Ухвала

від 16.05.2023 по справі 755/4854/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4854/23

Провадження №: 4-с/755/56/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець Жаботинський Іван Володимирович, стягувач - ОСОБА_3 , на дії/бездіяльність приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить суд: визнати таким, що не відповідає ринковій вартості, є завищеним, не об`єктивним та не може бути прийнятим за основу торгів як початковий внесок звіт про оцінку майна, а саме квартири, загальною площею 73,9 кв.м., яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зроблений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 ;

В обґрунтування скарги зазначає, що у провадженні приватного виконавця Жаботинського І.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, по виконавчому листу № 361/10664/21 виданого 23.11.2022 року Дніпровським районним судом міста Києва (суддя Л. М. Виниченко) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу за договорами позики у розмірі 7 721 191 грн. та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 11 846,20 грн. 31.03.2023 представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що є відмітка у матеріалах. В матеріалах виконавчого провадження боржник ознайомився із звітом про оцінку майна, а саме квартири, загальною площею 73,9 кв.м., яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зроблена суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 . Відповідно до оцінки, яка була зроблена станом на 28.03.2023, вартість квартири складає 3 505 000,00 грн. Вважає, що дії виконавця щодо оцінки та продажу квартири є передчасними, оскільки порушено черговість звернення стягнення на майно боржника, а оцінка квартири є занадто завищеною, тому вважає за необхідне оскаржити дії виконавця. Вказує, що виконавцю відомо, що у боржника наявне рухоме майно, а саме, останній є співвласником (учасником) ТОВ «КРАНЕКСПОРТ» (ідентифікаційний код 39274618) та ТОВ «ВІРА ТЕХНО» (ідентифікаційний код 33741434). 17.01.2023 виконавцем було винесено постанову про арешт частки боржника у статутному капіталі господарського товариства. Вказав, що відповідно до акту приватного виконавця від 16.03.2023 приватний виконавець разом із боржником здійснював виїзд за місцезнаходженням цих підприємств та переконався, що у товариств є активи, які можливо реалізувати та погасити заборгованість. Також, посилається на те, що виконавцем не було проведено оцінку активів підприємств. Посилається на те, що виконавець обрав «найлегший» шлях з реалізацією квартири. Крім того, вказує, що виконавець не здійснює жодних дій на стягнення заборгованості за рахунок рухомого майна боржника, а лише за рахунок квартири, яка є єдиним житлом боржника, а іншого житла в останнього немає. У разі позбавлення житла боржника, останній буде вимушений поїхати, покинувши своє місто проживання. Зазначив, що в матеріалах виконавчого провадження наявний звіт про оцінку майна, а саме квартири, зроблений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , відповідного до якого, станом на 28.03.2023, вартість квартири складає 3 505 000,00 грн. Разом з цим, для того, що перевірити реальність ринкової ціни, боржником було проведено незалежну оцінку квартири. Відповідно до звіту №Н-23083 з оцінки квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ринкова вартість квартири складає 2 586 216, 00 грн. Вважає, що якщо співставити ціну квартири відповідно до звіту-1, який зроблено на замовлення виконавця, та звіту-2, який зроблено на замовлення боржника, можна виявити різницю в ціні на один мільйон гривень, що є значною різницею, а такі дії приватного виконавця є необ`єктивними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.04.2023 вказану скаргу було прийнято та призначено її до судового розгляду.

21.04.2023 до суду від представника приватного виконавця Жаботинського І.В. - Раковець О.О. надійшли заперечення на скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні скарги. Так, 07.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жаботинським Іваном було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 23.11.2022 № 361/10664/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 733 037, 20 грн. В межах даного виконавчого провадження приватний виконавець здійснив дії, спрямовані на примусове виконання. Вказує, що приватний виконавець своєчасно звернув стягнення на квартиру, оскільки боржник не виконав обов`язок щодо надання інформації про майно та не прийшов за викликом, крім того не виконав покладений на нього обов`язок щодо подання декларації. Таким чином, боржник стверджуючи, що приватний виконавець повинен звернути стягнення на якесь інше майно, ухиляється від виконання свого обов`язку повідомити інформацію про це майно та не з`являється на виклики виконавця для дачі пояснень по суті виконавчого провадження. Крім того, вказує про те, що боржник, маючи можливість запропонувати майно, на яке, на його думку, необхідно звернути стягнення, цього не зробив. Про те, що є якесь майно, на яке потрібно звернути стягнення в першу чергу приватний виконавець дізнався тільки зі скарги. Приватний виконавець не може завершити також звернення на частки у статутному капіталі господарського товариства, які належать боржнику, оскільки останній, будучи директором ТОВ «ВІРА-ТЕХНО», будь-яких документів на надав, як і жодних документів не надав директор ТОВ «КРАНЕКСПОРТ» - ОСОБА_5 . Такі документи є необхідними для проведення оцінки вартості частки боржника в статутному капіталі цих компаній, однак не дивлячись на бездіяльність боржника та ОСОБА_5 , приватний виконавець вжив заходів для з`ясування цієї інформації з інших джерел. Шляхом направлення відповідних вимог та 01.03.2023 надійшли відповіді, з яких останнім встановлено, що до фіскальних органів бухгалтерська звітність останній раз подавалася за 2020 рік, а з довідки Державної фіскальної служби від 07.12.2022 встановлено, що боржник, будучи директором ТОВ «ВІРА-ТЕХНО», не отримує заробітну плату, що на думку приватного виконавця, є додатковим підтвердження неналежного ведення звітності компанією. Крім того, представником приватного виконавця було зазначено про те, що поки ТОВ «ВІРА-ТЕХНО», ТОВ «КРАНЕКСПОРТ» не підготують актуальні бухгалтерські документи, на думку приватного виконавця, провести оцінку вартості часток боржника в цих компаніях неможливо. Таким чином, вважає, що приватний виконавець вжив всіх заходів для звернення стягнення на частки боржника в ТОВ «ВІРА-ТЕХНО» та ТОВ «КРАНЕКСПОРТ2, однак з причин, які не залежать від останнього, провести оцінку таких активів поки неможливо. З наведеного, на думку представника приватного виконавця, можна зробити висновок, що приватний виконавець не зобов`язаний був звертати стягнення на корпоративні права в першу чергу, однак, навіть якщо припустити, що такий обов`язок у останнього був, то реальної можливості зробити це наразі немає.

Щодо проведеної оцінки майна боржника, то представник приватного виконавця зазначила, що 28.03.2023 приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки квартири боржника. Даною постановою залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_4 . За результатами проведення оцінки, квартиру боржника було оцінено в 3 505 000 грн. Зі скарги встановлено, що боржник додатково замовив проведення оцінки у іншого суб`єкта оціночної діяльності та відповідно до висновку ТОВ «ЕКСПЕРТНА ФІРМА ЕТАЛОН» квартиру станом на 04.04.2023 оцінено в 2 586 216 грн. При цьому, боржник не зазначає, що ОСОБА_4 допустив конкретних порушень в методиці оцінювання, а доводи скаржника зводяться виключно до того, що за даними оцінки проведеної на його замовлення (поза процедурою примусового виконання) вартість квартири нижча. Також, з пояснень скаржника не можна встановити, яким чином реалізація майна за ціною вищою, ніж ринковою порушує його права.

26.04.2023 до суду від представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення торгів у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 28.04.2023.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2023 заяву представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення виконання виконавчих дій у виконавчому провадженні задоволено частково та зупинено реалізацію майна боржника ОСОБА_1 за лотом № 526042, а саме: квартири, загальною площею 73,9 кв.м., яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 до прийняття судового рішення за результатами розгляду цієї скарги та набрання ним законної сили рішення.

У судовому засіданні представник боржника, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав подану скаргу, з підстав заявлених у ній.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Жаботинський І.В. та стягувач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали скарги, оцінивши наявні докази в їх сукупності, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

За нормою ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як убачається з матеріалів скарги, 07.12.2022 за заявою стягувача, ОСОБА_3 , приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським І.В. було винесено постанову про відкриття виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 361/10664/21 від 23.11.2022, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню борг за договорами позики у розмірі 7 721 191,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 846,20, якою зобов`язано боржника, протягом п`яти робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Цього ж дня, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським І.В. приватним виконавцем було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику: ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 8506834,10 грн.

17.01.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт частки боржника у статутному капіталі господарського товариства, якою накладено арешт на частку в розмірі 50,0000% у ТОВ «ВІРА-ТЕХНО», розмір внеску до статутного фонду, внесений ОСОБА_1 становить 17 500 грн. 00 коп.; та на частку в розмірі 50,0000% у ТОВ «КРАНЕКСПОРТ», розмір внеску до статутного фонду, внесений ОСОБА_1 , становить 1 500 грн. 00 коп., що належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми заборгованості 7 733 037,20 коп., суми мінімальних витрат виконавчого провадження 493,18 грн. та суми основної винагороди приватного виконавця 773 303,72 грн., що разом становить 8 506 834,10 грн.

27.01.2023 приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було описано та арештовано квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику - ОСОБА_1

28.03.2023 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою серед іншого, призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_4 у виконавчому провадженні з примусовому виконання виконавчого листа № 361/10664/21 та доручено суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ОСОБА_4 провести оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

За приписами ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

У відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Вирішуючи вимоги у межах поданої скарги у частині доводів скаржника щодо недотримання порядку реалізації приватним виконавцем майна боржника, суд звертає увагу ОСОБА_1 на наступне.

За вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно приписів ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Пунктом 3 частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Постановою приватного виконавця Жаботинського І.В. 07.12.2022, якою відкрито виконавче провадження, у межах якого подана дана скарга, було зобов`язано боржника, протягом п`яти робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З огляду на вказані вище правові норми, боржник був зобов`язаний у належний спосіб повідомити приватного виконавця про належне йому майно та доходи, з огляду на покладені на нього п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язки, втім зазначеного не виконав, що унеможливлювало звернення стягнення на майно, яке означено скаржником у поданій скарзі. Надані скаржником докази на підтвердження наявності у нього іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення не можуть братися судом до уваги при розгляді даної скарги, оскільки останній не надав до суду переконливих доводів на спростування неможливості повідомити про таке майно приватного виконавця, зважаючи на покладений на нього законодавством обов`язок. При цьому, приватним виконавцем, надано належні та достатні докази на підтвердження того, що останнім вживалися заходи щодо виявлення майна та доходів боржника, що у сукупності не може стверджувати про бездіяльність приватного виконавця у даному виконавчому провадженні. Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що останнім було надано актуальні документи фінансової звітності приватному виконавцю для можливості звернути стягнення на таке майно, що спростовує доводи скаржника у цій частині. Також, суд звертає увагу заявника, що останній хоча і наводить свої доводи щодо бездіяльності, на його думку, приватного виконавця у не зверненні стягнення на інше майно, втім таких вимог у скарзі не заявляє, а тому у суду відсутні підстави надавати більш детальну оцінку доводам заявника в цій частині.

Разом з тим, судом під час розгляду даної скарги встановлено, що фактично скаржник у виконавчому провадженні оскаржує звіт про оцінку майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, у матеріалах виконавчого провадження НОМЕР_4 міститься висновок про вартість майна, а саме: квартири загальною площею 73,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , за яким вартість майна в результаті проведеної оцінки склала 3 505 000,00 грн.

Звертаючись із скаргою до суду, боржник фактично вказував на те, що вартість майна за результатами оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 на замовлення приватного виконавця Жаботинського І.В. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 є завищеною та не відповідає ринковій ціні квартири, оскільки не відповідає звіту з оцінки майна, проведеної на замовлення боржника ОСОБА_1 , оскільки різниця становить майже один мільйон гривень.

Відповідно до ч.ч. 1-3, абз. 1 ч.4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно із частиною п`ятою цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки майна повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Таким чином, рецензування звіту про оцінку майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника.

Разом з цим Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 01 липня 2020 року у справі № 2-1160/11, від 07 червня 2022 року у справі № 442/4621/20, від 14 липня 2022 року у справі № 753/4974/20.

Обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, є Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), яким визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Судом встановлено, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості майна боржника, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, втім боржник, ОСОБА_1 , отримавши повідомлення від приватного виконавця про результати оцінки майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки майна.

За результатами розгляду скарги суд дійшов висновку, що заявник оскаржуючи звіт про оцінку майна, посилаючись на завищену вартість належної йому квартири, за результатами оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 на замовлення приватного виконавця Жаботинського І.В. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, долучає на підтвердження доводів скарги проведений на його замовлення звіт з оцінки майна. При цьому, заявник у поданій скарзі, а його представник в судовому засіданні, взагалі не наводить доводів щодо наявності будь-яких порушень з боку приватного виконавця під час призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, так і будь-яких порушень допущених суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 під час складання висновку про вартість майна. В даному випадку суд звертає увагу заявника, що обидва висновки про вартість майна складені суб`єктами оціночної діяльності на підставі одного і того ж методичного підходу - порівняльного. Тому, з урахуванням вимог ст.ст. 77-81 ЦПК України заявник мав довести переконливість його доводів в частині визначення вартості майна з урахуванням належних, допустимих та достатніх доказів, що останнім зроблено не було.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог скарги ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст. 5, 12, 13, 18, 77-81, 89, 258, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), суб`єкт оскарження - приватний виконавець Жаботинський Іван Володимирович (04053, м. Київ вул. Обсерваторна, буд. 8, оф. 13), стягувач - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), на дії/бездіяльність приватного виконавця - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складений 18.05.2023.

Суддя: