Рішення

від 06.04.2023 по справі 759/8837/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8837/22

пр. № 2/759/750/23

06 квітня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП "Фольга-Сервіс", в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 64 808, 13 грн та всі судові витрати.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що у період з 14.01.2016 року по 28.10.2017 року він працював на посаді намотувальник рулонів у ПП "Фольга-Сервіс". 23.10.2017 року отримав повістку про явку в Святошинський РВК у м.Києві для відправки на збірний пункт районний у м.Києві військовий комісаріат. Наказом № 5 від 23.10.2017 року його було увільнено від роботи у зв`язку із призивом на строкову військову службу із збереженням місця роботи та посади на період проходження строкової військової служби, однак в порушення чинного законодавства не проведено розрахунок нарахування і виплати середнього заробітку. Він отримав належні йому кошти 15.06.2022 року, таким чином вважає, що йому було затримано виплату належного йому середнього заробітку 157 днів починаючи з 04.11.2021 року по 15.06.2022 року, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.08.2022 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 25-26).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.08.2022 року відкрито провадження у справі (а.с. 28-29).

31.10.2022 року до суду надійшла заява від директора ПП "Фольга-Сервіс" Рябова С.О. у якій просив суд позовну заяву залишит без руху, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір та не підтвердженно доказами підстави звільнення від сплати такого. Крім того, вважає, що доказом, що виключить будь-які сумніви стосовно наявності та обсягу повноважень представника на момент подання позову є договір про надання правової допомоги.

16.03.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від директора ПП "Фольга-Сервіс" Рябова С.О., у якій просить в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі (середнього заробітку) згідно ст. 119 КЗпП України вже були розглянуті судом та є рішення яке набрало законної сили і це рішення виконано відповідачем в повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надіслали суду пояснення, в яких просять розгляд справи провести за їх відсутності на підставі наданих суду документів (доказів).

Відповідач свого представника до суду не направив про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали на адресу суду заяву, в якій просять розглянути справу без участі їх представника.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11.03.2021 року скасовано та прийнято у частині нове, а саме стягнуто з ПП "Фольга-Сервіс" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час перебування на військовій службі та середній заробіток за час затримки розрахунку в іншій частині залишено без змін (а.с. 7).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, вищевказаними судовими рішеннями встановлено порушення відповідачем трудового права позивача, зокрема, на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством. Отже, ця обставина не потребує додаткового доведення.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення заробітної плати, затвердженогопостановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року.

Відповідно із абз .3 п.2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 64808,13 грн позивачем проведено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 100 від 8 лютого 1995 року. Вказаний розрахунок відповідачем не оспорено та не спростовано, власного розрахунку не надано, а отже такий приймається судом до уваги (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15, зроблено висновок, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. У вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Пунктом 87 Постанови зазначено, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП. Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: 1. розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2. період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3. ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4. інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (п.91 Постанови).

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6-113цс16 про те, що право суду зменшити розмір середнього заробітку залежить від прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені ст.116 КЗпП України.

Суд критично ставиться, щодо доводів директора ПП "Фольга Сервіс" про залишення позовної заяви без руху, оскільки вважає достатнім доказом Витяг з наказу Київського міського військового комісаріату (по стройовій частині) від 27.10.2017 року № 234, для підтвердення, того, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, не берется до уваги й доводи директора ПП "Фольга Сервіс", щодо того, що доказом повноважень представника на момент подання позову повинен бути договір про ндання правової допомоги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ"Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Разом з тим, поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Як вбачається на виконання вказаних приписів законодавства позивачем надано до суду ордер серії АА №1209505 від 01.08.2022 року який дозволяє адвокату Чарусі Р.Р. представляти інтереси ОСОБА_1 у Святошинському районному суді м.Києва.

За таких обставин, установивши, що під час звільнення 23.10.2017 року ОСОБА_1 підприємство не провело з розрахунок у повному обсязі, беручи до уваги, що сума невиплаченої заробітної плати була виплачена відповідачем 15.06.2022 року позивачу, враховуючи дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку, що з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, дотримання розумного балансу між інтересами працівника та роботодавця, з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 64 808,13 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

На підставі п. 12 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - усправах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 992,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 64 808 (шістдесят чотири тисячі вісімсот вісім) гривень 13 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок на користь держави Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Києва, громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство "Фольга-Сервіс", ЄДРПОУ: 40016440, адреса: 79020, м.Львів, вул.Під Голоском, 27.

Суддя Ю.О. Твердохліб