Ухвала

від 17.05.2023 по справі 160/5875/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про відмову в забезпеченні позову

17 травня 2023 р.Справа №160/5875/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімлогістик" про забезпечення адміністративного позову у справі №160/5875/23,-

ВСТАНОВИВ:

24.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімлогістик" до Відділу державного нагляду у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346923 від 15.03.2023 року, яка винесена Відділом державного нагляду у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімлогістик".

Ухвалою суду від 28.03.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/5875/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

16.05.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімлогістик" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити виконання (примусового стягнення) постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №346923 від 15.03.2023 року, яка винесена Державною службою України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області відносно ТОВ "Спецхімлогістик" до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімлогістик" про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи та заяви про забезпечення позову, доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо задоволення вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову відповідно до ст.151 КАС України вживаються, якщо наявні ознаки очевидної протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та якщо існує очевидна (нагальна) небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав щодо забезпечення позову, суд відзначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подає заяву.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ судам необхідно враховувати, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Предметом спору у даній справі є оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №346923 від 15.03.2023 року.

До заяви про забезпечення позову представником позивача подано:

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71775906 від 10.05.2023 року з виконання постанови №346923 від 15.03.2023 року щодо стягнення адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. та в якій зазначено про стягення з боржника збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1700 грн.;

- постанову про арешт коштів боржника ВП №71775906 від 10.05.2023 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що не зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з оскарженням постанови №346923 від 15.03.2023 року, відповідачем було подано оскаржувану постанову про накладення штрафу до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у містя Камянське Камянського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) для примусового виконання. Останнім відкрито виконавче провадження №71775906 від 10.05.2023 року з виконання постанови №346923 від 15.03.2023 року щодо стягнення з позивача (заявника) штрафу у розмірі 17000,00 грн. Так, внаслідок вказаних дій, здійснено арешт всього наявного майна та особистих рахунків підприємства, в той час, як у суді оскаржується законність такої постанови. Таким чином, станом на дату звернення з цією заявою, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Згідно постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у містя Камянське Камянського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) Мельничук Г.В. на підставі постанови №346923 від 15.03.2023 року про стягнення з ТОВ "Спецхімлогістик" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн., накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ТОВ "Спецхімлогістик" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 19005,01 грн.

Відтак, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ТОВ "Спецхімлогістик" у межах суми звернення стягнення - 19005,01 грн.

Заявником доказів того, що арешт накладено на все майно позивача заявником не надано.

Крім того, докази того, що грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках ТОВ "Спецхімлогістик" у межах суми звернення стягнення 19005,01 грн. є єдиними грошовими коштами, які перебувають в розпорядженні підприємства, суду не надано.

Заявником у заяві про забезпечення позову також вказано, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346923 від 15.03.2023 року позивач вважає незаконною, протиправною та такою, що винесена з порушенням приписів чинного законодавства, про що зазначено у позові. З приводу цього суд зазначає, що ознайомившись з позовною заявою та заявою про забезпечення позову, очевидних ознак протиправності рішення та дій суб`єкта владних повноважень судом не встановлено, та відповідно з`ясування зазначеного буде здійснено судом під час розгляду позовної заяви поданої позивачем до суду.

Суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. У зв`язку з цим, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити витрати, пов`язані з відновленням прав, які будуть значними.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що заявником не наведено жодних обґрунтованих мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам саме до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 КАС України для забезпечення даного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви ТОВ "Спецхімлогістик" про забезпечення позову.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімлогістик"про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко