ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2023 р. Справа №914/3218/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого суддіО.В. Зварич
суддівВ.М. Гриців
І.Б. Малех,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" б/н від 01.03.2023 року (вх. № 01-05/706/23 від 09.03.2023 року)
на рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2023 року (суддя Т.Я. Рим; повний текст рішення складено 17.02.2023 року)
у справі № 914/3218/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (надалі ТзОВ Львівенергозбут)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" (надалі ТзОВ "КІМ")
про стягнення 58546,07 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
15.12.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" про стягнення 58546,07 грн. штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач на підставі заяви-приєднання від 28.12.2020 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу з урахуванням умов, передбачених Комерційною пропозицією № 5/3. Термін дії договору є фіксований до 31.12.2022. Відповідач з 01.03.2021 змінив електропостачальника, що спричинило дострокове розірвання (припинення) такого договору з 01.03.2022, тобто до строку спливу дії договору про постачання електричної енергії. Такі дії порушують абз. 3 пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, а також текст комерційної пропозиції. Їх наслідком є нарахування позивачем штрафних санкцій за дострокове розірвання договору у зв`язку зі зміною електропостачальника, що передбачено як Директивою ЄС 2009/72/ЄС, на виконання якої ухвалено Закон України "Про ринок електричної енергії", так і Законом. Оскільки спір виник з приводу дострокового розірвання (припинення) договору про постачання електричної енергії споживачу, а електрична енергія використовувалась для забезпечення потреб електроустановок відповідача, які розташовані у Львівській області, відтак даний спір повинен розглядатись в межах територіальної підсудності господарського суду Львівської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2023 року у справі №914/3218/22 (суддя Т.Я. Рим) повністю задоволено позов. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" 58546,07 грн. штрафу та 2481,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору (а.с. 139-146).
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог ПРРЕЕ і приписів Закону України «Про ринок електричної енергії». Договір від 28.12.2020 укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання. Так, згідно з комерційною пропозицією № 5/3 від 01.06.2020 договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022. ПАТ "Львівобленерго" надіслало позивачу лист від 17.02.2022, в якому повідомило про зміну відповідачем електропостачальника з 01.03.2021. Суд зазначив, що відповідно до положень комерційної пропозиції № 5/3, які іменовано "Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору", у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору. Зміст цього пункту комерційної пропозиції № 5/3 фактично дублює абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ. Оскільки положеннями ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 13.3 договору від 28.12.2020 та комерційною пропозицією № 5/3 передбачено можливість стягнення штрафної санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення дії договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення штрафу, покликаючись на правову позицію, наведену Верховним Судом в постанові від 19.08.2022, справа № 926/1297/21.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ТзОВ «КІМ» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Стверджує, що Товариством вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Так, ТзОВ «КІМ» в повній мірі виконало вимоги п. 6.1.3 ПРРЕЕ та комерційної пропозиції № 5/3 Тарифний план Базовий з тарифом ОСР і завчасно (більш ніж за 39 календарних днів) повідомило ТзОВ «Львівенергозбут» про вибір нового постачальника електроенергії та про дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020. Наголошує, що Товариство діяло в межах, визначених ПРРЕЕ, Законом України «Про ринок електричної енергії» та договором про постачання електричної енергії споживачу. Відтак, відсутні будь-які правові підстави для застосування до ТзОВ «КІМ» штрафних санкцій. Скаржник звертає увагу, що висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни. Комерційна пропозиція містить положення про відповідальність саме за факт розірвання договору, а не за порушення процедури зміни електропостачальника, що має результатом припинення дії договору.
Крім того, за доводами апеляційної скарги, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням правил територіальної підсудності.
Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2023 року у справі № 914/3218/22 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а у разі непогодження з доводами апеляційної скарги щодо підстав для прийняття нового рішення направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що відповідач в порушення умов комерційної пропозиції не проінформував позивача про зміну постачальника в термін, передбачений комерційною пропозицією, а саме не за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору до 31.12.2022. Посилається на те, що в абз.6.1.3.ПРРЕ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначений термін повідомлення споживачем про намір змінити попереднього електропостачальника, а саме; «за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору», не раніше і не пізніше. Відповідач порушив строк повідомлення нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу, передбаченого у вказаній комерційній пропозиції та п. 6.1.3 ПРРЕЕ, так як уклав договір про постачання електричної енергії споживачу з новим електропостачальником в березні 2021 року, а не за 21 день до 31.12.2022. У випадку виконання відповідачем умов договору та умов комерційної пропозиції відповідач змінив би постачальника без застосування позивачем до останнього штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору. Комерційна пропозиція, яка досліджувалась у даній справі в графі «Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» умов Комерційної пропозиції не містить фразу «у випадках не передбачених умовами договору», а отже не конкретизується в яких саме випадках за дострокове розірвання договору споживач зобов`язаний заплатити штраф. Тобто, можливість застосування штрафних санкцій поширюється на всі випадки дострокового розірвання, включаючи і дострокове розірвання договору при зміні споживачем електропостачальника. Крім того, позивач зазначає, що ним дотримано при поданні позову правила територіальної підсудності, оскільки спір виник з приводу дострокового розірвання (припинення) договору про постачання електричної енергії споживачу. Згідно умов даного договору, електрична енергія використовувалась для забезпечення потреб електроустановок відповідача, які розташовані у Львівській області. Відтак, даний договір можна виконувати тільки в певному місці. Просить рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2023 у справі № 914/3218/22 залити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/3218/22 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: В.М. Гриців, І.Б. Малех.
Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 року (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: В.М. Гриців, І.Б. Малех) відкрито апеляційне провадження у справі № 914/3218/22 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом надсилання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 року у справі №914/3218/22 на їх електронні адреси, повідомлені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
На час винесення даної постанови від сторін не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю КІМ на судове рішення у справі №914/3218/22, яке є предметом оскарження.
Обставини справи
28 грудня 2020 року ТзОВ «КІМ» (Споживач) підписало заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 18). Згідно з положеннями цієї заяви-приєднання відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції № 5/3 тарифний план «Базовий з тарифом ОСР (передоплата)» (а.с. 21-24). Початок постачання електричної енергії: 01.01.2021. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають усіх прав та обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Згідно з додатком 1 до вказаної заяви-приєднання, позивач продавав відповідачу електроенергію на об`єкти електропостачання відповідача за адресою: Львівська область, Сколівський р-н, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 9 (а.с. 19).
У відповідності до п. 1.1 договору про постачання електричної енергії споживачу цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (а.с.10-17).
За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.
Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого Постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл (передачу) електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником (п. 5.10 договору).
Підпунктами 10, 13 пункту 6.1 договору сторони обумовили, що Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником.
Згідно з пунктом 6.2 договору Споживач, зокрема, зобов`язаний: протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію; відшкодовувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та цим договором.
В розділі 10 договору сторони погодили, що Споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений Споживачем з Оператором системи розподілу. (п. 13.1 договору).
В комерційній пропозиції № 5/3 від 01.06.2020, яка є додатком 2 до договору постачання електричної енергії споживачу, зазначено, що договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022 року або до повного виконання грошових зобов`язань за договором.
Розділом «Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» вказаної комерційної пропозиції передбачено: у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи Споживача, Постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення Споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, Споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії Споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).
Відповідно до 13.2 договору про постачання електричної енергії споживачу Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.
В пункті 13.3 договору закріплено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою Споживача, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику передбачені обраною Споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.
Пунктом 13.5 договору передбачено, що дія цього договору також припиняється у наступних випадках: анулювання Постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності Постачальником; у разі зміни власника/користувача об`єкта Споживача; у разі зміни електропостачальника.
17.02.2021 року ПрАТ «Львівобленерго» листом № 145-07-905, повідомило ТзОВ «Львівенергозбут» про отримання запиту на зміну електропостачальника для споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» з 01.03.2021 та підтвердило можливість такої зміни, у зв`язку з відсутністю обставин, що обмежують зміну електропостачальника (а.с. 27).
ТзОВ «Львівенергозбут» листом № 904-2021 від 26.05.2021 повідомило ТзОВ «КІМ», що у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи Споживача, Постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. Додатком до якого надано рахунок на оплату штрафу за дострокове розірвання/припинення договору про постачання електричної енергії споживачу від 25.05.2021 на суму 58546,07 грн. (а.с. 28, 29).
Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що відповідач не оплатив штраф в сумі 58546,07 грн. за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України унормовано, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
В силу положень частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В ході розгляду справи суд встановив, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (публічний договір приєднання), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача до умов цього договору на підставі заяви-приєднання до договору від 28.12.2020 на умовах комерційної пропозиції № 5/3 від 01.06.2020.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для усіх споживачів.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За змістом статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 58 названого Закону споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
За приписами ч. 1 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.
Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Водночас, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 Правил).
Згідно з пунктом 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Споживач має право вільно обирати електропостачальників (п. 3.1.10 Правил).
Відповідно до пункту 6.1.1 Правил споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.
Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі (пункт 6.1.2 Правил).
Пунктом 6.1.3 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) унормовано, що зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Тобто, Правилами роздрібного ринку електроенергії (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено обов`язок споживача повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, який є достатнім для суб`єктів ринку електричної енергії та учасників роздрібного ринку, котрі задіяні у цьому процесі, для проведення процедури зміни електропостачальника. Дотримання цього строку є необхідною умовою для уникнення споживача від негативних наслідків у вигляді сплати штрафу на користь попереднього електропостачальника.
З огляду на вищевказане, аргументи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що встановлений пунктом 6.1.3 Правил роздрібного ринку електроенергії (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) термін повідомлення споживачем про намір змінити попереднього електропостачальника означає: «не раніше і не пізніше", ніж за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, є помилковими.
У даній справі судом встановлено, що 17.02.2021 року ПрАТ «Львівобленерго» листом № 145-07-905, повідомило ТзОВ «Львівенергозбут» про отримання запиту на зміну електропостачальника для споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» з 01.03.2021 та підтвердило можливість такої зміни, у зв`язку з відсутністю обставин, що обмежують зміну електропостачальника.
Як зазначалось вище, п. 3.2 договору про постачання електричної енергії споживачу сторони погодили, що Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.
Підпунктами 10, 13 пункту 6.1 названого договору сторони обумовили, що Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником.
Розділом 10 договору закріплено порядок зміни електропостачальника. Так, Споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна Постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ (п. п. 10.1, 10.2 договору).
Пунктом 13.5 договору передбачено, що дія цього договору також припиняється у наступних випадках: зокрема, у разі зміни електропостачальника.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.
Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З аналізу наведених норм права вбачається, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Умовами договору та комерційної пропозиції № 5/3 від 01.06.2020 передбачено можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи Споживача внаслідок зміни електропостачальника, що не суперечить Директиві 2009/72/ЄС, про яку вказує суд першої інстанції.
Суд констатує, що у даному випадку спірний договір припинив свою дію у зв`язку із зміною електропостачальника, шляхом реалізації відповідачем свого права, визначеного як Законом, так і договором, складовою якого є ПРРЕЕ та комерційна пропозиція, яким передбачено право споживача на вільний вибір електропостачальника.
За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у ГК України. Так, за змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України).
Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У даній справі ТзОВ «КІМ» діяло в межах, визначених ПРРЕЕ, Законом України «Про ринок електричної енергії» та договором про постачання електричної енергії споживачу, тому відсутні будь-які правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій.
Дострокове розірвання договору з ініціативи споживача у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком, не передбаченим умовами договору, та відповідно не є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу.
Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності у вигляді штрафу за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні даного спору місцевий господарський суд врахував позицію Верховного Суду, викладену, зокрема у постанові від 19.08.2022, справа № 926/1297/21.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023, справа № 914/558/21, вказав, що «у справі №926/1297/21 Верховний Суд, погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції про стягнення штрафу, виходив з того, що враховуючи принцип свободи договору, закріплений в статті 627 Цивільного кодексу України, та можливість встановлення санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу, передбачене статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", ТОВ "ЧОЕК" та СФГ "Благословіння" в договорі про постачання електричної енергії передбачили санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з ініціативи споживача. При цьому така санкція (штраф) може бути накладена постачальником на споживача незалежно від того, чи передбачено договором постачання електричної енергії споживачу можливість його дострокового розірвання у зв`язку зі зміною електропостачальника, або ж розірвання договору у зв`язку зі зміною електропостачальника є випадком, не передбаченим умовами договору. Натомість, у справі, що переглядається, судами встановлено, що дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком, не передбаченим умовами договору».
Тому в даній справі необхідно врахувати висновки щодо застосування норм права у правовідносинах, подібних до спірних правовідносин, які наведені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023, справа № 914/558/21.
Враховуючи вищеописані норми права, умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що споживач (відповідач у справі) не порушив Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що в свою чергу звільняє останнього від обов`язку сплатити штраф за дострокове припинення договору на користь попереднього електропостачальника (позивача у справі).
З приводу доводів апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням правил територіальної підсудності, колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.
Згідно з додатком № 1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, постачання електричної енергії здійснюється на об`єкт за адресою: 82600, Львівська область, Сколівський район, місто Сколе, вулиця Героїв Маківки, 9.
Оскільки штраф нараховано за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії у Львівській області, застосування штрафу як способу забезпечення виконання зобов`язання є акцесорним по відношенню до основного зобов`язання, яке виникло з договору постачання електричної енергії. Згідно умов договору, електрична енергія використовувалась для забезпечення потреб електроустановок відповідача, які розташовані у Львівській області. Відтак, даний договір можна виконувати тільки в певному місці.
Таким чином, дана справа підсудна господарському суду Львівської області.
При ухваленні оскаржуваного рішення суд не порушив правил територіальної юрисдикції (підсудності), визначених параграфом 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, оскаржуване рішення скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права. В частині вимог апеляційної скарги про направлення справи №914/3218/22 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва відмовити.
Судові витрати
Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" б/н від 01.03.2023 року (вх. № 01-05/706/23 від 09.03.2023 року) задовольнити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2023 у справі №914/3218/22 скасувати. Прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код 42092130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» (04070, м. Київ, вул. Юрківська, будинок 40/5, офіс 7, ідентифікаційний код 32188402) 3721,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
В частині вимог апеляційної скарги про направлення справи №914/3218/22 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва відмовити.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
СуддяВ.М. Гриців
СуддяІ.Б. Малех
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 18.05.2023 |
Номер документу | 110906043 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні