Ухвала

від 18.05.2023 по справі 922/702/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

"18" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/702/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за участю:

учасники справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, задовольнити заяву, винести постанову, визнати її неплатоспроможною, прийняти пропозицію - запропонований план реструктуризації, зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, ввести мораторій, починаючи з дня винесення рішення.

У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона має прострочені зобов`язання перед 4 банками, 31 мікрофінансовими організаціями та 1 іпотекодержателем на загальну суму 833 974,03грн.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , останньою надано заяву арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни про участь у даній справі у якості керуючого реструктуризацією.

Ухвалою суду від 27.02.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху; повідомлено її про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; заявнику надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення цих недоліків.

Після усунення боржником допущених недоліків, ухвалою суду від 12.03.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання по справі призначено на 23.03.2023 о 14:30год.

Цією ж ухвалою за клопотанням боржника витребувано у фінансових установ відомості щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 з документальним підтвердженням (кредитні договори, довідки про рух рахунка, тощо) суми грошових вимог (загальної суми, суми заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання.

На виконання вимог ухвали суду від 12.03.2023 на адресу суду надійшов лист від АТ "ПриватБанк" із зазначенням наявності заборгованості ОСОБА_1 перед банком з посиланням на договори, проте відповідних договорів Банком суду не надано.

У зв`язку з не наданням фінансовими установами витребуваних судом документів, ухвалою суду від 23.03.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 13.04.2023.

Ухвалою суду від 13.04.2023 розгляд справи в підготовчому засіданні суду відкладено на 18.05.2023 о 14:30, зобов`язано ОСОБА_1 надати інформацію стосовно кредиторів та надати дійсний список кредиторів із зазначенням дійсної суми заборгованості.

02.05.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому остання зазначила про відсутність інших підстав для внесення змін у Конкретизований список кредиторів, а тому, на її думку, не вбачається потреби в актуалізації чи будь-якій іншій зміні відомостей у наданому нею Конкретизованому списку кредиторів, оскільки нею зазначено належного кредитора ТОВ "ФК "Ріальто", а судом помилково витребувано відомості в неналежного кредитора.

У призначене судове засідання заявник не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутністю.

Розглянувши в підготовчому засіданні надані боржником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.

Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області про свою неплатоспроможність, в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, що діяла на момент звернення боржника до суду) передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Відповідно до ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Системний аналіз ст.113, ч.1, ч.2 ст116, ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Отже, у підготовчому засіданні, суд перевіряє відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясовує на підставі поданих заявником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20, від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Так, у своїй заяві боржник зазначає, що в останнього наявні прострочені зобов`язання перед кредиторами, розмір яких становить 833 974,03грн. В якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності заборгованості наданий конкретизований список кредиторів, а саме: ТОВ "Кошельок", ТОВ "Бізнеспозика", ТОВ "Глобал Кредит", ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", ТОВ "ФК "Кредіплюс", ТОВ "Сіті Фактор", ТОВ "ФК "ЄАПБ", ТОВ "Деколь", ТОВ "Фактор П", ТОВ "Фінфорс", ТОВ "КФ.ЮА", АТ "Універсал Банк", АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Займер", ТОВ ФК "Інновація", ТОВ "Містер Кеш", ТОВ "Лінеура Україна", ТОВ "Лайм Кепітел", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "ФК "Фінанс іновація", ТОВ "Просто позика", ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "ФК "Є гроші ком", ТОВ "Кредитпромінвест", ТОВ "Є-Кеш", ТОВ "СС Лоун", ТОВ "Лайм Кеш", ТОВ "Авентус Україна", АТ "Банк Форвард", АТ "ПУМБ", ТОВ "Споживчий Центр", ТОВ "Вутек-Інвест", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", з якими укладено кредитні договори, проте до матеріалів заяви ОСОБА_1 не додано всі договори, як і не надано інші первинні документи (квитанції, банківські виписки тощо), підтверджуючи заборгованість.

Даний факт також підтверджує сам боржник у своїй заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність, зазначивши про ненадання ним належних доказів (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.

Крім того, суд зазначає, що заявником у заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність та у наданому Плані реструктуризації боргів серед кредиторів зазначено ТОВ "Ріальто", проте даний кредитор у Конкретизованому списку кредиторів відсутній.

На вимогу суду надати інформацію стосовно кредиторів та надати дійсний список кредиторів із зазначенням дійсної суми заборгованості, ОСОБА_1 зазначила про відсутність підстав для внесення змін у Конкретизований список кредиторів, при цьому, посилаючись на допущену судом помилку, звернулась до суду з клопотанням про витребування відповідно до наявного в матеріалах справи Конкретизованого списку кредиторів у належного кредитора ТОВ "ФК "Ріальто" відомості щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 з документальним підтвердженням (кредитні договори, довідки про рух рахунка, тощо) суми грошових вимог (загальної суми, суми заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання.

Також ОСОБА_1 просить суд вважати наявний у матеріалах справи Конкретизований список кредиторів належним і таким, що містить дійсний список кредиторів і дійсну суму заборгованості.

Враховуючи те, що Конкретизований список кредиторів не містить відомостей щодо такого кредитора як ТОВ "ФК "Ріальто", а ОСОБА_1 на вимогу суду не надала уточненого Конкретизованого списку кредиторів, заявником надано запит, відповідно до якого ОСОБА_1 зверталась про надання інформації стосовно наявності її заборгованості саме до ТОВ "Ріальто", код ЄДРПОУ 32733616, за адресою: 04128, м. Київ, Вул. Академіка Туполєва, 17 суд вважає безпідставним та необґрунтованим клопотання ОСОБА_1 про витребування у ТОВ "ФК "Ріальто" відомостей щодо наявності заборгованості перед даною юридичною особою.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відсутність первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.3, п.14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.

При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності потенційну можливість такого невиконання.

Водночас надана боржником роздруківка кредитної історії, складена Українським бюро кредитних історій, яка не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою кредитного бюро, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України не є належним та допустимим доказом, який би підтверджував наявність кредитних зобов`язань боржника, а отже і не є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Аналогічна правова позиція викладені у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21.

Частиною 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Надані суду боржником у паперовому вигляді документи, що визначені вище, в підтвердження наявності договірних зобов`язань боржника перед кредиторами є недостатнім доказом, оскільки не підтверджують розмір та структури заборгованості цього боржника та не є достатніми та належними доказами у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Крім того, згідно із п.3 ч.2.ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства (у редакції, що діяла на момент звернення боржника із заявою до суду) встановлено обов`язок боржника повідомити про всі обставини, що стали підставою для звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, надати всю актуальну та документальну інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавців), підстав виникнення зобов`язань, строку їх виконання та її структури, що боржником виконано не було.

Боржниця зазначила, що членами родини ОСОБА_1 згідно із поданими Деклараціями про майновий стан боржника за 2020-2022 р. є: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_4 .

Як зазначає боржниця в заяві, члени її сім`ї відмовились надавати інформацію щодо свого майна та інших активів боржнику, а також про те, що з батьком не спілкується, відомостей щодо нього не має.

При цьому боржниця не обґрунтувала об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів її сім`ї, сина - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 , батька - ОСОБА_4 доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо.

Отже, боржниця у деклараціях про майновий стан за 2020, 2021 та 2022 роки зазначила неповну інформацію стосовно активів та майна, доходів і витрат членів її сім`ї. Суд відхиляє посилання боржниці на подання нею у деклараціях з поміткою "члени сім`ї інформації не надали", позаяк самі по собі такі обставини не звільняють боржника від встановленого законом обов`язку надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї.

При цьому, посилаючись у декларації про майновий стан на те, що члени сім`ї не надали інформації про доходи, витрати, майно чи зобов`язання згідно з пунктом 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, боржниця має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у частині п`ятій статті 116 КУзПБ (у редакції, що діяла на момент звернення боржника з відповідною заявою до суду) імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.

Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Таке розуміння застосування поняття "член сім`ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім`ї боржника у частині п`ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства осіб, які не є членами сім`ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки.

Як встановлено судом, у деклараціях про майновий стан за 2020, 2021 та 2022 роки боржниця зазначила неповну інформацію стосовно доходів та витрат членів її сім`ї, обмежившись посиланням на те, що члени сім`ї не надали такої інформації, зокрема стосовно їх доходів, інших грошових виплат, нерухомого та рухомого майна.

Суд зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).

Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що боржником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності правових підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.4 стст.119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні відповідні підстави.

Разом з тим, суд роз`яснює боржнику, що згідно із частиною сьомою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.05.2023.

СуддяЛавренюк Т.А.