Ухвала

від 16.05.2023 по справі 727/4347/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/4347/22

Провадження № 2-др/727/38/23

У Х В А Л А

11травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Орлецькій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мар`яна Івана Степановича про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу позивача по справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради про визнання наказу незаконним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради Струка Володимира Івановича №65-к «Про зміну в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці» від 29 квітня 2022 року. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в період з 02 травня 2022 року по 30 вересня 2022 року у розмірі 17878 гривень 54 коп. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2500 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мар`яном І.С. 11.04.2023 року ( але чомусь до суду найшла тільки 02.05.2023 ) до суду подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заяви зазначив, що розмір витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи, становить 16200 грн. Заяву про стягнення витрат на правничу допомогу просив задовольнити та розгляд провести без його участі.

Представник відповідача КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради адвокат Попова-Завгородня С.Г. на електронну пошту суду подала заперечення з приводу понесених позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем не дотримано положень процесуального закону щодо подання до суду попереднього розрахунку судових витрат, який подається до суду першої інстанції при зверненні до суду з позовом.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасниківсправичи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши рішення суду від 07 квітня 2023 року, матеріали справи, заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні в зв`язку з наступним.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, Об`єднана Палата Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідно до частин першої-другої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 зроблено висновки про те, що надання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може» відмовити, а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника.

На момент подачі позову, нової редакції позовної заяви та в подальшому під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та його представник не просили про стягнення судових витрат, які понесла чи очікувала понести сторона в зв`язку з розглядом справи. 16.12.2022 року представником позивача подано заяву про здійснення розгляду справи на підставі наявних доказів у письмовому провадженні, в даній заяві теж відсутні відомості про судові витрати, які сторона понесла чи очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Лише в додаткових поясненнях по справі від 24.03.2023 року представник позивача заявив, що розмір судових витрат, які позивач поніс складає 10000 грн.

Виходячи з норм ЦПК України, маючи намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу то розрахунок таких витрат і прохання стягнути ці витрати повинна містити перша заява по суті спору. Така вимога закріплена в ч. 1 ст. 134 ЦПК (попереднє визначення суми судових витрат), п. 9 ч. 1 ст. 175 ЦПК (вимоги до позовної заяви), п. 7, 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК (вимоги до відзиву). В цьому розрахунку сторона зазначає попередні і орієнтовні суми всіх судових витрат, які вона вже понесла або планує понести у зв`язку з розглядом судової справи.

Якщо перша заява по суті спору не містить прохання стягнути з іншої сторони судові витрати, то в подальшому таке прохання заявляється до суду разом з клопотанням про поновлення строку (в якому мають вказуватись поважні причини пропуску строку).

Отже, для відшкодування понесених судових витрат сторона повинна виконати всі законодавчі вимоги: подати разом із першою заявою по суті спору попередній розрахунок судових витрат, подати клопотання про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів або ж завчасно подати заяву про те, що судові витрати будуть заявлені протягом п`яти днів після винесення рішення.

Проте представник позивача не надавав у встановлений законом строк попередній розрахунок суми судових витрат та клопотання про поновлення строку на його подання.

Крім того, зважаючи на положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявностівідповідної заяви(клопотання)сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів.

Відповідної заяви сторона по справі під час судового розгляду, не зробила.

Якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.03.2018 року у справі № 910/9111/17 та від 14.01.2019 року у справі № 927/26/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_1 адвокатомМар`яном І.С. на підтвердження витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу було надано: договір-доручення від 04 травня 2022 року (т.2, а.с. 30), акт наданих послуг від 06.04.2023 року (т.2, а.с. 31) та квитанції, призначення платежу яких за надання правової допомоги у розмірі 6200 грн. (т.2, а.с. 32) та 10000 грн. (т.2, а.с. 33).

Однак, заяви, передбаченої положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона не зробила.

Відповідно дочастини четвертоїстатті 12ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зважаючи на те, що позивач не зазначив у позовній заяві та в подальшому під час розгляду справи судом не надав орієнтовного розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу з клопотанням про поновлення строку, суд,з урахуваннямтого,що сторонапозивача незаявляла впорядку передбаченомуч.8ст.141ЦПК України про подачу доказів протягом п`яти днів після винесення рішення, не вбачає підстав для стягнення витрат на правову допомогу, понесених позивачкою у суді під час розгляду даної справи, а тому в клопотанні про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4, 7, 76-81, 135, 137, 141,258-260, 263, 270, 354 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мар`яна Івана Степановича про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу позивача по справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради про визнання наказу незаконним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди відмовити.

З повним тестом ухвали суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 16 травня 2023 року.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя :