Рішення

від 17.05.2023 по справі 927/356/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/356/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпроектбуд»</a>,

вул. Волковича, 2-б, кв. 89, м. Чернігів, 14029;

електронна адреса: amatvijchuck@gmail.com;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий»</a>,

юридична адреса: проспект Миру, 12, м. Чернігів, 14000;

поштова адреса: вул. В. Чорновола, 3, м. Чернігів, 14005;

електронна адреса: georgedbk@gmail.com;

предмет спору: про стягнення 798140,00 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Лутай Н.М. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1049160, виданий 28.03.2023;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 17.05.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

07.03.2023, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпроектбуд»</a> (далі - ТОВ «Дорпроектбуд») до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий»</a> (далі - ТОВ «ЖК «Парковий») про стягнення 798140,00 грн безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням сторонами при укладенні попереднього договору № 30/282 від 31.01.2022 вимог щодо його нотаріального посвідчення, як наслідок, указаний правочин є нікчемним, відтак кошти перераховані ТОВ «Дорпроектбуд», як авансовий платіж у рахунок оплати об`єкту будівництва (житлової квартири готельного типу), за платіжним дорученням від 31.01.2022 № 3002, безпідставно набуті та мають бути йому повернуті ТОВ «ЖК «Парковий».

Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 29.03.2023 об 11:00; установив сторонам процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, про що постановив ухвалу від 08.03.2023.

Відповідач у належний строк скористався правом на подачу відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким проти задоволення позову заперечив у повному обсязі. Зазначив, що саме на ТОВ «Дорпроектбуд» покладені зобов`язання з оплати нотаріального посвідчення попереднього договору № 30/282, відтак, останній мав узгодити з відповідачем дату та час нотаріального посвідчення вказаного правочину, проте цих дій він не вчинив. У свою чергу, відповідач ніколи не ухилявся від нотаріального посвідчення попереднього договору, тим більше наголошує на необхідність вчинення таких дій. Зокрема 24.03.2023, він повідомив ТОВ «Дорпроектбуд» про необхідність нотаріального посвідчення цього договору та пропонував йому попередньо узгодити дату та час вчинення зазначених дій. Звертав увагу, що обидві сторони вчиняли дії з фактичного виконання умов попереднього договору № 30/282, зокрема, позивач на його користь перерахував авансовий платіж у сумі 798140 грн за платіжним дорученням № 3002 від 31.02.2022. Наразі сторонами не втрачена можливість нотаріально посвідчити спірний договір.

29.03.2023, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, натомість, письмово клопотав відкласти судове засідання на іншу дату.

Суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 183 ГПК України, відклав підготовче засідання на 19.04.2023, з метою надання позивачу можливості ознайомитись зі змістом відзиву на позов та підготувати письмову відповідь на відзив у строк, установлений ухвалою від 08.03.2023, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

Позивач у належний строк подав письмову відповідь на відзив, у порядку статей 166, 184 ГПК України. Спростовуючи доводи відповідача, зазначив, що умовами попереднього договору не встановлений обов`язок ТОВ «Дорпроектбуд» щодо проведення організаційних заходів з метою нотаріального посвідчення цього правочину. В той час, як відповідач звернувся до нього з пропозицією нотаріально посвідчити спірний договір вже після відкриття провадження в справі № 927/356/23 (24.03.2023). Наголосив, що оскільки укладення попереднього договору між сторонами обумовлене наявністю в них наміру щодо укладення на майбутнє договору купівлі-продажу нерухомого майна, що згідно з положеннями частини 1 статті 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню, то не дотримання сторонами вимог щодо нотаріального посвідчення попереднього договору, вказує на його нікчемність відповідно до частини 1 статті 220 ЦК України. Визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Відповідач не скористався правом на подачу письмових заперечень на відповідь на відзив у строк, установлений ухвалою від 08.03.2023.

19.04.2023, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду повторно не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, засобами поштового та електронного зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд, у відповідності до частини 3 статті 177 ГПК України, за власною ініціативою, продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

Суд, за результатами підготовчого засідання, постановив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.05.2023, про що повідомив відповідача, в порядку статей 120, 121 ГПК України.

17.05.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, явку повноважного представника не забезпечив, про дату, част та місце судового розгляду спору повідомлений належним чином засобами поштового та електронного зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи (зокрема, поштове повідомлення: 1400056741161).

Неприбуття в судове засідання повноважного представника відповідача, який належним повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення спору по суті (частина 1 статті 202 ГПК України)

Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважного представника позивача, який позов підтримав у повному обсязі.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, заслухав повноважного представника позивача, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

31.01.2022, ТОВ «ЖК «Парковий» (далі - Продавець, відповідач) та ТОВ «Дорпроектбуд» (далі - Покупець, позивач) уклали попередній договір № 30/282, за умовами якого (п.1.1.) Покупець зобов`язався укласти Основний договір купівлі-продажу житлової квартири готельного типу (апартаментів) (далі - Основний договір) протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих документів, а Покупець зобов`язався купити зазначену квартиру в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі.

Об`єкт будівництва - будівлі житлові готельного типу (апартаменти) із вбудованими комерційними приміщеннями на розі вул. Реміснича та проспекту Перемоги в м. Чернігові, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 7410100000:01:032:0907, площею 0,3715 га, цільове призначення 03.07., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Реміснича, 37, 39, 41, вул. Ринкова, 14, квартал пр. Перемоги - вул. Ремісничої - вул. Ринкова, відповідно до затвердженої проектної документації.

За пунктами 1.2., 1.3. попереднього договору, орієнтовна дата введення будинку в експлуатацію ІІІ квартал 2024 року. Запланований термін введення будинку в експлуатацію, за наявності об`єктивних обставин, може бути змінений, що не є порушенням зобов`язань з боку Продавця.

Технічна специфікація житлової квартири готельного типу (апартаментів) наведена в додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного Договору. План типового поверху, на якому знаходиться житлова квартира готельного типу (апартаментів) наведений в додатку № 2, що є невід`ємною частиною даного Договору.

За п. 2.1. попереднього договору Основний договір має бути нотаріально посвідчений, вартість нотаріальних послуг покладається на Покупця.

Сторони в п. 2.2. попереднього договору домовились, що житлова квартира готельного типу (апартаментів) за Основним договором буде мати наступні характеристики: будівельний номер - 2А, загальна площа 57,01 кв. м. (проектна), поверх 16, номер квартири 282, тип приміщення - житлова квартира готельного типу (апартаменти).

Сторони в п. 2.3. попереднього договору погодили вартість 1 кв.м. загальної площі, виходячи з проектного планування, - 28000 грн (у т.ч. ПДВ 20% - 4666,67 грн). Всього загальна вартість житлової квартири готельного типу (апартаментів) - 1596280 грн (у т.ч. ПДВ 20% - 266046,67 грн).

Відповідно до п. 3.1. попереднього договору Покупець зобов`язався здійснити оплату узгоджену в п. 2.3. Договору під час його підписання, в наступному порядку: перший внесок 50%, що становить 798140 грн (у т.ч. ПДВ 20% - 133023,33 грн) під час підписання Договору; залишок вартості, що становить 798140 грн (у т.ч. ПДВ 20% - 133023,33 грн), помісячно, рівними платежами, в період з 05.03.2022 по 05.07.2024, за узгодженим графіком, що наведений в таблиці 1 до цього пункту.

Сторони, в пунктах 7.5., 7.7. попереднього договору підтвердили, що вони дійшли згоди щодо всіх істотних умов й жодна з них не буде посилатись в майбутньому, після укладення цього Договору, на недосягнення згоди щодо істотних умов Договору як на підставу для визнання його не укладеним або не дійсним.

Сторони також погодили, що відповідно до статей 205, 207, 209 ЦК України Продавець та Покупець укладають попередній договір у простій письмовій формі та заперечення з цього приводу відсутні.

У рахунок виконання зобов`язань за попереднім договором № 30/282, на дату його підписання, позивач перерахував відповідачу перший внесок у сумі 798140 грн за платіжним дорученням № 3002 від 31.01.2022, що також підтвердив відповідач у відзиві на позов.

Натомість, оскільки в подальшому сторони не вчинили дій з нотаріального посвідчення попереднього договору № 30/282, який передбачав укладення на майбутнє договору купівлі-продажу нерухомого майна, позивач звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно перерахованих коштів за правочином, що є нікчемним, з підстав недотримання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

За частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За статтею 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 203, 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і принципу свободи договору, та сформульовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 3 статті 635 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення попереднього договору), попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, установлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються в порядку, встановленому сторонами в попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається в формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (в термін), установлений попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до статті 182 ГК України за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Зобов`язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини 3 статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Правочин має вчинятися в формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

За статтею 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Виходячи з умов попереднього договору № 30/282 (п. 1.1., п. 2.1.) суд установив, що сторони досягли згоди укласти протягом 30 днів, після введення будинку в експлуатацію та отримання відповідачем усіх правовстановлюючих документів, договір купівлі - продажу об`єкту нерухомого майна, житлової квартири готельного типу (апартаментів), що підлягав нотаріальному посвідченню за рахунок позивача.

З системного аналізу приписів статей 635, 657 ЦК України вбачається, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна має бути укладений в письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням, оскільки основний договір укладається в письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

При цьому, суд відхилив доводи відповідача про те, що організаційні заходи з нотаріального посвідчення правочину були покладені саме на позивача, як такі що не відповідають дійсності.

Сторони, в супереч вимогам закону, погодили укладення попереднього договору в простій письмовій формі (п. 7.7.), в той час як вимоги щодо нотаріального посвідчення основного договору встановили в п. 2.1., поклавши витрати з такого посвідчення на позивача, водночас, за п. 4.2.2. відповідач був зобов`язаний зареєструвати право власності на житлову квартиру готельного типу (апартаменти) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в строк до укладення основного договору та підготувати всі інші документи, необхідні для нотаріального посвідчення основного договору - в випадку якщо реєстрація права власності на покупця не буде відбуватись, одночасно, в день укладення основного договору.

Суд установив, що попередній договір № 30/282 від 31.01.2022 укладений сторонами в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, що сторонами не заперечується.

За частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, враховуючи недотримання сторонами вимог статей 635, 657 ЦК України про нотаріальне посвідчення попереднього договору, що передбачав укладення сторонами договору купівлі-продажу майбутнього об`єкту нерухомості, суд дійшов висновку про нікчемність такого договору, оскільки його недійсність прямо передбачена частиною 1 статті 220 ЦК України.

Аналогічна правова позиція щодо нікчемності попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, за відсутності його нотаріального посвідчення, наведена Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 у справі № 367/3304/15-ц, від 10.11.2021 у справі № 463/6208/16-ц.

При цьому, суд не вбачає правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 220 ЦК України (на зміст якої звертає увагу відповідач), оскільки передумовою для застосування даної норми є встановлення судом факту ухилення однією із сторін від нотаріального посвідчення правочину.

У попередньому правочині № 30/282, усупереч вимогам закону, сторони погодили його укладення в простій письмовій формі (п. 7.7.), тобто на момент його укладення в них був відсутній намір посвідчувати цей договір в установленому законом порядку, жодних дій щодо нотаріального посвідчення цього договору відповідач не вживав аж до моменту звернення позивача до суду з позовом про стягнення з нього безпідставно перерахованих коштів.

За висновком суду, в даному випадку наявне ухилення від нотаріального посвідчення договору обох сторін, що виключає можливість застосування частини 2 статті 220 ЦК України та визнання цього правочину дійсним у судовому порядку.

За частиною 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою (частина 5 статті 216 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) (пункти 94, 95) дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

До вимог про повернення виконаного за недійсним правочином застосовуються положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зробила висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Відповідно до п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти передані позивачем за нікчемним правочином, підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

Зазначене також відповідає правовим висновкам Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 522/22915/15-ц.

З урахуванням установлених обставин, суд вирішив задовольнити позов у повному обсязі.

Заперечення відповідача, наведені ним в відзиві на позов, не спростовують указаних висновків суду.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких, зокрема належить, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Беручи до уваги, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11972,10 грн мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача.

За висновком суду, на момент ухвалення судового рішення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких позивач указав у позовній заяві (20700,00 грн). При цьому враховане повідомлення представника позивача про намір додатково, в установленому законом порядку, подати докази (акт наданих послуг до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 28/02/23/1 від 28.02.2023) на підтвердження розміру та реальності заявлених ним витрат.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, 178, 184, 202, 233, 236, 238, 241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпроектбуд»</a> (вул. Волковича, 2-б, кв. 89, м. Чернігів, 14029; код ЄДРПОУ 39157868) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий»</a> (юридична адреса: пр-т. Миру, 12, м. Чернігів, 14000; поштова адреса: вул. В. Чорновола, 3, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 43029122) про стягнення 798140 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий»</a> (юридична адреса: пр-т. Миру, 12, м. Чернігів, 14000; поштова адреса: вул. В. Чорновола, 3, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 43029122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпроектбуд»</a> (вул. Волковича, 2-б, кв. 89, м. Чернігів, 14029; код ЄДРПОУ 39157868) 798140,00 грн безпідставно набутих коштів та 11972,10 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 19.05.2023

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко