Ухвала

від 17.05.2023 по справі 522/7189/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7189/21

1-кп/522/763/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувальних актів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2020 року за №22020160000000111 та 20.05.2022 року за №22022160000000093 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 , суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженніПриморського районногосуду м.Одеси перебуваєобвинувальний акту кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 18.08.2020року за№22020160000000111та 20.05.2022року за№22022160000000093відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307,ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На теперішній час судове провадження відносно ОСОБА_3 не було завершено до спливу строку триманняостаннього підвартою,у зв`язкуіз чим,прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 2977200 гривень, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не знизились та не відпали.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявила клопотання про зміну відносно останнього запобіжного заходу на домашній арешт або заставу, в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_5 зазначає, що ОСОБА_3 вже тривалий час перебуває під вартою. Заявлені ризики втратили свою актуальність, оскільки більшу частину письмових доказів вже досліджено та матеріали справи не свідчать про причетність ОСОБА_3 до інкримінованого кримінального правопорушення. Також, захисник зазначає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 та докази на підтвердження переховування останнього від органу досудового розслідування, прокуратури чи суду, відсутні, та просить врахувати, що ОСОБА_3 є соціально-адаптованою людиною, має постійне місце проживання, позитивно характеризується в житі та побуті, та не має жодного наміру переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 .

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 ч. 3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенніпитання щододоцільності продовженнястроку триманняобвинуваченого ОСОБА_3 під вартою,суд приймаєдо увагите,що останній обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним придбанням тазберіганням з метою збуту наркотичних засобів, що дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та ОСОБА_3 перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.

Обставин,передбачених ч.2ст.183КПК України,які єперешкодою длязастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суд вважає, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе в повній мірі запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Так, позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

У зв`язку з наведеним, враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_3 злочинів тазлочинної діяльності,пов`язаної із незаконним придбанням тазберіганням з метою збуту наркотичних засобів, суд вважає необхідним визначити розмір застави, що перевищує встановлені межі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 2977 200 (два мільйони дев`ятсот сімдесят сім тисяч двісті) гривень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 2977200 (два мільйони дев`ятсот сімдесят сім тисяч двісті) гривень.

Враховуючи наведені підстави, клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 331, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 15.07.2023 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 2977 200 (два мільйони дев`ятсот сімдесят сім тисяч двісті) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 : провадження по справі 1-кп/522/763/23.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до суду;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 17.05.2023 року.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1

17.05.2023