Окрема ухвала

від 17.05.2023 по справі 640/18462/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18462/18

ОКРЕМА УХВАЛА

17 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Після усунення визначених в ухвалі від 13.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, якій надійшли 18.04.2023.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу задоволено повністю - скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено повністю - зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 .

Під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було виявлено порушення чинного законодавства, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення окремої ухвали, виходячи з приписів ст. ст. 249, 324 КАС України, з огляду на таке.

У ході апеляційного розгляду справи судовою колегією було встановлено, що Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано замовнику будівництва ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 31.10.2016 № КВ 08.3163050976 (т. 1 а.с. 63-66).

Крім того, як свідчить зміст згаданої декларації, 03.10.2016 за № 336/16/01/009-16 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Категорія складності об`єкту будівництва - III (третя).

На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 18.05.2017 №б/н (т. 1 а.с. 69) та наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 №60, а також звернення адвоката Хомічова І. О. від 09.04.2017 №09/04/17-1 (т. 1 а.с. 37-58) співробітниками Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено виїзди на місце перевірки на вул. Козацьку, 55-г у Голосіївському районі м. Києва, проте доступ до об`єкту будівництва був обмежений, відповідальні особи суб`єкта містобудування відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

При цьому Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в ході проведення перевірки звернувся із запитом від 05.05.2017 №073-3928 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації стосовно наявності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 60-61).

Із змісту листа Департаменту містобудування та архітектури від 24.05.2017 №55-8942 вбачається, що відповідно до електронної бази даних документообігу ОСОБА_1 не звертався із заявою щодо отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 , вихідний № 336/16/01/009-16 від 03.10.2016 відсутній в електронній базі документообігу (т. 1 а.с. 62)

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2017 № 187 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 31.10.2016 № КВ 083163050976 (т. 1 а.с. 74).

У подальшому Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 07.12.2017 №803 згідно направлень від 08.12.2017 та 29.12.2017 №б/н (т. 1 а.с. 126, 128) проведено позапланову перевірку з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт об`єкту на АДРЕСА_1 .

Також, під час проведення перевірки були надані та пред`явлені документи уповноваженої особи замовника будівництва ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (довіреність від 30.03.2017 № 985; т. 1 а.с. 148-149); містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 12.10.2017 № 626, видані Департаментом містобудування та архітектури (т. 1 а.с. 146-151); договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2016 № 1419 (т. 1 а.с. 138-140). Крім того, у ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.08.2017 та приписі про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.08.2017, чим порушив статтю 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 09.01.2018 №б/н (т. 1 а.с. 158-178), копію якого було отримано представником замовника будівництва за довіреністю ОСОБА_2 09.01.2018.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, Позивач звернувся до суду із цим позовом.

Поряд з викладеним, судом першої інстанції встановлено, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12.12.2018 було зареєстровано декларацію №КВ141183460533 про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу)»; АДРЕСА_1 , категорія складності СС1.

На підставі указаної декларації Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. 04.09.2019 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 3 762,6 кв м (житлова площа 2 227 кв м), за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 265).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок), передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно п. 17 Порядку замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

При цьому аналіз змісту додатку 3 до згаданого Порядку свідчить, що одним з обов`язкових реквізитів відповідної декларації є інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт (п. 11), яка включає у себе відомості про: назву документа та найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, дату подання або реєстрації документа, номер документа.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону (у редакції, яка була чинною станом на 31.10.2016) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Разом з тим, у ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі було встановлено, що наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2017 №187 було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку» за адресою: м. Київ. Голосіївський район, вул. Козацька, 55-г від 31.10.2016 №КВ083163050976; замовник - ОСОБА_1.

У свою чергу за правилами п. 18 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Крім того, приписи п. 22 Порядку визначають, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує подання до реєстру зазначеної у декларації інформації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком.

У разі наявності підстав, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, для внесення змін у зареєстровану в установленому порядку декларацію щодо об`єкта, який належить до III категорії складності (клас наслідків (відповідальності) СС2), замовник подає особисто або надсилає відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяву в довільній формі, до якої додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують зміни.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає подані документи протягом десяти робочих днів з дня їх надходження та вносить відповідну інформацію до реєстру.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання вимог п. 18 Порядку повинен був забезпечити, зокрема, перевірку повноти даних, зазначених у декларації, а також у випадку встановлення обставин наведення у декларації недостовірних відомостей застосувати до неї наслідки, визначені п. 22 Порядку.

Разом з тим, будь-яких дій, спрямованих як на перевірку достовірності відомостей декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ141183460533, так і на скасування її реєстрації, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не вчинив. При цьому, як вже було наголошено вище, безпосередньо цим Департаментом 29.05.2017 було прийнято наказ №187 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіти на відповідному об`єкті будівництва.

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить про неналежне виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків при реалізації владно-управлінських функцій, що у подальшому дозволило здійснити реєстрацію права власності на об`єкт будівництва, який згідно висновків суду у постанові від 17.05.2023 у цій справі є самочинним.

Крім іншого, на переконання судової колегії, указані вище обставини можуть свідчити про зловживання окремими особами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) владою або службовим становищем, що є кримінально караним діянням (ст. 364 Кримінального кодексу України), позаяк видача декларації про готовність об`єкта до експлуатації здійснювалася за відсутності документа, який надавав право на виконання будівельних робіт.

Приписи ст. 324 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

За правилами ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ч. 1).

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 4).

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч. 5).

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (ч. 9).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав постановити окрему ухвалу направити її Міністерству розвитку громад та територій України, Державній інспекції архітектури та містобудування України та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, та мали своїм наслідком легалізацію об`єкта будівництва за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н., вул. Козацька, 55-г, який є самочинним.

Крім того, про виявлені обставини колегія суддів вважає за необхідне повідомити Київську міську прокуратуру та Головне управління Національної поліції у м. Києві для хз перевірки в установлені законодавством порядок і спосіб.

Керуючись ст. ст. 242, 249, 311, 321, 324, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Про наведені порушення довести до відома Міністерства розвитку громад та територій України, Державної інспекції архітектури та містобудування України та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про наведені обставини повідомити Київську міську прокуратуру та Головне управління Національної поліції у м. Києві для вжиття належних заходів реагування.

Встановити строк два місяці для надання Шостому апеляційному адміністративному суду відповіді щодо виконання цієї окремої ухвали.

Попередити, що невиконання окремої ухвали є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення або кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 КК України.

Окрема ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст ухвали складено 17 травня 2023 року.