Ухвала

від 12.05.2023 по справі 743/283/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 743/283/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/123/23 Категорія - ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

сторін кримінального провадження:

обвинуваченого ОСОБА_6

його захисника адвоката ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

його представника адвоката ОСОБА_9

прокурора ОСОБА_10

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019270220000460 від 12 жовтня 2019 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_11 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2021 року,

щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баришівка Київської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_6 засуджений

за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 129 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді восьми років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 7 850,50 грн. процесуальних витрат на залучення експертів.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь місцевого бюджету Ріпкинського району Чернігівської області 6 174,85 грн. витрат, понесених КНП «Ріпкинська центральна районна лікарня» на лікування потерпілого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_6 .

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 11 133,19 грн в рахунок відшкодування матеріальної та 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Питання про долю речових доказів і документів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як установив суд, 11 жовтня 2019 року, у вечірній час, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відпочивали в приміщенні лазні, розташованої на території господарства по АДРЕСА_3 , де ОСОБА_6 вживав спиртні напої.

Того ж дня, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вийшли на двір, де ОСОБА_6 з багажного відділення автомобіля ОСОБА_8 , який знаходився біля лазні, дістав карабін «IZH-18 МН», калібру 30-06 Springfield (7,62x63 мм), який належить йому на праві приватної власності, щоб в подальшому їхати на нічне полювання. ОСОБА_8 заперечував проти такої поїздки, через що виникла словесна перепалка, після якої на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у ОСОБА_6 виник умисел на вбивство ОСОБА_8 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, 11 жовтня 2019 року, близько 22 години 35 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля лазні на території вищевказаного домогосподарства, умисно здійснив один постріл з карабіну «IZH-18 МН», калібру .30-06 Springfield (7,62x63 мм) в живіт ОСОБА_8 , який в цей час знаходився на відстані від ОСОБА_6 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого наскрізного поранення живота з ушкодженням круглої зв`язки печінки, великого чіпця, шлунково-ободової зв`язки з наявністю в м`яких тканинах передньої поверхні грудної клітки і черевної порожнини множинних дрібних сторонніх тіл металевої щільності, ускладненого внутрішньочеревною кровотечею, які згідно висновку судово-медичної експертизи №3 від 22.01.2020 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення, а потерпілому була надана своєчасна медична допомога.

Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_6 , 11 жовтня 2019 року, близько 22 години 40 хвилин, одразу після пострілу в живіт ОСОБА_8 , продовжував знаходитись поблизу лазні на території того ж домогосподарства, де перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, демонструючи карабін «IZH-18 МН», калібру .30-06 Springfield (7,62x63 мм) ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які знаходились від нього на відстані, висловлював погрозу вбивством на їх адресу.

У свою чергу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 спостерігаючи в руках ОСОБА_6 карабін мали реальні підстави побоюватися такої погрози, оскільки намагаючись, відвернути настання можливих тяжких наслідків після пострілу в ОСОБА_8 , вчиняли дії спрямовані на затримання та вилучення у ОСОБА_6 зброї.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_11 просить дослідити докази, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, оскільки такі були не повністю досліджені судом першої інстанції, долучити до матеріалів в якості додаткового доказу сторони захисту аудіозапис розмови дружини ОСОБА_6 ОСОБА_14 з потерпілим ОСОБА_13 . За результатами апеляційного перегляду вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 129 КК України закрити на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Мотивує тим, що аналіз показань ОСОБА_6 вказує на те, що потерпілий та обвинувачений попередньо були знайомі та разом вже ходили на полювання, напередодні чергового полювання 11.10.2019 вони разом відпочивали в лазні. Під час відпочинку жодних конфліктів між ними не було, що підтверджують інші потерпілий та свідок ОСОБА_15 . Коли обвинувачений виявив, що на його рушниці відсутній тепловізор, то запитав у потерпілих чи вони його не бачили, на що вони відповіли, що не знають, хоча тепловізор був в руках у ОСОБА_13 , але він відмовився його віддавати. З ОСОБА_13 у ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, після чого ОСОБА_6 повернувся до лазні, забрав рушницю, щоб покласти її в автомобіль ОСОБА_8 та сказав, що таке полювання йому не цікаве та треба їхати додому. У цей час до обвинуваченого підійшов ОСОБА_8 , взяв за дуло рушницю та став тягнути до прапорця аби її розрядити, в цей час і відбувся постріл. Після цього до ОСОБА_6 підбігли хлопці, звалили його з ніг та почали бити по різним частинам тіла.

Експерт ОСОБА_16 підтвердив, що у наданому на дослідження карабіні база запирання і спускова скоба знаходяться поруч, при цьому карабін мав несправність ударно-спускового механізму при запиранні каналу ствола здійснюється зрив курка з бойового взводу і відбувається постріл. Тобто, при запиранні каналу ствола карабін може вистрелити сам без натискання на спусковий гачок. Такі показання експерта, на думку захисника, підтверджують показання ОСОБА_6 про те, що він не натискав на спусковий гачок.

Відповідно до показань потерпілого ОСОБА_13 , обвинувачений мав можливість довести свої злочинні дії до кінця, якби він мав намір вбити потерпілого, оскільки ОСОБА_6 стояв за спиною у ОСОБА_8 в той час, коли до нього підходив Синиця, щоб відвести до лазні для надання допомоги. Однак, обвинувачений цього не зробив, бо не мав такого наміру.

В ході проведення досудового розслідування потерпілі 09 грудня 2019 року подали заяви про те, що ОСОБА_6 вчинив дане кримінальне правопорушення з необережності, але через деякий час вони змінили свою позицію.

Захисник просить прийняти до уваги той факт, що до моменту вчинення кримінального правопорушення між потерпілими та обвинуваченим жодних конфліктів не було. Більш того, після поранення ОСОБА_8 обвинувачений мав можливість продовжити здійснювати постріли та довести свої дії до кінця, але він цього не зробив. З урахуванням того, що йому одразу почали наносити тілесні ушкодження, то він був позбавлений можливості вчинити будь-які дії щодо надання допомоги потерпілому та викликати швидку.

Висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам, не підтверджуються доказами, судом не встановлений мотив вчинення ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому, судом взагалі не взято до уваги показання свідка ОСОБА_15 щодо подій 11.10.2019, яким не надано жодної правової оцінки.

Викладені обставини, поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, свідчать про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого та доводить те, що він діяв з необережності, а саме ОСОБА_6 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, що вказує на вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України взагалі не підтверджується жодним із досліджених в судовому засіданні доказів. Так, свідок ОСОБА_15 вказав, що після того, як ОСОБА_13 та ОСОБА_8 зайшли до лазні, то ОСОБА_13 йому повідомив про те, що відбувся постріл і необхідно рятувати людину. ОСОБА_15 швидко вдягнувся, всі вийшли на вулицю, сіли в автомобіль та поїхали до лікарні на автомобілі, який належав ОСОБА_13 .

Захисник просить критично поставитись до показань потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , оскільки вони є родичами, зацікавлені у даному провадженні, мають друзів в поліції та про факт погрози їм убивством заявили через досить тривалий час після подій, ОСОБА_12 подав заяву 14.10.2019, а ОСОБА_13 16.10.2019. Просить врахувати також відомості, які містяться на аудіозаписі розмови потерпілого ОСОБА_13 та дружини обвинуваченого, де потерпілий шантажує жінку, вказує скільки коштів їй необхідно надати для того, щоб дана справа вирішилась на користь ОСОБА_6 .

Через відсутність доказів події та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, в діях ОСОБА_6 кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю.

Захисник також вказує на неповноту судового розгляду, а саме на відмову суду у додатковому допиті свідка ОСОБА_15 , який міг повідомити про інших людей, які перебували у лазні того вечора, окрім потерпілих, обвинуваченого та самого свідка. Більш того, додатковий допит свідка міг надати можливість усунути невідповідність між його показаннями та показаннями потерпілих, які мають суперечності та не збігаються між собою в деталях перебігу подій.

Захисник вважає, що судовий розгляд був неповний, так як залишились недослідженими ті обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 129 КК України через відсутність події та складу кримінального правопорушення в діях обвинуваченого, обвинувачення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України просили перекваліфікувати на ст. 128 КК України з призначенням покарання в межах санкції статті, потерпілого ОСОБА_8 та його представника адвоката ОСОБА_9 , які частково погодилася з доводами сторони захисту, відмовилися від позову та просили про пом`якшення покарання, прокурора ОСОБА_10 , який заперечував проти аргументів сторони захисту і погодився на закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за відмовою потерпілих від обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, і поза розумним сумнівом встановлено судом першої інстанції, а також підтверджено під час допиту обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції, 11 жовтня 2019 року, у вечірній, ні в приміщенні лазні, розташованої на території господарства по АДРЕСА_3 , ні на подвір`ї, конфліктів не було.

Потерпілий ОСОБА_8 пішов за ОСОБА_6 , оскільки той наполегливо попросив відкрити йому машину, то він удвох з ним вийшов на вулицю, відкрив йому багажник, у якому знаходилась сумка з особистими речами ОСОБА_6 та розібраним мисливським карабіном марки «IZH» калібру 3006, 762х63 мм.

ОСОБА_6 біля машини почав збирати карабін, то він йому сказав, що вже ніхто на полювання не поїде, адже він в стані сильного алкогольного сп`яніння. На його зауваження обвинувачений не відреагував, а коли йому здалося, що ОСОБА_6 поклав патрон до патронника, то він йому знову сказав, що тут не місце для стрільби і спробував натиснути прапорець для відкриття замка каналу ствола, щоб тихенько забрати патрон і на цьому розійтись, а оскільки ОСОБА_6 тримав ствол, то канал не відкрився, і тоді він вирішив з ним не сперечатись. Він відійшов від машини метрів на 3-4 до ОСОБА_13 , який також вийшов на вулицю слідом за ними. ОСОБА_13 стояв лицем до обвинуваченого, а він стояв боком, і тут ОСОБА_6 , напівсидячи щось нецензурно сказав і відбувся постріл.

Потерпілий ОСОБА_8 почув хлопок і відразу біль, присів і в такому положення зайшов за свій автомобіль, який стояв через пару кроків та впав на коліна. ОСОБА_13 відразу не зрозумів, що трапилось і тоді він йому сказав, що ОСОБА_6 стріляє. Після цього він піднявся і ОСОБА_13 за плечі завів його до сауни, і сказав чекати, а вони підуть спробують відібрати зброю. Хвилин через 10 забігли хлопці, сказали що зброю відібрали і треба їхати в лікарню. ОСОБА_13 сів за кермо його автомобіля, він сів на переднє сидіння, а позаду нього сів ОСОБА_15 і відвезли його до Ріпкинської центральної районної лікарні. Коли приїхали, то сили він вже втрачав, але в лікарню зайшов сам.

11 жовтня 2019 року о 23 год. 21 хв. до районного управління Ріпкинського ВП по телефону надійшло повідомлення від медсестри Ріпкинської ЦРЛ про те, що о 23 год. 20 хв. до лікарні був доставлений ОСОБА_8 з попереднім діагнозом ножове чи вогнепальне поранення під питанням, перебуває у тяжкому стані, його готують до операції.

О 01 год. 23 хв. 12 жовтня 2019 року до районного управління Ріпкинського ВП від чергової медсестри Ріпкинської ЦРЛ по телефону надійшло повідомлення про те, що о 01 год. 21 хв. до лікарні був доставлений ОСОБА_6 з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана голови, в стані алкогольного сп`яніння.

У ході слідчого експерименту від 12 жовтня 2019 року, на наступний після подій день, свідок ОСОБА_12 пояснював, що напередодні увечері до нього в гості приїхав кум ОСОБА_17 з його знайомими ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (як встановлено під час судового розгляду це ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ). Всі сиділи та випивали в приміщенні лазні.

ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вийшли на вулицю і пробули там певний проміжок часу, близько 20-30 хвилин. Після цього до лазні забіг ОСОБА_21 з пораненням органів черевної порожнини, вказавши, що поранення йому заподіяв ОСОБА_20 . Булаш та ОСОБА_22 вийшли через задній вихід з лазні та почали з різних сторін обходити ОСОБА_20 , який погрожував ОСОБА_23 , що вб`є його, тримаючи карабін в руках, але в момент коли той відволікся, він збив його з ніг, а потім вони з ОСОБА_22 його зв`язали. Потерпілого доставили в лікарню, а обвинуваченого - до відділку поліції.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_13 також вказав, що 11 жовтня 2019 року близько 22 год. 30 хв. вони прибули до ОСОБА_12 , спочатку відпочивали в лазні, після цього планували іти на полювання, під час відпочинку вживали алкогольні напої. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вийшли на вулицю, а через деякий час він також вийшов та побачив, як ОСОБА_20 направив зброю в бік ОСОБА_24 та вистрелив, від пострілу потерпілий впав, він допоміг йому піднятись та завів у лазню, після чого вони з ОСОБА_12 вийшли через задній вихід лазні, обійшли обвинуваченого з різних боків, відібрали у нього зброю, яку розрядили та викинули. Після цього відвезли ОСОБА_8 до лікарні, а ОСОБА_25 - до відділку поліції.

Проте, такі показання потерпілого ОСОБА_13 суперечать показанням самого пораненого ОСОБА_8 та показанням потерпілого ОСОБА_12 , які вказували, що поранений ОСОБА_8 прийшов у лазню сам без будь- якої підтримки.

Більш того, у лікаря потерпілий ОСОБА_8 пояснював, що після пострілу він присів від болю, побачив з живота внутрішні органи, почав притримувати живіт рукою, відчув сильну задишку та забіг за автомобіль, присів побоюючись, що ОСОБА_6 продовжить стріляти, однак згадав, що в обвинуваченого однозарядна рушниця, тому відразу пішов до лазні.

Висновки судово-медичної експертизи № 3 від 22.12.2019 вказують на те, що у потерпілого ОСОБА_8 був виявлений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді: проникаючого наскрізного поранення живота з ушкодженням круглої зв`язки печінки, великого чіпця, шлунково-ободової зв`язки з наявністю в м`яких тканинах передньої поверхні грудної клітки і черевної порожнини множинних дрібних сторонніх тіл металевої щільності, ускладненого внутрішньочеревною кровотечею, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і могли виникнути внаслідок одного пострілу від дії дробового снаряду, випущеного з вогнепальної зброї. Вогнепальне поранення виявлене у ОСОБА_8 , є наскрізним і не відноситься до кульового та/або осколочного.

У той же час по характеру поранення експерт не зміг надати відповідь про конкретне взаємне розташування особи, яка спричинила тілесні ушкодження, та потерпілого ОСОБА_8 .

Висновки балістичної експертизи № 31 від 22 січня 2020 року, показали, що вилучений карабін, який належить обвинуваченому ОСОБА_6 є вогнепальною зброєю карабіном IZH-18 МН № НОМЕР_1 , калібру 30-06 Springfield (7,62x63 мм), у якому саморобним способом укорочений ствол до довжини 567 мм та приєднано прицільну планку. Карабін придатний до проведення пострілів.

Експертом було виконано два експериментальні постріли, які показали, що у карабіні при запиранні ствола з колодкою, відбувається зрив курка з бойового зводу та постріл ( без натискання на спусковий гачок) що свідчить про несправність карабіну.

Допитаний в суді першої інстанції експерт криміналіст ОСОБА_16 підтвердив, що у карабіні, який був вилучений у ОСОБА_6 база запирання і спускова скоба перебувають поруч, при цьому в карабіна дійсно є несправність ударного спускового механізму, тобто під час запирання каналу ствола здійснюється зрив курка з бойового зводу і відбувається постріл. Під час запирання каналу ствола він сам може вистрелити без натискання на спусковий гачок.

Також експертом було встановлено, що на стволі карабіну, наданого на дослідження, біля дулового зрізу наявна різьба, що свідчить про можливе використання пристрою для безшумної стрільби, полум`ягасника тощо, що узгоджується з показаннями обвинуваченого в тій частині, що до карабіну ним використовувався глушник та тепловізор.

З показаннями обвинуваченого узгоджуються і дані, отримані в результаті огляду місця події, а саме частини оптичних приладів до карабіну.

Так, потерпілий ОСОБА_12 під час слідчого експерименту вказував на те, що в момент пострілу в ОСОБА_8 він перебував в приміщенні лазні, але на запитання слідчого відповів, що жодних сторонніх звуків не чув, в тому числі і звуку пострілу. Такі показання потерпілого дають підстави вважати, що при пострілі на карабіні обвинуваченого був встановлений глушник, адже події відбувались досить близько до приміщення лазні і особи, які перебували всередині не могли не чути звуку пострілу мисливської зброї. Однак, під час огляду місця події 12 жовтня 2019 року, окрім зброї та окремих елементів оптики, глушника або ж тепловізора виявлено не було.

Експертного дослідження вилучених під час огляду місця події окремих елементів оптичних приладів проведено не було, чи можливе їх приєднання до зброї, вилученої з місця події не вирішувалось. Отже, версія обвинуваченого та сторони захисту взагалі не перевірялась ні органом досудового розслідування, ні судом.

Висновок судової медичної експертизи щодо ОСОБА_6 в матеріалах кримінального провадження відсутній, не зважаючи на те, що він був доставлений до лікарні з відділу поліції без свідомості із попереднім діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана голови.

Однак, жоден з потерпілих не вказує на те, яким чином у потерпілого виникли такі тілесні ушкодження. Доводи обвинуваченого, що він не може збагнути як вистрілив його карабін, після чого він отримав удар по голові ззаду від чого втратив свідомість, нічим не спростовані.

Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі .

Ні обвинувачений, ні потерпілий ОСОБА_8 , а також двоє інших потерпілих не вказують на наявність конфлікту, погроз вбивством.

Потерпілий ОСОБА_8 після отримання поранення став побоюватися за своє життя, до цього він не очікував, що обвинувачений буде в нього стріляти. Зброя обвинуваченого зберігалася в багажнику автомобіля потерпілого у складеному вигляді. ОСОБА_6 збирався іти на полювання, і не висловлював намірів що до вбивства товариша.

З`ясовуючи спрямованість умислу обвинуваченого, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , між собою не конфліктували, навпаки потерпілий пішов за обвинуваченим, щоб той у нетверезому стані випадково нікого не підстрелив. Обвинувачений у потерпілого не цілився з карабіну, постріл відбувався, коли обвинувачений напівсидячи складав карабін, в якому згідно балістичної експертизи наявна технічна несправність, через яку відбувається постріл без натискання на спусковий гачок, що був здійснений лише один постріл, а тому в діях обвинуваченого наявна необережна форма вини у вигляді злочинної недбалості.

Заподіяння тяжкого тілесного ушкодження внаслідок злочинної недбалості має місце тоді, коли винний не передбачає настання шкоди здоров`ю для іншої особи, але повинна і могла передбачити це, діючи з більшою обачністю. Обвинувачений ОСОБА_6 , складаючи карабін на подвір`ї біля лазні, не перевірив його на предмет наявності у стволі боєприпасу, через що поцілив у живіт потерпілого, заподіявши тому тяжких тілесних ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Аналіз переоцінених апеляційним судом доказів, а також пояснення обвинуваченого та потерпілого вказують на те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_6 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, за який необхідно призначити максимальне покарання, передбачене санкцією статті.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 перебував під вартою з 12.10.2019 по 11.02.2020 та з 04.11.2020 по 25.10.2022, його необхідно звільнити від покарання у зв`язку з його повним відбуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди залишити без виконання, у зв`язку з його повним відшкодуванням, про що попросив потерпілий як у письмовій заяві, так і під час апеляційного розгляду.

Потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_12 подали заяви про відмову від обвинувачення, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України є приватним, проти чого не заперечували обвинувачений та його захисник, а також прокурор

За змістом ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження. Пункт 7 ч.1 ст. 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення у зв`язку з відмовою потерпілого чи потерпілих від обвинувачення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 417, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_11 задовольнити, частково.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 128 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді двох років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв`язку з його повним відбуттям.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди залишити без виконання, у зв`язку з його повним відшкодуванням.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 в частині його засудження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, скасувати у зв`язку з відмовою потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від обвинувачення, а провадження закрити, на підставі п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України.

У решті цей же вирок залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_26 ОСОБА_27 ОСОБА_28