Ухвала

від 14.06.2023 по справі 646/1552/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/1552/22 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/607/23 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «Акутек» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02 травня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12022221140001034 від 18 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022221140001034 від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області отримано дані щодо шахрайської схеми фінансування громадян РФ працівниками ТОВ «Виробниче об`єднання Овен Україна» код ЄДРПОУ: 35348663.

На підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.03.2023 року про проведення обшуку 17.04.2023 року слідчим СУ ГУНП в Харківській області проведено обшук у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 3-А, приміщення ТОВ «АКУТЕК» (колишнє ТОВ «ВО ОВЕН»), під час якого виявлено та вилучено майно. 17.04.2023 року вилучене майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

19.04.2023 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку 17.04.2023 року у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 3-А, приміщення ТОВ «АКУТЕК» відповідно до переліку зазначеному в протоколі обшуку.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що метою накладання арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02 травня 2023 року клопотання про арешт майна задоволено.

Суд вирішив накласти арешт тимчасово вилучене в ході обшуку 17.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 майно а саме:

1) договір поставки №13122 від 13.01.2022 на 5 арк., договір поставки №КО/958-22 від 29.11.2022 на 2 арк.;

2) Додаткова угода №1 до договору КО/999-23 від 17.02.2023 на 1 арк.;

3) Додаткова угода №1 від 22.03.2023 до договору №КО/581-21 від 22.03.2021 на 1 арк. - перелічені об`єкти під номерами 1-3 поміщено до сейф-пакету НПУ WAR 1027244 та опечатано;

4) модуль дискретного вывода МУ210-402 зав.№8707620232068571 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено «Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

5) ПД 100 - ДИ0, зав.№56032161116046080 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено «Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

6) модуль дискретного ввода зав.№72873200232068570 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено «Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

7) модуль дискретного ввода зав.№67615190232067029 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено «Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

8) программируемый логический контролер зав.№ 107027210432129705 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено "Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

9) модуль расширения аналогового ввода-вывода зав.№85011190932386910 виробник "Овен», місцем виготовлення зазначено «Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

10) модуль дискретного вывода зав.№87076200232068572 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

11) программируемое реле зав.№85012201232480949 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено «Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

12) модуль дискретного ввода зав.№58962190732282963 виробник Овен», місцем виготовлення зазначено «Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5;

13) преобразователь давления зав.№114512210646031172 виробник «Овен», місцем виготовлення зазначено Россия, 111024, Москва, 2-я ул. Энтузиастов, д.5, корп.5 - перелічені об`єкти 4-13 поміщено до сейф-пакету НПУ WAR 1800994 та опечатано;

14) Системний блок FrimeCom, зверху наліпка з написом ОС-347, c.н.№SSA2267, з каб.12, поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

15) Системний блок, на фронтальній стороні наліпка з написом ОС-096, c.н.№ НОМЕР_1 , з каб.12, поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

16) Серверне обладнання Repon p/n CSE-825, factory code АВС-03 - 1 од., поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

17) Серверне обладнання HP ProLiant DL 360E gen.8 s.n. USA3267TAL - 1 од., поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

18) Серверне обладнання QNAP model TS-431XEU s.n. Q206B05401 - 1 од., поміщено до сейф-пакету НПУ WAR 1800995 та опечатано;

19) Серверне обладнання Super micro p/n. CSE-813M factory code ABC-03 - 1 од., поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

20) Серверне обладнання DELL J9BMKB2 - 1 од., поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

21) Серверне обладнання DELL p/n 037G1N- 1 од., поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

22) Серверне обладнання QNAP s.n. Q171104298 - 1 од. з кабелем живлення, поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 4065562 та опечатано;

23) флеш-накопичувач Transcend 32 Gb чорного кольору, поміщено до сейф-пакету НПУ WAR 1027243 та опечатано.;

24) Системний блок, зверху наліпка з написом ОС- 025, C.H.№SSA2249, поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

25) лист №б/н від 01.03.2023,

26) лист-претензія вих. 162 від 03.02.2023 на 1 арк.,

27) договір №1/23 від 16.02.2023 з додатками на 5 арк., копії документів гр. рф ОСОБА_8 на 3 арк.,

28) контракт купівлі-продажу № PRTN-AKYTEC-17/1 від 17.03.2023 з додатками на 17 арк. (копія),

29) контракт купівлі-продажу № PRTN-OWEN 22/1 від 22.08.2022 з додатками на 15 арк. (копія) - перелічені об`єкти під номерами 25-29 поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 4065569 та опечатано;

30) папка зеленого кольору з написом «Импорт Германия - Турция 2022-2023», в якій документи щодо імпорту з Туреччини та Німеччини товару до ТОВ «ВО ОВЕН» у 9 файлах;

31) папка рожевого кольору з написом «Експорт Германия 2021-2023» в якій документи щодо експорту товару з Німеччини до ТОВ «ВО ОВЕН» у 62 файлах - перелічені об`єкти під номерами 30-31 поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 4065567 та опечатано;

32) папка фіолетового кольору з написом «Експорт Беларусь» в якій документи щодо експорту до Білорусі товару ТОВ «ВО ОВЕН» у 7 файлах;

33) папка зеленого кольору з написом «Импорт Беларусь июль 2021 -2022» якій документи щодо імпорту з Білорусі товару до ТОВ «ВО ОВЕН» 33 файлах - перелічені об`єкти під номерами 32-33 поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 4065568 та опечатано;

34) Системний блок, зверху наліпка з написом ОС-279, C.H.№SSA3633, поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

35) контракт №002 від 27.01.2023 укладений між ТОВ «ВО ОВЕН» та IMEXTICARET з додатковими документами, в тому числі щодо ввозу, митними документами та сертифікатами на 75 арк.;

36) додаткові документи до контракту №PRTN-OWEN 22/1 від 22.08.2022 на 19 арк;

37) контракт купівлі-продажу № PRTN-OWEN 22/1 від 22.08.2022 з додатками на 16 арк. (копія);

38) контракт купівлі-продажу № PRTN-OWEN 22/1 від 22.08.2022, оригінал, з кутовим штампом на титульному аркуші про прийняття, з додатками на 72 арк.;

39) валютний меморіальний ордер №13307941 на 1 арк.;

40) платіжні відомості №12269435, від 08.03.2023 №13307941 від 13.03.2013, №14383565 від 24.03.2023 на 1 арк. - перелічені об`єкти під номерами 35-41 поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 4065566 та опечатано;

41) Системний блок, зверху наліпка з написом ОС-192, C.H.№CLS1 108, поміщено до полімерного пакету, опечатано біркою;

42) наказ №58-к 17.12.2008 на 1 арк.;

43) наказ (розпорядження) №230-К від 31.07.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_9 на 1 арк.;

44) наказ №186-К від 25.06.2019 про переведення ОСОБА_10 на 1 арк;

45) приказ №135 КД от 01.08.2016 на 2 арк.;

46) посадова інструкція директора управління на 5 арк.;

47) посадова інструкція головного бухгалтера на 7 арк.;

48) посадова інструкція начальника дільниці виробничої на 3 арк.;

49) посадова інструкція начальника відділу ЗЕД на 3 арк.;

шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування усіма особами, із подальшим зберіганням відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, а саме у камері схову ВП № 1 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник власника майна ТОВ «Акутек» - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що з відомостей про злочин, зазначених у витязі з ЄРДР, не можливо встановити з хто саме заволодів майном та не вбачається яким саме майном заволоділи.

Вказує, що вилучене майно є майном ТОВ «Акутек», яке останнє придбало у законний спосіб у 2017-2021 роках та використовує його у законній господарській діяльності, а також прокурором не було надано доказів того, хто є власником вилученого майна, а також додатки до клопотання про арешт майна не завірені належним чином.

Зазначає, що судом першої інстанції обрано найбільш обтяжливий вид арешту майна, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, оскільки вилучене майно використовується у законній господарській діяльності, а арешт унеможливлює ведення такої діяльності, що може призвести до банкрутства. Крім того, вилучення комп`ютерної техніки з позбавленням права користування суперечить вимогам ч.3 ст.170 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор до початку судового розгляду подав до апеляційного суду заяву в якій просить провести судовий розгляд без його участі та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а також просив долучити до матеріалів справи копію постанови керівника Харківської обласної прокуратури від 23.05.2023 року про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та копію витягу з реєстру досудового розслідування.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причин своєї неявки суду не повідомив.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні та представника власника майна, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022221140001034 від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 30.03.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку у будівлях за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 3-А, літ. «А-4», літ. «З-2», які використовуються та належать на праві власності ТОВ «ВО Овен» (з 15.03.2023 змінили назву на ТОВ «Акутек»), код ЄДРПОУ 35348663, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 3-А, та ТОВ "ЗАВОД СПЕЦЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ", код ЄДРПОУ: 36033423, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 3-А, кім. 25, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, фіксування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, припинення протиправних дій, а також з метою відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для повного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, та можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні, а саме: штампи, етикетки торгівельної марки «Овен», торгівельної марки «АкYтес», «Акутек», єдина електронна виробнича база ООО «Производственное объединение Овен» (м.Москва, рф), технічна документація на виробництво продукції російського виробника, документи в паперовому та електронному вигляді щодо фінансово-господарської діяльності за період 2020-2023р.р. ТОВ «ВО «Овен» (ТОВ «Акутек», код ЄДРПОУ 35348663, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, будинок 3-А), ТОВ «Завод «Спецелектрообладнання» (код ЄДРПОУ 36033423, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 3А, кім. 25) з виробництва, реалізації продукції торгівельної марки «Овен», торгівельної марки «АкYтес» та закупівлі комплектуючих, обладнання автоматизації виробництва ООО «Производственное объединение Овен» (код ОКПО 46526536, м.Москва, рф), ООО «Завод № 423 (код ОКПО 43547938, рф, Тульська область, м.Богородицьк), а також документи в паперовому та електронному вигляді щодо оформлення фінансово-господарських операцій з виводу грошових коштів в «тіньовий обіг» з підконтрольними фізичними особами підприємцями ФОП ОСОБА_11 (інн НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_12 (інн НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_13 (інн НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_14 (інн НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_15 (інн НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_16 (інн НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_17 (інн НОМЕР_8 ) та російських представництв в Біларусії ООО «Овен Бел» (Білорусія, м.Мінськ, вул. Левкова, 43, каб. 413), ООО «ПромКомплектПрибор» (Білорусія, м. Мінськ, вул. Радиальна, 54Б, каб. 48А) та іншими за ланцюгом витрат, продукція російського виробника «Овен», грошові кошти отриманні у злочинний спосіб, чорнові записи, блокноти, електронні носії інформації (комп`ютерна техніка, флеш носії та інші носії інформації), мобільні телефони з сім картами, та інші матеріальні носії інформації, в яких містяться фактичні дані щодо вказаної протиправної діяльності, інші документи, що спростовують або підтверджують вчинення даного кримінального правопорушення.

17.04.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 30.03.2023 року слідчим було проведено обшук, та вилучено майно, яке зазначене в протоколах обшуку.

17.02.2023 року постановою слідчого вищевказані предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022221140001034 від 18.11.2022 року.

Постановою слідчого від 08.05.2023 року кримінальному провадженні 12022221140001034 від 18.11.2022 року змінно кваліфікацію кримінального провадження з ч.3 ст.190 КК України на ч.1 ст.111-2 КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя врахував обставини, зазначені у клопотанні та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та в межах якого подано клопотання, виходив з того, що органом досудового розслідування доведено, що вилучене майномістить відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та може бути використаним як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При постановлені ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч.2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що на цьому етапі кримінального провадження достатньою мірою підтверджується наявність необхідності розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

При накладенні арешту на вилучене майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого під час обшуку майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яке має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, а також необхідні для проведення експертиз.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власником, ані його представниками не надано та колегією суддів не встановлено.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про невідповідність обставин, які зазначені в ЄРДР попередній кваліфікації, а також відсутності в ньому відомостей про потерпілих чи підозрюваних осіб є необґрунтованими, оскільки відомості щодо кваліфікації злочину, який внесений до ЄРДР не є остаточними, оскільки пов`язані з попередньою кваліфікацією дій, які можуть в подальшому уточнюватись, а також незгода з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, не свідчить про необґрунтованість накладеного арешту.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, постановою слідчого від 08.05.2023 року кримінальному провадженні 12022221140001034 від 18.11.2022 року змінно кваліфікацію кримінального провадження з ч.3 ст.190 КК України на ч.1 ст.111-2 КК України та відповідно до відомостей з ЄРДР, працівниками ТОВ «Виробниче об`єднання Овен Україна» (у зв`язку з військовою агресією РФ вжили заходів та змінили назву на ТОВ «Акутек») здійснюється допомога державі-агресору, шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави -агресора через закупівлю та реалізацію обладнання автоматизації та комплектуючих до нього.

Таким чином, посилання представника майна на не співрозмірність обраного виду арешту є безпідставними, оскільки слідчим суддею обрано арешт майна, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майна із врахуванням суспільної небезпеки кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступеню тяжкості, а також обставин щодо необхідності призначення відповідних експертиз вилученого майна.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Доводи апелянта про те, що накладення арешту комп`ютерної техніки суперечить вимогам ч.3 ст.170 КПК України є необґрунтованими, оскільки прокурором у клопотанні про арешт майна зазначалось, що вилучене майно перевіряється та має бути використано для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, має значення для подальшого встановлення кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, після проведення необхідних експертиз у кримінальному провадженні, власник майна не позбавлений можливості звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Твердження апелянта про те, що було вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надавався ухвалою слідчого судді, а саме технічне обладнання, яке необхідно для господарської діяльності ТОВ, такі як модуль розширення аналогового вводу-виводу, преобразователь давления, ПД100-Д00, модуль дискретного вводу є необґрунтованими. Так, колегія суддів враховує, що за версією органу досудового розслідування ООО «Производственное объединение Овен» постачало продукцію та забезпечувало автоматизацію виробництва підприємств нафтогазового комплексу рф, які знаходяться під санкціями та які забезпечують паливом, газом військову техніку ЗС РФ та інших військових формувань держави-агресора. Також, ці російські підприємства машинобудування, металургійної промисловості, транспорту виробляють корпуси, деталі та інші комплектуючі до військової техніки, озброєння, виробляють військові автомобілі, ремонтують їх складові частини, які використовуються ЗС рф та іншими військовими формуваннями держави-агресора на території України в ході військової агресії рф. Також підприємства аерокосмічної промисловості забезпечують розробками та виробництвом ракетно-космічні війська рф, які завдають терористичних ударів по цивільній, критичній та військовій інфраструктурі України, а тому вилучене майно повинно бути досліджено органом досудового розслідування.

Крім того, постановою слідчого зазначене майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

За таких обставин матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого під час обшуку майна ознакам речових доказів, оскільки вони (комп`ютерне обладнання, документація та ін.) можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину з урахуванням його специфіки, яке має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, а також необхідні для проведення експертиз.

Крім того, системний аналіз статей 170, 171 КПК України вказує на те, що арешт на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується до тимчасово вилученого майна та майна, яке виявлено слідчим або прокурором іншими заходами, ніж проведення обшуку.

Стосовно майна, яке було зазначено в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, для виявлення якого і проводиться обшук, судовий контроль обмеження права власності на це майно здійснюється під час розгляду клопотання слідчого або прокурора на дачу дозволу на проведення обшуку.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2020 року у справі № 457/1485/13-к, провадження № 51-4881км19, що згідно ч.5 ст.171 КПК України щодо тимчасово вилученого майна слідчим подається клопотання про його арешт або таке - повертається особі, в якої було вилучено. Щодо речей та документів, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі про проведення обшуку, то накладення на них арешту КПК України не передбачає.

Також, з узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» вбачається, що слідчим суддям необхідно ретельно оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК, оскільки вони залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування. Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями п. 6 ч. 2 ст. 235 та ст. 236 КПК, згідно з якими ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Таким чином, стосовно вилученого під час обшуку майна, яке не було включено до відповідного переліку, передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор повинні вносити клопотання в порядку і строки, встановлені ч.5 ст.171 КПК, а стосовно майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч.5 ст.171 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що, оскільки, для законного утримання майна, вилученого внаслідок проведення обшуку за переліком, зазначеним в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та обмеження прав власності немає потреби звертатись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на це майно, оскільки доля речових доказів вирішується на підставі вимог статті 100 КПК України. За таких обставин доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційних скарг.

Колегія суддів, також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим. Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст.174 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Акутек» - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02 травня 2023 року про арешт майна- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4