Постанова

від 17.05.2023 по справі 320/9052/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9052/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МОНОЛІТ-БРУК" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МОНОЛІТ-БРУК" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу № 166-п від 01.02.2021 "Про проведення фактичних перевірок"; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2021 за № 0053420706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 500000,00 грн.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04 січня 2023 року позов задовольнив частково.

Відповідач, частково не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справу.

Розглянувши вказане клопотння, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення останнього та відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Київській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Королівка, вул. Кравченка, буд. 93-Г суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Торговий дім «Моноліт-Брук», початок перевірки 23.02.2021.

Результати вказаної перевірки оформлені Актом (довідка) № 2655/1036/07/40925273 від 26.02.2021, у висновках якого зазначено про порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями.

01.04.2021 на підставі висновків Акта перевірки № 2655/1036/07/40925273 контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0053420706 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000,00 грн.

Не погоджуючись з діями податкового органу щодо проведення фактичної перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області № 166-п від 01.02.2021 "Про проведення фактичних перевірок" не підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується, що перевірка фактично відбулась, тобто, наказ про її призначення є реалізованим, а тому, наслідки для позивача створює лише прийняте на підставі акта такої перевірки податкове повідомлення-рішення, при оскарженні якого, має надаватись судом оцінка законності/протиправності дій податкового органу при призначення/проведенні та фіксації результатів такої фактичної перевірки.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії, а тому останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В даному випадку апелянтом оскаржується рішення суду лише в частині задоволених позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2021 за № 0053420706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 500000,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-BP, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 481/95-BP).

Абзацом п`ятдесят другим статті 1 Закону № 481/95-BP визначено, що місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно частини першої статті 15 Закону № 481/95-BP оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Частиною восьмою статті 15 Закону № 481/95-BP передбачено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (частина десята статті 15 Закону № 481/95-BP).

Згідно з частинами тридцять дев`ять-сорок два статті 15 Закону № 481/95-BP для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Частинами першою-третьою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Моноліт-Брук» укладено договір поставки нафтопродуктів № 19 від 17 грудня 2020 року з ПП «Славутич-2020» .

Згідно п.1.1 Договору, постачальник поставляє, а покупець оплачує і приймає нафтопродукти, зокрема дизельне паливо та бензин-А-92, іменоване надалі товар, окремими партіями за цінами (ціна доставки вказана з урахуванням ціни товару) та кількістю, узгодженими сторонами в накладних, що являються невід`ємною частиною цього Договору. Оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника шляхом 100% попередньої оплати (платіжне доручення № 1840 від 17.12.2020).

На дату виникнення податкових зобов`язань, постачальником складено на покупця податкову накладну в електронній формі та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкова накладна № 16 від 17.12.2020 на суму передоплати в розмірі 21004,20 грн. Товар відпускається Покупцю згідно лімітної відомості, за формою що є додатком до договору (п.3.3 договору). Також з матеріалів справи вбачається, що позивач у власній господарській діяльності використовує орендоване рухоме майно згідно договору оренди транспортного засобу № 03/01/2020 з ФОП ОСОБА_1 від 03.01.2020 марки ІСВ 426ZX, тип транспортного засобу - навантажувач, державний номерний знак - НОМЕР_1 .

Про наявність орендованого рухомого майна позивачем було повідомлено відповідача при проведенні перевірки (відповідь на запит контролюючого органу, що наявний у матеріалах справи).

Слід зазначити, що зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні вимог Закону України № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального». У Акті перевірки відповідач зазначив про факт зберігання позивачем пального без отримання ліцензії на право пального, а саме, згідно акцизної накладної від 17.12.2020 № 71, яка зареєстрована в системі «ЄРАН-2019» ДПС України, ПП «Славутич-2020» здійснено постачання пального (важкі дистиляти (газойлі), код УКТ ЗЕД -500) у кількості 1059,22 літрів на користь ТОВ «ТД «Моноліт-Брук» на адресу місця зберігання пального: Київська область, Макарівський район, с. Королівка, вул. Кравченка, 93-г.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували викладені в Акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії.

Контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки не здійснено перевірку наявності у позивача цистерн (інших ємностей) для зберігання палива (газу), докази здійснення відповідних замірів палива (газу) у цистернах також не надані.

Відповідач, зазначаючи про зберігання пального, не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

У судовому засіданні представник відповідача також не зміг пояснити та надати докази на підтвердження наведених вище обставин.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що податковий орган, приймаючи рішення, фактично обмежився лише діями, які направленні на отримання ліцензії, залишивши поза увагою доводи позивача про те, що на час перевірки залишок палива, який був поставлений у незначній кількості, перебував у топливному баку навантажувача, що перебуває у позивача в оренді. Відповідач також не звернув увагу на доводи сторони позивача, що контролюючим органом було здійснено перевірку зберігання палива на підставі документів про поставку пального, проте без реального встановлення факту такого зберігання, без визначення конкретного місця зберігання у відповідності до законодавства.

Доводи відповідача про те, що про наявність навантажувача не було повідомлено у формі 20-ОПП, поданій до податкового органу, суд першої інстанції правильно визнав такими, що не спростовують вищенаведеного та не впливають на зміст даних правовідносин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", за яке до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2021 за № 0053420706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 500000,00 грн., прийняте відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17.05.2023.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких