Постанова

від 27.07.2023 по справі 569/9545/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/9545/22

Провадження № 22-ц/4815/842/23

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання Мороз А.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Рівненська міська рада,

Виконавчий комітет Рівненської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на стороні відповідача Об`єднання співвласників гуртожитку № 6 по вул.

Коцюбинського в м. Рівне "Фортеця",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 28квітня 2023року (ухвалене у складі судді Бучко Т.М., повний текст судового рішення виготовлено 15 травня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників гуртожитку "Фортеця" про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання у приміщенні, -

в с т а н о в и в :

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників гуртожитку "Фортеця" про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання у приміщенні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він з 1978 року проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1 та займає ліжко-місце в кімнаті № 313 загальною площею 12 кв.м.

Разом з ним в кімнаті проживає ОСОБА_2 , з розрахунку 6 кв.м на особу, що є значно меншим санітарних норм та створює незручності.

З 2000 року власником гуртожитку було РВФДМУ в Рівненській області. Орендарем гуртожитку від 2006 року було ТОВ"РЗВА-Електрик".

Вказує, що він неодноразово звертався із заявами до РВФДМУ в Рівненській області та ТОВ "РЗВА-Електрик" щодо надання йому кімнати для проживання, але відповіді були негативними і мотивовані відсутністю вільних кімнат.

Рішенням Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року гуртожиток було передано в комунальну власність та дозволено приватизацію кімнат. Однак через недостатність кімнат він залишився проживати в кімнаті АДРЕСА_2 .

17 липня 2012 року було створене об`єднання співвласників гуртожитку АДРЕСА_1 і гуртожиток передано на його баланс.

Після передачі гуртожитку в комунальну власність звільнилися чотири нежитлові приміщення - АДРЕСА_3 , 22, 52, 53. Зазначені приміщення пустують досить тривалий час і є придатними для проживання.

Він та інші мешканці гуртожитку неодноразово зверталися до Рівненської міської ради про переведення цих кімнат в житлові і надання їх для проживання, на що вони отримали відмову.

Рівненська міська рада своїми протиправними відмовами постійно створює йому перешкоди в отриманні кімнати та забезпеченні нормальних умов для проживання.

Згідно описової частини висновку експерта від 26 січня 2015 року кімната АДРЕСА_4 не відповідає вимогам п.5.23, оскільки в кімнаті відсутнє опалення.

Для приведення у відповідність до санітарних та технічних норм кімнати № 22 необхідно приєднати батарею опалення до системи опалення.

Звернення до суду з позовом про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання в ньому є єдиним дієвим способом захисту його права.

Просив суд визнати, що кімната АДРЕСА_4 є житловим приміщенням; визнати за ним право на проживання у житловому приміщенні АДРЕСА_4 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 квітня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників гуртожитку "Фортеця" про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання у приміщенні відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що приведення кімнати № 22 у відповідність до санітарних і технічних норм передбачає, серед іншого, перенесення приміщення щитової, на таке перепланування необхідна згода співвласників гуртожитку, оскільки приміщення щитової в розумінні п.6 ч. ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є спільним майном багатоквартирного будинку і вирішення питання щодо використання спільного майна належить до повноважень зборів співвласників гуртожитку. Рішення ОСГ "Фортеця" за результатами звернення позивача щодо перепланування та/або переобладнання приміщення № 23 у справі відсутнє.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що переобладнання спірного приміщення у житлове є можливим, що не заперечується учасниками справи.

Факт переведення нежитлових приміщень у житлові у гуртожитку АДРЕСА_1 вже мав місце раніше, коли нежитлові приміщення були переведені у житлові і приватизовані мешканцями цього гуртожитку.

Крім того, було проведено опитування мешканців гуртожитку відносно того чи не заперечуються мешканці проти переведення нежитлових приміщень у житлові та в подальшому передання її особам, які займають ліжко-місця. Більшість мешканців проти такого переведення не заперечували.

Звернення до суду з позовом про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання у вказаному приміщенні є єдиним дієвим способом захисту права.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1978 року проживає у гуртожитку на АДРЕСА_1 та займає ліжко-місце в кімнаті № 313, загальною площею 12,1 кв.м.

Рішенням від 28 квітня 2011 року № 510 Рівненська міська рада прийняла у комунальну власність міста гуртожиток на АДРЕСА_1 та передала гуртожиток на баланс ЖКП "Центральне".

5 червня 2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради склали акт прийому-передачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно: гуртожиток, розташований на АДРЕСА_1 (видане Рівненським міським бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Рівненської міської ради 3 вересня 2002 року, записане в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 52-52).

12 липня 2012 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Рівненської міської ради було зареєстровано об`єднання співвласників гуртожитку АДРЕСА_1 .

Актом прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 25 вересня 2012 року гуртожиток на АДРЕСА_1 переданий з управління (з балансу) ЖКП "Сонячне" в управління ОСГ "Фортеця" (а.с. 36).

У технічному паспорті № 47026 гуртожитку на АДРЕСА_5 , площею 11,8 кв.м, яке позивач просить визнати житловим, зазначене як "ізолятор" (а.с. 39-44).

Позивач неодноразово звертався до Рівненської міської ради та виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо надання ордера на вселення в кімнату № 22 та надання її для приватизації.

Згідно висновку експерта № 50112/1_ФМ від 26.01.2015 року, що була проведена у справі № 1715/9909/12 на підставі ухвали Рівненського міського суду від 24 грудня 2014 року кімната № 22 ізолятор, яка розташована в гуртожитку по АДРЕСА_1 , не відповідає санітарним і технічним вимогам та не придатна для проживання.

Для приведення у відповідність до санітарних і технічних норм кімнати № 22 ізолятор необхідно: приєднати батарею опалення до системи центрального опалення (для забезпечення відповідності вимогам п. 5.23 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення"), а також перенести приміщення № 23 (щитова) в інше приміщення, або між кімнатою № 22 та приміщенням № 23 влаштувати нежитлове приміщення, наприклад кладову (а.с. 45-48).

Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону визначає Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Відповідно до п.11-2 ст.3 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до цього Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому жилі приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення.

Згідно з п.3, п.11 ч.1 ст.1-1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку як житлового комплексу та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); нежилі приміщення у гуртожитку - приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення (для проведення культурно-масових заходів, навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), що входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать (не віднесені) до жилих (житлових) приміщень і є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин.

Як правильно встановлено судом першої інстанції про те, що оскільки нежиле приміщення № 22 не є допоміжним в розумінні положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", являється самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, на нього не поширюється передбачена п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" заборона окремої приватизації.

Перебування гуртожитку АДРЕСА_1 в управлінні ОСГ "Фортеця" не свідчить про набуття власниками житлових приміщень у гуртожитку у спільну сумісну власність спірного нежилого приміщення АДРЕСА_6 , оскільки це приміщення не є допоміжним, а тому належить до комунальної власності.

Оскільки прийняття рішення щодо комунального майна належить до виключної компетенції міських рад, відповідачі зобов`язані вирішити питання щодо використання спірного нежилого приміщення, що належить до комунальної власності, відповідно до пп.2 п."а"ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Статтею 7 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно закону.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року у справі № 1715/9909/12 зобов`язано Рівненську міську раду розглянути питання за заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 щодо переведення нежилих приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 , а саме АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 в жилі приміщення.

Рівненською міською радою вищевказане рішення суду не виконано.

Бездіяльність відповідачів порушує право ОСОБА_1 як громадянина на приватизацію приміщення у гуртожитку, оскільки заселення в кімнату АДРЕСА_6 без переведення цього приміщення у житлове та подальший процес його приватизації є неможливим.

Порядок надання дозволу на перепланування та/або переобладнання житлових та нежитлових приміщень, переведення нежитлових приміщень у категорію житлових, переведення житлових будинків і житлових приміщень у нежитлові затверджується рішенням міської ради.

Рівненською міською радою такий порядок переведення нежитлових приміщень в категорію житлових не затверджено.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись до суду з позовом про визнання приміщення житловим та визнання права на проживання у ньому, ОСОБА_1 не доведено, за допомогою належних та допустимих доказів, що кімната АДРЕСА_4 придатна для проживання у ній та відповідає санітарним і технічним вимогам щодо житлових приміщень.

Всупереч того, висновком експерта № 50112/1_ФМ від 26.01.2015 року, копія якого наявні у матеріалах справи, встановлено непридатність кімнати № 22 для проживання.

За таких обставин висновок місцевого суду щодо відсутності підстав для визнання кімнати АДРЕСА_4 житловим приміщенням та, відповідно, відсутності підстав для визнання за позивачем права на проживання у житловому приміщення АДРЕСА_4 , є правильним.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 28квітня 2023року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2023 року.

Головуючий суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.