Вирок

від 10.11.2023 по справі 523/6164/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/6164/18

Провадження №1-кп/523/175/23

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10.11.2023 р. Колегія суддів Суворовського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

потерпілих - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160490001025 від 06.03.2017р. щодо:

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого облицювальником фасадів, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , згідно зі ст.89 КК України не маючого судимості,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року, більш точні дата та час не встановлені, у ОСОБА_19 виник злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Так, ОСОБА_20 представився останнім директором агентства нерухомості ПП «Моє місто» та повідомив, що може допомогти придбати земельну ділянку, для чого їм необхідно укласти договір про передання авансу та в подальшому укласти договір купівлі-продажу. В продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_20 шляхом обману запевнив ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у законності угоди, обов`язковою умовою якої є передання йому авансу у розмірі 2500доларів США.

04.03.2024р., ОСОБА_20 перебуваючи у приміщенні офісу №2Л агентства нерухомості «Моє місто», розташованому по вул. Академіка Сахарова,36 в м. Одесі, з метою надання своїм діям, нібито направленим на купівлю-продаж земельних ділянок вигляду правомірності, запропонував ОСОБА_13 та ОСОБА_14 придбати земельні ділянки, які розташовані в с. Ліски Комінтернівського району Одеської області, за кадастровими номерами №1146 та АДРЕСА_3 . Після чого, в той же день, ОСОБА_20 уклав з ОСОБА_14 угоди про передачу агентству нерухомості авансу в сумі 5000доларів США за земельні ділянки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та відповідно вказані грошові кошти отримав від останнього, без мети повернення та оплати за вказані земельні ділянки.

Далі, у липні 2015 року, більш точні дата та час не встановлені, ОСОБА_20 не маючи наміру на придбання земельних ділянок для ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , з подальшим приховуванням своїх злочинних намірів і небажанням повертати грошові кошти згідно вищевказаних договорів, звернувся до них з метою переукладання договорів та придбання по вигідній ціні інших земельних ділянок з кадастровими номерами 5122783200:01:002:1213 - загальною площею 0,640га та 5122783200:01:002:1212 - загальною площею 0,0716га, через труднощі з попередніми ділянками, із зобов`язанням допомогти в оформленні документів та відповідним гарантуванням угоди на придбання нерухомого майна.

В подальшому, 20.07.2015 року, точний час не встановлений, ОСОБА_20 отримав від ОСОБА_14 без мети повернення та оплати за вказані земельні ділянки, доплату у сумі 2500доларів США.

Після цього, ОСОБА_20 продовжуючи вводити в оману ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , запевнив їх, що земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами через проведення робіт по прокладенню комунікацій також не потрібно купувати, та запропонував їм придбати іншу земельну ділянку, для отримання якої, обов`язковою умовою було передання йому як директору агентства нерухомості «Моє місто» авансу у розмірі 14000доларів США для придбання земельної ділянки.

23.12.2015р., більш точний час не встановлений, ОСОБА_13 перебуваючи у приміщенні офісу агентства нерухомості «Моє місто», уклав з ОСОБА_20 угоду про передачу агентству нерухомості авансу в сумі 14000доларів США до раніше переданих грошових коштів, на придбання земельної ділянки за кадастровим номером 5122783200:01:002:1131, яка розташована в с. Ліски Комінтернівського району Одеської області, та відповідно ОСОБА_20 отримав від потерпілого грошові кошти у вказаній сумі, однак, ОСОБА_20 жодних дій щодо придбання на користь ОСОБА_13 та ОСОБА_14 земельних ділянок, за які він отримав грошові кошти не вчинив, тим самим, потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 21500доларів США, що склало 497657,08гривень.

Крім того, у травні 2015р., точний час не встановлений, ОСОБА_20 звернувся до ОСОБА_12 з пропозицією придбати по вигідній ціні квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_21 , із зобов`язанням допомогти в оформленні документів та гарантуванням угоди на придбання нерухомого майна.

В продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_20 шляхом зловживання довірою, запевнив ОСОБА_12 у законності угоди, обов`язковою умовою якої є передання йому як представнику агентства нерухомості «Моє місто» авансу у розмірі 10000доларів США на купівлю квартири, плати за комунальні послуги у розмірі 2700доларів США та 8500доларів США як повну сплату вартості квартири.

21.05.2015р., ОСОБА_20 з метою надання своїм діям вигляду правомірності, організував у приміщенні офісу агентства нерухомості «Моє місто», зустріч ОСОБА_12 та власника нерухомого майна ОСОБА_21 для обговорення умов продажу квартири. Далі, ОСОБА_20 діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_12 , увівши її в оману, продовжуючи свої злочинні дії, уклав угоди про надання авансу та надання інформаційно-консультаційних послуг, на виконання яких, отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 10000доларів США, та окрім того, 30.06.2015 отримав - 2700доларів США та 01.07.2015 - 8500 доларів США, без мети повернення та оплати за квартиру. Вказаними грошовими коштами, ОСОБА_20 розпорядився на власний розсуд, тим самим, спричинивши потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 21200доларів США, що складає 444514,35гривень.

В судовому засіданні, ОСОБА_20 повністю визнав свою вину за пред`явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень.

Окрім повного визнання ОСОБА_20 своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень, його винуватість у вчинені вищевказаних кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:

- показами потерпілої ОСОБА_12 , яка пояснила суду, що через загальних знайомих в 2015р. вона познайомилась з ОСОБА_20 , який на той момент був директором агенції нерухомості «Моє місто». Того ж року, ОСОБА_20 запропонував її придбати нерухомість , а саме квартиру по АДРЕСА_5 , з зобов`язанням оформленням усіх необхідних документів, оскільки вказана квартира реалізовувалась в рамках виконавчого провадження. В подальшому, після надання ОСОБА_20 згоди на оформлення квартири, останній протягом 6 місяців отримував від неї різні частини вартості квартири, загальною вартістю 21000доларів США, при цьому ОСОБА_20 поясняв, що ці суми були необхідні для підготовки нотаріального оформлення, а саме: розрахунку за комунальні платежі, розрахунку за виконавчим провадженням та задля зняття арешту з вказаної квартири. Крім того, потерпіла додала, що після отримання ОСОБА_20 повної суми, він неодноразово відкладав дату угоди. По спливу певного строку, після 7-8 місяців, вона почала наполягати на негайному виконанні ОСОБА_20 взятих на себе зобов`язань, на що він повідомив, що весь час казав їй неправду, а здійснити нотаріальну угоду не можливо, оскільки він потратив частину грошей на власні нужди;

- протоколом огляду речових доказів та постановою про приєднання предметів до справи як речових доказів від 25.09.2017р., відповідно до яких, об`єктом огляду є документація, яка вилучена в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_20 , яка відповідно підтверджує факти отримання ОСОБА_20 грошових коштів від потерпілих (на 8арк.).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.4 ст.190 КК України (в ред. 2008 року) - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство),вчинене вособливо великихрозмірах,повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_20 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується особа ОСОБА_20 ,який є особою відповідно до ст.89 КК України не маючої судимості, вчинив аналогічні корисливі кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії тяжких злочинів, маючого середньо-спеціальну освіту, розлученого, дітей на утриманні не маючого, працюючого облицювальником фасадів ТОВ «Будстрой», зареєстрованого, маючого постійне місце проживання, де характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_20 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання своєї вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_20 ,який є особою відповідно до ст.89 КК України не маючої судимості, вчинив аналогічні корисливі кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії тяжких злочинів, маючого середньо-спеціальну освіту, розлученого, дітей на утриманні не маючого, працюючого облицювальником фасадів ТОВ «Будстрой», зареєстрованого, маючого постійне місце проживання, де характеризується позитивно, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому - повне визнання своєї вини та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення останнього та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинені кримінальні правопорушення, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, щозаконодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

Цивільний позов ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до ОСОБА_19 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину підлягає задоволенню, оскільки підтверджений документально та визнаний ОСОБА_20 в повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_19 про відшкодування матеріальних та моральних збитків підлягає задоволенню, оскільки підтверджений документально та визнаний ОСОБА_20 в повному обсязі.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_19 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (ред. 2008р.) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяця з конфіскацією належного йому майна.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати період попереднього ув`язнення з 28.05.2020р. до дати оголошення вироку, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_19 , у зв`язку із відбуттям останнім призначеного покарання скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Цивільний позов ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до ОСОБА_19 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_19 на користь ОСОБА_13 та ОСОБА_14 матеріальні збитки в розмірі 324044гривень і відповідно 173892,50гривень та моральну шкоду в розмірі 75000гривень і відповідно 75000гривень.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_19 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_19 на користь ОСОБА_12 матеріальні збитки в розмірі 316694гривень та моральну шкоду в розмірі 250000гривень.

Речові докази: документацію (яка була вилучена в ході проведення обшуку) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3