Рішення
від 11.05.2023 по справі 463/1734/22
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/1734/22

Провадження № 2/463/274/23

РІШЕННЯ

іменем України

11 травня 2023 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Яворського С.Й.

за участю секретаря с/з Козак О.В.

представника позивача адвоката Микити Т.В.

представників відповідача Кузьмінова Б.П., ОСОБА_1 , адвоката Бобера А.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 доЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькогопро поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 04.03.2022 року звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно прохальної частини поданої позовної заяви просила: визнати незаконним та скасувати наказ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького №29/кз/тр від 26.01.2022 року; поновити на роботі на посаді молодшої медичної сестри Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІЕГ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.02.2022 року по день постановлення судового рішення. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позов мотивує (т.1 а.с.1-14) тим, що з 2009 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем - Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, працюючи на посаді молодшої медичної сестри Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІЕГ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У зв`язку із цим з 2009 року до 01.08.2021 року отримувала доплату за шкідливі умови праці. Крім того, позивач з 2012 року до 24.08.2021 року працювала за сумісництвом на посаді молодшої медичної сестри (0,50% посадового окладу).

Наказом № 29/кз/тр від 26.01.2022 року позивача ОСОБА_2 звільнено з посади молодшої медичної сестри Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни, 01 лютого 2022р., на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП Україниу зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників університету, шляхом ліквідації структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни.

Оскаржуваний Наказ № 29/кз/тр від 26.01.2022 року та відповідно своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки її звільнення було здійснено за відсутності для цього відповідної передбаченої законодавством правової підстави для звільнення, на яку ж в оскаржуваному наказі покликається сам відповідач, а саме: зміни в організації виробництва і праці, а також з порушенням, передбаченої законом процедури для звільнення особи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зокрема, стверджуючи про незаконності свого звільнення позивач ОСОБА_2 покликається на наступні підстави: 1) Фактичних змін в організації праці працівників Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького не відбулось, а дії керівництва відповідача щодо ліквідації поліклініки є незаконними; 2) Відповідачем не запропоновано позивачу усіх вакантних на час попередження про наступне звільнення та при звільненні посад; 3) Звільнення позивача відбулось без звернення адміністрації відповідача з поданням до професійного комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічногопрофілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про надання згоди на звільнення позивача; 4) Позивача звільнено з роботи під час тривання двох колективних трудових спорів, предметом яких є незаконність ліквідації Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; 5) Позивача звільнено з роботи, незважаючи на те, що остання є одинокою матір`ю, яка виховує неповнолітню дитину.

Стверджуючи про відсутність фактичних змін в організації праці працівників Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та відповідно незаконності дій керівництва відповідача щодо ліквідації поліклініки позивач зазначає про наступне.

Спеціалізована консультаційна поліклініка фтизіопульманологічного профілю була створена у 1967 році, як консультативна поліклініка НДІ туберкульозу МОЗ України. У відповідності до Наказу Міністерства охорони здоров`я України №514 від 16.07.2009 року «Про затвердження Переліку протитуберкульозних закладів із змінами, внесеними Наказом МОЗ України №814 від 17.10.2012 року поліклініку включено до Переліку протитуберкульозних закладів. А Постановою Кабінету Міністрів України №501 від 16.05.2011 року поліклініку включено до Переліку закладів охорони здоров`я та програм у галузі охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, як заклад охорони здоров`я, що забезпечує надання спеціалізованої, високоспеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Поліклініка з часу свого заснування і до 31.05.2021 року здійснювала свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 (підстава - Ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики серії АГ №597679 від 01.03.2012 року, зміни даних залучені до ліцензійних справ наказом МОЗ України №512 від 07.03.2019 року) на підставі Договору про співпрацю, укладеного 01.05.2011 року між Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально - діагностичний центр» (скорочено - Центр легеневого здоров`я) та Державною установою «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України» (правонаступником якого є Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), укладеного 01.05.2011 року. Щороку даний Договір пролонговувався.

Наказом МОЗ України №545 від 23.03.2021 року відповідачу Львівському національному медичному університету імені Данила Галицькогобуло відмовлено у видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності з медичної практики для свого підрозділу Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни за адресою: м.Львів, вул. Зелена, 12, оскільки така серії АГ №597679 видана 01.03.2012 року для здійснення медичної практики консультативною поліклінікою фтизіопульмонологічного профілю науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 477.

Більше того, в серпні 2021 року МОЗ України видало ліцензію Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького для Лікувально-діагностичного центру, до якого працівники поліклініки, в тому числі і позивач, не мають жодного відношення.

Згідно із затвердженим 02.05.2018 року ректором ЛНМУ ім. Данила Галицького Положенням про Спеціалізовану консультативну поліклініку фтизіопульмонологічного профілю науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, поліклініка є складовою частиною структури Університету. Протитуберкульозним закладом та включена до Переліку спеціалізованих закладів охорони здоров`я та структурних підрозділів закладів охорони здоров`я, які здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз. Закладом охорони здоров`я, що надає висококваліфіковану спеціалізовану консультативну медичну допомогу дорослим та дітям, хворим на туберкульоз, включаючи активну та заразні форми і неспецифічні захворювання легень. Державна акредитація Поліклініки здійснюється у встановленому законодавством порядку; діяльність з медичної практики провадиться на підставі ліцензії, виданої МОЗ України (п.п.1.2-1.4,1.6).

Наказом ректора Львівського Національного медичного університету ім. Данила Галицького № 1193-з від 06.04.2021 року наказано перемістити спеціалізовану консультативну поліклініку фтизіопульманологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни університету за адресою: вул. Зелена, 12; зобов`язано посадових осіб провести ремонтні роботи; підготувати документи до органу ліцензування для внесення змін до ліцензії на медичну практику у зв`язку із припиненням здійснення господарської діяльності з медичної практики за місцем провадження тощо. На думку позивача, 31.05.2021 року працівники поліклініки в незаконний спосіб не були допущені до своїх робочих місць та примусово переселені в приміщення на АДРЕСА_2 , які є непридатними для здійснення професійної діяльності та надання кваліфікованої медичної допомоги працівниками поліклініки, оскільки відсутні, як належні приміщення для розміщення кабінетів лікарів, так і будь-яке обладнання.

Оскільки спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького не є юридичною особою, то саме відповідач - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького зобов`язаний був внести спочатку зміни в ліцензію, здійснити належний ремонт приміщень і лише після цього переміщати поліклініку за новою адресою.

Невиконання відповідачем зазначених вище дій призвело, на думку позивача, до видання ректором Львівського Національного медичного університету ім. Данила Галицького наказу № 3627- з від 29.10.2021 року, згідно з яким: наказано ліквідувати структурний підрозділ Спеціалізована консультаційна поліклініка фтизіопульманологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, а також скоротити чисельність і штат працівників цього структурного підрозділу. Підставою зазначено - рішення Вченої ради університету від 27.10.2021р. аналогічного змісту.

З урахуванням положень Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» позивач вважає, що питання ліквідації та реорганізації даного закладу охорони здоров`я віднесено до виключної компетенції Міністерства охорони здоров`я України. Однак, Міністерство охорони здоров`я України рішень про ліквідацію Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю науково- дослідного інституту епідеміології та гігієни не приймало, доручень Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького з цього приводу не надавало. А тому, позивач вважає, що відповідач неуповноважений був на видання наказу № 3627- з від 29.10.2021 року та прийняття рішення Вченої ради університету від 27.10.2021р.

27 листопада 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №1414- р «Про схвалення Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню». Абзацом 5 Розділу «Шляхи і способи розв`язання проблеми» Стратегії передбачено здійснення заходів з реорганізації регіональних протитуберкульозних закладів, що включає злиття всіх протитуберкульозних закладів області в єдиний в області протитуберкульозний заклад, що має статус регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру. Всупереч наведеному, відповідач прийняв рішення про ліквідацію Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни та скорочення чисельності і штату усіх працівників.

На думку сторони позивача, ліквідувавши Спеціалізовану консультативну поліклініку фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відповідач порушив права на працю, на заняття медичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації, вийшов за межі власних повноважень; спірні рішення суперечать Законам та підзаконним нормативно правовим актам у сфері охорони здоров`я.

Як зазначила у поданій позовній заяві позивач, питання незаконності ліквідації поліклініки є предметом розгляду Національною службою посередництва і примирення в межах двох колективних трудових спорів щодо трьох вимог, ініційованих трудовим колективом поліклініки (Розпорядженням Національної служби примирення і посередництва №296-р від 03.08.2021 року зареєстровано колективний трудовий спір щодо надання непридатного робочого місця працівникам поліклініки та порушення прав профспілкової організації; Розпорядженням Національної служби примирення і посередництва № 493-р від 23.12.2021 року зареєстровано колективний трудовий спір щодо припинення здійснення заходів щодо ліквідації Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького). Однак, незважаючи на наявність розпочатих колективних трудових спорів, які по суті ще не вирішені, відповідачем, за твердженням сторони позивача, в порушення вимог законодавства було прийнято рішення про її звільнення.

Зазначаючи про те, що відповідачем не було запропоновано позивачу усіх вакантних на час попередження про наступне звільнення та на день звільнення посад, у поданій позовній заяві позивач вказує про те, що 24.11.2021рокупозивачу ОСОБА_2 ,як ірешті працівниківполіклініки,було запропонованодля ознайомленняСписок вакансійстаном на19.11.2021року наодному аркуші.Оскільки зазначеніпосади невідповідали вимогампозивача щодоумов праці,їх режиму,кваліфікації іт.п.,в зв`язкуз чимостання відмовиласьвід зазначенихв спискупосад.Поряд зцим,в серединілютого 2022року позивачустало відомозі слівпрацівників Університетупро те,що надень їїпопередження пронаступне вивільненнята ознайомленняіз спискомвід 24.11.2021року буливакантними наступніпосади:на кафедріепідеміології -0,5ставки асистента; накафедрі біохімії-1ставка лаборанта; накафедрі педіатрії№2-0,5ставки лаборанта; накафедрі акушерствата генікології-0,5ставки лаборанта; накафедрі хірургії№1-1ставка лаборанта; накафедрі хірургіїта ендоскопії-1ставка лаборанта; увідділі техобслуговуваннялабораторного імедобладнання -1ставка інженера.Однак,з незрозумілихпозивачу причин,зазначені посадибули відсутнімиу спискувід 19.11.2021року.За твердженнямипозивача,саме наодну зперелічених посадвона бдала згодуна переведення. Вказані дії, на думку позивача, відповідачем вчинено умисно з метою звільнення її з будь-яких підстав з роботи, недопущення її подальшої роботи в Університеті за її активну викривальну громадську позицію щодо порушень норм законності в Університеті (особливо керівництвом НДІЕГ), що одночасно є і порушенням вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Крім того, в порушення вимог ст.50 Закону України «Про зайнятість населення», відповідачем не подано відповідної інформації про заплановане звільнення до Львівського міського центру зайнятості.

Стверджуючи про незаконність свого звільнення позивач ОСОБА_2 також покликається на те, що в порушення вимог ч.1 ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» її звільнення відбулось без звернення адміністрації відповідача з поданням до професійного комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, засновником та членом якої з 30.03.2021 року є і позивач, про надання згоди на її звільнення.

Оскільки внаслідок незаконного звільнення позивача було позбавлено права на отримання гідної оплати праці, остання просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.02.2022 року по день постановлення судового рішення.

А тому з метою захисту своїх порушених трудових прав позивач звернулася до суду з позовом, який просить задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про наявність поданого ОСОБА_2 позову та будучи обізнаним із суттю пред`явлених до нього позовних вимог, 08.04.2022 року скерував на адресу суду відзив на позов із викладом своїх заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог. Згідно поданого відзиву на позов (т.1 а.с.35-38) представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі за безпідставністю вимог. Обгрунтовуючи мотивованість та підставність зазначених у відзиві на позов заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог представник відповідача зазначив про наступне.

Твердження позивача про те, що фактичних змін в організації виробництва і праці працівників Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького не відбулось, а ліквідація поліклініки є незаконною, вважає хибними виходячи з наступного.

Розпорядженням від 27 грудня 2017 р. № 1011-р КМ України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки», Розпорядженням від 27 листопада 2019 р. № 1414-р «Про схваленняДержавної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню», Постановою від 5 лютого 2020 р. № 65КМ України «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році та І кварталі 2021 року», Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 530 від 25.02.2020р. «Про затвердження стандартів охорони здоров`я при туберкульозі» затверджено нові стандарти та запроваджено реформу протитуберкульозної служби в Україні. На виконання вищевказаних нормативно-правових актів Департамент охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації прийняв Наказ № 317 від 30.04.2020 року «Про організацію надання фтизіатричної допомоги в Львівській області», яким було визначено структуру та мережу протитуберкульозних закладів охорони здоров`я у Львівській області, зокрема в п.5.1. вказано, що надання медичної допомоги хворим на туберкульоз на амбулаторному етапі мешканцям міста Львова здійснюється в умовах амбулаторного відділення КНП ЛОР Львівський регіональний фтизіопульмоиологічний клінічний лікувально- діагностичний центр (Центр легеневого здоров`я). Вказаний Наказ № 317 від 30.04.2020р. ні позивач, ні працівники поліклініки не оскаржували. Внаслідок вказаного Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького втратила медичну практику, так як всі протитуберкульозні заклади в Україні реорганізовано. Функції діагностики та лікування туберкульозу в кожній області покладено на регіональні фтизіопульмонологічні медичні центри, зокрема у Львівській області такі функції виконує Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівський регіональний фтизіопульмоиологічний клінічний лікувально-діагностичний центр (Центр легеневого здоров`я), на базі якого створено амбулаторно-поліклінічне відділення. Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю для своєї діяльності користувалася приміщеннями та діагностичним обладнанням Центру легеневого здоров`я, на підставі угоди про співпрацю між Комунальною установою Львівської обласної ради Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр (Центр легеневого здоров`я) та Державною установою «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України» (правонаступником якого є ЛНМУ імені Данила Галицького) від 20.10.2011р. На підставі Додаткового договору №1 від 14 травня 2021 року дію вказаного договору було припинено.

Листами № 309 від 02.03.2021р., № 454 від 31.03.2021р., № 494 від 07.04.2021р., № 670 від 24. 05.2021р. Генеральний директор Центру легеневого здоров`я п. Л. Рак неодноразово повідомляв та просив адміністрацію університету звільнити приміщення, які займає спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю, в зв`язку із достроковим припиненням дії договору про співпрацю від 20.11.2011р., а також в зв`язку із тим, що враховуючи зміни в системі надання медичних послуг, що відбулися в результаті запровадження Другого етапу медичної реформи, необхідність у співпраці з Спеціалізованою консультативною поліклінікою фтизіопульмонологічного профілю втратило практичне значення.

Так як спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю Науково- дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького немає угод із закладами охорони здоров`я на скерування пацієнтів для консультацій, не має рентгенапарату, мікробіологічної та імунологічної лабораторії, і відповідно угод з референс-лабораторіями, які проводять такі дослідження, а лікарі поліклініки не зареєстровані в електронному реєстрі, а відтак не мають права консультувати пацієнтів.

В зв`язку із відсутністю інших приміщень, які б відповідали вимогам для здійснення діагностики туберкульозу і надання лікувально профілактичної допомоги хворим на активну форму туберкульозу в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького Наказом Ректора ЛНМУ імені Данила Галицького №1193-з від 06.04.2021р. спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни з 01.06. 2021р. була переведена в приміщення за адресом: м. Львів, вул. Зелена 12, а обладнання для здійснення господарської діяльності перевезено в складські приміщення. Дія ліцензії на медичну практику серія АГ №597679 від 01.03.2012 припинена у зв`язку зі зміною місця знаходження поліклініки.

У зв`язку із наведеним починаючи з 01.06.2021р. працівники Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіо-пульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького не залучались до виконання робіт та надання послуг, передбачених Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, тобто, робота поліклініки фактично зупинена.

Враховуючи вказані обставини відповідно до Наказу ректора ЛНМУ імені Данила Галицького № 3393-з від 07 жовтня 2021 року було створено Тимчасову Комісію для розгляду питання доцільності подальшого збереження в структурі НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю. За результатами проведеної роботи Тимчасовою Комісією складено відповідний Звіт про роботу від 11 жовтня 2021 року, в якому зафіксовано Висновок комісії, а саме: Тимчасова Комісія зробила висновок, що враховуючи те, що за станом на 27.09.2021 р. СКПФПП НДІЕГ не внесена у список медичних закладів Львівської області, які займаються діагностикою та лікуванням туберкульозу, не має доступу до реєстру хворих на туберкульоз, а отримання дозволу на медичну практику за місцем провадження : м. Львів, вул. Зелена, 12 безперспективне у зв`язку із відсутністю в інституті приміщень, які б відповідали санітарно-гігієнічним вимогам, вважати недоцільним подальше збереження спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю в структурі НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького.

На підставі вказаного Звіту про роботу Тимчасової Комісії від 11 жовтня 2021 року, Директор НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького д.м.н., проф. Кузьмінов Б.П. подав Доповідну записку від 18 жовтня 2021 року Ректору Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, в якій викладено пропозицію про необхідність проведення змін в організаційній структурі наступного змісту: «Враховуючи викладене, прошу вжити заходів, передбачених чинним законодавством, з метою розгляду компетентним органом управління Університетом питання щодо ліквідації структурного підрозділу - Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, та скорочення чисельності і штату цього структурного підрозділу шляхом здійснення Подання ректора Університету до Вченої ради Університету про ліквідацію структурного підрозділу».

Враховуючи викладені факти та обставини Ректор Університету скерував Подання від 25.10.2021р. до Вченої ради Університету, в якому виклав прохання: ухвалити рішення про ліквідацію структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького з 01 січня 2022 року; та про ухвалення рішення про скорочення чисельності і штату працівників повністю структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмоиологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Данила Галицького з 01 січня 2022 року.

27.10.2021р. вчена рада Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького прийняла рішення ліквідувати структурний підрозділ - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького з 01 лютого 2022р. та скоротити чисельність і штат працівників повністю структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького з 01 лютого 2022 року, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 40, ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України.

Наказом № 3588-з від 27.10.2021р. ЛНМУ імені Данила Галицького введено в дію рішення Вченої ради ЛНМУ імені Данила Галицького від 27 жовтня 2021 року.

Наказом № 3627-з від 29.10.2021р. ЛНМУ імені Данила Галицького «Про зміну внутрішньої (організаційної) структури Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, шляхом ліквідації структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, та скорочення чисельності і штату працівників цього структурного підрозділу» внесено відповідні зміни з 01 лютого 2022 року у внутрішню (організаційну) структуру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, шляхом ліквідації Спеціалізованої консультативної поліклініки та скорочення чисельності і штату працівників цього структурного підрозділу.

Зазначені та хронологічно наведені події та обставини, на думку сторони відповідача, свідчать про наявність змін в організації виробництва та праці Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, наявність яких заперечує сторона позивача.

Спростовуючи покликання сторони позивача про те, що відповідач не наділений повноваженнями та компетенцією щодо прийняття рішення про ліквідацію Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, представник відповідача у поданому відзиві покликався на положення Закону України «Про вищу освіту». Зокрема, зазначив, що відповідно до статті 32 Закону України «Про вищу освіту» діяльність закладу вищої освіти провадиться на принципах автономії та самоврядування і розмежування прав, повноважень і відповідальності засновника (засновників), державних органів та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить заклад вищої освіти, органів управління закладу вищої освіти та його структурних підрозділів. Крім того, підпунктом 14 частини другої статті 32 Закону України «Про вищу освіту» передбачено право закладів освіти утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої структурні підрозділи. Згідно зі статтею 33 Закону України «Про вищу освіту» структурні підрозділи закладу вищої освіти утворюються рішенням Вченої ради закладу вищої освіти у порядку, визначеному цим Законом і статутом закладу вищої освіти. Крім того, право саме вченої ради університету за поданням ректора Університету ухвалювати рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів університету передбачено положеннями підпункту 6 п.1 Розділу IV: "Повноваження органів управління університету" Статуту Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Вчена рада Університету. Більше того, посилання позивача на те, що в Переліку закладів охорони здоров`я та програм у галузі охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, затвердженого Постановою КМ України № 501 від 16.05.2011р., наявна згадка про Спеціалізовану консультативну поліклініку фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни, на думку представника відповідача, не спростовує юридичного факту наявності у Вченої ради Університету наявності повноважень та компетенції щодо її ліквідації, а лише визначає джерело її фінансування.

Сторона відповідача вважає вигаданими твердження позивача про те, що Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького включена до Переліку протитуберкульозних закладів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.07.2009 N 514 (із змінами внесеними наказом № 814 від 17.10.2012 р.), оскільки у вказаному Переліку не має жодної згадки про Спеціалізовану консультативну поліклініку фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького. У вказаному Переліку протитуберкульозних закладів Міністерство охорони здоров`я України всього на всього визначає уніфіковані назви протитуберкульозних закладів в Україні (фактично їх класифікація: лікарні, диспансери, науково-дослідні інститути, поліклініки) з метою приведення у відповідність до вимог цього Наказу назв протитуберкульозних закладів (п.2 Наказу).

На думку представника відповідача, твердження позивача про те, що відповідачем не запропоновано їй усіх вакантних посад, як на час попередження, так і на момент звільнення, спростовується інформацією зазначеною самим позивачем в тексті позовної заяви. Так, позивач у позовній заяві особисто вказує, що 24.11.2021 року їй було запропоновано для ознайомлення Список вакансій станом на 19.11.2021р. Оскільки, зазначені в цьому Списку посади не відповідали її вимогам до умов праці, їх режиму, кваліфікації і т.п., то вона (позивач) відмовилася від працевлаштування на ці посади. Вказане за твердженнями сторони відповідача свідчить про те, що позивач визнає як факт, що момент попередження (24.11.2021р.) її про майбутнє вивільнення, відповідачем їй було запропоновано цілий список вакантних посад для працевлаштування, так і факт її відмови від пропозиції працевлаштування на запропоновані вакантні посади, а відтак виконання відповідачем приписів та вимог ст. 49-2 КЗпП України. Крім того, вказане стверджується наявним в Повідомленні про майбутнє вивільнення позивача особистим підписом позивача про ознайомлення з попередженням про майбутнє вивільнення, про ознайомлення із Списком вакантних посад, та про відмову від пропозиції про працевлаштування.

Завідомо неправдивою та вигаданою, оскільки не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами, на думку сторони відповідача, є наведена позивачем в позовній заяві інформація про начебто наявність інших вакантних посад на момент її попередження про майбутнє вивільнення, які начебто відповідачем не були вказані у запропонованому Списку посад.

Аналогічно вигаданими вважає відповідач і твердження позивача про те, що відповідач порушуючи вимоги ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» не подав інформацію про вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці до Львівського міського центру зайнятості. Вказане спростовується тим фактом, що 25 листопада 2021 року відповідачем було подано до територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Не погоджуючись із твердженнями позивача про те, що відповідачем проведено її звільнення без згоди профспілкового органу, представник відповідача вважає вказані твердження позивача завідомо неправдивими, оскільки 01 листопада 2021 року відповідач звернувся із Поданням до Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького про надання згоди на звільнення всіх працівників поліклініки, в тому числі і позивача. Факт отримання такого подання підтверджується підписом Голови профспілки Демчук Г.С. Однак, 11 листопада 2021 року від Голови вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького отримано Службову записку від 11.11.2021 року, згідно змісту якої вбачається, що Профспілковий комітет не дає згоди на звільнення працівників. Оскільки Службова записка від 11.11.2021р. Голови Вільної профспілки СКПФПП ЛНМУ ім. Д. Галицького (рішення профспілкового органу не надано) про відмову у наданні згоди на звільнення в порушення вимог ч.7 ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (щодо обгрунтованості Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору) не містила достатньої аргументації та посилання на правове обгрунтування незаконності звільнення працівників або посилання на неврахування роботодавцем фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівниками є порушенням їх законних прав, а також не містила будь - яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення, то відповідач прийшов до висновку, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору є необгрунтованим, а відтак роботодавець з урахуванням положень ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" має право звільнити працівників без згоди виборного органу профспілки.

Оспорюючи законність свого звільнення позивач у позовній заяві вказує на те, що її звільнення відбулось під час тривання двох колективних трудових спорів, однак поряд із цим, за твердженням представника відповідача, не наводить жодного нормативно-правового обґрунтування заборони розірвання трудового договору на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в період тривання двох колективних трудових спорів, тобто, не вказує в чому саме полягає незаконність звільнення працівника за таких обставин. Більше того, представник відповідача у поданому відзиві на позов заперечуючи вказаний мотив заявленого позивачем позову вказав про те, що жодною нормою жодного законодавчого акта не передбачено заборони припинення трудових правовідносин на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в період тривання колективних трудових спорів. А тому, на думку сторони відповідача, наявність колективних трудових спорів не впливає та не є підставою для визнання звільнення позивача незаконним та поновлення його на роботі.

Оскільки процедура звільнення позивача проведена у відповідності до вимог законодавства, то сторона відповідача вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 10.03.2022 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі, задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27.04.2022 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, які представлено представником відповідача суду 11.05.2022 року (т.1 а.с.118,120).

24.05.2022 року представником позивача адвокатом Микитою Т.В. подано письмові пояснення щодо наявності додаткових вакансій та відсутності згоди профспілки на звільнення позивача (т.2 а.с.3-240).

Ухвалою суду від 24.05.2022 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 27.05.2022 року зупинено провадження у справі у зв`язку із зверненням до Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького (код ЄДРПОУ 44221311, 79066, м. Львів, вул. Зелена, 477) із запитом про надання згоди (відмову у наданні згоди) з додержанням вимог ст. 43 КЗпП України на звільнення ОСОБА_2 з посади молодшої медичноїсестри Спеціалізваноїконсультативної поліклінікифтизіопульмонологічного профілюНДІЕГ Львівськогонаціонального медичногоуніверситету іменіДанила Галицького на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

17.06.2022 року на адресу суду надійшов лист-повідомлення Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького №06 від 16.06.2022 року, за підписом в.о. голови профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького Н.Ж. Пташинської про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (т.3 а.с.14-30).

Ухвалою судді від 11.07.2022 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року витребувано у Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького: Рішення виборного органу первинної профспілкової організації щодо відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 з посади молодшої медичної сестри Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмоиологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького на підставі п.1 ст.40 КЗпП України; документ, який підтверджує повноваження в.о. Голови профспілкового комітету Пташинської Н.Ж. на підписання листа № 06 від 16 червня 2022 року Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, яким повідомлено про прийняте рішення щодо відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 .

На виконання ухвали суду від 21.09.2022 року головою профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького Демчук Г.С. 13.10.2022 року надіслано на адресу суду копію протоколу №4 від 16.06.2022 року засідання профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, на якому розглядалось звернення Личаківського районного суду м. Львова із запитами про надання згоди (відмову в наданні згоди) з додержанням вимог ст..43 КЗпП України на звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, в тому числі позивача ОСОБА_2 (т.3 а.с.48-56).

Позивач в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, передбачених в позові. Зазначила, що працювала на посаді молодшої медичної сестри, тобто виконувала функції сестри-господині (прала одяг, займалась зберіганням побутової хімії). Пояснила, що має низький освітньо-кваліфікаційний рівень (закінчила коледж). На запитання представника відповідача підтвердила, що дійсно на момент повідомлення про звільнення та на момент самого звільнення їй пропонували наявні вакантні посади, однак від таких відмовилась через низьку заробітну плату та необхідність виконання трудових функцій, відмінних від її попередньої посади. Зазначила, що від інших звільнених працівників їй стало відомо про наявність інших вакантних посад, які, як вона вважає, їй запропоновано не було, однак які це саме посади зазначити суду не змогла. Щодо події, яка мала місце 16.06.2022 року, то зазначила, що була присутня на засіданні профспілки у цей день, яке проводилось в кафе на вул..Зеленій біля Водоканалу, приблизний час проведення такого після обіду, близько 14.00 год. На засіданні була присутня ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на засіданні присутні не були, однак зі слів колективу знає про те, що їх повідомляли про проведення зборів. Голову та секретаря зборів не вибирали, виступала ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Зазначила, що більше обставин тієї події пригадати не може, оскільки пройшло уже багато часу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в позові. Додатково пояснив, що мотивованість заявленого позову обґрунтовується тим, що була відсутня згода профспілки на звільнення позивача, а також позивачу не було запропоновано усіх наявних на момент попередження про звільнення, в процесі ліквідації та на момент звільнення вакантних посад. Представлені стороною відповідача списки вакантних посад станом на 19.11.2021 року та 01.02.2022 року є ідентичними та, на думку представника позивача, не відображають тих змін, що відбулись у штатному розписі в сторону збільшення вакантних посад. У зв`язку із цими обставинами він 24.05.2022 року подав письмові пояснення щодо наявності додаткових вакансій та відсутності згоди профспілки на звільнення позивача (т.2 а.с.3-240).

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечили в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості та безпідставності. Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав, зазначених у відзиві на позов (т.1а.с.35-38).Представник відповідача адвокатБобер А.М.в судовомузасіданні обґрунтовуючимотивованість зазначениху відзивіна позовзаперечень протизаявлених позовнихвимог зазначивпро наступне.У зв`язкуіз тим,що відбулисьзміни ворганізації виробництвата праці,що стверджуєтьсявідповідними підзаконниминормативно-правовимиактами,покликання наякі єу поданомувідзиві,було ліквідованоСпеціалізовану консультативнуполіклініку фтизіопульмонологічногопрофілю НДІепідеміології тагігієни ЛНМУімені ДанилаГалицького.Спростовуючи твердженнясторони позивачапро те,що вченарада Університетуне наділенаповноваження щодовирішення юридичноїдолі поліклініки,покликався навідповідні положеннястатті 32Закону України«Про вищуосвіту» тастатті 64ГК України.Щодо пропозиціїпозивачу наявнихвакантних посад,то зазначив,що позивачу,як намомент повідомленняпро звільнення,так іна моментсамого звільненнябуло повідомленопро усінаявні вакантніпосади,які відповідалиїї освітньо-кваліфікаційномурівні тапрофесійним навичкам,однак позивачвід такихвідмовилась,що підтвердилаособисто всудовому засіданні,надавши відповідніпояснення.Щодо участіпрофспілки увирішенні питанняпро звільненняпрацівників поліклінікизазначив,що роботодавцемвжито всіхнеобхідних заходівна виконаннявимог ч.3ст.22Закону України«Про професійніспілки,їх правата гарантіїдіяльності», увідповідності доякої у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Зазначив, що про вивільнення працівників поліклініки було повідомлено і Вільну профспілку, яка на вказану ситуацію відреагувала відповідною службовою запискою та відмовила в наданні згоди на звільнення, в тому числі позивача.

Приведена до присяга та допитана в судовому засіданні 07.02.2023 року свідок ОСОБА_4 надала суду наступні показання. Зазначила, що в липні 2021 року вийшла із Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, в тому числі і з його профспілкового комітету. На даний час працює в ЛНМУ імені Данила Галицького та є членом профспілки університету. Участі у засіданні профспілки 16.06.2022 року не брала ні особисто, ні через засоби зв`язку. Ніхто із членів Вільної профспілки їй не телефонував та з нею не зв`язувався іншими засобами зв`язку. Після виходу в липні 2021 року із Вільної профспілки жодної участі в засідання такої не брала та про проведення таких її не повідомляли. Щодо протоколу №4 від 16.06.2022 року зазначила, що про наявність такого їй не було нічого відомо та дізналась лише в процесі судових спорів, ініційованих звільненими працівниками поліклініки. Вказала, що такий протокол не підписувала, наявний у відповідній графі підпис навпроти її прізвища їй не належить.

Приведена до присяга та допитана в судовому засіданні 23.02.2023 року свідок ОСОБА_5 надала суду наступні показання. Зазначила, що 26.10.2021 року вийшла із Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, подавши голові Вільної профспілки ОСОБА_3 відповідну заяву. Копію відповідної заяви на підтвердження вказаних показань представила і суду. Участі у засіданні профспілки 16.06.2022 року не брала, ніхто із членів такої з нею не зв`язувався жодним видом зв`язку та не повідомляв про проведення такого засідання. Протоколу №4 від 16.06.2022 року не підписувала, наявний у відповідній графі підпис навпроти її прізвища їй не належить та, на її думку, є підробленим. Про існування такого протоколу їй взагалі нічого не відомо. Наголосила суду, що не могла брати участі в засіданні, оскільки на момент проведення такого членом Вільної профспілки уже не була.

Приведена до присяга та допитана в судовому засіданні 05.04.2023 року свідок ОСОБА_3 надала суду наступні показання. Зазначила, що на даний час працює в КПН «2-га міська поліклініка м.Львова» на посаді лікаря-пульмонолога. Крім того, є чинним головою Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького. На момент проведення 16.06.2022 року засідання Вільної профспілки також була членом Вільної профспілки та входила до профспілкового комітету Вільної профспілки. Крім неї, до складу профспілкового комітету Вільної профспілки також входили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Підтвердила, що дійсно ОСОБА_4 в липні 2021 року та ОСОБА_5 в жовтні 2021 року подавали їй заяви про вихід із Вільної профспілки, однак зазначила, що юридичний вихід із профспілки може бути оформлено лише у випадку, якщо за це проголосує 2/3 частини загальних зборів профспілки. Щодо вирішення питання про юридичне оформлення виходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із складу профспілки загальних зборів не збирала, так як за загальних правил такі збираються лише один раз на рік, а тому лише в усній формі повідомили усіх членів профспілки про наявність таких заяв. Щодо події, яка мала місце 16.06.2022 року надала суду наступні показання. Зазначила, що 16.06.2022 року відбулись загальні збори Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, тобто засідання членів Вільної профспілки, за результатами проведення яких було прийнято протокол №4. Наголосила суду, що це не були збори профспілкового комітету Вільної профспілки, хоч так і зазначено, з невідомих їй причин, в протоколі №4. Скликання таких загальних зборів не ініціювала, про проведення таких її повідомила ОСОБА_6 . Проводились такі збори в кафе на АДРЕСА_3 , після обіду, близько 15-16 год. Голову та секретаря зборів не обирали та голосування за таких не проводилось. Предмет обговорення був багатоаспектним, в основному - вирішення питання щодо надання згоди на звільнення працівників поліклініки, в тому числі і позивача ОСОБА_2 . Щодо присутніх на зборах осіб, то по пам`яті загадала ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Вказала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на зборах не були фізично присутніми, а тому і відповідно не голосували за прийняті рішення, головували лише члени профспілкової організації. Щодо протоколу №4, то пояснила, що про існування такого знає, зі змістом такого ознайомлена та такий підписувала. Проект протоколу готувала ОСОБА_6 , яка і передала їй його на підпис. Після підпису протоколу повернула його назад ОСОБА_6 . На запитання сторони відповідача про те, де знаходиться оригінал вказаного протоколу на сьогоднішній день зазначила, що не знає, та припустила, що можливо оригінал знаходиться у неї разом із іншими документами. На зауваження представника відповідача адвоката Бобера А.М. про те, що обов`язок по веденню діловодства Вільної профспілки покладено на неї ОСОБА_3 , як на голову, ще раз висловила припущення про те, що можливо оригінал знаходиться у неї разом із іншими документами. Додала, що їй не відомо, хто надав суду копію вказаного протоколу №4. На запитання представника позивача зазначила, що як голова Вільної профспілки вживала усіх можливих заходів щодо проведення консультацій щодо питання звільнення осіб, створення комісії з посередництва та примирення. Неодноразово зверталась із відповідними вимогами до ректора університету, відповідних громадських організацій, депутатів та ін.. Додала, що на засідання Вченої ради, на якому, в тому числі вирішувалась доля поліклініки, представників профспілки і її, як голову Вільної профспілки, не запрошували. Більше того, зазначила, що Університет ніколи не вживав заходів щодо забезпечення як профспілки, так і профспілкових органів.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.265 ЦПК України, суд вважає, що в позові слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_2 з 01.09.2009 року призначено на посаду молодшої медичної сестри (санітарки) Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю (клінічна лабораторія). Посадовий оклад по 3 тарифному розряду в розмірі 643,00 грн., підвищення 30% за роботу в шкідливих умовах праці та доплата за використання деззасобів. Вказане стверджується копією наказу по Львівському НДІЕГ №25-ВК від 31.08.2009 року та заяви ОСОБА_2 від 26.08.2009 року, а також копією витягу з наказу Львівського медичного університету імені Данила Галицького від 04.03.2020 року №55-к-тр та заяви ОСОБА_2 від 04.03.2020 року (т.1 а.с.80-81,87-88). У зв`язку із цим позивач з 2009 року до 01.08.2021 року отримувала доплату за шкідливі умови праці (т.1 а.с.89).

Крім того, позивач ОСОБА_2 з 01.04.2012 року до 24.08.2021 року працювала за сумісництвом на посаді молодшої медичної сестри (0,50% посадового окладу), що стверджується копією наказу по Львівському НДІЕГ №13-ВК від 30.03.2012 року та заяви ОСОБА_2 від 28.03.2012 року, від 29.12.2017 року (т.1 а.с.83-85).

Наказом № 29/кз/тр від 26.01.2022 року (т.1 а.с.25) позивача ОСОБА_2 звільнено з посади молодшої медичної сестри Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни, 01 лютого 2022р., на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників університету, шляхом ліквідації структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни. Як вбачається із вказаного наказу підставою прийняття такого був: наказ №3627-з від 29.10.2021 року, рішення вченої ради від 27.10.2021 року (протокол №5-ВР), повідомлення від 24.11.2021 року.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач ОСОБА_2 обґрунтовує мотивованість та підставність подачі такого тим, що її звільнення є незаконним, оскільки було здійснено за відсутності для цього відповідної передбаченої законодавством правової підстави для звільнення, на яку ж в оскаржуваному наказі покликається сам відповідач, а саме: зміни в організації виробництва і праці, а також з порушенням, передбаченої законом процедури для звільнення особи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

У відповідності до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в пункті 18 Постанови №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення

працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Згідно оскаржуваного наказу № 29/кз/тр від 26.01.2022 року позивача ОСОБА_2 звільнено з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Положеннями статті 40 КЗпП України закріплено випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Так, п.1 частини 1 вказаної статті передбачено, що трудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані власникомабо уповноваженимним органомлише увипадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Аналіз вказаного положення свідчить про те, що під змінами в організації виробництва і праці в п. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, мається на увазі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Поряд з цим, власне зміни в організації виробництва і праці не є підставою для звільнення. Навіть конкретні форми змін в організації виробництва і праці не є підставами для розірвання трудового договору, якщо не скорочується штат або чисельність працівників. Вказане частково підтверджується положеннями ч.4 ст.36 КЗпП України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу № 29/кз/тр від 26.01.2022 року зміни в організації виробництва і праці мали місце у формі ліквідації структурного підрозділу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького- Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни.

У відповідності до положень ст.104 ЦК України ліквідація є однією із форм припинення юридичної особи. За загальним правилом права та обов`язки ліквідованої особи не переходять до інших осіб. А відтак має місце 100-відсоткове скорочення чисельності та штату працівників.

У відповідності до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в пункті 19 Постанови №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

З метою виконання та дотримання зазначених вище рекомендацій суд дослідивши обставини справи та оцінивши надані сторонами докази на їх підтвердження приходить до висновку про наявність змін в організації виробництва і праці відповідача шляхом ліквідації структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни. До вказаного висновку суд приходить виходячи з наступного.

Як встановлено судом, вказаний Наказ № 317 від 30.04.2020р. ні позивач, ні працівники поліклініки не оскаржували.

Внаслідок вказаного Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького втратила медичну практику, так як всі протитуберкульозні заклади в Україні реорганізовано. Функції діагностики та лікування туберкульозу в кожній області покладено на регіональні фтизіопульмонологічні медичні центри, зокрема у Львівській області такі функції виконує Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівський регіональний фтизіопульмоиологічний клінічний лікувально-діагностичний центр (Центр легеневого здоров`я), на базі якого створено амбулаторно-поліклінічне відділення. Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю для своєї діяльності користувалася приміщеннями та діагностичним обладнанням Центру легеневого здоров`я, на підставі угоди про співпрацю між Комунальною установою Львівської обласної ради Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр (Центр легеневого здоров`я) та Державною установою «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України» (правонаступником якого є ЛНМУ імені Данила Галицького) від 20.10.2011р. На підставі Додаткового договору №1 від 14 травня 2021 року дію вказаного договору було припинено (т.1 а.с.57).

В зв`язку із відсутністю інших приміщень, які б відповідали вимогам для здійснення діагностики туберкульозу і надання лікувально профілактичної допомоги хворим на активну форму туберкульозу в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького Наказом Ректора ЛНМУ імені Данила Галицького №1193-з від 06.04.2021р. спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни з 01.06. 2021р. була переведена в приміщення за адресом: АДРЕСА_2 , а обладнання для здійснення господарської діяльності перевезено в складські приміщення. Дія ліцензії на медичну практику серія АГ №597679 від 01.03.2012 припинена у зв`язку зі зміною місця знаходження поліклініки (т.1 а.с.23).

Враховуючи вказані обставини відповідно до Наказу ректора ЛНМУ імені Данила Галицького № 3393-з від 07 жовтня 2021 року було створено Тимчасову Комісію для розгляду питання доцільності подальшого збереження в структурі НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю (т.1 а.с.65). За результатами проведеної роботи Тимчасовою Комісією складено відповідний Звіт про роботу від 11 жовтня 2021 року, в якому зафіксовано Висновок комісії, а саме: Тимчасова Комісія зробила висновок, що враховуючи те, що за станом на 27.09.2021 р. СКПФПП НДІЕГ не внесена у список медичних закладів Львівської області, які займаються діагностикою та лікуванням туберкульозу, не має доступу до реєстру хворих на туберкульоз, а отримання дозволу на медичну практику за місцем провадження : м. Львів, вул. Зелена, 12 безперспективне у зв`язку із відсутністю в інституті приміщень, які б відповідали санітарно-гігієнічним вимогам, вважати недоцільним подальше збереження спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю в структурі НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького (т.1 а.с.66-67).

Враховуючи викладені факти та обставини Ректор Університету скерував Подання від 25.10.2021р. до Вченої ради Університету, в якому виклав прохання: ухвалити рішення про ліквідацію структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького з 01 січня 2022 року; та про ухвалення рішення про скорочення чисельності і штату працівників повністю структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Данила Галицького з 01 січня 2022 року (т.1 а.с.70-72).

Наказом № 3588-з від 27.10.2021р. ЛНМУ імені Данила Галицького введено в дію рішення Вченої ради ЛНМУ імені Данила Галицького від 27 жовтня 2021 року (т.1 а.с.73).

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про те, що в даному випадку мали місце зміни в організації виробництва і праці у формі ліквідації та відповідно скорочення чисельності та штату працівників Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, працівником якої є позивач ОСОБА_2 .

Стверджуючи про наявність змін в організації виробництва і праці у даній справі, суд не оцінює правомірності (неправомірності) таких змін, а також не входить в обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, оскільки це лежить поза межами компетенції суду. Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27 березня 2019 року у справа № 756/5243/17 (провадження № 61-47646св18).

Більше того, як встановлено судом, що також підтвердила кожна із сторін, питання правомірності та законності ліквідації поліклініки є предметом розгляду Національною службою посередництва і примирення в межах двох колективних трудових спорів щодо трьох вимог, ініційованих трудовим колективом поліклініки (Розпорядженням Національної служби примирення і посередництва №296-р від 03.08.2021 року зареєстровано колективний трудовий спір щодо надання непридатного робочого місця працівникам поліклініки та порушення прав профспілкової організації; Розпорядженням Національної служби примирення і посередництва № 493-р від 23.12.2021 року зареєстровано колективний трудовий спір щодо припинення здійснення заходів щодо ліквідації Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького).

Поряд з цим, суд вважає хибними покликання сторони позивача про те, що відповідач не наділений повноваженнями та компетенцією щодо прийняття рішення про ліквідацію Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, а відтак вважає обгрунтованими в даній частині письмові пояснення представника відповідача, надані у поданому відзиві на позов.

Зокрема, відповідними повноваженнями відповідач наділений в силу положень Закону України «Про вищу освіту». Так, відповідно до статті 32 Закону України «Про вищу освіту» діяльність закладу вищої освіти провадиться на принципах автономії та самоврядування і розмежування прав, повноважень і відповідальності засновника (засновників), державних органів та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить заклад вищої освіти, органів управління закладу вищої освіти та його структурних підрозділів. Крім того, підпунктом 14 частини другої статті 32 Закону України «Про вищу освіту» передбачено право закладів освіти утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої структурні підрозділи. Згідно зі статтею 33 Закону України «Про вищу освіту» структурні підрозділи закладу вищої освіти утворюються рішенням Вченої ради закладу вищої освіти у порядку, визначеному цим Законом і статутом закладу вищої освіти. Крім того, право саме вченої ради університету за поданням ректора Університету ухвалювати рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів університету передбачено положеннями підпункту 6 п.1 Розділу IV: "Повноваження органів управління університету" Статуту Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Вчена рада Університету. Більше того, наявність згадки про Спеціалізовану консультативну поліклініку фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни в Переліку закладів охорони здоров`я та програм у галузі охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, затвердженого Постановою КМ України № 501 від 16.05.2011р., не спростовує юридичного факту наявності у Вченої ради Університету наявності повноважень та компетенції щодо її ліквідації, а лише визначає джерело її фінансування.

Як зазначено вище при вирішенні справ про поновлення працівника на роботі та відповідно наданні оцінки законності (незаконності) звільнення останнього судом підлягає дослідженню не лише правова підстава звільнення особи та відповідність такої вимогам чинного законодавства, а також дотримання роботодавцем процедури та порядку звільнення (вивільнення) працівника з роботи.

Щодо дотримання відповідачем процедури вивільнення працівника позивача ОСОБА_2 слід зазначити про наступне.

Положеннями ст.49-2 КЗпП України закріплено порядок вивільнення працівників. Так, у відповідності до вказаної статті про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Зокрема питання переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці регулюється положеннями ст.42 КЗпП України.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

У відповідності до позиції Верховного Суду, висловленій у Постанові від 30.03.2021 р. у справі №337/6165/18 (провадження № 61-18115св19), відповідно до тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва й праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладено на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець вважається таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Згідно представленої стороною відповідача копії повідомлення (т.1 а.с.90) встановлено, що 24.11.2021 року позивача ОСОБА_2 було попереджено про наступне звільнення 01.02.2022 року з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із внесенням змін в організацію виробництва і праці університету шляхом зміни внутрішньої (організаційної) структури Львівського національного медичного університету імені Данила Галицькогошляхом ліквідації структурного підрозділу - Спеціалізована консультативна поліклініка фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни (наказ №3627-з від 29.10.2021 року). Факт належного попередження позивача 24.11.2021 року, тобто не пізніше ніж за два місяці, про її звільнення стверджується підписом останньої, наявним на вказаному повідомленні. Факт належного попередження у передбачений ст.49-2 КЗпП України строк сторона позивача в даній справі не оспорює, а тому суд вважає такий належно доведеним.

Крім того, як встановлено судом, відповідачем на виконання вимог ст.49-2 КЗпП України 24.11.2021 року було запропоновано позивачу ОСОБА_2 для ознайомлення Список вакансій станом на 19.11.2021р., вакантних, як на час попередження (т.1 а.с.93), так і на момент звільнення (т.1 а.с.94). З переліком вакантних посад позивач ознайомлена, з пропозиціями не згідна, від підпису про працевлаштування відмовилась, про що складено акт від 24.11.2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.91). Оцінюючи вказаний акт на предмет його достовірності суд вважає, що такий у відповідності до положень ст.79 ЦПК України є достовірним доказом, оскільки на підставі такого можна встановити дійсні обставини справи. Достовірність такого та правдивість зазначеної у ньому інформації стороною позивача не спростовано. Більше того, в поданій позовній заяві, а також в наданих в судовому засіданні поясненнях позивач підтверджує факт надання їй для ознайомлення Списку вакансій станом на 19.11.2021р., ознайомлення з такими та відмову від зазначених у списку посад з підстав невідповідності таких її вимогам до умов праці, їх оплати, режиму, кваліфікації та ін. У зв`язку із цим покликання сторони позивача про те, що відповідачем не було їй запропоновано усіх вакантних посад, як на час попередження про звільнення, так і на день звільнення, суд вважає такими, що спрямовані на введення суду в оману.

Не знайшли свого доказового підтвердження й покликання позивача ОСОБА_2 про начебто наявність інших вакантних посад, як на момент її попередження про майбутнє вивільнення, так і на момент самого звільнення, які начебто відповідачем не були вказані у запропонованих Списках посад. Не знайшли свого підтвердження вказані покликання сторони позивача ні в представлених представником позивача письмових документах, ні в представлених представником відповідача на вимогу суду в порядку витребування доказів за клопотанням представника позивача. Більше того, вказані покликання позивача спростовуються наданою стороною відповідача інформацією, яка наявна у Списках вакансій станом на 19.11.2021 року та станом на 01.02.2022 року, відповідно до якої список вакантних посад є ідентичним, як на момент попередження позивача про звільнення, так і на момент її звільнення.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, про те, що позивачу було повідомлено про наявність усіх вакантних посад, як на момент її повідомлення про вивільнення, так і на момент її звільнення, що відповідали її освітньо-кваліфікаційному рівню та професійним навичкам. А відтак вказане свідчить про виконання відповідачем відповідних вимог ст.49-2 КЗпП України.

Щодо переважного права позивача ОСОБА_2 на залишення на роботі при звільненні з підстав, що є одинокою матір`ю, яка виховує неповнолітню дитину, суд вважає зазначити про наступне.

Положеннями ст.42 КЗпП України, закріплено переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Так, передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відтак аналіз вищенаведеного законодавчого положення свідчить про те, що визначальним у вирішенні питання про наявність в особи переважного права на залишення на роботі є критерій щодо більш високої кваліфікації і продуктивності праці. І лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається тим категорія осіб, які закріплені в частині 2 ст.42 КЗпП україни, а також інших законодавчих актах, так як закріплений у ст.42 КЗпП україни перелік не є вичерпним.

А відтак з урахуванням наведеного сам по собі факт того, що позивач є одинокою матір`ю, яка виховує неповнолітню дитину, не може свідчити про наявність у неї, передбаченого ст.42 КЗпП України переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що такими спростовуються і покликання позивача про те, що відповідач, порушуючи вимоги ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», не подав інформацію про вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці до Львівського міського центру зайнятості. Вказане спростовується тим фактом, що 25 листопада 2021 року відповідачем було подано до територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Факт подання стверджується долученою до матеріалів справи копією звітності (Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці) з відміткою про її прийняття відповідальною особою (т.1 а.с.97).

Варто також зазначити, що на виконання вимог п.4 ч.3. ст. 50Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI тач. 3 ст. 492КЗпПвідповідачем повідомлено Державну службу зайнятості за місцем своєї реєстрації про заплановане вивільнення працівників у передбачений законом строк - непізніше ніж за 2 місяцідо вивільнення працівників у вигляді Звіту за формою №4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці», який затверджений наказом Мінсоцполітики України від 31.05.2013р.№ 317.

Поряд з цим, неподання цього звіту не впливає на законність звільнення особи та не може бути підставою для поновлення на роботі, а є лише підставою для застосування до роботодавця відповідних заходів відповідальності. Вказане стверджується положеннями ч.6 ст. 53 Закону№ 5067-VI, відповідно до яких подання цього звіту є обов`язковим, оскільки неподання або порушення затвердженого порядку подання такої звітності карається накладенням штрафу в чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати затвердженої на момент виявлення порушення.

А відтак наведені вище обставини, які підтверджені відповідними доказами свідчать про виконання відповідачем приписів та вимог ст. 49-2 КЗпП України в частині дотримання строку та належності персонального попередження про наступне вивільнення працівника; пропозиції іншої роботи (вакантних посад); враховано переважне право на залишення на роботі (наявність такого у позивача не встановлено); здійснено повідомлення Державної служби зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників.

Щодо покликань позивача ОСОБА_2 про те, що її звільнення відбулось без звернення адміністрації університету з поданням до профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічногопрофілю НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про надання згоди на її звільнення суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

У відповідності до положень ст.244 КЗпП України, права професійнихспілок,їх об`єднаньвизначаються КонституцієюУкраїни,Законом України"Пропрофесійні спілки,їх правата гарантіїдіяльності",цим Кодексом,іншими нормативно-правовимиактами. Так, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації: надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом (п.10 ч.1 ст.247 КЗпП України).

Відповідно до ст.22 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», яка закріплює права профспілок, їх об`єднань у забезпеченні зайнятості населення, передбачено, що разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Участь виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у вирішенні питання щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, в тому числі на підставі п.1 ст.40 КЗпП України,шляхом надання попередньої згоди на таке розірвання, передбачено положеннями ст.43 КЗпП України. Так, у відповідності до положень ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбаченихпунктами 1(крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації),2-5,7 статті 40іпунктами 2і3 статті 41цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Аналіз вищенаведеного положення свідчить про те, що закріплюючи наявність обов`язкової попередньої згоди виборного органу(профспілковогопредставника),первинної профспілковоїорганізації нарозірвання трудовогодоговору зініціативи власникаабо уповноваженогоним органуна підставіп.1ст.40КЗпП України змінив організаціївиробництва іпраці,законодавець порядз цимзакріплює винятокз даногоправила,згідно якогопопередня згода не потрібна у випадку розірвання трудового договору на підставі п.1 ст.40 КЗпП України зміни в організації виробництва і праці у формі ліквідації підприємства, установи, організації. Вказане тлумачення ст.43 КЗпП України підтверджується положеннями ст.43-1 КЗпП України, відповідно до якої розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема: ліквідації підприємства, установи, організації.

Оскільки згідно оскаржуваного наказу № 29/кз/тр від 26.01.2022 звільнення позивача ОСОБА_2 було пов`язане із змінами в організації виробництва і праці у формі ліквідації поліклініки, то з врахуванням положень ст.43,43-1 КЗпП України в даному випадку отримання попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 та відповідно її звільнення законодавством не вимагається.

У зв`язку із вищенаведеним покликання сторони позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне зазначити про те, що відповідні покликання сторони позивача спростовуються і наданими стороною відповідача у відзиві на позов письмовими поясненнями, які підтверджено в подальшому в судовому засіданні, та представленими письмовими документами, які судом оглянуто та долучено до матеріалів справи. У відповідності до яких 01 листопада 2021 року відповідач звернувся із Поданням до Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького про надання згоди на звільнення всіх працівників поліклініки, в тому числі і позивача. Факт отримання такого подання підтверджується підписом Голови профспілки ОСОБА_3 (т.1 а.с.98).

Однак, 11 листопада 2021 року від Голови вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького отримано Службову записку від 11.11.2021 року (т.1 а.с.99-100), згідно змісту якої вбачається, що Профспілковий комітет не дає згоди на звільнення працівників. Оскільки Службова записка від 11.11.2021 р. Голови Вільної профспілки СКПФПП ЛНМУ ім. Д. Галицького (рішення профспілкового органу не надано) про відмову у наданні згоди на звільнення в порушення вимог ч.7 ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (щодо обгрунтованості Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору) не містила достатньої аргументації та посилання на правове обгрунтування незаконності звільнення працівників або посилання на неврахування роботодавцем фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівниками є порушенням їх законних прав, а також не містила будь - яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення, то як зазначив представник відповідача у поданому відзиві на позов та в подальшому в наданих в судовому засіданні поясненнях з урахуванням наведених підстав відповідач прийшов до висновку, що вказана Службова розписка, яка була розцінена відповідачем як рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору та відповідно є необгрунтованим, а відтак роботодавець з урахуванням положень ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" реалізував своє право звільнити працівників без згоди виборного органу профспілки, отримання якої як зазначено вище і так не вимагає законодавство у випадку змін в організації виробництва та праці пов`язаних із ліквідацією поліклініки.

Приписи ст. 43 КЗпП України та п. 10 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» вимагають попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації.

Частиною 9 ст. 43 КЗпП України визначено, що якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.

В постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року по справі № 336/5828/16, провадження № 61 -30894сво 18, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду прийшла до висновку, що як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення при час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року (справа № 21 -319а 13), від 25 березня 2014 року (справа № 21 -44а 14).

Оскільки після отримання 11 листопада 2021 року від Голови вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького Службової записки, згідно якої Профспілковий комітет не дає згоди на звільнення працівників, роботодавець (відповідач) не звертався до вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького із письмовим поданням роботодавця про розірвання трудового договору саме з позивачем ОСОБА_2 , яка є членом вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, то представник відповідача 19.05.2022 року на виконання вимог ч.9 ст.43 КЗпП України звернулась до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі у зв`язку із виниклою необхідністю в отриманні письмового рішення профспілки про надання згоди або про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

13.10.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2022 року про витребування доказів на адресу суду скеровано копії письмових документів: протоколу №2 загальних зборів членів Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького від 30.03.2022 року (т.3 а.с.47), а також протоколу №4 від 16.06.2022 року засідання профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького(т.3 а.с.48-56).

Згідно протоколу №2 загальних зборів членів Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького від 30.03.2022 року було вирішено на час воєнного стану в Україні надати право підпису будь-яких документів від імені профспілкового комітету профспілки усім членам профспілкового комітету, а також на підставі довіреності в.о. голови профкому члену профспілки ОСОБА_8 . Також надано право профспілковому комітету профспілки збиратись в міру виниклої потреби та приймати рішення відповідно до Статуту профспілки, яке оформлюється протоколом.

У відповідності до протоколу №4 від 16.06.2022 року засідання профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, який підписаний головою профспілкового комітету Демчук Г.С. та членами профспілкового комітету ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які згідно вказаного протоколу також і виступали на вказаному засіданні, було вирішено, в тому числі відмовити в наданні згоди на звільнення з роботи ОСОБА_2 .

Оцінюючи представлений протокол №4 від 16.06.2022 року на відповідність положенням частини 9 ст. 43 КЗпП України, суд приходить до висновку про те, що такий та наявна в ньому інформація суперечить встановленим в ході розгляду справи обставинам та спростовується наданими в судовому засіданні показаннями свідків.

Зокрема, як уже було зазначено вище вказаний протокол №4 від 16.06.2022 року був підписаний головою профспілкового комітету ОСОБА_3 та членами профспілкового комітету ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які згідно вказаного протоколу також і виступали на вказаному засіданні. Однак, як встановлено в судовому засіданні із показань допитаних свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такі на засіданні профспілкового комітету 16.06.2022 року присутні не були, не виступали та жодного протоколу не підписувати, оскільки ще в липні 2021 року та жовтні 2021 року відповідно вийшли зі складу Вільної профспілки, про що подали голові ОСОБА_3 відповідні заяви. Факт подачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заяв про вихід з профспілки, та відсутність останніх на засіданні 16.06.2022 року підтвердила в своїх показаннях і свідок ОСОБА_3 . Що відтак свідчить про неповноважність (у 2/3 складу профспілкового комітету відсутні повноваження, оскільки вийшли зі складу Вільної профспілки, та відповідно були фізично відсутні на засіданні) профспілкового комітету Вільної профспілки, члени якого нібито підписали зазначений протокол. Більше того, як зазначила у своїх показаннях свідок ОСОБА_3 16.06.2022 року було проведено загальні збори членів Вільної профспілки, а не профспілкового комітету, однак чому саме так зазначено у вказаному протоколу №4 пояснити не змогла.

З наведених вище підстав та допущених грубих порушень суд не може трактувати представлений протокол №4 від 16.06.2022 року в контексті частини 9 ст. 43 КЗпП України, як рішення про відмову профспілкового органу в наданні дозволу на звільнення позивача. Однак, це в повній мірі підтверджує той факт, що роботодавцем вжито усіх необхідних заходів щодо отримання згоди (відмови) на звільнення позивача, натомість відповідна профспілкова організація свого обов`язку щодо надання відповідного рішення про згоду (відмову) на звільнення позивача не виконала, вдавшись до відповідних маніпуляцій та внесення до вказаного документа інформації, яка не відповідає дійсності та спростовується наданими в судовому засіданні показаннями свідків.

Оцінюючи покликання сторони позивача про те, що її звільнення відбулось під час тривання двох колективних трудових спорів, які зареєстровані Національною службою примирення і посередництва, як підстава для визнання її звільнення незаконним, суд вважає такі хибними. Оскільки, оспорюючи законність свого звільнення позивач у позовній заяві не наводить жодного нормативно-правового обґрунтування заборони розірвання трудового договору на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в період тривання двох колективних трудових спорів, а також не вказує в чому саме полягає незаконність звільнення працівника за таких обставин. Більше того, жодною нормою жодного законодавчого акта не передбачено заборони припинення трудових правовідносин на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в період тривання колективних трудових спорів.

А відтак з урахуванням вищенаведеного оцінюючи мотивованість та підставність заявленого позову в частині позовної вимоги про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі на предмет його відповідності обставинам справи та обґрунтованості належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами суд виходить з наступного. Звільнення позивача здійснено за наявності для цього чітко передбаченої законодавством та обґрунтованої відповідними обставинами та доказами правової підстави, а також з чітким дотримання порядку та процедури вивільнення працівника - позивача ОСОБА_2 . А тому в задоволенні вказаної позовної вимоги суд відмовляє у зв`язку із необґрунтованістю.

Оскільки в задоволенні основної позовної вимоги про поновлення на роботі судом відмовлено з підстав її необгрунтованості, так як звільнення позивача здійснено за наявності для цього передбаченої законодавством правової підстави та з дотримання передбаченої процедури, то суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка є похідною від основної вимоги та тісно пов`язана із такою за своєю суттю.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат.

Так як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, а позивач при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

Керуючисьст.ст.10,12,13,76-80,259,263,264,273,354,355ЦПК України, ст.ст. 40,42,43,43-1,49-2,244,247 КЗпП України, суд,-

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_2 доЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькогопро поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, код ЄДРПОУ 02010793, місцезнаходження: 79010, м.Львів, вул.Пекарська, 69.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.05.2023 року.

Суддя: С.Й. Яворський


Суд	Личаківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення	11.05.2023
Оприлюднено	22.05.2023
Номер документу	110963136
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них

Яворський С. Й.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.05.2023 по справі 463/1734/22ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Судовий реєстр по справі —463/1734/22

Рішення від 11.05.2023

Рішення
від 11.05.2023 по справі 463/1734/22
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА