Постанова

від 17.05.2023 по справі 182/6221/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4745/23 Справа № 182/6221/21 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 182/6221/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року, яка постановлена суддею Рунчевою О.В. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 22 лютого 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

Ужовтні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, Орган опіки та піклування Тернівської районної у місті ради, Тернівський відділ державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, Орган опіки та піклування Тернівської районної у місті ради, Тернівський відділ державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав передано за підсудністю до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_4 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції безпідставно обмежив позивачку у виборі способу захисту порушеного права за її зареєстрованим місцем проживання.

Вказала, що вона звернулася до суду із позовом ще у вересні 2021 року та суд, відкривши провадження у справі та здійснюючи ряд процесуальних дій щодо розгляду справи, встановив підсудність даного позову саме Нікопольському міськрайонному суду Дніпропетровської області, а потім з незрозумілих мотивів, за клопотанням третьої особи, передав справу на розгляд іншого суду.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена в п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив із положень статей 27, 31, ЦПК України, і вказав, що позов є підсудним Тернівськму районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, згідно із зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

У пунктах 1, 2 та 36 Постанови №3 Пленуму «Про деякі питання визначення юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону №2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Встановлено, що ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, Орган опіки та піклування Тернівської районної у місті ради, Тернівський відділ державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав.

За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Між тим, відповідно до ч.1 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів.

Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Аналіз указаних норм законодавства дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновків про те, що позивач при пред`явленні позову про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення сплати аліментів має право вибору між такими судами: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача; за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно Довідки Відділу реєстрації та обліку громадян Нікопольської міської ради №2190/25.06.2021, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 17 листопада 2016 року по теперішній час (а.с. 19).

З огляду на викладене та положення вимог ч.1 ст.28 ЦПК України, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про підсудність позову іншому суду, остільки позовну заяву було обґрунтовано подано до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Крім того, суд першої інстанції не врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 200/11563/18, відповідно до якої справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності (відповідно достатті 27 ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (частина 15 статті 28 ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з частиною 1статті 28 ЦПК України.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року скасувати та направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, Орган опіки та піклування Тернівської районної у місті ради, Тернівський відділ державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав, до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне рішення суду складено 17 травня 2023 року.

Головуючий:

Судді: