 02.05.2023, в якому визначено дату судового засідання з вирішення питань про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Розглянувши в судовому засіданні 16.05.2023 заяву позивача від 04.05.2023 і додані до неї документи, клопотання відповідача від 08.05.2023 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначалося, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.05.2023 у справі № 926/614/23 позов ТОВ КАЙРОС-ТРАНС задоволено частково, за результатами розгляду справи обгрунтованими визнано позовні вимоги на загальну суму 78961,44 грн., що становить 74,40% від ціни позову.

Відповідно до вказаної пропорції судом розподілено між сторонами витрати на сплату судового збору і залучення перекладача, розподіл витрат на правничу допомогу адвоката у рішенні від 02.05.2023 суд не здійснював, позаяк у додаткових поясненнях у справі позивач, серед іншого, просив провести додаткове судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

У позовній заяві ТОВ КАЙРОС-ТРАНС міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Згідно з ордером серії ВС № 1075002 від 05.04.2023 правову допомогу ТОВ КАЙРОС-ТРАНС у Господарському суді Чернівецької області надавав адвокат Білик Павло Богданович.

У заяві від 04.05.2023 позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката Білика П.Б. у сумі 20398,40 грн., додавши до заяви докази на їх підтвердження.

Так, 27.01.2023 між ТОВ КАЙРОС-ТРАНС (Замовник-Клієнт) і Адвокатським об`єднанням Адвокатська компанія Магістри (Виконавець) було укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 1/27/01/23, на умовах якого Виконавець в особі керуючого партнера-керівника Білика Павла Богдановича, зобов`язався представляти інтереси Клієнта, зокрема, але не виключно, в усіх судових органах, та у всіх судочинства, у тому числі в господарському, а Клієнт зобов`язався відшкодувати Виконавцю витрати, пов`язані з виконанням договору. Згідно з пунктами 2, 3 цього договору для представництва інтересів Клієнта Виконавець наділений усіма необхідними повноваженнями як загального (участь у судових справах, оскарження судових рішень та ін.), так і спеціального характеру (зміна підстав і предмету позову, збільшення/зменшення розміру позовних вимог, відмова від позову, визнання позову, укладення мирової угоди).

За змістом пункту 7 вказаного договору оплата виконаних робіт/наданих послуг за договором проводиться на підставі актів виконаних робіт/приймання наданих послуг, в яких вказується вартість виконаних робіт/наданих послуг залежно від фактичних обсягів наданих послуг. Вартість послуг/робіт поза судовим засіданням становить 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на дату надання/виконання Виконавцем робіт/послуг за годину надання такої послуги/виконання роботи та 5000,00 грн. фіксовано за участь у судовому засіданні незалежно від його тривалості.

Оплата виконаних робіт/наданих послуг по договору здійснюється Клієнтом не пізніше спливу одного місяця з моменту набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим у справі (п. 8 договору), строк дії договору становить один рік (п. 9 договору).

На підтвердження обсягу і видів правової допомоги адвоката П.Б.Білика суду подані детальний розрахунок розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу і акт виконаних робіт/приймання наданих послуг № 1/04/05/23 від 04.05.2023.

Згідно вказаних документів адвокат Білик П.Б. виконав роботи та надав послуги позивачеві на загальну суму 20398,40 грн. (з розрахунку 40% прожиткового мінімуму на працездатну особу за 1 годину роботи), а саме:

- усні консультації у справі (10.02.2023) 3 години, 3220,80 грн.,

- підготовка проекту позовної заяви про стягнення штрафних санкцій та додатків 8 годин, 8588,80 грн.,

- підготовка проекту клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 01.03.2023 30 хв., 536,80 грн.;

- підготовка проекту клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника від 05.04.2023 30 хв., 536,80 грн.;

- підготовка проекту додаткових пояснень та клопотання про призначення додаткового судового засідання щодо розподілу судових витрат від 01.05.2023 5 годин, 5368,00 грн.;

- підготовка проекту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу 2 години, 2147,20 грн.

Доказів проведення оплати витрат на професійну правничу допомогу позивач не надав, утім, за умовами договору про надання професійної правничої допомоги № 1/27/01/23 від 27.01.2023 оплату за послуги Клієнт проводить не пізніше спливу одного місяця з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі, отже строк виконання даного зобов`язання для позивача ще не настав.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 221 ГПК України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Статтею 126 ГПК України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частин 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача,

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 цієї статті ГПК передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони, при цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Суд бере до уваги доводи відповідача, що сума витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката є неспівмірною із складністю справи.

