Ухвала

від 16.05.2023 по справі 646/1552/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №646/1552/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/608/23 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія:арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Акутек» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 травня 2023 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні №12022221140001034 від 18 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Накладено арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку 17 квітня 2023 року за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, літ. «П-3», майно, а саме:

1.24 комплекти КУВФ.301152.410.130 (Крышка Н23 с уплотнителем) -16 шт.;

2.18 комплект КУВФ.731191.420.2297 (ИУП-Крышка боковая Д3-210) 100 ШТ.;

3.4 комплект КУВФ.302615.410.1697 (Нижняя часть корпуса ПР200 серая) 120 шт.+120 шт.;

4.4.1. комплект КУВФ 302615.410.1697 (Нижняя часть корпуса ПР200 серая) 132 шт.;

5.КУВФ.302615.410.1699 (Верхняя часть корпуса ПР200-24.2/4) 35 шт.;

6.4.1 комплект КУВФ.302615.410.1700 (Верхняя часть корпуса ПР200-Х.1) 95 шт.;

7.25 комплект КУВФ 741138.480.021 (ИУП панель задняя Щ1) 150 шт.;

8.18 комплект КУВФ. 301172.410.2027 (Розетка МХ-7S-6,0мм-G) 60 шт.;

9.4 комплект КУВФ.302615.410.1699 (Верхняя часть корпуса ПР200- 24.2/4 серая)-80шт

10.18 комплект КУВФ.301172.410.2025 (Вилка МХ-ЗР-6.0мм-G-R)- 76 шт.;

11.18 комплект КУВФ.301172.410.2026 (Вилка МХ-7Р- 6.0мм G-L)- 30 шт.;

12.10 комплект КУВФ.741121.420.098 (ИУП- Крышка задняя ЩЗ)- 60 шт.;

13. 4.1 комплект КУВФ.302615.410.1697 (Нижняя часть корпуса ПР200 серая)- 38шт.;

14. 24 комплект КУВФ.301152.410.130 (Крышка Н23 с уплотнителем)- 84 шт.;

15. КУВФ.302615.410.1697 (Нижняя часть корпуса ПР200 серая)- 132 шт.;

16. КУВФ.733421.420.300 (ИУП- Основание Н)- 99 шт.;

17. КУВФ.302615.410.1700 (Верхняя часть корпуса ПР-200-Х.1)- 95 шт.;

18. КУВФ.301152.410.1700 (Розетка МХ-12Р-7,62мм-О-В)- 446 шт.;

19. КУВФ.301152.410.6335 (Верхняя часть DIN4U черная)-138 шт, друга коробка- 132 шт;

20. КУВФ.302615.410.1699 (Верхняя часть корпуса ПР200-24.2/4 серая) 590 шт.;

21. КУВФ.302615.410.1653 (Нижняя часть корпуса ДЗ-210)- 50 шт.;

22. КУВФ.302615.410.1653 (Нижняя часть корпуса ДЗ-210)- 482 шт.;

23. КУВФ.731153.420.097 (ИУП. Корпус ЩЗ)-60 шт.;

24. КУВФ.745511.420.2149-01 (ИУП- Крышка малая ПР200 серая)- 1400 шт.;

25 КУВФ71141.440.182 ( ИСЛ- Рамка уплотнительная)- 60 шт.;

26. КУВФ.731153.420.401 ( ИУП-Корпус Щ1)- 134 шт.;

27. Мобільний телефон IPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 з сім картою НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 .

28. Мобільний телефон Xiomi model M1903F26 з сім картою НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 .

29. Системний блок з робочого місця ОСОБА_7 , з інв № ОС- 138,80616, в корпусі металевий, чорного кольору.

Верстати:

1. DER3040C2R

2. Yamaha уср 10

3. Yamaha yсp 20 інв № 710318

4. Assambleon інв. № 092009

5. Assambleon інв. № 1022012

6. Виробнича лінія 9М Hotlow9CR

7. Токарний вертсат інв. № 441219

8. ТТІ-130ЕС

9. Cibertech інв. № 361219

10. 130-98 інв №201117

11. 130-98 інв №211117

В апеляційнійскарзі представник власникамайна ТОВ«Акутек» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна та зобов`язати органи досудового розслідування повернути майно ТОВ «Акутек».

В обґрунтування своєї апеляційної скарги представник послався на те, що відомості про злочин зазначені у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань не співпадають із диспозицією ч.3 ст.190 КК України, а також з нього є незрозумілим хто є потерпілим та хто саме заволодів майном. Наголосив, що вилучене майно є майном ТОВ «Акутек», яке остання придбала у законний спосіб та використовує його у законній господарській діяльності. До того ж, у клопотанні помилково зазначено, що верстати належать ТОВ «Завод спецелектрообладання», оскільки ТОВ «Акутек» у вказаного заводу орендує лише нежитлові приміщення, а обладнання є власністю ТОВ «Акутек». На думку апелянта суд обрав найбільш обтяжливий вид арешту майна, позбавивши їх права відчуження, розпорядження та користування, оскільки вилучене майно використовується у законній господарській діяльності, а арешт унеможливлює ведення такої діяльності, що може призвести до банкрутства. Указав, що ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 березня 2023 року про дозвіл на проведення обшуку не містила дозволу на відшукування основних засобів виробництва (верстатів), що на думку апелянта є перевищенням повноважень слідчого та прокурора при поданні клопотання про арешт майна. Зазначив, що додатки до клопотання про арешт майна не завірені належним чином, а також не міститься рішення керівника органу досудового розслідування про створення слідчої групи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Представник власника майна ТОВ «Акутек» ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не зьявився, про причини своєї неявки не повідомив, прокурор надав клопотання про проведення апеляційного розгляду за його відсутності, а тому апеляційній розгляд проведено за їх відсутності.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022221140001034 від 18.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

19 квітня 2023 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про накладення арешту на майно,в обґрунтування якого прокурор зазначає, щоВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області отримано дані щодо шахрайської схеми фінансування громадян РФ працівниками ТОВ «Виробниче об`єднання Овен Україна» код ЄДРПОУ: 35348663.

На підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 березня 2023 року про проведення обшуку 17 квітня 2023 року слідчим СУ ГУНП в Харківській області проведено обшук у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 5, літ. «П-З», яка на праві приватної власності належить ТОВ «ЗАВОД СПЕЦЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ», код ЄДРПОУ: 36033423, під час якого виявлено та вилучено майно, яке того ж дня визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

З клопотання прокурора про арешт майна вбачається, що метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Так, ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вилучене під час обшуку 17 квітня 2023 року майно на підставі п.1 ч.2ст.170 КПК України,з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ч.5 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України та ст.172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст.170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, у тому числі з метою збереження речових доказів.

Відповідно до порядку, передбаченого ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.7 ст.234 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Зі змісту п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Враховуюче зазначене, доводи апелянта про перевищення повноважень слідчим під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 березня 2023 року та вилучення основних засобів виробництва (верстатів) є необґрунтованими, оскільки вони підпадають ознаки п.1 ч.2 ст.167 КПК України, а дії слідчого відповідають вимогам ч.7 ст.234 КПК України.

Доводи апеляційної скарги представника власника майна про невідповідність обставин, які зазначені в ЄРДР попередній кваліфікації, а також відсутності в ньому відомостей про потерпілих чи підозрюваних осіб, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки незгода з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, не свідчить про необґрунтованість накладеного арешту.

Посилання представника майна на не співрозмірність обраного виду арешту, є безпідставними, оскільки слідчим суддею обрано арешт майна, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування із врахуванням суспільної небезпеки кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступеню тяжкості, а також обставин щодо необхідності призначення відповідних експертиз вилученого майна, а тому його не можна вважати свавільним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 травня 2023 року про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку 17 квітня 2023 року за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, літ. «П-3», майно ТОВ «Акутек» по кримінальному провадженню №12022221140001034 від 18 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Акутек» ОСОБА_6 ,- без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді