Ухвала

від 16.05.2023 по справі 910/5008/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5008/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Благодійного фонду "Дитяча лікарня майбутнього"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Кравчук Г. А., Козир Т. П.)

у справі № 910/5008/20

за позовом Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами

до Благодійного фонду "Дитяча лікарня майбутнього",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Корпорація "Альтіс-Холдинг",

про розірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

20.09.2022 ухвалою Північного апеляційного господарського суду призначено к справі № 910/5008/20 судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

24.04.2023 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 910/5008/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

У пункті 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Наведене виключає можливість касаційного перегляду зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції у справі № 910/5008/20 в частині призначення судової експертизи, оскільки в цій частині судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Тобто вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту.

Разом з тим, щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 910/5008/20 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі на час проведення судової експертизи, Суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.

Враховуючи те, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.04.2023 призначено судову будівельно-технічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 Господарського процесуального кодексу України), що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали від 04.04.2023 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Отже, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваної ухвали від 04.04.2023 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Благодійного фонду "Дитяча лікарня майбутнього" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 910/5008/20.

Аналогічна правова позиція викладена у ухвалах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/27779/14, від 27.03.2023 у справі № 911/2531/21 і від 03.04.2023 у справі № 910/3049/22.

Керуючись статтями 234, 255, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Благодійного фонду "Дитяча лікарня майбутнього" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 910/5008/20.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом із доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил