Ухвала

від 11.05.2023 по справі 755/13364/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13364/22

Провадження №: 2/755/330/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача - ОСОБА_6,

представника відповідача ТОВ «Інвестиційний будинок» - Грицай С.М.,

представника третьої особи ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс» - Сорокопуд М.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок», Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ред Пойнт Фінанс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавська Мирослава Адамівна, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки і свідоцтва про придбання нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок», Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ред Пойнт Фінанс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавська Мирослава Адамівна, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки і свідоцтва про придбання нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «Інвестиційний будинок», у якому представник просить залишити позовну заяву без розгляду посилаючись на те, що до позовної заяви не було додано документів на підтвердження представництва адвоката Головко В.Д. в інтересах ОСОБА_1 , адже зі змісту ордеру вбачається, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги укладеного з ОСОБА_2 . Крім того, копія ордеру від 07.10.2022 року не засвідчена керівником АО «Дмитро Головко та Партнери», не містить назви посади, ініціали та прізвище особи, яка засвідчила копію ордеру, а також дату засвідчення копії. Оскільки копія ордеру засвідчена неповноважною особою та не належним чином, вона не може посвідчувати повноваження адвоката Головко Д.В. на надання правової допомоги позивачу. Також всі додатки додані до позовної заяви не засвідчені належним чином, не містять назву посади та ініціали і прізвище особи, яка засвідчила копію додатків, відсутня дата засвідчення, відтак такі додатки не можуть бути письмовими доказами, вони не можуть бути досліджені в судовому засіданні та не можуть слугувати доказами на підставі яких приймається судове рішення. Довіреність, що була нотаріально посвідчена 25.05.2022 року та додана представником позивача до позовної заяви свідчить про наявність між ОСОБА_1 та Головко Д.В. правовідносин представництва на підставі договору доручення, укладеного в усній формі між довірителем та представником. Із тексту довіреності не вбачається укладення письмового договору про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та Головко Д.В . Довіреність видана на підставі договору доручення, укладеного в усній формі між довірителем та повіреним, свідчить лише про наявність у Головко Д.В. повноважень для представництва ОСОБА_1 в судах України виключно під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах. При цьому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.07.2022 року призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. Зі змісту положень п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду є відсутність повноважень на ведення справи у особи, яка подала позовну заяву від імені позивача, саме на момент її подання.

В підготовчому засіданні представник відповідача ТОВ «Інвестиційний будинок» оголосив заявлене клопотання, підтримав вимоги клопотання з підстав викладених у ньому та просить залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача в підготовчому засіданні заперечує проти задоволення відповідного клопотання посилаючись на те, що позов було подано адвокатом і на підтвердження його повноважень до позовної заяви додано копію ордеру та копію нотаріально посвідченої довіреності. Крім того, до відповіді на відзив відповідача ПВ ВО м. Києва Бережного Я.В. було повторно додано копію ордеру із вірним зазначенням по-батькові особи, якій надається правнича допомога. Представник вважає клопотання необґрунтованим, просить відмовити у його задоволенні зазначаючи, що повноваження підтверджують довіреністю або ордером і ці документи в матеріалах справи наявні, а задоволення такого клопотання буде порушенням принципу доступу до правосуддя.

Представник третьої особи ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс» в підготовчому засіданні підтримав вимоги клопотання, просить залишити позовну заяву без розгляду та додатково пояснив суду, що додані до позовної заяви копії ордеру та довіреності викликають сумнів у тому, чи є письмовий договір про надання правової допомоги. Довіреність видана Головко Д.В. як фізичній особі і не підтверджує його повноважень. Якщо порівняти дати довіреності та ордеру можна стверджувати, що на момент видачі довіреності письмового договору про надання правничої допомоги не було. Головко Д.В. є членом адвокатського об`єднання і має діяти саме як член адвокатського об`єднання. Крім того, у копії ордеру доданого до позовної заяви, зазначено по-батькові особи, якій надається правова допомога « ОСОБА_4 », натомість позивачка « ОСОБА_1 ».

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились, в матеріалах справи наявні клопотання учасників провадження про розгляд справи без їх участі.

Суд, вивчивши заявлене клопотання, вислухавши пояснення учасників підготовчого засідання, дослідивши матеріли справи, приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

23.12.2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок», Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ред Пойнт Фінанс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавська Мирослава Адамівна, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки і свідоцтва про придбання нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Вказаний позов підписаний представником позивача адвокатом Головко Д.В.

До позовної заяви додано копію нотаріально посвідченої довіреності від 25.05.2022 року, якою ОСОБА_1 уповноважила, у тому числі Головка Дмитра Вікторовича , бути її представником у судах України при розгляді, зокрема, цивільних справ. І за цією довіреністю представнику надано право подання та підпису всіх документів, необхідних для виконання повноважень, включаючи позовні заяви.

Наявність у Головка Д.В. статусу адвоката підтверджується копію доданого до позовної заяви свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №6743/10.

Також до позовної заяви було додано копію ордеру серії АІ №1289399 від 07.10.2022 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 адвокатом Головко Дмитром Вікторовичем на підставі договору про надання правової допомоги №46-22/д від 07.10.2022 року, виданий АО «Дмитро Головко та Партнери».

Копії вказаних документів містять відтиск печатки адвоката Головко Д.В., його підпис, а в копії ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю наявне зазначення «з оригіналом згідно», «копія».

У подальшому, разом із відповіддю на відзив відповідача ПВ ВО міста Києва Бережного Я.В. стороною позивача подано копію ордеру АІ №1289399 від 07.10.2022 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Головко Дмитром Вікторовичем на підставі договору про надання правової допомоги №46-22/д від 07.10.2022 року, виданий АО «Дмитро Головко та Партнери».

Вказана копія ордеру містить відбиток печатки адвоката Головко Д.В., його підпис та наявні зазначення «копія», «з оригіналом згідно».

Статтею 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

За змістом ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Поряд із цим, суд дійшов висновку, що з урахування невірного зазначення по-батькові особи якій надається правнича допомога у ордері, копія якої була долучена до позовної заяви, наявність доданої до позову копії нотаріально посвідченої довіреності в повній мірі підтверджує наявність у Головка Д.В. повноважень на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 та її подання до суду, а статус Головка Д.В. як адвоката підтверджується доданою до позову копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Стосовно інших посилань сторони відповідача про неналежне засвідчення документів, не підтвердження, на думку відповідача, повноважень адвоката Головка Д.В. нотаріальною довіреністю тощо, суд вважає, що такі посилання не можуть бути підставою для залишення позову без розгляду, оскільки мають виражені ознаки надмірного формалізму та такого ступеню суворого тлумачення процесуального закону, який призводить до порушення принципу доступу до правосуддя.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішенням ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ураховуючи наведені положення норм чинного цивільного процесуального закону, норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідну практику Європейського суду з прав людини та наявні в матеріалах справи документи на підтвердження повноважень адвоката Головка Д.В., суд дійшов висновку про наявність в матеріалах справи достатніх за своїм змістом та формою документів, які підтверджують повноваження адвоката Головка Д.В. на підписання та подання до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1 на момент відповідного звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 58, 60, 62, 64, 257, 259-261, 353 ЦПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок», Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ред Пойнт Фінанс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавська Мирослава Адамівна, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки і свідоцтва про придбання нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складений 15.05.2023 року.

Суддя -