Постанова

від 17.05.2023 по справі 628/1170/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Харків

справа № 628/1170/18

Провадження № 22-ц/ 818/109/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуапеляційну скаргу ОСОБА_3 ,яка дієв інтересах ОСОБА_1 ,на рішенняКуп`янськогоміськрайонного судуХарківської області,ухвалене 17грудня 2020року ухваленеу складісудді БарабановоїВ.В.,-

УСТАНОВИВ:

Двадцятого квітня 2020 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, після доповнення якого листопаді 2018 року (т.1 а.с. 179-180) просила визнати вклади в публічному акціонерному товаристві комерційний банк (надалі ПАТ КБ) «ПриватБанк» на суму 724955 грн 86 коп., в ПАТ «Державний ощадний банк» на суму 703469 грн спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_1 право власності на половину вкладів в ПАТ КБ «ПриватБанк» на суму 362477,93 грн, в ПАТ «Державний ощадний банк» - на суму 351734,50 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вкладів у ПАТ КБ «ПриватБанк» на суму 362477,93 грн, в ПАТ «Державний ощадний банк» на суму 351734,50 грн, а всього 714212,43 грн. Виплатити ОСОБА_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» 362477,93 грн, в ПАТ «Державний ощадний банк» - 351734,50 грн із вкладів на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову посилалася на те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 вересня 1983 року. У шлюбі позивач зробив вклади в банках України в ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрив депозитні рахунки на суму 724955,86 грн та в ПАТ «Державний ощадний банк» - депозитні рахунки на суму 703469 грн. Всього на ОСОБА_2 належать грошові кошти у розмірі 1428424,86 грн, з яких ОСОБА_1 належить половина що складає 714212,43 грн.

Першого жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , після збільшення вимог якої у листопаді 2019 року (т.2 а.с. 162-163) просив встановити факт окремого проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з 01.02.2016. Визнати його особистою приватною власністю грошові кошти в сумі 1419231 грн 78 коп. розміщені на депозитних вкладах у ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Ощадбанк», як набуті ним під час окремого проживання з ОСОБА_1 у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що у лютому 2016 року ОСОБА_2 після чергового непорозуміння з дружиною пішов з дому і з того часу фактично мешкав разом з іншою жінкою ОСОБА_5 . За період з лютого 2016 року по час розгляду справи ОСОБА_2 були набуті у власність грошові кошти в сумі 1419231,78 грн отримані внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності. Так згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 11.09.2018 за №BCDBN65EUM9FS8EG ОСОБА_2 має депозитні рахунки в цьому банку на загальну суму 719231,78 грн. Згідно з довідкою ПАТ «Ощадбанк» №118.22/60-107 від 11.09.2018 ОСОБА_2 має депозитні рахунки в цьому банку на суму 700000 грн. Вказані рахунки були відкриті на ім`я ОСОБА_2 вже після того, як він пішов від ОСОБА_1 і тому не підлягають поділу як сільне сумісне майно подружжя.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано вклади (депозитні та карткові рахунки) на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», номер рахунку: НОМЕР_1 (UAH), дата відкриття 25.09.2013 , фактичний залишок: 3421,35 грн.; в АТ КБ «ПриватБанк», номер рахунку: НОМЕР_2 , дата відкриття 18.12.2015, залишок 2,2, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_3 , дата відкриття 24.04.2015 , залишок 0,03, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_4 , дата відкриття 26.09.2015 , залишок 30001,33, валюта UAH, на загальну суму коштів 33424,91 грн спільним сумісним майном подружжя.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на половину вкладів (депозитних та карткових рахунків) на ім`я ОСОБА_2 в: ПАТ «Державний ощадний банк України», номер рахунку: НОМЕР_1 (UAH), дата відкриття 25.09.2013 , фактичний залишок: 3421,35 грн.; в АТ КБ «ПриватБанк», номер рахунку: НОМЕР_2 , дата відкриття 18.12.2015., залишок 2,2, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_3 , дата відкриття 24.04.2015, залишок 0,03, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_4 , дата відкриття 26.09.2015 р, залишок 30001,33, валюта UAH, на загальну суму коштів 16712,45 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт окремого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01.02.2016 по час ухвалення рішення суду, у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на грошові кошти в сумі 1385807 грн, розміщені на депозитних та карткових рахунках на його ім`я в: ПАТ «Державний ощадний банк України», а саме: номер рахунку: НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), дата відкриття 12.06.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_7 (UAH), дата відкриття 07.08.2017, фактичний залишок: 100000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_8 (UAH), дата відкриття 01.12.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_9 (UAH), дата відкриття 25.09.2017, фактичний залишок: 100000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_10 (UAH), дата відкриття 25.10.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_11 (UAH), дата відкриття 17.01.2018, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_12 (UAH), дата відкриття 03.11.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_13 (UAH), дата відкриття 24.11.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_14 (UAH), дата відкриття 06.04.2018, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_15 (UAH), дата відкриття 17.11.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_16 (UAH), дата відкриття 02.03.2018, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_17 (UAH), дата відкриття 20.12.2016, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_18 (UAH), дата відкриття 29.08.2017, фактичний залишок: 47,65 грн.; а також в АТ КБ «ПриватБанк», номер рахунку: НОМЕР_19 , дата відкриття 24.06.2016, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_20 , дата відкриття 06.07.2018, залишок НОМЕР_21 , валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_22 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 54086,47, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_23 , дата відкриття 21.07.2017, залишок 774,44, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_24 , дата відкриття 10.01.2018, залишок 60000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_25 , дата відкриття 31.05.2018, залишок 30000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_26 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 50000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_27 , дата відкриття 20.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_28 , дата відкриття 09.10.2017, залишок 104068,06, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_29 , дата відкриття 06.01.2017, залишок 100000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_30 , дата відкриття 12.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_31 , дата відкриття 04.05.2018, залишок 60000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_32 , дата відкриття 27.06.2018, залишок 50000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_33 , дата відкриття 12.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH;номер рахунку: НОМЕР_34 , дата відкриття 20.05.2017, залишок 0,03, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_35 , дата відкриття 16.02.2016, залишок 50002,22, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_36 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 70013,92, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_37 , дата відкриття 21.03.2017 , залишок 32000,01, валюта - UAH; Картки: номер картки: НОМЕР_38 , дата відкриття 13.04.2018, залишок 6007,11, валюта - UAH; номер картки: НОМЕР_39 , дата відкриття 21.07.2017, залишок 5,88 валюта - USD; номер картки: НОМЕР_40 , дата відкриття 21.07.2017, залишок 140.6, валюта - EUR. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.09.1983 по 13.12.2018. Наявними у матеріалах справи доказами та показаннями свідків доведено, що з 01.02.2016 подружжя ОСОБА_6 спільно не проживали та не вели спільне господарство. Спільний відпочинок ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , проведення певного часу за зустрічами, присутність на спільному святкуванні свят не може свідчити про ведення спільного господарства, спільного бюджету та про наявність між ними фактичних шлюбних відносин (з 01.02.2016 по теперішній час). Шлюбні відносини, які свідчать про права та обов`язки подружжя, припинились з моменту фактичного припинення спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 тобто з 01.02.2016. Виходячи з презумпції спільності майна, набутого подружжям, суд визнав спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 грошові кошти, розташовані на депозитних рахунках до 01.02.2016. Кошти, розміщені після вказаної дати, визнані особистою власністю ОСОБА_2 .

Додатковим рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 6 квітня 2021року з ОСОБА_1 в дохід держави стягнутий судовий збір у розмірі 6975,01 грн. На користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 стягнуто 8637,25 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 167,11 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, неналежне дослідження судом матеріалів справи та неправильну оцінку доказів, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині часткової відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 127/15091/18 встановлення факту окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин не належить до фактів, що мають юридичне значення. Тому не підлягають установленню у якості окремої позовної вимоги. Визнаючи за ОСОБА_2 право особистої власності на депозитні вклади в сумі 1385807 грн, суд першої інстанції врахував лише пояснення свідків, які є досить суперечливими. Частина свідків зазначила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю. Частина що ОСОБА_2 проживав разом із жінкою « ОСОБА_7 ». Суд першої інстанції не вказав, чому не врахував пояснення свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які вказували, що протягом 2016-2018 років ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проживали однією сім`єю та мали спільний побут. Свідок ОСОБА_13 не підтвердив припинення шлюбних відносин сторін у справі у лютому 2016 року. Показання свідка ОСОБА_14 також непідтвердили окремого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01.02.2016. Жарти свідка про кількість дружин ОСОБА_2 і допомога з електрикою не за місцем проживання з ОСОБА_1 не може свідчити про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтримували шлюбні відносини та проживали окремо. Ніяких деталей розлучення сторін ОСОБА_14 не відомо. З показань свідка видно, що він не перебуває у близьких відносинах з колишнім подружжям. Показання свідка ОСОБА_15 суперечать показанням свідка ОСОБА_5 . Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ніяк своїми показаннями не підтвердили факт окремого проживання подружжя ОСОБА_6 . А наявність у ОСОБА_2 стосунків з ОСОБА_5 не спростовують його спільне проживання з законною дружиною. ОСОБА_1 пояснювала про свою обізнаність про існування у ОСОБА_2 під час їх подружнього життя відносин з іншою жінкою, проте це не спростовувало наявність у Рожнових спільного побуту та ведення ними спільного господарства.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції неповно відобразив показання свідків, вирвав їх з контексту і зробив на їх основі неправильні висновки про окреме проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та перебування їх спільно лише на святкуваннях урочистих подій.

Суд першої інстанції також не врахував, що письмові пояснення свідка ОСОБА_18 , відібрані у нього адвокатом, і його усні пояснення різняться. Надаючи пояснення суду в судовому засіданні ОСОБА_18 наполягав на тому, що він не знає коли Рожнови припинили своє спільне проживання. А адвокат Жерніков С.О. не міг пригадати, що опитував цього свідка.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не послався на жодний письмовий доказ. Тоді як у справі наявний доказ реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Наявний лист телефонної компанії про наявність телефонного спілкування між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Також у справі є договір про надання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 туристичних послуг спільного відпочинку за період з 22 грудня 2016 року по 29 грудня 2016 року. Надані ОСОБА_2 квитанції про оплату комунальних послуг підлягають критичній оцінці судом, бо власником особового рахунку за ним вказаний син ОСОБА_2 ОСОБА_19 . Зазначені квитанції суті спору у цивільній справі № 628/1170/18 не стосуються.

За умови відсутності письмових доказів окремого проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з лютого 2016 року до офіційного розлучення та за наявності письмових доказів їх спільного проживання, помилковим є висновок суду про доведеність зустрічного позову. ОСОБА_2 мав спростувати презумпцію спільності набуття зазначених коштів подружжям, проте цього не зробив. Суд першої інстанції не дослідив джерело отримання коштів ОСОБА_2 , періоду, коли вони отримані.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 заперечив. Послався на те, що доводи апеляційної скарги не містять посилань на незаконність рішення суду від 17.12.2020, а зводяться лише до переоцінки правильно оцінених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 13.11.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17 вересня 1983 року Куп`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 276, розірвано. Рішення суду набрало законної сили 14.12.2018. (том 2 а.с. 45 - 46).

Як убачається з інформаційної довідки, наданої 09.08.2018 ПАТ «Державний ощадний банк України» відкриті депозитні та карткові рахунки (на яких розміщенні грошові кошти) на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», а саме: номер рахунку: НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), дата відкриття 12.06.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_7 (UAH), дата відкриття 07.08.2017, фактичний залишок: 100000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_8 (UAH), дата відкриття 01.12.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_9 (UAH), дата відкриття 25.09.2017, фактичний залишок: 100000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_10 (UAH), дата відкриття 25.10.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_11 (UAH), дата відкриття 17.01.2018, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_12 (UAH), дата відкриття 03.11.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_13 (UAH), дата відкриття 24.11.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_14 (UAH), дата відкриття 06.04.2018, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_15 (UAH), дата відкриття 17.11.2017, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_16 (UAH), дата відкриття 02.03.2018, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_17 (UAH), дата відкриття 20.12.2016, фактичний залишок: 50000,00 грн.; номер рахунку: НОМЕР_1 (UAH), дата відкриття 25.09.2013, фактичний залишок: 3421,35 грн.; номер рахунку: НОМЕР_18 (UAH), дата відкриття 29.08.2017, фактичний залишок: 47,65 грн., номер рахунку: НОМЕР_41 (UAH), дата відкриття 06.04.2018, фактичний залишок: 0,00 грн. (том №1 а.с. 62)

Згідно інформаційної довідки, наданої 07.08.2018 АТ КБ «Приватбанк» відкриті депозитні та карткові рахунки на яких розміщенні грошові кошти) на ім`я ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк», а саме: номер рахунку: НОМЕР_19 , дата відкриття 24.06.2016, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_20 , дата відкриття 06.07.2018, залишок НОМЕР_21 , валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_2 , дата відкриття 18.12.2015, залишок 2,2, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_22 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 54086,47, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_3 , дата відкриття 24.04.2015, залишок 0,03, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_23 , дата відкриття 21.07.2017, залишок 774,44, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_24 , дата відкриття 10.01.2018, залишок 60000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_25 , дата відкриття 31.05.2018, залишок 30000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_26 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 50000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_27 , дата відкриття 20.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_28 , дата відкриття 09.10.2017, залишок 104068,06, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_29 , дата відкриття 06.01.2017, залишок 100000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_4 , дата відкриття 26.09.2015, залишок 30001,33, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_30 , дата відкриття 12.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_31 , дата відкриття 04.05.2018, залишок 60000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_32 , дата відкриття 27.06.2018, залишок 50000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_33 , дата відкриття 12.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH;номер рахунку: НОМЕР_34 , дата відкриття 20.05.2017, залишок 0,03, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_35 , дата відкриття 16.02.2016, залишок 50002,22, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_36 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 70013,92, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_37 , дата відкриття 21.03.2017, залишок 32000,01, валюта - UAH; Картки: номер картки: НОМЕР_38 , дата відкриття 13.04.2018, залишок 6007,11, валюта - UAH; номер картки: НОМЕР_39 , дата відкриття 21.07.2017, залишок 5,88 валюта - USD; номер картки: НОМЕР_40 , дата відкриття 21.07.2017, залишок 140.6, валюта - EUR., номер картки НОМЕР_42 , дата відкриття 16.03.2013, залишок 0, валюта UAH, номер картки НОМЕР_43 , дата відкриття 11.07.2017, залишок 0, валюта UAH, номер картки НОМЕР_44 , дата відкриття 16.03.2013, залишок 0, валюта UAH, номер картки НОМЕР_45 , дата відкриття 16.03.2013, залишок 0, валюта UAH, номер картки НОМЕР_46 , дата відкриття 19.10.2015, залишок 0, валюта UAH, номер картки НОМЕР_47 , дата відкриття 16.03.2013, залишок 0, валюта - UAH(том 1 а.с. 79, 80).

З довідки ТОВ «Керуюча компанія» «КомЕнерго-Куп`янськ» від 17.09.2018, вбачається, що ОСОБА_2 проживає з 01.03.2016 за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 117);

Згідно даних копій договорів про надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення від 01.06.2016 за адресою: АДРЕСА_2 споживачем зазначена ОСОБА_5 (том 1 а.с. 118-119);

Крім цього матеріали справи містять квитанції про сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 від 2016 споживачем ОСОБА_19 (том 1 а.с. 120-135).

За змістом договору поставки від 16.06.2016, паспорту віконної системи зазначений ОСОБА_2 зазначений покупцем виробів ПВХ із зазначенням адреси: АДРЕСА_2 ( том 1 а.с. 136, том 2 а.с. 15);

Даними заявок на бронювання туристичних послуг від 27.03.2018 на ім`я ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та договорів на туристичне обслуговування від 13.05.2016, 25.10.2016 23.05.2017, 08.06.2017 09.06.2017, 14.11.2017 та від 27.03.2018, копії паспортів громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_22 та на ім`я ОСОБА_23 вбачається, що останні неодноразово разом відпочивали (том 2 а.с. 75 87, 91 - 94).

З довідки №12-12/482 від 22.01.2019 сектору реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб відділу державної реєстрації, вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований з 04.07.1979 за адресою: АДРЕСА_1 , знято з місця реєстрації за цією адресою 17.10.2018 .( том 1 а.с. 250);

Згідно даних квитанцій та рахунків про сплату комунальних платежів за період з грудня 2015 по липень 2018 ОСОБА_2 утримував квартиру за місцем своєї реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 233-249);

На підставі договору дарування частини квартири від 20.09.2018 ОСОБА_2 подарував сину ОСОБА_19 частину вищезазначеної квартири (том 2 а.с. 1, 2);

Даними договору №791 на туристичне обслуговування від 24.11.2016 підтверджується спільний відпочинок ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 у період з 22.12.2016 по 29.12.2016 (том 2 а.с. 47-54);

За змістом описової частини рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 13.11.2018 у справі № 628/2792/ « … 11 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 .. Позов обґрунтовуваний тим, що між подружжям склалися погані відносини, з 01.02.2016 вони разом не мешкають та шлюбно сімейні відносини не підтримують. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив що майже три роки, а саме з 01.02.2016 року він проживає з іншою жінкою однією сім`єю, з якою має намір зареєструвати відносини. На даний час в суді на розгляді знаходиться справа про поділ майна подружжя за позовом ОСОБА_1 »

Мотивуючи своє рішення Куп`янський міськрайонний суд Харківської області вважав встановленими те, що сторони втратили взаєморозуміння почуття взаємної любові та поваги, шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, разом не проживають тривалий час, сім`я фактично розпалась, позивач майже три роки проживає однією сім`єю з іншою жінкою, з якою має намір зареєструвати відносини. (т.2 а.с. 45 зворот).

У статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Частиною шостою статті 57 СК України визначено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Відповідно до частини другої статті 70 СК України при вирішенні спору про поділ майнасуд може відступитивід засади рівності часток подружжяза обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 203/284/17 (провадження № 61-7751св19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 553/2152/19 (провадження № 61-6722св21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2019 року у справі № 362/2567/17-ц (провадження № 61-28795св18) зроблено такий висновок: «Згідно частини шостої статті 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Це пов`язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише державна реєстрація шлюбу, а й дійсні відносини чоловіка та дружини. Якщо ж цього немає і чоловік та дружина фактично не складають однієї сім`ї, то на такі відносини не може поширюватися режим спільності майна подружжя.У разі спору заінтересована особа повинна довести в суді факт окремого проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу».

Аналогічний висновок також було зроблено і в постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 313/403/14-ц (провадження № 61-13868св18).

Вказаний висновок доповнено в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 750/9806/16-ц (провадження № 61-16800св18): «Згідно зазначених норм (частина шоста статті 57 СК України) при вирішенні питання про правовий режим майна подружжя з`ясуванню підлягають як підстави й час набуття такого майна,так і обставини, що свідчать про окреме проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українивстановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини другоїстатті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобтоті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, провадження № 14-20цс21).

З урахуванням наведеного вище, обставини, встановлені у справі №628/2792/18 є нічим іншим, як оцінкою судом наявних у матеріалах справ доказів щодо наявності підстав для розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а томувони не мають преюдиційного значення при вирішенні справи, яка переглядається.

Оцінюючи показання свідківзі сторонивідповідача,які булидопитані всуді першоїінстанції тана якісуд вважавналежними доказамина підтвердженнязустрічних позовнихвимог,колегія суддівзазначає,що підтвердженняними фактуперебування ублизьких стосункахчоловіка тажінки,в даномувипадку ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ,без доведенняфакту спільногопроживання,ведення нимиспільного господарства,наявності спільногобюджету тавзаємних праві обов`язків,притаманних подружжю,не можесвідчити проте,що міжними склалисята малимісце усталенівідносини,які притаманніподружжю. Відомостейпро наявністьміж ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відносин притаманнихподружжю допитанів судовомузасіданні свідки не повідомили.

Апеляційний судтакож зазначає,що вищезазначенісвідки немали тісногозв`язку зісторонами посправі,бачили їхвсього кількаразів,а томусуд апеляційноїінстанції неможе вважати їхпокази належними тадопустимими доказами на підтвердження зустрічних позовних вимог.

Доведений письмовими доказами факт періодичного спільного відпочинку ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у період з 13.05.2016 по 27.03.2018 не свідчить про те, що ОСОБА_2 проживав окремо від ОСОБА_1 та припинив з останньою подружні стосунки.

Апеляційний суд зазначає, що ТОВ «Керуюча компанія» «КомЕнерго-Куп`янськ» не є уповноваженим органом, що здійснює реєстрацію місця проживання особи на відповідній території, тому довідка від 17.09.2018, не є належним доказом постійного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2

Договір на надання послуг населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення від 01.06.2016 за адресою: АДРЕСА_2 також не може буду доказом окремого проживання ОСОБА_6 , адже споживачем зазначена ОСОБА_5 , а чи проживав там ОСОБА_2 в вищезазначеній квартирі із цього договору не вбачається. (том 1 а.с. 118-119);

Крім цього, на підтвердження факту окремого проживання ОСОБА_2 були надані повідомлення квитанцію за 08/2016 за адресою: АДРЕСА_2 і рахунки квитанції, повідомлення, квитанції, але споживчем в них зазначено ОСОБА_19 , а не ОСОБА_2 (том 1 а.с. 120-135);

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено факт окремого проживання подружжя ОСОБА_6 з 01.02.2016. Надані позивачем письмові докази не є належними та достатніми.

Згідно пояснень даних виписки по рахунках ФОП ОСОБА_2 з якого Банку джерелом походження спірних грошових коштів є його дохід від підприємницької діяльності ( т. 4 а.с 3-86)

З приводу цього колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст 60 Сімейного Кодексу України майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доход

За загальним правилом встановлення фактів, які мають юридичне значення, здійснюється в окремому провадженні (глава 6 розділу IV ЦПК України). Перелік таких фактів зазначений у статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

Фактами, що мають юридичне значення, законодавець визначає факти, від яких безпосередньо залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У цій справі заявлені вимоги позовного характеру, у яких ОСОБА_2 виокремив як самостійну вимогу- встановлення факту окремого проживання.

Предмет доказування визначається як сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, тобто фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідний склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Отже, юридичні факти, що входять до предмета доказування у справі, не є фактами, що мають юридичне значення та не підлягають окремому встановленню за правилами встановлення таких фактів в порядку окремого провадження.

Встановлення фактів окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин за змістом СК України не є фактами, що мають юридичне значення, які підлягають окремому встановленню у судовому порядку.

Вимоги про визнання спірного майна особистою приватною власністю позивач обґрунтовуєположеннями частини шостої статті 57 СК України, відповідно до яких суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

За змістом указаної норми, предмета та правил доказування обов`язком позивача, крім іншого, є доведення того, що майно було набуте не за спільні кошти подружжя у періодокремого проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Встановивши такі обставини, суд може визнати спірне майноособистою приватною власністю.

Водночас за вказаних обставинвідсутніпідстави для задоволення як окремих вимог про встановлення фактів окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин.

Отже, встановивши такі факти у порядку задоволення самостійних позовних вимог, суд порушив норми процесуального права, на що вказує заявник у апеляційній скарзі, що є додатковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок зазначений в постанові Верховного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 127/15091/18.

Оскільки ОСОБА_2 не спростованапрезумпція спільного майна, обставин за яких можна відступити від засади рівності часток подружжя не встановлено, суд першої інстанції помилково визнав спірні грошові кошти особистою приватною власністю ОСОБА_2 .

Вказані обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних та зустрічних позовних вимог та ухвалення нового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в оскаржуваній частині. Позовну заяву ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити належить задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.

Враховуючи те, що даною постановою скасовується рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі 628/1170/18 яким задоволені зустрічні підлягає скасуванню, то і додаткове рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі 628/1170/18, яким стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 6975,01 грн. та стягнуто на користь ОСОБА_2 ,судовівитрати по сплаті судового збору у розмірі 8637,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 167,11 грн - підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні до суду першої інстанції ОСОБА_1 сплатила судовий збір за немайнову вимогу у розмір 704,80 грн., позов ОСОБА_1 задоволено, тому з ОСОБА_2 на її користь підлягає стягненню 704,80 грн.

При зверненні до суду першої інстанції ОСОБА_1 повинна була сплатити 7142,10 грн. судового збору, проте сплату було відстрочено, позов ОСОБА_1 задоволено, тому з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню 7142,10 грн.

При зверненні до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 23418,40 апеляційна скарга задоволена тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 23418,40.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374,376, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити.

В порядкуподілу спільногосумісного майнаподружжя визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_48 право власностіна 1/2вкладів(депозитнихта картковихрахунків)наім`я ОСОБА_2 в ПАТ«Державний ощаднийбанк України»а саме:номер рахунку: НОМЕР_5 (UAH),дата відкриття 12.06.2017,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_7 (UAH),дата відкриття 07.08.2017,фактичний залишок:100000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_8 (UAH),дата відкриття01.12.2017,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_9 (UAH),дата відкриття 25.09.2017,фактичний залишок:100000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_10 (UAH),дата відкриття 25.10.2017,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_11 (UAH),дата відкриття 17.01.2018,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_12 (UAH),дата відкриття 03.11.2017,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_13 (UAH),дата відкриття 24.11.2017,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_14 (UAH),дата відкриття06.04.2018,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_15 (UAH),дата відкриття 17.11.2017,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_16 (UAH),дата відкриття 02.03.2018,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_17 (UAH),дата відкриття 20.12.2016,фактичний залишок:50000,00грн.;номер рахунку: НОМЕР_1 (UAH),дата відкриття 25.09.2013,фактичний залишок:3421,35грн.;номер рахунку: НОМЕР_18 (UAH),дата відкриття 29.08.2017,фактичний залишок:47,65грн,номер рахунку: НОМЕР_41 (UAH),дата відкриття 06.04.2018,фактичний залишок:0,00 грн та в АТ КБ «Приватбанк» а саме :номер рахунку: НОМЕР_19 , дата відкриття 24.06.2016, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_20 , дата відкриття 06.07.2018, залишок НОМЕР_21 , валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_2 , дата відкриття 18.12.2015 , залишок 2,2, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_22 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 54086,47, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_3 , дата відкриття 24.04.2015, залишок 0,03, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_23 , дата відкриття 21.07.2017, залишок 774,44, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_24 , дата відкриття 10.01.2018, залишок 60000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_25 , дата відкриття 31.05.2018, залишок 30000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_26 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 50000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_27 , дата відкриття 20.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_28 , дата відкриття 09.10.2017 , залишок 104068,06, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_29 , дата відкриття 06.01.2017, залишок 100000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_4 , дата відкриття 26.09.2015, залишок 30001,33, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_30 , дата відкриття 12.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_31 , дата відкриття 04.05.2018, залишок 60000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_32 , дата відкриття 27.06.2018, залишок 50000, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_33 , дата відкриття 12.05.2017, залишок 0,01, валюта - UAH;номер рахунку: НОМЕР_34 , дата відкриття 20.05.2017, залишок 0,03, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_35 , дата відкриття 16.02.2016, залишок 50002,22, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_36 , дата відкриття 25.05.2018, залишок 70013,92, валюта - UAH; номер рахунку: НОМЕР_37 , дата відкриття 21.03.2017, залишок 32000,01, валюта - UAH; Картки: номер картки: НОМЕР_38 , дата відкриття 13.04.2018, залишок 6007,11, валюта - UAH;, а всього на суму 714212 грн (сімсот чотирнадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 43 (сорок три) копійки.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання, визнання майна особистою приватною власністю залишити без задоволення.

Додаткове рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 06 квітня 2021 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 7142 ( сім тисяч сто сорок дві) гривні 10 (десять ) копійок судового збору за подачу позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24123 (двадцять чотири тисячі сто двадцять три) гривні 20 (двадцять) копійок судового збору сплаченого у суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 17 травня 2023 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук