Ухвала

від 15.05.2023 по справі 160/9977/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 травня 2023 року Справа 160/9977/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.10.2022 року №37272 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- визнати протиправним та скасувати рішення від 10.11.2022 року №39885 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» (код ЄДРПОУ 40917833) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовна заява обґрунтована протиправністю рішень відповідача, що є предметом оскарження.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/9977/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

В порушення вказаної норми права в позовній заяві відсутні відомості про представника відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно ч. 6 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Суд наголошує на тому, що згідно ч. 1 ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником може бути саме адвокат (не адвокатське об`єднання).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фогарді проти Сполученого Королівства», право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України», яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду, обґрунтоване повторним наданням відповідачу документів про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а тому з дати другого рішення відповідача належить обчислювати шестимісячний строк звернення до суду.

З цього приводу суд зазначає, що подання позивачем додаткових документів відповідачу з проханням переглянути питання про невідповідність позивача критеріям ризиковості є використанням можливості досудового вирішення спору у розумінні ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки правовий акт, яким порушено права позивача (рішення відповідача від 26.10.2022 року №37272) в результаті такого перегляду міг бути скасований, при цьому відповідна процедура (порядок) передбачена в п. 6 Порядку №1165 саме з метою вирішення питання (спору) щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості.

Відповідно, до обставин цієї справи застосовується тримісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з чим клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, в зв`язку з чим у його задоволенні належить відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 133, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:

- позовну заяву, оформлену відповідно до п. 2, ч. 5, ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням відомостей про представника позивача згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в т.ч. із зазначенням офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в примірниках відповідно до кількості учасників справи;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко