Справа № 591/7017/22
Провадження № 2/591/2619/22
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2023 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Штань С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/7017/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням суду з ТОВ «Інститут Сумипроект» на його користь стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 41404,49 грн. В ході виконання даного рішення остаточний фактичний розрахунок стягнутих коштів був проведений лише 03.10.2022. Час затримки розрахунку при звільненні тривав з 20.07.2020 по 02.10.2022, тобто 2 роки, 2 місяці та 12 днів. Зазначає, що вказане є підставою для стягнення з роботодавцем середнього заробітку на підставі ст. 117 КЗпП. Відповідальність відповідача має визначатися за нормами ст.ст. 47,116,117 КЗпП України, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин. Нові редакції вказаних норм ретроспективної дії не мають. Зазначає, що його середньоденний заробіток складає 512,82 грн., за період з 20.07.2020 по 02.10.2022 з відповідача на його користь підлягає стягненню середній заробіток в сумі 286153,56 грн. Також зазначає про необхідність стягнути з відповідача грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду на підставі ст. 327-1 КЗпП України, оскільки порушення прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв?язків та засобів існування, постійних нервових стресів. Моральну шкоду оцінює в 5 000 грн.
Просить стягнути з відповідача на його користь 286153,56 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У судове засідання позивач не з?явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання представник відповідача повторно не з?явився. Про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
На підставіст. 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріалисправи,суд вважає,що позовпідлягає частковомузадоволенню.Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Інститут Сумипроект». Наказом від 20.07.2020 №12-К був звільнений з посади начальника ФЕВ ТОВ «Інститут Сумипроект» за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 78-80).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру платників податків у 1 та 2 кварталі 2020 року позивач отримував від ТОВ «Інститут Сумипроект» доходи, які щоквартально становили по 30000 грн.(а.с. 81).
Відповідно до довідки від 20.07.2020, складеної відповідачем, заборгованість по заробітній платі станом на дату видачі довідки становила 41404,49 грн (а.с. 82). Рішенням від 18.11.2021 Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/4419/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ТОВ «Інститут Сумипроект» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 41404,49 грн.
Постановою приватного виконавця від 03.10.2022 закінчено виконавче провадження ВП №68229613 з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі №591/4419/20 у зв?язку із погашенням боргу в повному обсязі (а.с. 83).
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у редакції, яка діє з 19.07.2022, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було проведено остаточний розрахунок з позивачем при його звільненні у строки, визначені законом. Рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі було виконано лише 03.10.2022, тобто через більш ніж два роки після виникнення обов?язку здійснити розрахунок. Відповідачем не було надано жодних доказів та не повідомлено обставин на спростування позиції позивача. Тому наявні передбачені законом підстави для застосування до роботодавця такої форми матеріальної відповідальності як зобов?язання з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Звертаючись до суду з позовом, позивачем наведено розрахунок середнього заробітку, виходячи з періоду часу з дати звільнення 20.07.2020 по дату фактичного виконання рішення суду про стягнення невиплаченої заробітної плати 02.10.2022. Разом з тим, статтею 117 КЗпП України у редакції, яка діяла станом на час звернення позивача до суду з позовом та продовжує діяти на час розгляду справи передбачена виплата такого середнього заробітку в межах шести місяців невиконання роботодавцем зобов?язань. Тому, враховуючи зазначене положення закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку з відповідача на користь позивача за період 6 місяців.
При розрахунку середнього заробітку, суд виходить з того, що на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем не було надано довідку про середньомісячний та середньоденний заробіток позивача. У зв?язку з ненаданням посадовими особами відповідача вказаної довідки, при розрахунку середнього заробітку суд вважає необхідним керуватись відомостями з державного реєстру платників податків щодо розміру доходів позивача, оскільки інша інформація щодо розміру виплат позивачеві у матеріалах справи відсутня.
Відповідно до п. 1 «з», п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду. Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до довідки про доходи позивача у 2 кварталі 2020 року позивачу було нараховано роботодавцем доходи у розмірі 30000 грн. За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, розмір заробітної плати, яка була нарахована відповідачем за останні два місяці перед звільненням, становив 10000 грн. Вказане твердження відповідає відомостям з реєстру фізичних осіб-платників податків про розмір отриманих позивачем доходів. Враховуючи відсутність інших доказів на підтвердження середньомісячної заробітної плати позивача за період травень червень 2020 року, суд вважає необхідним виходити з розміру такої заробітної плати 10000 грн.
За таких обставин, беручи до уваги встановлений розмір середньоденної заробітної плати позивача10 000 грн., у межах шести місяців невиконання відповідачем зобов`язань розмір середнього заробітку становить 60000 грн. (10000 грн. *6 місяців). Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.237-1 КЗпП України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що відповідачем позивачу у зв`язку з не проведенням розрахунку при звільненні була спричинена і моральна шкода: відповідачем було порушено чинне законодавство стосовно виплати заробітної плати, що привело до моральних страждань позивача, тому що погіршився його життєвий рівень і нормальні життєві зв`язки. Позивач змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідачем не наведено доводів, які б спростували позицію позивача щ приводу заподіяння йому моральної шкоди. Суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню, але частковому.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення). Окрім того, судом враховується пов`язані з цим вимушені зміни в життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Суд враховує тривалість періоду, за який утворилась заборгованість, розмір цієї заборгованості, тому виходячи з засад розумності та справедливості сума грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом у розмірі 1000грн.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в сумі 2861,54 грн. за вимоги про стягнення середнього заробітку та 992,40 грн. за вимогою про відшкодування моральної шкоди.
На підставіст.141ЦПК України,враховуючи частковезадоволення позову урозмірі 20,95%від заявленихвимог,з відповідача на користь позивачанеобхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 845,94 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні в сумі 60000 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, моральну шкоду в сумі 1000 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів та витрати по сплаті судового збору в сумі 845,94 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект», місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд.25, м. Суми, код ЄДРПОУ 33698777.
Повний текст рішення виготовлено 18.05.2023.
Суддя О.О.Ніколаєнко
Суд | Зарічний районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2023 |
Оприлюднено | 19.05.2023 |
Номер документу | 110927074 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Зарічний районний суд м.Сум
Ніколаєнко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні