Рішення

від 28.04.2023 по справі 569/9545/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/9545/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників гуртожитку "Фортеця", про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання у приміщенні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить визнати, що кімната АДРЕСА_1 є житловим приміщенням; визнати за ним право на проживання у житловому приміщенні АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, щоз 1978 року проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 та займає ліжко-місце в кімнаті № 313 загальною площею 12 кв.м. Разом з ним в кімнаті проживає ОСОБА_4 , тобто з розрахунку 6 кв.м на особу, що є значно меншим санітарних норм та створює незручності. З 2000 року власником гуртожитку було РВФДМУ в Рівненській області. Орендарем гуртожитку від 2006 року було ТОВ «РЗВА-Електрик». Неодноразово звертався із заявами до РВФДМУ в Рівненській області та ТОВ «РЗВА-Електрик» щодо надання йому кімнати для проживання, але відповіді були негативними і мотивовані відсутністю вільних кімнат. Рішенням Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року гуртожиток було передано в комунальну власність та дозволено приватизацію кімнат. Однак, на всіх мешканців кімнат було недостатньо, в зв`язку з чим залишився проживати в кімнаті АДРЕСА_3 . 17 липня 2012 року було створене об`єднання співвласників гуртожитку АДРЕСА_2 і гуртожиток передано на його баланс. Після передачі гуртожитку в комунальну власність звільнилися чотири нежитлові приміщення - АДРЕСА_4 , 22, 52, 53. Зазначені приміщення пустують досить тривалий час і є придатними для проживання. Він та інші мешканці гуртожитку неодноразово зверталися до Рівненської міської ради про переведення цих кімнат в житлові і надання їх для проживання. Однак їм було відмовлено. Рівненська міська рада своїми протиправними відмовами постійно створює йому перешкоди в отриманні кімнати та забезпеченні нормальних умов для проживання. Згідно описової частини висновку експерта від 26 січня 2015 року кімната АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п.5.23, оскільки в кімнаті відсутнє опалення. Для приведення у відповідність до санітарних та технічних норм кімнати № 22 необхідно приєднати батарею опалення до системи опалення. Звернення до суду з позовом про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання в ньому є єдиним дієвим способом захисту права.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача - виконавчого комітету Рівненської міської ради - просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Заперечення проти позову мотивує тим, що переведення нежитлових приміщень у житлові на законодавчому рівні не врегульовано, існує лише можливість переведення житлових у нежитлові. Подальше використання нежитлових приміщень можливо лише у разі реконструкції гуртожитку з переплануванням та переобладнанням відповідно до вимог державних будівельних норм. Механізмом, який може бути розглянутий при опрацюванні можливих шляхів переведення нежитлового будинку (приміщення) до категорії житлового, є повторне прийняття завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію. Згідно висновку експерта № 50112/1_ФМ приміщення № 22, яке розташоване в гуртожитку на АДРЕСА_2 , не відповідає санітарним і технічним вимогам та не придатне для проживання. Користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку виникає на підставі договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі спеціального ордера, або договору оренди житла, укладеного згідно зі ст.810, 811-813 ЦК України. Відповідно до ст.42 ЖК Української РСР жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Згідно даних відділу обліку і розподілу житла виконавчого комітету Рівненської міської ради ОСОБА_1 не перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що міська рада уповноважена затвердити порядок про надання дозволу на перепланування та/або переобладнання житлових та нежитлових приміщень, переведення нежитлових приміщень у категорію житлових, житлових будинків квартирного типу у будинок садибного типу, а також переведення житлових будинків і житлових приміщень у нежитлові. Факт переведення нежитлових приміщень у житлові у гуртожитку АДРЕСА_2 вже мав місце раніше, коли нежитлові приміщення, визначені як «червоний куток», були переведені у житлові і приватизовані мешканцями гуртожитку. Тобто місцеві органи влади врегулювали питання про зміну цільового призначення нежитлових приміщень. Комісію для визначення придатності до житла кімнат, на які вони претендували, так і не було створено. Відповідно до ст.23 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» органи місцевого самоврядування мають вжити всіх заходів для видачі власникам гуртожитків ордерів усім мешканцям, які на правових підставах проживають в гуртожитку більше 5 років та не отримали ордери з незалежних від них причин. У вказаному законі не зазначено, що законні мешканці гуртожитку мають ставати на облік по поліпшенню житлових умов згідно черги. В АББ-РЗВА він був поставлений на чергу на покращення житлових умов. Надалі для поставки на облік у зв`язку з поліпшенням житлових умов звертався до ОСББ «Фортеця» для отримання довідки про склад сім`ї, однак йому було відмовлено. Під час письмового опитування мешканців гуртожитку щодо переведення нежитлових приміщень у житлові та передання їх особам, які займають ліжко-місця, більшість мешканців проти такого переведення не заперечували.

Представник третьої особи Чепурко О.О. у письмових поясненнях просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивує тим, що 12 липня 2012 року було зареєстровано Об`єднання співвласників гуртожитку АДРЕСА_2 . Відповідно до акта прийняття-передачі в управління з управління (з балансу) від 25 вересня 2012 року гуртожиток передано в управління ОСГ «Фортеця» як цілісний майновий комплекс. Спірне приміщення, зазначене в технічному паспорті на будівлю, виданому КП «РМБТІ» під № 22, визначене як «ізолятор». Згідно з актом прийняття передачі об`єкта в управління з управління (з балансу), дане приміщення передане ОСГ «Фортеця» у складі допоміжних приміщень. Спірне приміщення, а також інші приміщення першого поверху належать співвласникам гуртожитку та є їх спільним майном. Дані приміщення використовують співвласники та мешканці гуртожитку для власних потреб, зберігаючи речі та предмети (велосипеди, коляски, інші речі), зберігається інвентар та інструменти, необхідні для належного обслуговування гуртожитку, а також одне приміщення використовується для потреб правління гуртожитку. У зв`язку з цим твердження ОСОБА_1 , що приміщення пустують тривалий час, є хибним та дійсності не відповідає. ОСОБА_1 жодного разу не звертався ні до правління об`єднання, ні до загальних зборів про надання даного приміщення йому в користування, хоча лише на загальних зборах вирішуються питання щодо утримання, використання та обслуговування спільного майна. Розмір житлової площі, що надається в гуртожитку, не може бути менше ніж 6 кв.м на одну особу. В кімнаті АДРЕСА_5 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які не перебувають між собою в сімейних відносинах. Житлова площа кімнати становить 12,1 кв.м, що відповідає нормам Примірного положення про користування гуртожитками. Спірне приміщення не відповідає санітарним та технічним вимогам і непридатне для проживання. Відповідно до чинного законодавства дане приміщення заселенню не підлягає.

Ухвалою від 18 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 17 жовтня 2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що вселений і проиває в гуртожитку на законних підставах. Власником гуртожитку є Рівненська міська рада, яка має діяти в рамках закону та не порушувати житлові права мешканців. ОСГ «Фортеця» є балансоутримувачем гуртожитку і не має права на вирішення питання про переведення нежитлових приміщень у житлові та вчиняти інші дії. У гуртожитку є вільна кімната № НОМЕР_1 «ізолятор». Перед проведенням судової будівельно-технічної експертизи головою правління ОСГ «Фортеця» ОСОБА_5 в приміщенні № 22 була знята батарея опалення, а тому у висновку експерта зазначено, що кімната № 22 не відповідає вимогам санітарних та технічних норм за відсутності батареї опалення. Він може за свої кошти перебудувати кімнату шляхом влаштування кладової, відступивши від перегородки щитової. Аналогічні нежитлові приміщення, як приміщення №22, були переведені у житлові і приватизовані.

Представник позивача додатково пояснила, що Рівненська міська рада своїми протиправними відмовами досить тривалий час створює позивачу перешкоди в отриманні кімнати та забезпеченні нормальних умов для проживання. Позивач проживає в гуртожитку більше 5 років, правомірно вселений в кімнату та не має власного житла, а тому має право на приватизацію кімнат. Мешканці гуртожитку не заперечують проти переведення нежитлових приміщень в житлові та передання їх особам, які займають ліжко-місця.

Представник відповідача Рівненської міської ради Чепиль М.І. в судовому засіданні 29 листопада 2022 року позов не визнав та пояснив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Рішення щодо використання спільного майна, зокрема спірного приміщення, вправі приймати лише загальні збори співвласників гуртожитку. Доказів, що такі загальні збори скликалися, розглядали звернення позивача та відмовити у його задоволенні, відсутні.

Представник відповідача виконавчого комітету Рівненської міської ради позов не визнала та пояснила, що законодавством не передбачено переведення нежитлових приміщень у житлові. Таке переведення можливе лише у разі реконструкції будівлі гуртожитку чи його частини. Але навіть у випадку реконструкції спірного приміщення у житлове, ордер може бути виданий лише особі, яка перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті. Позивач на такому обліку не перебуває.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_1 проживає у гуртожитку з 1978 року у кімнаті № 313 разом з ОСОБА_4 . Позивач працював на ВАТ «РЗВА» і рішенням профкому та адміністрації йому було надано ліжко-місце у гуртожитку. Власником гуртожитку був Фонд держмайна в Рівненській області. ОСОБА_1 звертався до фонду, щоб надали кімнату для проживання, але йому відмовили, мотивуючи відсутністю вільних кімнат, хоча на той час були вільні «червоні кутки». Ці кімнати пізніше були передані мешканцям, фонд вніс їх у технічну документацію, що дало змогу їх приватизувати. Після передачі гуртожитку в комунальну власність звільнилися приміщення № 12, 22, 52 і 53 на першому поверсі. Він та ОСОБА_1 в числі інших мешканців гуртожитку зверталися до Рівненської міської ради, щоб надали ці приміщення для проживання, але їм відмовили, бо кімнати нежитлові і треба звертатися в ОСГ «Фортеця». Комісію для обстеження та переведення приміщень у житлові Рівненська міська рада так і не створила. Згідно висновку експерта можливе перепланування кімнат № 12 та № 22. Перед проведенням експертизи членами правління ОСГ були зняті батареї опалення, щоб ці приміщення визнали непридатними для проживання. ОСОБА_1 звертався до правління ОСГ, щоб провели загальні збори, але його питання на збори не виносилось. Питання щодо переведення приміщень з нежитлових у житлові має вирішувати Рівненська міська рада як власник гуртожитку, а не ОСГ «Фортеця». В 2015 році державний виконавець звертався в суд із заявою про зміну способу виконання рішення Житомирського апеляційного суду і зобов`язання ОСГ «Фортеця» розглянути питання щодо переведення нежилих приміщень гуртожитку, але суд відмовив у задоволенні заяви, оскільки це питання має розглянути саме Рівненська міська рада.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідка, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 1978 року проживає у гуртожитку на АДРЕСА_2 та займає ліжко-місце в кімнаті № 313, загальною площею 12,1 кв.м. Вказані обставини відповідачі не заперечують.

Рішенням від 28 квітня 2011 року № 510 Рівненська міська рада прийняла у комунальну власність міста гуртожиток на АДРЕСА_2 та передала гуртожиток на баланс ЖКП «Центральне».

5 червня 2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради склали акт прийому-передачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно: гуртожиток, розташований на АДРЕСА_2 (видане Рівненським міським бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Рівненської міської ради 3 вересня 2002 року, записане в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 52-52).

12 липня 2012 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Рівненської міської ради було зареєстровано об`єднання співвласників гуртожитку АДРЕСА_2 .

Актом прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 25 вересня 2012 року гуртожиток на АДРЕСА_2 переданий з управління (з балансу) ЖКП «Сонячне» в управління ОСГ «Фортеця».

У технічному паспорті № 47026 гуртожитку на АДРЕСА_6 , площею 11,8 кв.м, яке позивач просить визнати житловим, зазначене як «ізолятор».

Позивач неодноразово звертався до Рівненської міської ради та виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо надання ордера на вселення в кімнату № 22 та надання її для приватизації.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 11 січня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників гуртожитку «Фортеця» про відокремлення та виключення із числа допоміжних приміщень та спільної власності співвласників об`єднання окремих приміщень.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року у справі № 1715/9909/12 зобов`язано Рівненську міську раду розглянути питання за заявами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 щодо переведення нежилих приміщень гуртожитку по АДРЕСА_2 , а саме АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 в жилі приміщення.

У вказаній справі № 1715/9909/12 ухвалою судді Рівненського міського суду від 24 грудня 2014 року призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 50112/1_ФМ кімнати № 12 приміщення, № 22 ізолятор, які розташовані в гуртожитку по АДРЕСА_2 , не відповідають санітарним і технічним вимогам та не придатні для проживання. Можливе перебудування кімнат АДРЕСА_11 , для приведення їх у відповідність до санітарних і технічних норм.

Конституцією України серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло. Зокрема, ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

За положеннями ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зі ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, в тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно з ч.1 ст.345 ЦК України фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.

За змістом ст.1 Закону України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього закону (ч.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

За визначенням, вказаним у ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.30 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з пп.2 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності, належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч.1 ст.4 Житлового кодексу України житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (ч.4 ст.4 ЖК України).

За приписами ч.1 ст.50 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об`єднань, трудових колективів (ст.51 ЖК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону визначає Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до п.11-2 ст.3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до цього Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому жилі приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення.

Згідно з п.3, п.11 ч.1 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку як житлового комплексу та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); нежилі приміщення у гуртожитку - приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення (для проведення культурно-масових заходів, навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), що входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать (не віднесені) до жилих (житлових) приміщень і є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну сумісну власність власникам житлових приміщень у таких гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що власники житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні гуртожитку. Допоміжні приміщення у гуртожитку передаються у спільну сумісну власність безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

До відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" застосовуються положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Аналогічні положення містить і ч.2 ст.382 ЦК України.

Згідно з п.2, п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.

За п.3 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників гуртожитку АДРЕСА_2 , затвердженого загальними зборами ОСББ «Фортеця» 30 листопада 2016 року, до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема питання про використання спільного майна, прийняття рішення про реконструкція та ремонт будинку або про зведення господарських споруд, визначення обмежень на користування спільним майном.

Як встановлено з акта прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 25 вересня 2012 року, в управління ОСГ «Фортеця» переданий об`єкт за адресою АДРЕСА_2 площею забудови 1158 кв.м, загальною площею квартир 1058,5 кв.м, загальною площею допоміжних приміщень 971,8 кв.м, в тому числі сходові клітки, вестибюлі, позаквартирні коридори, актовий зал, комори, підвали, інші технічні приміщення (душові).

Приміщення № 22 «ізолятор» окремо в акті не зазначено і включено до складу допоміжних приміщень, хоча за визначенням, наведеним у п.11 ч.1 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», спірне приміщення належить до нежилих приміщень у гуртожитку - приміщень іншого призначення, зокрема для ізоляції мешканців гуртожитку до отримання медичної допомоги.

Оскільки нежиле приміщення № 22 не є допоміжним в розумінні положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», являється самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, на нього не поширюється передбачена п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» заборона окремої приватизації.

Передача гуртожитку АДРЕСА_2 в управління ОСГ «Фортеця» не свідчить про набуття власниками житлових приміщень у гуртожитку у спільну сумісну власність спірного нежилого приміщення АДРЕСА_7 , так як це приміщення, зазначене в технічному паспорті як «ізолятор», не є допоміжним, а отже, належить до комунальної власності.

Враховуючи, що прийняття рішення щодо комунального майна належить до виключної компетенції міських рад, саме відповідачі зобов`язані вирішити питання щодо використання спірного нежилого приміщення, що належить до комунальної власності, відповідно до пп.2 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Переведення нежитлового приміщення в житлове є зміною його цільового призначення.

Порядок надання дозволу на перепланування та/або переобладнання житлових та нежитлових приміщень, переведення нежитлових приміщень у категорію житлових, переведення житлових будинків і житлових приміщень у нежитлові затверджується рішенням міської ради.

Докази затвердження Рівненською міською радою такого порядку, зокрема щодо переведення нежитлових приміщень в категорію житлових, у справі відсутні.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року у справі № 1715/9909/12 зобов`язано Рівненську міську раду розглянути питання за заявами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 щодо переведення нежилих приміщень гуртожитку по АДРЕСА_2 , а саме АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 в жилі приміщення.

Вказане рішення суду відповідачем - Рівненською міською радою виконане не було. Доказів проведення відповідачами комісійного обстеження приміщення № 22 з метою встановлення його відповідності санітарним і технічним вимогам та визначення придатності для проживання суду не надано.

Така бездіяльність відповідачів порушує право позивача як громадянина на приватизацію приміщення у гуртожитку, оскільки унеможливлює, без переведення приміщення № 22 у житлове, заселення в нього позивача та подальший процес приватизації жилого приміщення у гуртожитку, на що останній має право, так як проживає в гуртожитку тривалий час (більше 30 років), правомірно користується ліжко-місцем та не має власного житла.

Доводи представника відповідача виконавчого комітету Рівненської міської ради про необхідність перебування позивача на обліку потребуючих поліпшення житлових умов суд до уваги не приймає.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду мають громадяни України, які до введення в дію Закону України «Про приватизацію житлового фонду» (№ 2483-ХІІ від 19 червня 1992 року) перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

Позивач був поставлений на чергу на покращення житлових умов з 5 червня 1984 року, про що свідчить довідка СП РЗВА № 10-23 від 8 серпня 2000 року, тобто до введення в дію Закону України «Про приватизацію житлового фонду».

Використати своє право на приватизацію жилого приміщення позивач, який проживає у гуртожитку на умовах надання ліжко-місця, зможе лише у випадку розселення в окреме жиле приміщення, а тому переведення кімнати № 22 у гуртожитку на АДРЕСА_2 в категорію житлового приміщення (визнання приміщення житловим) та надання його для проживання позивачу суд вважає належним способом захисту прав позивача.

Разом з тим, позивач в порушення вимог ст.12, 81 ЦПК України не надав суду доказів, що спірне приміщення відповідає санітарним і технічним вимогам, що є обов`язковою умовою для визнання такого приміщення житловим. Клопотання про призначення відповідної експертизи з метою встановлення придатності приміщення АДРЕСА_1 для проживання позивач не заявляв, хоча суд в підготовчому засіданні роз`яснював, які докази мають бути подані на підтвердження вказаних обставин.

У висновку експерта № 50112/1-ФМ від 26 січня 2015 року, на який посилається позивач, зазначено про невідповідність кімнати № 22 ізолятора санітарним і технічним вимогам та не придатність для проживання.

Висновок експерта № 50112/1-ФМ від 26 січня 2015 року підготовлений в іншій справі (№1715/9909/12) і оцінюється судом як письмовий доказ.

Відповідно до дослідницької частини вказаного висновку, кімната № 22 не може використовуватися в якості житлової, оскільки поруч (через перегородку) розташована електрощитова, а також в кімнаті відсутнє опалення. Для приведення у відповідність до санітарних і технічних норм кімнати № 22 ізолятор, яка розташована в гуртожитку по АДРЕСА_2 , необхідно приєднати батарею опалення до системи центрального опалення та перенести приміщення № 23 (щитова) в інше приміщення, або між кімнатою № НОМЕР_1 та приміщенням № 23 (щитова) влаштувати нежитлове приміщення, наприклад кладову.

З огляду на те, що приведення кімнати № 22 у відповідність до санітарних і технічних норм передбачає, серед іншого, перенесення приміщення щитової, на таке перепланування необхідна згода співвласників гуртожитку, оскільки приміщення щитової в розумінні п.6 ч. ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є спільним майном багатоквартирного будинку і вирішення питання щодо використання спільного майна належить до повноважень зборів співвласників гуртожитку. Рішення ОСГ «Фортеця» за результатами звернення позивача щодо перепланування та/або переобладнання приміщення № 23 у справі відсутнє.

За встановлених обставин відсутні підстави для визнання кімнати АДРЕСА_1 житловим приміщенням та, відповідно, визнання за позивачем права на проживання у житловому приміщення АДРЕСА_1 , а тому в позові належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.10,12,89,258-259,263-265,273,353,354ЦПК України, суд

У ХВ АЛ ИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників гуртожитку "Фортеця", про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання у приміщенні.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_12 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Рівненська міська рада, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12; код ЄДРПОУ 34847334;

відповідач - виконавчий комітет Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12а; код ЄДРПОУ 04057758;

третя особа - Об`єднання співвласників гуртожитку "Фортеця", місцезнаходження: м.Рівне, вул.Коцюбинського, 6; код ЄДРПОУ 38288457.

Повне судове рішення складене 15 травня 2023 року.

Суддя