Зокрема, дана справа є малозначною, для розгляду якої призначено спрощене позовне провадження (ч. 3 ст. 12 ГПК України).

При цьому, як зазначалося вище, ГПК України не передбачає обов`язкової участі адвоката у справах, які розглядаються за правилами спрощеного провадження, отже, звернення позивача за правовою допомогою до адвоката, у справах, де така допомога не є обов`язковою і не зумовлюється складністю справи, є вибором самого позивача і його витрати на таку допомогу не можуть покладатися на відповідача в повному обсязі, якщо останній проти цього заперечує.

Суд звертає увагу, що справа не обтяжена великою кількістю доказів, нарахування пені і компенсаційних платежів за прострочку платежу, на думку суду, не викликають особливих труднощів у адвоката з огляду на можливість використання електронних калькуляторів у інформаційно-пошукових системах в мережі Інтернет. Дана справа не має й якихось особливостей предмета спору, оскільки позовні вимоги полягають у стягненні вартості послуг з перевезення, які були частково оплачені відповідачем до звернення позивача з позовом до господарського суду, щодо стягнення решти боргу відповідач не заперечував та добровільно сплатив його до винесення рішення у справі.

Частину витрат, зокрема на суму 2147,20 грн. за підготовку проекту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду, взагалі не можна розглядати як надання правової допомоги у розумінні частини 2 статті 126 ГПК України.

Крім того, підготовка адвокатом додаткових пояснень у справі від 01.05.2023 вочевидь не потребувала 5 годин витрат часу роботи адвоката, враховуючи обсяг і зміст цих пояснень.

Разом з тим, підписання позовної заяви, доданих до неї копій документів і розрахунків керівником ТОВ КАЙРОС-ТРАНС не означає, що адвокат Білик П.Б. не надавав позивачеві відповідні послуги з підготовки проекту позовної заяви і додатків до неї, позаяк надання цих послуг підтверджується складеним позивачем і адвокатом актом виконаних робіт/приймання наданих послуг № 1/04/05/23 від 04.05.2023. З цих міркувань суд відхиляє відповідні заперечення ТОВ МАЙ ФЛООР УКРАЇНА.

Відтак, з урахуванням наведеного суд частково погоджується з доводами відповідача, що заявлена позивачем сума витрат на оплату правничої допомоги не є співмірною із складністю справи та реально витраченим адвокатом часом, отже, не відповідає принципу розумності і співмірності судових витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна та інші проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, з урахуванням заперечень відповідача, вище обгрунтував, що справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль, розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу, звернення позивача за правничою допомогою у малозначній справі до адвоката є його особистим вибором, не зумовленим обов`язковим приписом процесуального законодавства.

Разом з тим, у даній справі позов задоволено частково, відсоток задоволених позовних вимог склав 74,40%, отже, позивач має право на пропорційне відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а позбавлення його такого права буде порушенням положень статей 16, 126, 129 ГПК України.

Суд бере також до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19, згідно якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З наведених підстав суд доходить до висновку, що розумною і співмірною сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката буде сума, що не перевищує 10% від обгрунтованих позовних вимог: 78961,44 грн. х 10% = 7896,14 грн.

У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, за результатами дослідження поданих позивачем доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши подані позивачем докази у підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та присудження до стягнення з відповідача ТОВ МАЙ ФЛООР Україна на користь позивача ТОВ КАЙРОС-ТРАНС витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7896,14 грн., що становить 10% від суми обґрунтованих позовних вимог і, на переконання суду, є співмірним із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги, в той же час не є надмірним тягарем для відповідача.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 № 911/2737/17 висловлено правову позицію, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Решту витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 12502,26 грн. суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙ ФЛООР УКРАЇНА (вул. Головна, 178/11, м. Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 40665310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙРОС-ТРАНС (юридична адреса: вул. Золота, буд. № 21, кв. 28, м. Львів, 79039, поштова адреса: вул. Городоцька, 174, м. Львів, код ЄДРПОУ 40536377) 7896,14 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Витрати в сумі 12502,26 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю КАЙРОС-ТРАНС.

З набранням додатковим судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст підписано 16.05.2023.

Суддя Т.І. Ковальчук