Постанова

від 17.05.2023 по справі 640/18462/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18462/18 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідачем з метою усунення порушень, виявлених під час перевірок, були вчинені певні дії, зокрема, зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, на підставі якої у подальшому зареєстровано право власності на об`єкт будівництва, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на час звернення до суду із цим позовом у Відповідача були відсутні документи, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт щодо будівництва житлового будинку, а відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими. Підкреслює, що висновок суду про те, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації та подальша реєстрація права власності на нього є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є помилковим, оскільки будь-яких дозвільних документів для здійснення будівництва та проектної документації на нього Відповідач не надавав.

Після усунення визначених в ухвалі від 13.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, якій надійшли 18.04.2023.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано замовнику будівництва ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 31.10.2016 № КВ 08.3163050976 (т. 1 а.с. 63-66).

Крім того, як свідчить зміст згаданої декларації, 03.10.2016 за № 336/16/01/009-16 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Категорія складності об`єкту будівництва - III (третя).

На підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 №60, звернення адвоката Хомічова І. О. від 09.04.2017 №09/04/17-1 (т. 1 а.с. 37-58), направлення для проведення позапланової перевірки від 05.05.2017 №б/н (т. 1 а.с. 59) співробітниками Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було розпочато проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва.

Крім того, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 18.05.2017 №б/н (т. 1 а.с. 69) та наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 №60, а також звернення адвоката Хомічова І. О. від 09.04.2017 №09/04/17-1 (т. 1 а.с. 37-58) співробітниками Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено виїзди на місце перевірки на АДРЕСА_1, проте доступ до об`єкту будівництва був обмежений, відповідальні особи суб`єкта містобудування відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

При цьому Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в ході проведення перевірки звернувся із запитом від 05.05.2017 №073-3928 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації стосовно наявності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 60-61).

Із змісту листа Департаменту містобудування та архітектури від 24.05.2017 №55-8942 вбачається, що відповідно до електронної бази даних документообігу ОСОБА_1 не звертався із заявою щодо отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 , вихідний № 336/16/01/009-16 від 03.10.2016 відсутній в електронній базі документообігу (т. 1 а.с. 62)

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2017 № 187 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 31.10.2016 № КВ 083163050976 (т. 1 а.с. 74).

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено лист від 31.05.2017 № 073-4843 замовнику ОСОБА_1 будівництва щодо прибуття до Департаменту з документами, необхідними для проведення перевірки (т. 1 а.с. 75-76). На письмове запрошення до Департаменту уповноважені особи суб`єкта містобудування не з`явились, документів та матеріалів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за отриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не надано.

Також Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 25.05.2017 року № 073-4558 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання інформації та проведення перевірки дотримання земельного законодавства під час проведення будівельних робіт за діяльності на АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 70-71).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 28.07.2017 №8-10-0-441-12364/2-17 земельна ділянка по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:142:0274) площею 0,1 га, обліковується за ОСОБА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Речове право на нерухоме майно зареєстровано 29.08.2016 (т. 1 а.с. 72-73).

Прокуратура міста Києва листом від 30.06.2017 №04/2/4/1-139-17 повідомила Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про кримінальне провадження від 03.04.2017 №12017100010002646 за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України. З метою підтвердження чи спростування факту порушення містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1, Прокуратура міста Києва клопотала провести огляд об`єкта будівництва земельної ділянки по АДРЕСА_1 з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин виявлення кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 77-78).

На підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 06.07.2017 №439 (т. 1 а.с. 79), звернення прокуратури міста Києва від 30.06.2017 № 04/2/4/1-139-17 (т. 1 а.с. 77-78), направлення для проведення позапланової перевірки від 14.07.2017 №б/н (т. 1 а.с. 80) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва.

Під час проведення перевірки з виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер: 8000000000:79:142:0274) самовільно без документів, що надають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва, виконуються будівельні роботи із будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 , чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Об`єкт будівництва відповідно до ДСТУ-Н Б.В..1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» відноситься до класу СС2 наслідків та ІІІ категорії складності.

Висновки проведеної перевірки зафіксовані в акті 02.08.2017 (т. 1 а.с. 81-99).

Крім того, враховуючи виявлені порушення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замовнику будівництва ОСОБА_1 видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.08.2017 б/н (т. 1 а.с. 100-101) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.08.2017 б/н (т. 1 а.с. 102-103) з вимогою усунути у термін до 02.10.2017 допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, від отримання акту перевірки та приписів уповноважена особа замовника будівництва відмовилась, у зв`язку з чим останні було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (р 0104403685909) від 02.08.2017 № 073-7018 на адресу об`єкта будівництва: АДРЕСА_1. Поштовий конверт повернувся на адресу Департаменту без вручення (т. 1 а.с. 107-109).

14.09.2017 Департамент листом №073-84262 звернувся до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва та сприяння у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно з законодавством (т. 1 а.с. 110-112).

У подальшому Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 07.12.2017 №803 згідно направлень від 08.12.2017 та 29.12.2017 №б/н (т. 1 а.с. 126,128) проведено позапланову перевірку з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт об`єкту на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва.

Також, під час проведення перевірки, були надані та пред`явлені документи уповноваженої особи замовника будівництва ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (довіреність від 30.03.2017 № 985; т. 1 а.с. 148-149)); містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 12.10.2017 № 626, видані Департаментом містобудування та архітектури (т. 1 а.с. 146-151); договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2016 № 1419 (т. 1 а.с. 138-140). Крім того, у ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.08.2017 та приписі про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.08.2017, чим порушив статтю 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 09.01.2018 №б/н (т. 1 а.с. 158-178), копію якого було отримано представником замовника будівництва за довіреністю ОСОБА_2 09.01.2018.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, Позивач звернувся до суду із цим позовом.

Поряд з викладеним, судом першої інстанції встановлено, що Департаментом 12.12.2018 було зареєстровано декларацію №КВ141183460533 про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу)»; АДРЕСА_1, категорія складності СС1.

На підставі указаної декларації Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. 04.09.2019 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 3 762,6 кв м (житлова площа 2 227 кв м), за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 265).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про основи містобудування», ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. ст. 6, 34, 36, 38, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд першої інстанції прийшов до висновку, що Відповідачем вчинялися дії, спрямовані на усунення виявлених у ході перевірки порушень, оскільки ним отримано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації і зареєстровано право власності на такий об`єкт, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

У силу приписів ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Положення ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пп. «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Як було встановлено раніше, у декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.10.2016 №КВ083163050976 про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку» по АДРЕСА_1, замовником будівництва ОСОБА_1 було зазначено, зокрема, про те, що містобудівні умови та обмеження видані Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 03.10.2016 за №336/16/01/009-16 (т. 1 а.с. 63-66). Разом з тим, указана декларація була скасована наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 29.05.2017 №187 (т. 1 а.с. 74) у зв`язку з тим, що згідно відомостей листа Департаменту містобудування та архітектури від 24.05.2017 №055-8942 (т. 1 а.с. 62) ОСОБА_1 не звертався з відповідною заявою до Департаменту, а вихідний номер 336/16/01/009-16 в електронній базі документообігу відсутній. При цьому доказів оскарження наказу від 29.05.2017 №187 у встановленому чинним законодавством порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, яка була чинною на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у згаданій редакції замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Отже, наявна визначена законом пряма заборона виконання будівельних робіт без отримання відповідного дозволу чи реєстрації декларації.

У подальшому ж статтю 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було доповнено новою частиною (набрала чинності 10.06.2017), згідно якої виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відтак, виконання фізичною або юридичною особою будівельних робіт без реєстрації такої декларації вважається самочинним будівництвом.

При цьому, матеріали справи свідчать, що зафіксовані в акті перевірки від 02.08.2017 порушення вказують на відсутність будь-яких дозвільних документів на проведення будівельних робіт, а також належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва (т. 1 а.с. 94; стор. 14 акту перевірки).

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Отже, зверненню суб`єкта владних повноважень з позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

При цьому, за правилами абзацу 2 частини 1 цієї ж статті у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Аналіз змісту указаних норм у своєму взаємозв`язку дає підстави стверджувати, що ними встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення в органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Також зміст наведених вище положень ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у взаємозв`язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень.

Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі ч. 1 ст. 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Матеріали справи свідчать, що Департаментом виносилися приписи про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудування, які разом з актом перевірки направлялися на адресу Відповідача, однак отримані ним не були. Крім того, ці приписи не оскаржувалися та не виконувалися.

Крім іншого, під час перевірки, яка проводилася Позивачем у грудні 2017 року - січні 2018 року, було встановлено, що вимоги згаданих вище приписів Відповідачем виконані не були (т. 1 а.с. 170, стор. 13 акту перевірки від 09.01.2018).

Таким чином, на момент проведення перевірки цієї перевірки та з огляду на скасування декларації про початок виконання будівельних робіт у ОСОБА_1 були відсутні будь-які дозвільні документи щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Відтак, станом на момент проведення Департаментом заходу контролю будинок згаданою адресою вважається самочинним будівництвом, що, як вже було зазначено вище, тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

При цьому, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про те, що подальше отримання Відповідачем 12.12.2018 декларації №КВ141183460533 про готовність об`єкта до експлуатації і реєстрації на цій підставі права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , свідчить про вчинення ОСОБА_1 активних дій, спрямованих усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а відтак вказує не необґрунтованість позовних вимог, колегія суддів оцінює критично з огляду на таке.

У постанові від 01.02.2023 у справі № 826/10042/17 Верховний Суд зазначив, що оформлення права власності на завершений будівництвом об`єкт, який однак збудований самочинно, не є перешкодою для виконання зобов`язань, покладених на уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю, щодо порушення у встановленому законом порядку питання про знесення такого будівництва та реалізації з цією метою відповідних повноважень, які, окрім іншого, передбачені й нормами ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У справі № 640/22599/19 (постанова від 24.10.2022) Верховний Суд наголосив, що після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент Державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

Тобто ефективним способом захисту за таких обставин, як зазначив суд касаційної інстанції, є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17, від 02.12.2021 у справі № 826/15342/18, від 13.07.2022 у справі № 522/12083/18.

Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Такий підхід, за висновками Верховного Суду, висловленими у межах справи №1340/4767/18 (постанова від 16.08.2022) є логічним та виправданим, позаяк такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Окрім іншого, Верховний Суд у зазначеному вище рішенні у справі №822/2149/18 дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від позицій, висловлених у постановах Верховного Суду за наслідками розгляду справ № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14.

У справі, рішення в якій є предметом апеляційного перегляду, встановлено, що ОСОБА_1 здійснив будівництво без документів, що дають право на це, а саме - без декларації про початок виконання будівельних робіт (без повідомлення про початок виконання будівельних робіт), а також без належно затвердженого проекту

Отже, у межах спірних правовідносин має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.

Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що Відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у вже згаданій вище постанові від 16.08.2022 у справі №1340/4767/18

У площині викладеного судова колегія вкотре звертає увагу на те, що у постанові від 29.01.2020 (справа № 822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

За такого правового регулювання та встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 є самочинним щодо якого правомірно заявлено вимогу про знесення, оскільки Відповідач виконував будівельні роботи без відповідного документа та відмовлявся усувати порушення. Отже висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог є помилковим.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджений належність житлового будинку до самочинного будівництва. Наведені вище обставини є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 (паспорт громадянина Турецької Республіки № НОМЕР_1 , виданий 09.04.2015, ідентифікаційний номер Турецької Республіки НОМЕР_2 , місце проживання за паспортом - АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) знести самочинно збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови складено та підписано 17 травня 2023 року.