Постанова

від 25.09.2023 по справі 759/8837/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/8837/22 Головуючий у суді І інстанції: Твердохліб Ю.О.

провадження №22-ц/824/11116/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Гаращенка Д.Р., Олійника В.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фольга-Сервіс» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП "Фольга-Сервіс", в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 64 808, 13 грн та всі судові витрати.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що у період з 14.01.2016 року по 28.10.2017 року він працював на посаді намотувальник рулонів у ПП "Фольга-Сервіс". 23.10.2017 року отримав повістку про явку в Святошинський РВК у м. Києві для відправки на збірний пункт районний у м. Києві військовий комісаріат. Наказом № 5 від 23.10.2017 року його було увільнено від роботи у зв`язку із призивом на строкову військову службу із збереженням місця роботи та посади на період проходження строкової військової служби, однак в порушення чинного законодавства не проведено розрахунок нарахування і виплати середнього заробітку. Він отримав належні йому кошти 15.06.2022 року, таким чином вважає, що йому було затримано виплату належного йому середнього заробітку 157 днів починаючи з 04.11.2021 року по 15.06.2022 року, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 64 808 гривень 13 копійок.

Стягнуто з Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок на користь держави Україна.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ПП «Фольга-Сервіс» - Рябов С.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти постанову про відмову в позові.

Представник апелянта вважає, що дане рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення, зокрема, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи при явній недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, тому це рішення на думку представника апелянта підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції не врахував, що заявлені позивачем позовні вимоги у даній справи вже були розглянуті та вирішені судом, а саме постановою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року у справі № 759/1412/19, яким стягнуто з ПП "Фольга-Сервіс" на користь позивача середній заробіток за час перебування на військовій службі та середній заробіток за час затримки розрахунку на загальну суму 242307,73 грн.

Вказував, що розглядаючи справу № 759/1412/19 суд чітко визначив, що згідно ст. 119 КЗпП України позивачу за час перебування на військовій службі (з 24.10.2017 року до 25.04.2019 року) має бути сплачено середній заробіток в сумі 156860,20 грн, а за 207 днів затримки розрахунок при звільненні підлягає сплаті сума 85447,53 грн.

Зазначав також те, що вказане рішення було виконано. Так, згідно платіжного доручення № 4892 від 24.06.2022 року позивачу було перераховано 242307,73 грн.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги також вказував на те, що з постанови Київського апеляційного від 04.11.2021 року вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні стягнуто з відповідача за 207 робочих днів (більш ніж за шість місяців), тому навіть якщо вважати, що позивачем у позовній заяві від 01.08.2022 року фактично заявлялась вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та/або суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог, то на думку скаржника задоволення цієї вимоги суперечить ст. 117 КЗпП України, якою встановлено, що середній заробіток підлягає виплаті працівнику за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.

Також звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивачу фактично було виплачено суму середнього заробітку на 46980,02 грн більше ніж було визначено судом. Зокрема зазначив, що 24 червня 2022 року відповідач сплатив позивачу всю суму - 242307,73 грн. Тобто без отримання з нього податків: ПДФО у розмірі 43615,40 грн та військовий збір 3364,62 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4892 від 24.06.2022 року. Відповідно позивач отримав на 46980,02 грн більше ніж мав отримати за рішенням суду.

Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що встановивши, що під час звільнення 23.10.2017 року ОСОБА_1 підприємство не провело з розрахунок у повному обсязі, беручи до уваги, що сума невиплаченої заробітної плати була виплачена відповідачем 15.06.2022 року позивачу, враховуючи дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, дотримання розумного балансу між інтересами працівника та роботодавця, з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 64 808,13 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що у період з 14.01.2016 року по 28 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 працював на посаді намотувальника рулонів у ПП "Фольга-Сервіс".

23 жовтня 2017 року позивачем отримано повістку про явку в Святошинський РВК у м. Києві для відправки на збірний пункт районний у м. Києві військовій комісаріат. Наказом № 5 від 23.10.2017 року позивача було увільнено від роботи у зв`язку із призовом на строкову військову службу із збереженням місця роботи та посади на період проходження строкової військової служби.

Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 у січні 2019 року вже звертався до суду з позовом до ПП "Фольга-Сервіс" про стягнення середнього заробітку, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. В якому просив, на підставі ст. 119 КЗпП України, стягнути з відповідача ПП "Фольга-Сервіс" на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 110 465,11 грн, компенсацію частини втрати заробітку в сумі 1 952,34 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року у справі № 759/1412/19 позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Фольга-Сервіс» про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Фольга-Сервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 88 369,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року у справі № 759/1412/19 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Фольга Сервіс» про стягнення середнього заробітку за час перебування на військовій службі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення судового збору - скасовано та прийнято у цій частині постанову, якою стягнуто з ПП «Фольга-Сервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час перебування на військовій службі та середній заробіток за час затримки розрахунку на загальну суму 242 307 грн 73 коп.

В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року - залишено без змін.

Судом також встановлено, що заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку (за 207 днів) в сумі 242307,73 грн була виплачена відповідачем позивачу 24 червня 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням № 4892 (а.с. 72).

З урахуванням викладеного та положення ст. 117 КЗпП України, суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків задовольняючи позовні вимоги, оскільки за період з 24.10.2017 року по 25.04.2019 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні вже було стягнуто судовим рішенням, яке набуло законної сили.

Повторне стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.10.2017 року по 25.04.2019 року не ґрунтується на законі, з урахуванням положення ст. 117 КЗпП України.

В позовній заяві позивач визнає, що рішення суду у справі № 759/1412/19 виконано і він отримав належні йому кошти. Отже, заробітну плату за час перебування на військовій службі 156860,20 грн та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 85447,53 грн позивач фактично отримав.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що постановою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року із відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час перебування на військовій службі та середній заробіток за час затримки на загальну суму 242307 грн 73 коп., але відповідач продовжував оскаржувати дане рішення і навмисно затягував виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідач реалізовував своє право на захист своїх прав.

Зокрема судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП «Фольга-Сервіс» на постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 759/1412/19.

Доводи позивача в позовній заяві про те, що позивачем отримано належні йому кошти тільки 15 червня 2022 року, таким чином відповідачем затримано виплату належного йому середнього заробітку 157 днів починаючи з 04 листопада 2021 року по 15 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки для виконання рішення суду необхідним певний проміжок часу. Порядок і умови примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Суд апеляційної інстанції вважає, що законом (ст. 117 КЗпП України) визначений строк за який можу бути стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, це 6 місяців. Постановою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року цей строк вже стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Отже, позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки не врахував, що рішення суду по справі № 759/1412/19 (якими стягнуто за 6 місяців середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) набрало законної сили, дане рішення виконано відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 992,40 грн (за позовну вимогу майнового характеру, яка заявлена у 2022 році). При подачі апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1488,60 грн (992,40грн*150%, відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку щодо наявності підстав до задоволення апеляційної скарги, то сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь відповідача у зазначеному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фольга-Сервіс» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фольга-Сервіс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Фольга-Сервіс» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Фольга-Сервіс», код ЄДРПОУ: 40016440, адреса: 79020, м. Львів, вул. Під Голоском, 27.

Повний текст постанови складено «25» вересня 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник