Ухвала
03 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 727/4347/22
провадження № 61-15360ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради, подану адвокатом Банчуком Миколою Васильовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 квітня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради про визнання наказу незаконним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради про визнання наказу незаконним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.
Просив суд:визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради Струка В. І. від 29 квітня 2022 року № 65-К «Про зміну в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці»; стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 02 травня 2022 року; компенсувати моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради Струка В. І. від 29 квітня 2022 року № 65-к «Про зміну в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці». Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в період з 02 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року у розмірі 17 878,54 грн. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 500,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради задоволено частково, рішення суду першої інстанції від 07 квітня 2023 року в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано та постановлено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради Струка В. І. від 29 квітня 2022 року № 65-к «Про зміну в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці». У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовлено. Стягнуто з відповідачана користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 500,00 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мар`ян І. С. задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 11 травня 2023 року скасовано та постановлено нове рішення. Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мар`ян І. С. про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 328,00 грн.
25 жовтня 2023 року Комунальне некомерційне підприємство «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської радизасобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 квітня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині визнання наказу незаконним та його скасування та компенсації моральної шкоди.
Зазначає, що касаційна скарга стосується питання права щодо застосування норми частини третьої статті 32 КЗпП України без врахування висновків Верховного Суду викладених в постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 716/388/15-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 501/3407/18, в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 686/25653/18, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена справа є незначної складності, не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету спору, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Заявник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, однак належного обґрунтування таких тверджень не наведено. Проте посилання на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим рішенням та не свідчить про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а скарга стосується питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 квітня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі № 727/4347/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2023 |
Оприлюднено | 08.11.2023 |
Номер документу | 114726718 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні