Повістка

від 11.05.2023 по справі 909/169/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/169/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретар судового засідання Гарасимко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 25.04.2023 (вх. № 4919/23 від 25.04.2023) у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

в особі філії "Західна"

вул. Окружна, 10, м. Калуш, 77301

до відповідача: Приватного підприємства "Тис"

вул. Українська, 5, смт Брошнів-Осада, Калуський р-н,

Івано-Франківська обл., 77611

про стягнення 80 346,05 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з клопотанням від 25.04.2023 (вх. № 4919/23 від 25.04.2023), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Клопотання в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України призначене до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду клопотання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 26.04.2023) отриманого позивачем 04.05.2023.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень, в т. ч. про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу суду не подав. Ухвала суду від 26.04.2023 направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та клопотанні, яка є тотожною юридичній адресі відповідача (Приватне підприємство "Тис", вул. Українська, 5, смт Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77611) зазначеній у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Повідомлення про зміну місцезнаходження відповідача суду не надано.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, позаяк отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19.

Слід сказати, що Європейський суд з прав людини у рішеннях від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" звертає увагу на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" вказує, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та частин 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких суд ухвалює додаткове судове рішення протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви, а неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце не перешкоджає розгляду заяви, враховуючи те, що позивач та відповідач ухвалою суду від 26.04.2023 належним чином повідомлені про судове засідання, суд прийшов до висновку, про розгляд клопотання у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги клопотання Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 25.04.2023 (вх. № 4919/23 від 25.04.2023), суд прийшов до висновку про часткове відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.04.2023 позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до відповідача Приватного підприємства "Тис" про стягнення 80 346,05 грн задоволено частково.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач подав попередній розрахунок суми судових витрат з першою заявою по суті (у позовній заяві зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу складає 34 000,00 грн).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засідання 20.04.2023 представником позивача зроблена заява про намір подати суду докази понесених позивачем судових витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано докази (долучено до клопотання від 25.04.2023 (вх. № 4919/23 від 25.04.2023)): копію договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 02.01.2023, копію додаткового правочину від 13.02.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 01.01.2023, копію акту приймання-передачі послуг від 24.04.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 02.01.2023 згідно додаткового правочину від 13.02.2023 та оригінал платіжної інструкції № V23263/1 від 25.04.2023.

Як вбачається з договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 02.01.2023, укладеного між адвокатом - Курник Оксаною Андріївною (адвокат) та Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" (клієнт), адвокат зобов`язується надавати послуги з професійної правничої допомоги по захисту прав та законних інтересів клієнта під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, юридичної консультації, правового інформування та іншої юридичної допомоги, пов`язаної з діяльністю клієнта та його посадових осіб, а клієнт зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити надані адвокатом послуги (п. 1.1. договору).

Ціни та порядок розрахунків визначені у розділі 3 договору.

Представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі. Вартість 1 людино-години роботи адвоката - 1 000,00 грн без ПДВ (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору для визначення умов щодо ціни та порядку розрахунків за представництво та захист прав клієнта та законних інтересів, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб, сторони укладають додатковий правочин до цього договору.

На виконання пункту 3.2. договору сторонами укладено додатковий правочин від 13.02.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 02.01.2023, яким розраховано витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 600,00 грн.

Пунктом 3.3. договору визначено, що остаточний розмір витрат клієнта та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов цього договору підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законодавством порядку актами приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з актом приймання-передачі послуг від 24.04.2023, підписаного сторонами та скріпленими їхніми печатками, вартість наданих послуг складає 10 400,00 грн, а саме: проведення попереднього аналізу справи - 2 800,00 грн, складання та подання позовної заяви - 5 600,00 грн та участь адвоката у судових засіданнях (2 судодні) - 2 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу, за умови документального підтвердження обсягу наданих послуг/виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи лише має бути сплачено. Така ж правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 905/1055/19, від 09.02.2021 у справі № 910/15201/17.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В постанові Великої Палати Верховного суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 викладено правовий висновок про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, у справах "Ніколова проти Болгарії (п. 79) та "Єчюс проти Литви" (п. 112)). У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18 , від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Суд вважає, що вказана сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат. Позивачем визначено, що на проведення попереднього аналізу справи затрачено 4 год. (2 800,00 грн), на складання та подання позовної заяви - 8 год. (5 600,00 грн) та на участь у судових засідання 2 судодні (2 000,00 грн). Надання послуг на проведення попереднього аналізу справи охоплюється послугою складання та подання позовної заяви.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 7 600,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. 2, 15, 16, 123, 124, 126, 129, 233, 241, 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

клопотання Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 25.04.2023 (вх. № 4919/23 від 25.04.2023) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Тис", вул. Українська, 5, смт Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77611 (ідентифікаційний код 13651455) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 00131564) 7 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на рахунок: IBAN: НОМЕР_1 у ТВБВ 10008/0143 м. Івано-Франківська філії Івано-Франківське обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО 336503, код 00131564.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення в сумі 2 800,00 грн відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове судове рішення складено 16.05.2023.

Суддя С. Кобецька