Ухвала

від 10.01.2023 по справі 523/6164/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №523/6164/18

Провадження №1-кп/523/175/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2023 Головуючий колегії суддів Суворовського районного суду м.Одеси

суддя - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні колегії суддів Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України.

В попередньому судовому засіданні, останньою за часом ухвалою, обвинуваченому ОСОБА_6 на час судового розгляду кримінального провадження продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою, яке обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати та які не зменшились, також прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні низки кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, прокурор просить продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити розмір застави.

В судовому засіданні, прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі та просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Захисник ОСОБА_4 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила відмовити в його задоволенні та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за місцем проживання; обвинувачений підтримав думку адвоката.

Суд,заслухавшидумкиучасниківсудовогозасідання,дослідившидоводиклопотання прокурората захисника разом з долученимидонихматеріалами,дійшов до висновкупронеобхідністьзадоволенняклопотанняпрокурора, зоглядунанаступне.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Триманняпідвартою(продовженнятриманняпідвартою)можебутивиправданимтількиза наявностіпевногосуспільногоінтересу,який,незважаючинапрезумпціюневинуватості,переважує принципповагидоособистоїнедоторканності(рішенняЄСПЛ«ХарченкопротиУкраїни»,«Лабіта протиІталії»),а оскільки ОСОБА_6 обвинувачуєтьсяу вчиненніособливо тяжкихзлочинів,за якимизаконом Українипро кримінальнувідповідальність передбаченепокарання увиді позбавленняволі настрок відп`яти додванадцяти роківз конфіскацієюмайна, тому суд вважає, що існує певний суспільний інтерес до даної справи, який з часом не зникає (на вказане зокрема вказує наявність на кожному судовому засіданні низки потерпілих та їх представників), а тому звільнення обвинуваченого може потягти хвилювання громадськості, тобто порушити публічний порядок.

Судом також враховується, що ні тяжкість обвинувачення, ні серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п.60 рішення від 06.11.2008р. у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання (на існування таких ризиків вказує зокрема те, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисних тяжких та аналогічних особливо тяжких злочинів (довідка про судимість), а тому може мати зв`язки з антигромадськими елементами, щоб перешкоджати судовому розгляду та змінити місце проживання), з огляду на його матеріальні можливості та існуючу ситуацію в Україні, обвинувачений може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Крім того, судом враховується, що на даний час по справі не проведено допит потерпілих та свідків, а тому ризик можливості впливу на таких осіб також існує.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

На думку суду застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, неможливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час проведено лише допит обвинуваченого, допити потерпілих та свідків не проведений, дослідження письмових доказів по справі не проведено, інші докази не досліджені, судом вживаються всі необхідні дії для розгляду справи в розумні строки, а тому суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 днів із визначенням розміру застави.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України,суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язанийвизначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки зпередбаченихстаттею 194цього Кодексу, будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Разом з тим, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд приходить до висновку пронеобхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом,у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням на обвинуваченого в разі внесення застави процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст.314, 369-372, 376 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 10.03.2023р., включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 635400 гривень.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1. прибувати за кожною вимогою до суду;

2. не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду;

3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Згідно із ч.7ст.182 КПК України,підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

Відповідно до ч.ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України,підозрюваному, обвинуваченому роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора,судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволупрокурору, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1