Рішення

від 01.11.2023 по справі 182/6221/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6221/21

Провадження № 2/0182/1868/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.11.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого-судді Рунчевої О.В., секретаря Власенко Ю.В., за участю відповідача ОСОБА_1 , представника Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Горової П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, Орган опіки та піклування Тернівської районної у місті ради, Тернівський відділ державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.09.2021 року звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.

Вона перебувала з відповідачем ОСОБА_1 з 13.08.2016 року у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 року було розірвано. Зараз у неї нове прізвище після реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 13.03.2021 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу з відповідачем у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої з відповідача стягувались аліменти на її користь у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 2017 року. Аліменти з відповідача стягувались за місцем його мешкання, і виконавчий лист по ВП №55050386 про стягнення з відповідача частини аліментів, виданий Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області зараз знаходиться у Тернівському відділі державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Відповідач офіційно не працював і не працює, аліменти вона не отримує з 2017 року по цей час. Борг по аліментам на 01.01.2021 р. складав 73003,93 гривень, а станом на 27.08.2021 п. складає 100 491,43 гривень, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості по аліментам, наданим третьою особою від 27.08.2021 року за № 34500.

Також, з відповідача стягувались аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частинивсіх видів заробітку, до досягення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 по виконавчому листу № 182/2161/17 від 17.04.2018 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровсьої області, починаючи з 03.05.2017 року, але позивач їх так і не отримувала жодного разу по цьому виконавчому листу.

Позивач зазначає, що відповідач не платить аліменти донці на підставі рішення суду, маючи заборгованість по аліментах в сумі 100491,43 гривень, станом на 27.08.2021 року, яка не погашена. Маючи заборгованість по аліментах відповідач неодноразово ухилявся від сплати аліментів по виконавчому листу, незважаючи на дії державного виконавця. Тобто, відповідач не виконує обов`язки по утриманню дитини, покладені на нього судом.

Зазначає, що на даний час донька мешкає разом з нею, відповідач не бачив і не бажає бачити її, протягом усього часу не проявляв щодо неї батьківського піклування, навіть не забирав з пологового будинку, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання доньки. Також вказує, що відповідач вживав наркотики, ніде не працює, не цікавиться зовсім донькою, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Всі питання щодо виховання доньки вирішуються нею та її чоловіком без участі відповідача.

Нею здійснено розрахунок неустойки (пені) за період з 01.01.2021 року по 27.08.2021 рік по сплаті аліментів на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка становить 1005185,57 гривень (у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення).

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам в сумі 100491,43 гривень, неустойку (пеню) у розмірі 1% неустойки від суми несплачених аліментів за період з 01.01.2021 р по 27.08.2021 р . в сумі 1005185,57 грн. за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по ВП № 55050386, а також враховуючи те, що відповідач зовсім не бере участі у вихованні своєї дитини, не піклується про стан її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не надає жодної матеріальної допомоги на її утримання, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з нею, тобто не піклується про неї взагалі, позивач вважає, що є всі підстави для позбавлення його батьківських прав у відношенні його доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких підстав звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження по даній справі, витребувано у третьої особи вмотивований висновок про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його доньки.

17.01.2022 року на адресу суду від Виконуючого обов`язки начальника служби у справах дітей Нікопольської міської ради Філяровської О. надійшли пояснення на позовну заяву (а.с. 31-33), в яких зазначено, що 05.01.2022 року спеціалістом служби у справах дітей Нікопольської міської ради відвідане місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з`ясовано, що вона проживає разом з матір`ю, сім`я забезпечена всім необхідним. Мати дитини створила належні умови для виховання, розвитку, навчання та проживання дитини. Батько дитини відсутній в житті дитини довгий час. Службою у справах дітей з`ясовано, що дитина не знає батька, жодного разу з ним не спілкувалася.При цьому зазначають, що надати належним чином оформлений висновок продоцільність (недоцільність)позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , а наразі відбуває покарання у Криворізькій установі виконання покарань № 3 відносно його дитини, неможливо, оскільки він не проживає на території м. Нікополя.

11.02.2022 року на електронну адресу суду Головою Тернівської районної у місті ради Кушнір С. подано пояснення (а.с. 53-54), в яких зазначено, що спеціалістами служби у справах дітей виконкому районної у місті ради було здійснено вихід за адресою реєстрації відповідача та встановлено, що громадянин ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання в квартирі АДРЕСА_2 відповідно до рішення Тернівського районного суду від 12.10.2017 року. Зі слів матері відповідача ОСОБА_7 її син ОСОБА_1 з липня 2020 року перебуває в державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)». З вищевказаних причин на даний час надати об`єктивний висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 немає можливості.

Також, 11.02.2022 року на електронну адресу суду від Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» надійшли пояснення ув`язненого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.55-56).

Позивач та її представник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи наявна заявапредставника позивача ОСОБА_8 , в якій він просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та представника, на позовних вимогах наполягають (а.с.145).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позбавлення батьківських прав не заперечував та просив стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі встановленої заборгованості.

Представник служби у справах дітей Нікопольської міської ради Горова П.С. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

В матеріалах справи наявна заява представника органу опіки та піклування виконкому Тернівської районної у місті ради головного спеціаліста служби у справах дітей Олени Іванової про розгляд справи за їхньої відсутності, прийняття рішення про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_1 залишають на розсуд суду (а.с. 71-72).

Третя особа Тернівський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про дату,час та місце слухання справи неодноразово повідомлялась належним чином,причини неявки суду не відомі, заяв про відкладення справи чи про розгляд справи за їх відсутності суду надано не було.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9, 13).

Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано на підставі заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 року (а.с.16).

Донька з часу народження проживає в родині матері, перебуває на їхньому з чоловіком утриманні (а.с. 17).

Судом також встановлено, що батько дитини, ОСОБА_1 відсутній в житті дитини довгий час, батько не цікавиться життям, успіхами та здоров`ям доньки, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчання, не надає допомоги в заходах щодо здійснення охорони здоров`я. Наразі ОСОБА_1 перебуває в державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)», що підтверджується довідкою, виданою ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» (а.с.18).

Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.2 ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Враховуючи викладене та те, що належними доказами підтверджено, що відповідач зовсім не бере участі у вихованні своєї дитини, не піклується про стан її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток,те, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, тобто добровільно відмовився від виконання покладених на нього обов`язків по вихованню дитини, суд вважає, що є підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача на її користь заборгованості по сплаті аліментів на її утримання в розмірі 100491,43 грн., суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з відповідача стягувались аліменти за місцем його мешкання, і виконавчий лист по ВП № 55050386 про стягнення з відповідача частини аліментів, виданий Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області зараз знаходиться у Тернівському відділідержавної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданої Тернівським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 27.08.2021 року заборгованість боржника ОСОБА_1 складає 73003,93 гривень (а.с. 14-15).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2ст. 51 Конституції Українитаст. 180 СК Українивстановлюють обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно вимогст. 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 180 СК Українивстановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 3,4ст. 194 СК Українипередбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно достатті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно ч. 4ст. 195 СК Українирозмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Частинами першою та третьоюстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченогоСімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСімейним кодексом України.

У відповідності до частини восьмоїстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження»спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки аліменти на користь позивача вже стягнуті рішенням суду, то повторному стягненню вони не підлягають, а визначена державним виконавцем заборгованість за аліментами підлягає стягненню з відповідача у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про виконавче провадження». Так, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч.8 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір. Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем не доведено, що існує спір щодо розміру заборгованості за аліментами, який визначений державним виконавцем, згідно матеріалів виконавчого провадження, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну виплату аліментів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17.05.2017 р., що набрав чинності 08.07.2017 р., було внесено зміни дост.196 Сімейного кодексу Українисаме з метою удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів.

Згідно ст.ст.12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбаченаст.196 СК Українивідповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

У відповідності до ч.1ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц визначено, що «статтею 180СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує домоменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК Українине встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: Р=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

Р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Дану позицію висловила Велика Палата Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц. Також аналогічна позиція міститься у постанові Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 239/306/17.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першоїстатті 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір неустойки (пені) за період з 01.01.2021 року по 27.08.2021 року становить 1005185,57 грн.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Таким чином, враховуючи, що заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 відповідно до наданої довідки-розрахунку становить 73003,93 грн. суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання донькипідлягають частковомузадоволенню, що буде цілком відповідати положенням ст. 196 СК України.

Судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.Обґрунтованим єрішення,ухвалене напідставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,12,13, 81,82, 128,259,263-265,268, 273ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 ,яка дієв інтересахмалолітньої дитини- ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,третя особа Органопіки тапіклування Нікопольськоїміської ради,Орган опікита піклуванняТернівської районноїу містіради,Тернівський відділдержавної виконавчоїслужби ум.КривомуРозі Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро)про стягненнязаборгованості поаліментам,неустойки запрострочення сплатиаліментів тапозбавлення батьківськихправ - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, відносно його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 73 003,93 грн. (сімдесят три тисячі три грн. 93 коп.).

В іншому відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева