Постанова

від 11.05.2023 по справі 917/1493/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/1493/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№473 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/22 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Пушко І.І.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога, с. Ковалиха, Смілянський район, Черкаська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Кременчук-2012, м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення 280 097,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2022 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перемога звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012 280 097,19 грн надміру сплачених коштів, як таких, що були перераховані відповідачу понад суму, визначену договором купівлі-продажу автомобіля № А2-00002 від 05.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при купівлі автомобіля SKODA КODIAQ STYLE 2.0 TDI/110kW 7 DSG 4x4 колір 8Е8Е (сірий металік) 2022 року випуску СТОВ Перемога було надмірно сплачені кошти за товар в розмірі 280 097,19 грн, а саме фактично сплачено еквівалент 49 177,64 доларів США (4 170,50 доларів США + 32 817,46 доларів США+12 189,68 доларів США), що перевищує ціну договору, передбачену в п. 2.1 договору (з наступними змінами) на 7 472,64 доларів США (49 177,64 доларів США - 41 705 доларів США). За розрахунком позивача 7472,64 доларів США по курсу 1$ = 37,483 грн становить 280 096,96 грн, різниця в 23 коп. пов`язана із заокругленням сум до сотих при математичних підрахунках.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Кременчук-2012 25 125,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду обґрунтовано тим, що умовами договору була передбачена попередня оплата в розмірі 10% від вартості автомобіля, визначеної в п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2022). Пунктом 2.5.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2022) визначено, що залишок повної ціни товару на дату укладення додаткової угоди становить 1 057 985,00 грн з урахуванням ПДВ, що є еквівалентом на 37 534,50 доларів США, тому посилання позивача на те, що сплата ним 950 000,00 грн є сплатою залишку повної ціни товару, визнані судом необґрунтованим. Позивач платіжним дорученням № 2153 від 22.09.2022 сплатив відповідачу 456 906,00 грн, тобто суму, яка складала залишок повної ціни товару, визначеної в рахунку № А2-00000047 від 20.09.2022 (456 906,00 = 1 524 460,00 - 950 000,00 - 117 554,00), з посиланням саме на реквізити вказаного рахунку, як на підставу платежу. Суд дійшов висновку, що такі дії позивача свідчать про прийняття ним пропозиції відповідача щодо зміни ціни товару (автомобіля) та досягнення згоди в порядку, визначеному договором та нормами ЦК України, про збільшення ціни товару до 1 524 460,00 грн, в зв`язку з чим, доводи позивача про наявність переплати вартості товару понад суму, узгоджену сторонами відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, визнано не підтвердженими матеріалами справи, та відхилені судом як необґрунтовані. Враховуючи відмову в позові, витрати зі сплати судового збору в сумі 4 201,45 грн та витрати відповідача на правничу допомогу адвоката на суму 25 125,00 грн покладено на позивача.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перемога з рішенням Господарського суду Полтавської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга обґрунтована тим, що 16.02.2022 відповідачем був виставлений рахунок позивачу за № А2-00000047, тому позивач, вважаючи, що вказаний рахунок відноситься до предмету договору від 05.01.2022 та на виконання свого обов`язку, передбаченого п.2.5.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2022), здійснив оплату. Відповідачем не заперечується факт отримання коштів від позивача в розмірі 950000,00 грн, а також факт надання вказаного рахунку, на підставі якого була проведена оплата, застережень чи зауважень від відповідача щодо неприйняття часткової оплати в розмірі 950000,00 грн, чи необхідності доплатити всю суму за товар від відповідача не надходило. Відповідач не перевів отримані від позивача кошти в сумі 950000,00 грн по курсу 1 дол.США = 28,948 грн, що є помилкою відповідача у здійсненні ним своєї підприємницької діяльності і відповідальність за це має нести сам відповідач, а не інші особи. Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вказував, що позивач, сплативши відповідачу 456906,00 грн на підставі рахунку №2153 від 22.09.2022, погодився із кінцевою ціною товару. Така позиція суду першої інстанції, на думку апелянта, повністю нівелює дію ст.1212 ЦК України, адже зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до ст.1212 ЦК України.

Звертає увагу, що сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас, сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема, переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору. Таким чином, відповідачем отримано грошові кошти понад визначену в договорі суму і вказана сума коштів підлягає стягненню на підставі ст.1212 ЦК України.

24.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4552), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідачем дана сума грошових коштів врахована при оплаті позивачем залишку повної ціни автомобіля за курсом гривні до долара США, встановленим на дату остаточного розрахунку 22.09.2022, а не за курсом, встановленим на 16.02.2022. Вказана сума грошових коштів сплачена позивачем на користь відповідача виключно з власної ініціативи та врахована ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012 при оплаті СТОВ Перемога усієї суми залишку повної ціни товару та відповідно повної ціни товару, яка була здійснена 22.09.2022 на підставі рахунку №А2-000000047 від 20.09.2022 на загальну суму 1 524 460,00 грн. Навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, розмір якого становить 13000,00 грн.

27.04.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№4735) про розгляд справи за відсутності апелянта та його представника, в якому позивач просить розгляд справи за апеляційною скаргою СТОВ Перемога на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/22 провести за відсутності апелянта та його представника за наявними матеріалами справи.

08.05.2023 до суду від ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012 надійшла заява (вх.№5098) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просить стягнути з СТОВ Перемога витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 13000,00 грн.

11.05.2023 до суду від СТОВ Перемога надійшло клопотання (вх.№5396) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому позивач просить у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги, зменшити витрати на професійну правничу допомогу, заявлені відповідачем, з 13000,00 грн до 2512,50 грн, посилаючись на те, що правова позиція товариства була сталою і не зазнавала змін протягом всього розгляду спору, а представник відповідача надавав правову допомогу товариству протягом всього спору, тому, відповідно був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 03.04.2023.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.01.2022 між ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012, продавцем та СТОВ Перемога, покупцем, укладено договір № А2-00002 купівлі-продажу автомобіля, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність покупця автомобіль легковий (надалі автомобіль та/або товар), а покупець прийняти і оплатити продавцю відповідно до умов цього договору вартість автомобіля SKODA КODIAQ STYLE 2.0 TDI/110kW 7 DSG 4x4 колір 8Е8Е (сірий металік) 2022 року випуску.

Відповідно до п.2.1. договору повна ціна автомобіля на дату укладання цього договору складає: 1 106 926 грн з урахуванням ПДВ; 922 438,33 грн без урахування ПДВ, що є еквівалентом 39 335,00 доларів США відповідно до комерційного курсу гривні до долара США, що застосовується офіційним виробником/постачальником товару на дату укладення цього договору.

Згідно з п.2.2. договору оплата товару покупцем здійснюється у національній валюті України - гривні у безготівковій формі шляхом перерахування сум, що підлягають сплаті, на банківський рахунок продавця, відповідно до порядку встановленого п.2.6. цього договору.

За змістом п.2.3. договору сума залишку повної ціни товару у національній валюті України гривні підлягає коригуванню (зміні) прямо пропорційно зміні комерційного курсу гривні до долара США, що застосовуватиметься виробником/постачальником товару на дату оплати залишку повної ціни товару. Інформація щодо курсу гривні до долара США на відповідну дату публікується на офіційному web-сайті виробника/постачальника - https://www.skoda-auto.ua/owners/rate.

Ціна товару підлягає коригуванню на день оплати залишку повної ціни товару у разі зміни та/або введення нових митних платежів, зборів, податків інших обов`язкових платежів, що матиме місце з моменту підписання договору до дати здійснення такої оплати покупцем (п. 2.4. договору).

За змістом п.2.5. договору оплата товару здійснюється покупцем в наступному порядку:

2.5.1 попередня оплата в розмірі 110 693,00 грн з урахуванням ПДВ, що є еквівалентом 3933,50 доларів США, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця в день підписання цього договору на підставі відповідного рахунку продавця;

2.5.2 залишок повної ціни товару в розмірі 996 233,00 грн з урахуванням ПДВ та є еквівалентом на дату 35 401,50 доларів США, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) робочих днів після прибуття товару на склад продавця на підставі відповідного рахунку продавця, але у будь-якому випадку не пізніше дня отримання покупцем від продавця рахунку на оплату залишку повної ціни товару.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що зобов`язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту зарахування повної ціни товару (з урахуванням вимог пунктів 2.3-2.5 цього договору) на банківський рахунок продавця.

Зміна суми, яка підлягає сплаті за товар, та зміна ціни товару здійснюється сторонами шляхом надання продавцем покупцеві рахунку на оплату відповідної суми, виходячи з положень пунктів 2.3. - 2.5. цього договору на день надання такого рахунку (п. 2.8. договору).

Відповідно до п.2.9. договору сторони погоджуються, що надання продавцем рахунку, визначеного у п. 2.5 цього договору, є належною і достатньою умовою для зміни цього договору в частині ціни товару та остаточних сум, належних до сплати покупцем на користь продавця і не вимагає будь-яких інших дій сторін.

Згідно з п.3.1. договору продавець зобов`язаний доставити товар на свій склад за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Київська, 75 (місце знаходження ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012) для подальшої передачі покупцю до 30 квітня 2022 року, але не пізніше 190 банківських днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця оплати за товар, передбаченої підпунктом 2.5. цього договору. Строк поставки продавцем автомобіля протягом 5 робочих днів з дати отримання автомобіля від дистриб`ютора.

Умовами п.9.6. договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до остаточного виконання зобов`язань кожною стороною.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками товариств.

Індивідуальні ознаки та комплектація товару були визначені сторонами в специфікації (додаток №1 до договору).

05.01.2022 відповідачем виставлено позивачу рахунок №А2-00000047 на суму 1 106 926 грн з ПДВ.

11.01.2022 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, якою, зокрема, внесено зміни до пунктів 2.1, 2.5 договору, а саме:

Пункт 2.1. договору викладено в наступній редакції: Ціна автомобіля за цим договором складає: 1 175 539 грн з урахуванням ПДВ; 979 615, 83 грн без урахування ПДВ, що є еквівалентом 41 705 доларів США відповідно до комерційного курсу гривні до долара США.

Пункт 2.5.1 договору викладено в наступній редакції: Попередня оплата в розмірі 117 554 грн з урахуванням ПДВ, що є еквівалентом 4 170,50 доларів США, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця в день підписання цього договору на підставі відповідного рахунку продавця.

Пункт 2.5.2 договору викладено в наступній редакції: Залишок повної ціни товару в розмірі 1 057 985 грн з урахуванням ПДВ та є еквівалентом на дату 37 534,50 доларів США, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) робочих днів після прибуття товару на склад продавця на підставі відповідного рахунку продавця, але у будь-якому випадку не пізніше дня отримання покупцем від продавця рахунку на оплату залишку повної ціни товару.

Позивачем за платіжним дорученням №1653 від 11.01.2022 було сплачено відповідачу 117 554, 00 грн (у тому числі 19 592,33 грн ПДВ 20%), що визнається відповідачем.

16.02.2022 відповідачем виставлено позивачу рахунок №А2-00000047 на суму 1 204 102,00 грн з ПДВ.

16.02.2022 позивачем сплачено рахунок на суму 950 000,00 грн (у тому числі 158 333,33 грн ПДВ 20%), що підтверджується платіжним дорученням № 1712 та визнається відповідачем.

27.06.2022 між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, якою змінено п. 3.1 договору, а саме визначено, що строк поставки товару- до 30.11.2022, але в будь-якому випадку не пізніше 31.12.2022.

20.09.2022 відповідачем виставлено позивачу рахунок №А2-00000047 на суму 1 524 460,00 грн з ПДВ.

22.09.2022 позивачем сплачено рахунок на суму 456 906,00 грн (у тому числі 76 151,00 грн ПДВ 20%), що підтверджується платіжним дорученням № 2153 та визнається відповідачем.

В свою чергу, відповідачем автомобіль з номером кузова НОМЕР_1 був придбаний у ТОВ Єврокар на підставі договору поставки №34 від 02.09.2019, строк дії якого був продовжений на 2022 рік додатковою угодою №3 від 29.12.2021.

Відповідно до умов договору поставки №34 від 02.09.2019 ТОВ Єврокар, як постачальником, було виставлено відповідачу, як покупцю, рахунок-фактура № ЕС-0009467 від 12.01.2022 на оплату вартості вказаного вище автомобіля в розмірі 1 105 399,00 грн.

Відповідач платіжним дорученням № 1630 від 12.01.2022 сплатив на користь ТОВ Єврокар 110 540,00 грн, тобто 10% від визначеної в рахунку-фактурі вартості автомобіля, що відповідало умовам п. 2.5 договору поставки № 34 від 02.09.2019.

08.09.2022 ТОВ Єврокар був виставлений відповідачу рахунок-фактура № ЕСО-0009467 на оплату вартості автомобіля SKODA КODIAQ STYLE 2.0 TDI/110kW 7 DSG 4x4, номер кузова НОМЕР_1 в розмірі 1 433 041 грн.

Платіжними дорученнями № 2379 від 22.09.2022 на суму 881 000,00 грн, № 2380 від 23.09.2022 на суму 180 000,00 грн, № 4406 від 23.09.2022 на суму 261 501,00 грн відповідач (з урахуванням раніше сплаченої попередньої оплати в розмірі 110 540,00 грн) сплатив на користь ТОВ Єврокар 1 433 041,00 грн, тобто вартість автомобіля, визначену в рахунку-фактурі № ЕСО-0009467 від 08.09.2022.

Відповідно до видаткової накладної № ЕРА-001581 від 23.09.2022, акту приймання-передачі транспортного засобу від 23.09.2022, відповідачем було прийнято від ТОВ Єврокар автомобіль SKODA КODIAQ STYLE 2.0 TDI/110kW 7 DSG 4x4, номер кузова НОМЕР_1 , який в подальшому ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012 було передано СТОВ Перемога за актом приймання-передачі від 03.10.2022.

При отриманні автомобіля позивачем в акті приймання-передачі автомобіля від 03.10.2022 в графі підписи сторін зазначено не згідний з остаточною сумою оплати.

14.10.2022 позивач звертався до відповідача із претензією про повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 280 097,19 грн за договором № А2-00002 від 05.01.2022 купівлі-продажу автомобіля, яка залишена відповідачем без задоволення.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями частин першої, другої статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17).

Як вже зазначалось, умовами договору (в редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2022) визначено вартість автомобіля у розмірі суми, еквівалентній 41 705 доларів США. Пунктом 2.5.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2022) передбачена сплата позивачем попередньої оплати у розмірі 117 554 грн, що є еквівалентом 4 170,50 доларів США на день підписання додаткової угоди 11.01.2022.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що 16.02.2022 ним було доплачено суму в розмірі 950 000,00 грн (комерційний курс 1 долар = 28.948 грн), тобто сплачено еквівалент 32 817,46 доларів США. Таким чином, як зазначає позивач, ним було сплачено в еквіваленті 36 987,96 доларів США та залишилось до сплати 4717,04 доларів США.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що умовами договору передбачена лише сплата позивачем попередньої оплати у розмірі 10% вартості товару (п.2.5.1 договору) та решта- після прибуття товару на склад відповідача (п.2.5.2 договору). Будь-якого іншого перерахування грошових коштів умовами договору не передбачено.

Пунктом 2.5.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2022) визначено, що залишок повної ціни товару в розмірі 1 057 985,00 грн з урахуванням ПДВ, що є еквівалентом на 37 534,50 доларів США, сплачується позивачем на поточний рахунок відповідача протягом 3 (трьох) робочих днів після прибуття товару на склад продавця на підставі відповідного рахунку останнього.

Як свідчать матеріали справи, автомобіль, який був предметом договору, був фактично одержаний відповідачем від ТОВ Єврокар 23.09.2022, тому саме цю дату слід вважати датою прибуття товару на склад відповідача як продавця, в зв`язку з чим у позивача виникло зобов`язання щодо оплати залишку повної ціни товару лише після його фактичного надходження до відповідача від відповідного постачальника (ТОВ Єврокар). Тому посилання позивача на те, що сплата ним 950 000,00 грн є сплатою залишку повної ціни товару, є необґрунтованими.

Щодо посилання позивача на те, що ним було сплачено 950 000,00 грн на виконання рахунку №А2-00000047 від 16.02.2022, колегія суддів зазначає, що у даному рахунку відповідачем була вказана сума 1 204 102,00 грн, а напис доплата 950 000,00 грн здійснено невідомою особою, посада та прізвище якої не вказано, тому судом першої інстанції правомірно не взято до уваги зазначений рахунок.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника про неправомірне непереведення відповідачем отриманих від нього коштів в сумі 950 000,00 грн по курсу 1 дол. США = 28,948 грн, з огляду на те, що в договорі купівлі-продажу від 05.01.2022 за №А2-00002 відсутні умови, які б зобов`язували відповідача обраховувати в грошовому еквіваленті за курсом долару США на дату оплати будь-якого іншого платежу, окрім попередньої оплати та залишку повної ціни товару на дату їх оплати.

Умовами договору (п.2.3 договору) передбачено коригування ціни автомобіля у гривні пропорційно зміні комерційного курсу гривні до долара США саме на дату оплати залишку повної ціни товару. Однак, відповідачем 16.02.2022 було сплачено не всю решту вартості автомобіля, а лише частину залишку повної ціни товару, тому п.2.5.2 та п.2.3 договору не підлягають застосуванню у даному випадку.

Після сплати позивачем попередньої оплати в розмірі 117 554,00 грн, що є еквівалентом 4 170 доларів США, залишок повної ціни товару становив 37 534,50 доларів США, еквівалент цієї суми в гривнях за курсом долару США (37,483 грн за 1 долар США станом на 22.09.2022) складав 1 406 905,66 грн. Саме таку суму сумарно складають 950 000,00 грн, сплачені позивачем 16.02.2022, та 456 906,00 грн, сплачені 22.09.2022.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, позивач, перерахувавши за платіжним дорученням №2153 від 22.09.2022 456906,00 грн (залишок повної ціни товару, визначеної в рахунку № А2-00000047 від 20.09.2022), з посиланням саме на реквізити вказаного рахунку як на підставу платежу, погодився з пропозицією відповідача щодо зміни ціни товару (автомобіля) та досягнення згоди в порядку, визначеному договором та нормами ЦК України, про збільшення ціни товару до 1 524 460,00 грн, в зв`язку з чим посилання позивача на те, що ним сплачено відповідачу 280 097,19 грн надлишково та не у відповідності до умов договору, є необґрунтованими.

08.05.2023 до суду від ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012 надійшла заява (вх.№5098) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просить стягнути з СТОВ Перемога витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 13000,00 грн.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№4552 від 24.04.2023) навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, розмір якого становить 13000,00 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відповідач до матеріалів справи надав копію: договору про надання професійної правничої допомоги від 12.04.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 297 від 06.10.1998, ордеру серія ВІ № 1137936 від 12.04.2023, акту здачі-приймання наданої правничої допомоги від 14.04.2023, рахунку №170423 від 17.04.2023 на суму 13400,00 грн, платіжної інструкції №5454 від 17.04.2023 на суму 13000,00 грн, платіжної інструкції №5474 від 20.04.2023 на суму 400,00 грн, детального опису робіт, виконаних адвокатом за договором про надання професійної правничої допомоги від 12.04.2023.

Так, як свідчать матеріали справи, 12.04.2023 між адвокатом Потребою Сергієм Миколайовичем та ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012, клієнтом, укладено договір про надання професійної правничої допомоги, згідно з яким адвокат зобов`язався надати професійну правничу допомогу з питань та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує адвокату грошову винагороду (гонорар).

Згідно з п. 2.1 договору за цим договором адвокат надає клієнту професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги СТОВ Перемога на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/22 за позовом СТОВ Перемога до ТОВ Автоцентр-Кременчук-2012 про стягнення надміру сплачених коштів.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що грошова винагорода (гонорар) сплачується клієнтом за кожну годину надання адвокатом правничої допомоги (погодинна оплата). При цьому, час витрачений адвокатом на прибуття до суду (у разі необхідності) та у зворотному напрямку вважається часом надання правничої допомоги.

За змістом п.4.2 договору в якості розміру погодинної оплати праці адвоката сторони погодились застосовувати ставки адвокатського гонорару, рекомендовані рішенням Ради адвокатів Харківської області №13/1/1 від 21.07.2021, а саме- 0,25 мінімальної заробітної плати (надалі мзп) за одну годину на день оплати.

Обсяг та загальна вартість правничої допомоги визначається сторонами в актах здачі-приймання наданої правничої допомоги (п.4.3 договору).

Зі змісту акту здачі-приймання наданої правничої допомоги від 14.04.2023 вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв виконання наступної правничої допомоги:

1.Ознайомлення з процесуальними документами апеляційного суду 0,5 год., вартість 837,50 грн.

2.Аналіз змісту та доводів апеляційної скарги 3,5 год., вартість 5862,50 грн.

3.Підготовка, складання та оформлення відзиву на апеляційну скаргу - 4 год., вартість 6700,00 грн.

Цим актом сторони засвідчили, що передбачена договором професійна правнича допомога станом на 14.04.2023 надана адвокатом клієнту якісно та у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 договору загальна сума грошової винагороди (гонорару), яка підлягає сплаті клієнтом на користь адвоката за надану правничу допомогу складає 13400,00 грн.

Платіжними інструкціями №5454 від 17.04.2023 та №5474 від 20.04.2023 відповідачем загалом сплачено адвокату 13400,00 грн.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 22.12.2022 у cправі № 904/4134/20).

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Такі докази, відповідно до частини першої ст.86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що правова позиція відповідача вже була сформована до апеляційного перегляду справи, є подібною (узгодженою) між адвокатом та відповідачем, доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин до матеріалів справи не надано.

Зокрема, на думку суду апеляційної інстанції, зазначені окремо у детальному описі робіт, виконаних адвокатом від 12.04.2023, послуги адвоката із аналізу змісту та доводів апеляційної скарги вартістю 5862,50 грн охоплюються послугою з підготовки та складанню відзиву на апеляційну скаргу вартістю 6700,00 грн.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі 910/789/21.

За таких обставин, у задоволенні заяви щодо відшкодування 5862,50 грн за здійснення адвокатом аналізу змісту та доводів апеляційної скарги слід відмовити.

Ознайомлення з процесуальними документами апеляційного суду вартістю 837,50 грн фактично зводяться до двох ухвал суду, одна з яких витребування з Господарського суду Полтавської області матеріалів справи №917/1493/22, інша - відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/22 та призначення справи до розгляду на "11" травня 2023 р., тобто не є документами, які потребують значного часу у їх ознайомленні, тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в цій частині на 50% та стягнути 418,75 грн.

Враховуючи зазначене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, врахувавши клопотання СТОВ Перемога (вх.№5396 від 11.05.2023) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанцій підлягає частковому задоволенню у розмірі 7118,75 грн.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/22 без змін як такого, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.п.в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1493/22 залишити без змін.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога (ідентифікаційний код 00132061, вул. Центральна, 1, с. Ковалиха, Смілянський район, Черкаська область, 20734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Кременчук-2012 (ідентифікаційний код 38052825, вул. Київська, 75, м. Кременчук, Полтавська область, 39631) 7118,75 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Повернути справу №917/1493/22 до Господарського суду Полтавської області для видачі наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.05.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова