Ухвала

від 05.04.2023 по справі 43/550-50/327-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.04.2023Справа № 43/550-50/327-2012За заявою Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог"

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Судак С.С.

Представники учасників:

від заявника - не з`явилися,

від боржника - не з`явилися,

ліквідатор - Потупало Н.І.,

від ПрАТ «ДТЕК «Київські електромережі» - Кирищук В.П.,

від КП "Київтеплоенерго" - Богомоленко Н.М.,

від ПрАТ АК "Київводоканал" - Плясун О.І.,

від ОСОБА_1 - Пустовіт О.Ю.

Обставини справи:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог".

Постановою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 визнано банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" (код ЄДРПОУ 32960711); відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну (свідоцтво № 1167 від 02.07.2013); оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" банкрутом; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 12.08.2020; зобов`язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 12.08.2021.

08.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства призначити до розгляду на 03.02.21; зобов`язано ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення на заяву ліквідатора банкрута.

03.02.2021 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 розгляд справи призначено на 24.03.21.

10.03.2021 до Господарського суду міста Києва від ліквідатора банкрута надійшов відзив.

23.03.2021 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ "АК "Київводоканал" надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відкладено на 28.04.21.

06.04.2021 від ліквідатора банкрута надійшов поточний звіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відкладено на 02.06.21.

01.06.2021 до Господарського суду міста Києва від ліквідатора банкрута надійшли документи по справі.

02.06.2021 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення до заперечення.

20.08.2021 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення.

Судові засідання неодноразово відкладались.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 43/550-50/327-2012 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.08.2022 касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 43/550-50/327-2012 скасовано. Справу № 43/550-50/327-2012 в частині розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолог" арбітражної керуючої Потупало Наталії Ігорівни про покладення субсидіарної відповідальності направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №43/550-50/327-2012 в частині розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолог" арбітражної керуючої Потупало Наталії Ігорівни про покладення субсидіарної відповідальності передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 прийнято до свого провадження справу №43/550-50/327-2012 в частині розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолог" арбітражної керуючої Потупало Наталії Ігорівни про покладення субсидіарної відповідальності. Судове засідання призначено на 16.11.2022, З поміж іншого, зобов`язано ліквідатора подати суду:- відомості щодо активів боржника (у тому числі дебіторської заборгованості), які було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "-ЖКГ "Геолог";- відомості, на підставі яких первісних документів керівними органами боржника (в тому числі засновниками) було вчинено таке відчуження ( з долученням до матеріалів справи);- докази, що підтверджують безпосередню участь у відчуженні активів боржника на Товариству з обмеженою відповідальністю"-ЖКГ "Геолог" Балаєм С.Є.;- Акт прийому-передачі житлового фонду на баланс боржника від 01.03.2004 року. Витребувано у Подільської районної державної адміністрації реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" (код ЄДРПОУ 32960711), яку надати суду у строк до 13.11.2022 (включно).

16.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.

16.11.2022 до Господарського суду міста Києва від Подільської районної державної адміністрації надійшла реєстраційна справа Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" (код ЄДРПОУ 32960711).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 відкладено судове засідання на 11.01.2023.

Наразі, згідно Рішення Ради суддів України від 14.12.2022 №35 визначено дату проведення ХІХ позачергового з`їзду суддів 11-13 січня 2023 року, делегатом на якому є суддя Д.В.Мандичев.

Відтак, суд ухвалою від 21.12.2022 призначив розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолог" арбітражної керуючої Потупало Наталії Ігорівни про покладення субсидіарної відповідальності у судовому засіданні на 15.02.2023.

25.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення ліквідатора на заяву про покладення субсидіарної відповідальності.

26.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення КП Київтеплоенерго".

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ОСОБА_1

15.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення КП Київтеплоенерго".

15.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2023 відкладено розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолог" арбітражної керуючої Потупало Наталії Ігорівни про покладення субсидіарної відповідальності у судовому засіданні на 05.04.2023.

05.04.2023 до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 щодо заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» про покладення субсидіарної відповідальності.

05.04.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 05.04.2023, з`явилися представники учасників провадження у справі та ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив суд відкласти розгляд справи у судовому засіданні.

Вказане клопотання представником ОСОБА_1 мотивоване тим, що з метою встановлення повного, всебічного з`ясування всіх обставин справи, 27.03.2023 між ОСОБА_1 та ПП «Інформаудит» укладено договір № 5 надання послуг про складання звіту незалежної думки щодо відповідності звіту ТОВ «Юридична група «Пріоритет» від 27.12.2020 за результатами проведення аналізу господарської діяльності ТОВ «ЖКГ «Геолог» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, визначених Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 12 (у редакції від 26.10.2010 № 1361).

На думку ОСОБА_1 , складання зазначеного звіту є необхідним задля прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, у зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи.

Заслухавши думку представників учасників провадження у справі щодо вказаного клопотання, виходячи з того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України), суд не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви ліквідатора арбітражної керуючої Потупло Н.І. про покладення субсидіарної відповідальності.

При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 , що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності була призначена до розгляду ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2022, у судовому засіданні 16.11.2022 представник засновника був присутнім, а отже у ОСОБА_1 було достатньо часу для підготовки та подання доказів на підтвердження своєї правової позиції у справі.

Дослідивши заяву ліквідатора арбітражної керуючої Потупало Н.І. про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника ОСОБА_1 та стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 8 850 960,73 грн., судом встановлено наступне.

Обгрунтовуючи зазначену заяву, ліквідатор вказує, що під час вивчення фінансової звітності ТОВ «ЖКГ «Геолог» встановлено, що в період розгляду заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство ТОВ «ЖКГ «Геолог», а саме 2017 рік (заяву про банкрутство подано у 2008 році та декілька разів провадження у справі зупинялося та поновлювалося за рішеннями судів), підприємством було відчужено все нерухоме майно, запаси та дебіторська заборгованість, що призвело до зменшення активів підприємства та неможливості розрахуватися за наявними боргами.

Як зазначає ліквідатор, керівником та засновником ТОВ «ЖКГ «Геолог» ОСОБА_1 було порушено приписи чинного законодавства та відчужено все нерухоме та рухоме майно банкрута, а також наявну дебіторську заборгованість та безоплатно передано на баланс ТОВ «-ЖКГ «Геолог», про що повідомлено мешканців будинків, що перебували на балансі ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Арбітражна керуюча зазначає, що ТОВ «-ЖКГ «Геолог» (код ЄДРПОУ 40423057) зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ «ЖКГ «Геолог», а саме: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36, вбудовано - прибудоване приміщення. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 , основний вид діяльності - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Керівником ТОВ «-ЖКГ «Геолог» є Ліманський М.В. , який в свою чергу у 2013 - 2015 роках був керівником ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Ліквідатор приходить до висновку, що створивши нову юридичну особу та прийнявши рішення передати всі оборотні активи від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішене питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника.

Таким чином, на думку ліквідатора, скориставшись своїми правами як власника банкрута та органу управління майном банкрута, ОСОБА_1 прийняв рішення про відчуження майна боржника та його передачу іншій юридичній особі, при цьому усвідомлюючи, що своїм рішенням завдає шкоди інтересам кредиторів боржника, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 є винним у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, як його засновник, який має право давати та давав обов`язкові для боржника вказівки (рішення) щодо майна.

Також, ліквідатором зазначено, що ОСОБА_1 , будучи керівником та єдиним засновником банкрута, після прийняття заяви господарським судом про порушення справи про банкрутство, одноособово прийняв рішення про передачу житлових будинків на баланс іншої юридичної особи без погодження з органом управління - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, чим порушив приписи ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Заперечуючи проти заяви ліквідатора арбітражної керуючої Потупало Н.І., Балаєм С.Є. вказано у письмових поясненнях, що він як засновник/керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКГ «Геолог» не вчиняв жодних дій, які б призвели до неплатоспроможності підприємства.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство час визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Так, частиною першою статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. При цьому, частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано положеннями статті 61 КУзПБ, якою передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком ліквідатора здійснити всю повноту передбачених законом заходів, спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку частини другої статті 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Визначена частиною другою статті 61 КУзПБ відповідальність засновника (учасника, акціонера), керівника боржника та іншої особи, яка має право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, застосовується у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника та повинна обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки. Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи частини другої статті 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення- "доведення до банкрутства", за яке передбачені наслідки у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 ГК України).

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18).

Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ, суб`єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:

І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (стаття 1 Закону про банкрутство, стаття 1 КУзПБ), "пов`язані особи" (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");

ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зав`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши на виконання своїх повноважень аналіз фінансового становища банкрута (частина перша статті 61 КУзПБ), зобов`язаний звернутись до суду із відповідним позовом.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника (аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15, від 01.06.2021 у справі № 904/4855/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 19.08.2021 у справі № 25/62/09, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, необхідна конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема, із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, та не втратила своєї актуальності із введенням в дію КУзПБ.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка має причинно-наслідковий зв`язок із відповідальністю, передбаченою частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої-третьої статті 4 КУзПБ (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 01.06.2021 у справі № 904/4855/17, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20).

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує наявність підстав для притягнення керівника/засновника боржника до відповідальності за доведення до банкрутства (банкрутства), а відтак - не надає можливості визначити суб`єкт відповідальності, встановити його вину у діях/бездіяльності та покласти субсидіарну відповідальність на такого суб`єкта (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20.

Водночас, з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України, особа, щодо якої подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності (засновник, керівник, учасник тощо), повинна надати докази з метою спростування доводів заявника та підтвердження відсутності власної вини у банкрутстві або доведенні до банкрутства боржника.

Так, ліквідатором арбітражною керуючою Потупало Н.І. на підставі складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Пріоритет» звіту за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЖКГ «Геолог» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства зроблено висновок про те, що засновник ТОВ «ЖКГ «Геолог» ОСОБА_1 є винним у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, як його засновник, який має право давати та давав обов`язкові для боржника вказівки (рішення) щодо майна.

При цьому, з поданого звіту вбачається, що аналіз Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Пріоритет» проводився за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 із використанням інформації про юридичну особу з ЄДРПОУ, форми № 1-м «Баланс» станом на 31.12.2016; на 31.12.2017; на 31.12.2018; форми № 2-м «Звіт про фінансові результати» за 2016, 2017 та 2018 роки; інформаційної довідки станом на 20.11.2020 з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушення провадження у справі про банкрутство, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.08.2020, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 17.08.2020, копій відповідей на запити ліквідатора про наявність/відсутність майна та активів на товаристві.

Правовими підставами складання Звіту є Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (далі - Рекомендації), затверджені Наказом Мінекономіки від 19.01.2006 № 14.

Згідно з п. 1 Рекомендацій Методичні рекомендації розроблені з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Відповідно до п. 3.2 Рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Господарський суд міста Києва ухвалою № 43/550 від 11.07.2008 порушив справу про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог".

Звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 915/1624/16.

З огляду на викладене, долучений ліквідатором звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Пріоритет» за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЖКГ «Геолог» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства не доводить вини ОСОБА_1 у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, оскільки у тому числі не охоплює період виникнення загрози неплатоспроможності товариства (до моменту порушення справи про банкрутство ухвалою Господарського суду від 11.07.2008).

Направляючи справу на новий розгляд, Верховий Суд у постанові від 30.08.2022 по справі № 43/550-50/327-2012 зазначив, що судами не досліджено обставини, на які посилалась арбітражна керуюча Потупало Н.І. щодо дій керівника боржника ОСОБА_1 та наслідків таких дій до моменту його заміни іншим керівником, щодо причинно-наслідкового зв`язку таких дій із настанням обставин неможливості погашення заборгованості боржником. Також судами не надано оцінки наявності факту відчуження майна (активів) боржника та участі у таких обставинах ОСОБА_1 , не надано оцінки факту безоплатного передання майна боржника третій особі, засновником якої є ОСОБА_1 , та не досліджено обставини щодо можливості здійснення основної статутної діяльності боржника без наявності відчуженого майна на користь ТОВ "-ЖКГ "Геолог".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2022 у тому числі зобов`язано ліквідатора надати суду відомості щодо активів боржника (у тому числі дебіторської заборгованості), які було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "-ЖКГ "Геолог"; відомості, на підставі яких первісних документів керівними органами боржника (в тому числі засновниками) було вчинено таке відчуження (з долученням до матеріалів справи); докази, що підтверджують безпосередню участь у відчуженні активів боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-ЖКГ "Геолог" Балая С.Є.; Акт прийому-передачі житлового фонду на баланс боржника від 01.03.2004 року.

На виконання вимог ухвали від 04.10.2022 ліквідатором надані наступні пояснення.

З балансів боржника вбачається, що ТОВ «ЖКГ «Геолог» на праві повного господарського відання були передані житлові та нежитлові будівлі. Відповідно до Акту прийому-передачі житлового фонду на баланс з метою обслуговування до ТОВ «ЖКГ «Геолог». При цьому, ТОВ «ЖКГ «Геолог» являється балансоутримувачем житлових будинків, що знаходяться за адресами: вул. Кіквідзе, 13 в, вул. Кіквідзе, 14 в, вул. Лескова, 3, вул. Німанська, 10, вул. Підвисоцького, 5, вул. Щорса, 25, вул. Л. Первомайського, 111, вул. Дяченка, 8, вул. Геофізиків, 8, вул. Бєстужева, 36 в м. Києві. Цей факт також підтверджено листом РВ ФДМУ по м. Києву.

На виконання приписів постанови господарського суду та вимог Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з наказом за підприємством ТОВ «ЖКГ «Геолог» було проведено інвентаризацію майна банкрута станом на 10.09.2020.

За результатом проведеної інвентаризації будь-яке майно, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти чи дебіторська заборгованість, яке відповідно до п. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства повинно бути включено до складу ліквідаційної маси виявлено не було.

Відповідно до інформації, наданої Печерською Районною в м. Києві Державною адміністрацією, відповідно до Акту прийому-передачі житлового фонду, на баланс ТОВ «ЖКГ «Геолог» від 01.03.2004 передано житлові будинки, розташовані, зокрема, на території Печерського району м. Києва за адресами: вул. М. Бойчука (колішня вул. Кіквідзе) , 13-в, 14-в; вул. Лєскова, 3; вул. Німанська, 10; вул. Професора Підвисоцького, 5; вул. Є. Коновальця (колишня вул. Щорса), 26; вул. Л. Первомайського, 11.

Станом на 12.05.2021 зазначені житлові будинки (окрім будинку № 26 на вул. Є. Коновальця) перебувають на обслуговуванні/в управлінні ТОВ «-ЖКГ «Геолог» (зареєстроване 13.04.2016, код ЄДРПОУ 40423057).

Ліквідатор зазначає, що на замовлення ТОВ «-ЖКГ «Геолог» 24.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Б-Т-І» було розроблено технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок літер. «А» № 36 по вулиці Бестужева, що також свідчить про те, що обслуговування цього будинку з 2017 року проводить саме ТОВ «-ЖКГ «Геолог».

Арбітражна керуюча Потупало Н.І. зазначає, що ОСОБА_1 було порушено приписи чинного законодавства та у 2017 році, відповідно до фінансової звітності банкрута, відчужено все нерухоме та рухоме майно банкрута, а також наявну дебіторську заборгованість та безоплатно передано на баланс ТОВ «-ЖКГ «Геолог», про о повідомлено мешканців будинків, що перебували на балансі ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Стосовно відчуження нежитлових приміщень ліквідатором зазначено наступне.

20.04.2004 ВАТ «Північукргеологія» було засноване ТОВ «ЖКГ «Геолог», як правонаступник ВАТ «Північукргеологія» в господарській і фінансово-правовій діяльності, що пов`язана з утриманням та обслуговуванням відомчого житлового фонду, який був переданий з балансу ТОВ «Північукргеологія» на баланс ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Заявою від 11.09.2006 ТОВ «ЖКГ «Геолог» відмовилось від права власності на нерухоме майно на користь ТОВ «Васильківське КСМ» в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та передало нерухомість ТОВ «Васильківське КСМ».

У подальшому рішенням Господарського суду м. Києва по справі 3 7/301 від 31.05.2007 визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківське КСМ"(04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-б, код ЄДРПОУ 33801629) на наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, загальною площею 84,8 кв.м.; групи нежитлових приміщень № 23, № 24, що знаходяться в підвалі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, загальною площею 89,2 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13-В, загальною площею 70 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 3, загальною площею 51 кв.м.; нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бестужева, 36, загальною площею 955 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бестужева, 36, загальною площею 330 кв.м.; групи нежитлових приміщень №53, що знаходяться в цокольному поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського,11, загальною площею 330,3 кв.м.

В подальшому ТОВ «Васильківське КСМ» відповідно до Договору міни від 30.06.2007 р. поміняло належне йому на праві приватної власності нерухоме майно (вбудовано - прибудоване приміщення), загальною площею 949,10 кв.м. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Буд» на 6 ноутбуків.

На думку ліквідатора, зазначене свідчить, що ТОВ «ЖКГ «Геолог» здійснив безоплатне відчуження всіх нежитлових приміщень, розташованих в житлових будинках, які перебували на балансі боржника.

Дослідивши долучені ліквідатором документи, суд зазначає наступне.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 31.05.2007 по справі № 7/301 судом встановлено, що заявою від 11.09.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» відмовилося від права власності на нерухомість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське КСМ» в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та передала нерухомість товариству, що підтверджується Актом приймання-передачі від 14.09.2006.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКГ «Геолог» містять Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 16.10.2006, укладений між ВАТ «Північукргеологія» (надалі - Продавець) та ОСОБА_1 (надалі - Покупець).

Згідно з п. 1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти корпоративні права на Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог», юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36 вбудовано-прибудоване приміщення (надалі - Підприємство); свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.04.2004 за номером 1 071 120 000 021562, код ЄДРПОУ 32960711, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх згідно з умовами даного договору. Зазначені корпоративні права належать Продавцю на підставі Статуту Підприємства.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що із моменту укладення Договору до Покупця переходять усі права засновника Підприємства, передбачені його Статутом.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 , набувши права засновника ТОВ «ЖКГ «Геолог» за Договором купівлі-продажу корпоративних прав від 16.10.2006 не мав жодного відношення до заяви боржника від 11.09.2006, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» відмовилося від права власності на нерухомість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське КСМ» в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та подальшої передачі нерухомості товариству, що підтверджується Актом приймання-передачі від 14.09.2006.

Крім того, Договір міни від 13.06.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківське КСМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аларіт Буд», на який у тому числі посилається ліквідатор як на доказ, що підтверджує обставини виникнення неплатоспроможності боржника та вину ОСОБА_1 , взагалі не стосується предмету доказування у даній справі, адже Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» не є стороною вказаного правочину.

Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Задля встановлення обсягу прав та обов`язків ОСОБА_1 як засновника (з 16.10.2006 року) та керівника (з 25.07.2017 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» судом досліджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог», затверджений Протоколом № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» від 07.04.2016.

Так, згідно з пунктом 9 Статуту учасником товариства може бути фізична та юридична особа, яка має право: брати участь в управлінні справами Товариства; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частину (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність Товариства, зокрема знайомитися з усіма необхідними документами; передавати в користування Товариству власне майно; отримувати на праві користування майно, що належить Товариству, згідно з актом, що йому видається; вийти в установленому порядку із Товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у Товаристві.

У свою чергу, Статутом боржника визначено, що учасник товариства зобов`язаний: додержуватися положень Статуту Товариства та виконувати рішення загальних зборів; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; вносити вклади у порядку і розмірах, передбачених цим Статутом; виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчими документами; всебічно сприяти Товариству у його діяльності; своєчасно інформувати адміністрацію Товариства про зміни у внутрішній структурі, організації Товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

Пунктом 12.18 Статуту боржника визначено, що директор товариства: затверджує поточні плани діяльності Товариства і заходів, що є необхідними для вирішення його завдань: затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання; затверджує ціни на продукцію і тарифи на послуги; затверджує локальні акти, що визначають відносини між підрозділами та філіями Товариства; приймає на роботу і звільняє з роботи співробітників Товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення; подає на затвердження Учасникам річний звіт та баланс Товариства; забезпечує виконання рішень Учасників; приймає рішення щодо інших питань поточної діяльності Товариства.

Директор товариства має право: без довіреності діяти від імені Товариства, репрезентувати в усіх установах, товариствах і організаціях; розпоряджатися майном Товариства, укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Товариства, видавати довіреності, відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків; здійснювати інші дії для досягнення цілей Товариства в межах його компетенції.

Так, долучений технічний паспорт від 24.03.2017 на багатоквартирний житловий будинок літер. А № 36 по вулиці Бестужева Олександра у місті Києві, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Б-Т-І» на замовлення ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог», не є доказом доведення ОСОБА_4 до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Статтею 215 Господарського кодексу України визначено відповідальність за порушення законодавства про банкрутство. У випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Фіктивним банкрутством визнається завідомо неправдива заява суб`єкта підприємництва до суду про нездатність виконати зобов`язання перед кредиторами та державою. Встановивши факт фіктивного банкрутства, тобто фактичну платоспроможність боржника, суд відмовляє боржникові у задоволенні заяви про визнання банкрутом і застосовує санкції, передбачені законом. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом. Приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов`язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб відповідно до закону.

Крім того, субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей стосовно того, на підставі яких первісних документів керівними органами боржника (в тому числі засновниками) було вчинено відчуження майна та дебіторської заборгованості боржника у 2017 році, а також доказів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у відчуженні активів боржника на користь третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «-Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що матеріали справи не містять та ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності Балая С.Є., які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства, зазначене спростовує наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за доведення до банкрутства (банкрутства).

За таких обставин, суд відмовляє ліквідатору арбітражній керуючій Потупало Н.І. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі, ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 18.05.2023

Суддя Д.В. Мандичев