Постанова

від 16.05.2023 по справі 820/12088/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 820/12088/15

касаційне провадження № К/9901/28337/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 (суддя Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 (головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Бершов Г.Є., Ральченко І.М.) у справі за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Підприємство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - казначейська служба), Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ОДПІ), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заходів, спрямованих на повернення позивачу надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 1169279,00 грн;

зобов`язати ОДПІ подати до казначейської служби висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 1169279,00 грн з Державного бюджету України;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1169279,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду з адміністративним позовом, позивачу не повернуто надмірно сплачений податок на прибуток в розмірі 1169279,00 грн. Інспекція листом від 13.07.2015 №1135/10/28-09-41-21 повідомила позивача, що для повернення надміру сплачених коштів необхідно звертатись до відповідних органів Державної фіскальної служби України за місцем податкового обліку. Листом міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 10.08.2015 №19668/10/28-10-20-3-20 повідомлено позивача, що на сьогоднішній день Державна фіскальна служба України здійснює регламентні роботи щодо об`єднання даних інтеграційних карток платників з податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток підприємств, тому питання щодо повернення зайво сплачених сум доцільно вирішувати після закінчення регламентних робіт.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 10.05.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Інспекції щодо невжиття передбачених статтею 43 ПК України заходів, спрямованих на повернення позивачу надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 1169279,00 грн, зобов`язав ОДПІ подати до Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області висновок про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 1169279,00 грн з Державного бюджету України. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги у визначеній частині, суди виходили з того, що у платника податку наявна переплата з податку на прибуток підприємств, яка підлягає поверненню позивачу, натомість відповідач допустив протиправну бездіяльність та не вжив відповідних заходів для повернення позивачу передплати.

Інспекція, не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, звернулася до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами по попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: пункту 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), пункту 43.5 статті 43 ПК України, неправильність, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору. Наполягає на відсутності підстав для повернення позивачу надмірно сплачених коштів, оскільки на момент його звернення до контролюючого органу із заявою про повернення таких коштів, відповідач не мав можливості підтвердити таку передплату з технічних причин.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, позивач фактично викладає обставини, якими він керувався, відмовляючи поверненні передплачених позивачем коштів.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.03.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.05.2023 прийняв до провадження касаційну скаргу та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 16.05.2023.

Позивачем заявлено клопотання про процесуальну заміну позивача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) (далі - КАС України) відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» від 22.11.2017 №829-р.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну позивача у справі - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ЄДРПОУ 00100227).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що станом на 31.05.2015 у картці особового рахунку платника податку по коду бюджетної класифікації 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" обліковується переплата у сумі 461826,00 грн, що підтверджено актом звірки від 17.06.2015 №903-20 та по коду 11023100 "Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" обліковується переплата у сумі 707453,00 грн, що підтверджено актом від 17.06.2015 №905-20. Вказані акти були складені між Відокремленим підрозділом «Північна енергетична система» Підприємства та Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС.

Зазначена переплата виникла у зв`язку зі змінами в законодавстві, внесеними Законом України від 05.07.2012 №5083-ІУ, згідно з яким підприємства з 01.01.2013 відповідно до статті 57 ПК України авансували держаний бюджет шляхом сплати авансових внесків з податку на прибуток.

За результатами розрахунків з бюджетом позивач за свій Відокремлений підрозділ «Північна електроенергетична система» сплачено до бюджету у 2013 році 2177752,00 грн, задекларовано за 2013 рік податок на прибуток у сумі 1357199,00 грн, при цьому згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України позивач зобов`язаний був сплатити авансові внески з податку на прибуток у січні - лютому 2014 року, отже авансові внески сплачено за 2014 рік у сумі 348726,00 грн, але за 2014 рік підприємством задекларовано збиток. Позивачем здійснено переплату до державного бюджету у сумі 1169279,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності діям контролюючого органу щодо не повернення на рахунок позивача надмірно сплаченого податку на прибуток, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 №1650/24182, встановлені аналогічні вимоги, що і в ПК України.

Суди, задовольняючи позовні, вимоги дійшли до висновку, що наданими позивачем до матеріалів справи копіями реєстру платіжних доручень щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток, актів звірки з Інспекцією, розрахунків податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, платіжних доручень про сплату податкових зобов`язань з податку на прибуток, виписок з банку підтверджено сплату податку до бюджету у зазначеному позивачем та в вищевказаних актах звірки розмірі.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься інформація про сплату зазначених сум по Відокремленому підрозділу «Харківські міські електричні мережі», в той час як позивач просив стягнути переплачені суми податку на прибуток, які обліковувалися по Відокремленому підрозділу «Північна електроенергетична система». Даним обставинам судами не було надано оцінку.

Також, колегія суддів звертає увагу судів, що постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №820/12089/15 було залишено без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, якою позов задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо невжиття передбачених статтею 43 ПК України заходів, спрямованих на повернення Підприємству надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 1524421,00 грн по Відокремленому підрозділу «Харківські міські електричні мережі».

Судам під час нового розгляду справи необхідно встановити, чи є предметом спору у даній справі суми, які були предметом спору у справі №820/12089/15.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити структуру боргу, врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За приписами частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи та не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ЄДРПОУ 00100227).

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк